Вирок від 17 вересня 2026 р. у справі №370/2811/26 — Макарівський районний суд Київської області

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Димитрія Ростовського, 35, смт Макарів, Бучанський район, Київська область, 08001,

тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2026 р. Справа № 370/2811/26

Провадження № 1-кп/370/113/26

Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді

ОСОБА_1 , у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, розглянувши обвинувальний акт та додані до нього документи у кримінальному провадженні № 12026116210000064 від 01 липня 2026 року, згідно з яким, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Липівка Макарівського району Київської області, громадянина України, неодруженого, має на утриманні малолітню дитину, із середньою освітою, зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 125 Кримінального кодексу України

у с т а н о в и в:

ОСОБА_2 призваний на військову службу під час мобілізації на особливий період до лав Збройних Сил України

ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до наказу № 269 командира військової частини НОМЕР_1 від 25.09.2024 солдата ОСОБА_2 призначений на посаду сапера розмінування 2 відділення розмінування 2 взводу розмінування 1 роти розмінування 2 батальйону розмінування військової частини НОМЕР_1 .

Згідно з статтями 11, 16, 49, 50 Статуту Збройних Сил України ОСОБА_2 зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; здійснювати свою діяльність на засадах законності, поваги до прав і гідності особи, відповідальності перед народом України. Крім того, відповідно до статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов`язаний додержуватись визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство, виявляти повагу до інших військовослужбовців, бути ввічливим і додержуватись військового етикету, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

У порушення зазначених вимог нормативно-правових актів, солдат ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення за таких обставин.

Так, 30 червня 2026 року, близько 20 год, у ОСОБА_2 під час перебування поблизу місцевого магазину по АДРЕСА_1 , стався словесний конфлікт на побутовому ґрунті з ОСОБА_3 , під час якого вони ображали один одного нецензурною лайкою.

Під час сварки, у ОСОБА_2 виник протиправний умисел на нанесення ОСОБА_3 тілесних ушкоджень невизначеного ступеня тяжкості.

Реалізуючи свій умисел, спрямований на заподіяння ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, ОСОБА_2 , з прямим умислом, з мотивів помсти, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажав їх настання, наніс ОСОБА_3 один удар кулаком правої руки в ліву частину обличчя після чого той упав та одразу піднявся, але ОСОБА_2 , продовжуючи свій протиправний умисел, наніс ще декілька ударів кулаками обох рук в різні частини тіла, від чого ОСОБА_3 упав на асфальт, після чого, продовжуючи свій протиправний умисел, стоячи над лежачим на асфальті ОСОБА_3 , наніс численні хаотичні удари ногами по спині.

Свої протиправні дії ОСОБА_2 припинив лише після активного втручання місцевих мешканців, які відтягнули його від ОСОБА_3 та викликали поліцію.

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді гематоми лівої скроневої ділянки, забою-садна правого плеча, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Отже, дії обвинуваченого ОСОБА_2 кваліфікуються за частиною першою

статті 125 Кримінального кодексу України, як умисне легке тілесне ушкодження.

За приписами статті 12 Кримінального кодексу України ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку.

Прокурор, в порядку частини першої статті 302 Кримінального процесуального кодексу України звернулася до суду з клопотанням про розгляд обвинувального акта відносно ОСОБА_2 у цьому кримінальному провадженні у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Приписами частин другої, третьої статті 381 Кримінально процесуального кодексу України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно з загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Так, суд встановив, що обвинувачений ОСОБА_2 під час досудового розслідування беззаперечно визнав свою вину, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини та згодний з розглядом обвинувального акта за його відсутності. У зв`язку з чим, у присутності захисника ОСОБА_4 , була складена заява відповідно до якої ОСОБА_2 беззаперечно визнає свою вину у вчинені кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 125 Кримінального кодексу України, згодний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження та згодний на розгляд кримінального провадження у спрощеному провадженні.

До обвинувального акта також долучено письмову заяву потерпілого ОСОБА_3 , відповідно до якої вона згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження та згодна з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Зазначена позиція учасників провадження та факт того, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчинені кримінального проступку, свідчить про наявність підстав для розгляду цього обвинувального акта без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження відповідно до частини другої статті 381 Кримінального процесуального кодексу України.

Здійснивши розгляд справи у спрощеному провадженні, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, оцінивши встановлені органом досудового розслідування обставини, позицію учасників судового провадження щодо цих обставин, висловлену з дотриманням вимог статті 302 Кримінального процесуального кодексу України, встановивши, що учасники не оспорюють жодну із встановлених досудовим розслідуванням обставин, суд дійшов висновку про достатність даних для ухвалення вироку із визнанням обвинуваченого винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 125 Кримінального кодексу України, умисне легке тілесне ушкодження.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд керується статтями 65-67 Кримінального кодексу України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до статті 50 Кримінального кодексу України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Призначене покарання має бути необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення особою нових кримінальних правопорушень.

Вчинення особою кримінального правопорушення, визначеного частиною першою статті 125 Кримінального кодексу Україникарається штрафом до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.

Обвинувачений раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, має на утриманні малолітню дитину, згідно із характеристикою за місцем проживання характеризується негативно.

Обставиною, що пом`якшує покарання, відповідно до статті 66 Кримінального кодексу України, суд визнає щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання, відповідно до статті 67 Кримінального кодексу України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що ОСОБА_2 слід призначити покарання у межах санкції частини першої статті 125 Кримінального кодексу України у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, оскільки, на думку суду таке покарання буде достатнім для виправлення й перевиховання обвинуваченого та зможе запобігти вчиненню ним інших кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Процесуальні витрати та речові докази у справі відсутні.

Цивільний позов у межах кримінального провадження не заявлявся.

На підставі викладеного, керуючись статтями 302, 368, 369, 373, 374, 381-382 Кримінального процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Визнати винним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального проступку, визначеного частиною першою статті 125 Кримінального кодексу України та призначити покарання у вигляді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Макарівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії, з урахуванням особливостей, передбачених частиною першою статті 394 Кримінального процесуального кодексу України.

Роз`яснити учасникам судового провадження, що вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 і 382 Кримінального процесуального кодексу України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Суддя ОСОБА_1