Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №370/1491/26 — Макарівський районний суд Київської області

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Димитрія Ростовського, 35, селище Макарів, Бучанський район, Київська область, 08001, тел. (063)069-85-65, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2026 р. Справа № 370/1491/26

Провадження № 2/370/817/26

Макарівський районний суд Київської області у складі:

головуючої судді Сініциної О.С.,

із секретарями судового засідання Коростильовою Н.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Макарівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту батьківства та виключення відомостей про батька з реєстру відомостей про батька дитини

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 15 травня 2026 року через представника, адвоката Богданчук Олександри Володимирівни звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа: Макарівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення батьківства, у якій просила встановити, що ОСОБА_2 є її рідним батьком та виключити відомості про батька - ОСОБА_3 із актового запису про її народження, а також внести відомості до актового запису про народження стосовно батька ОСОБА_2 .

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що між її батьками ОСОБА_4 та ОСОБА_6 19 червня 1971 року зареєстрований шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася позивач. При народженні позивача її батьком у встановленому законом порядку був записаний ОСОБА_4 .

Батьки позивача розлучилися, після чого мати - ОСОБА_6 уклала шлюб з ОСОБА_3 та змінила прізвище з « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_6 ».

Мати та вітчим позивача, 07 лютого 1979 року звернулися до Брагінської районної ради Гомельської області (Республіка Білорусь) та всупереч закону без позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 , який є біологічним батьком позивача, у її анкетні дані про народження внесли зміни та отримали нове свідоцтво про народження, де у графі «батько» записаний ОСОБА_3 .

Надалі, мати позивача під час укладення шлюбу знову змінила прізвище: з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_6 », однак після розірвання шлюбу змінила прізвище з « ОСОБА_6 » на дошлюбне « ОСОБА_6 ».

ОСОБА_3 (вітчим) помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Мати ОСОБА_13 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Біологічний батько позивача ОСОБА_4 24 листопада 1973 року після укладення шлюбу змінив прізвище на « ОСОБА_4 ».

Позивач стверджує, що все життя із самого дитинства спілкується із своїм біологічним батьком, підтримує з ним родинні стосунки, він постійно приїжджав до неї, разом проводили час та дарував подарунки. Впродовж всього життя позивача та її біологічний батько хотіли відновити юридичний зв`язок батьківства та привести документи у відповідності до істинного походження позивача.

Оскільки отримання первинних актових записів про народження позивача на території Республіки Білорусь є неможливим, у зв`язку з відсутністю дипломатичних відносин та правової допомоги між державами, позивач не може через органи РАЦС упорядкувати документи, тому змушена звернутися до суду.

За бажанням відповідача була проведена експертиза ДНК, за результатами якої підтвердився факт батьківства відповідача відносно позивача.

Суд ухвалою від 17 липня 2026 року прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Розгляд справи постановив здійснювати у порядку загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 07 вересня 2026 року.

Оскільки місце реєстрації відповідача суд не встановив, на офіційному веб порталі судової влади України розміщене оголошення про розгляд справи № 370/1491/26 в порядку загального позовного провадження та встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву, а третій особі - п`ятнадцятиденний строк для подання до суду своїх пояснень.

Представник позивача, адвокат Богданчук О.В. 07 вересня 2026 року надіслала до сулу клопотання про розгляд справи без участі позивача та її представника, позовні вимоги підтримують та просять задовольнити у повному обсязі.

Відповідач 03 вересня 2026 року надіслав до суду заяву, у якій просив проводити розгляд справи за його відсутності, з огляду на віддаленість його місця проживання в Одеській області та похилий вік. Заперечень проти позову не має, позовні вимоги визнає повністю та просить їх задовольнити у повному обсязі.

Від Макарівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України до суду надійшла заява про розгляд справи без участі представника відділу.

Відповідно до статті 206 Цивільного процесуального кодексу України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступне.

Суд встановив, що між ОСОБА_4 та ОСОБА_13 , 19 червня 1971 року зареєстрований шлюб Відділом реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції, актовий запис № 839. Прізвища після реєстрації шлюбу: чоловіка « ОСОБА_9 », дружини « ОСОБА_9 ». Шлюб розірвано 11 листопада 1976 року (витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00015485250 від 16 червня 2015 року).

Після укладення шлюбів ОСОБА_6 змінила прізвище на « ОСОБА_6 », а потім на « ОСОБА_6 ». Після розірвання шлюбу відновила дошлюбне прізвище « ОСОБА_6 », що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00015485289 від 16 червня 2015 року, свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 06 грудня 2001 року та свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 від 24 грудня 1996 року відповідно.

Зі змісту свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 виданого 19 квітня 1972 року Брагінським районом Гомелької області БССР, актовий запис № 3, встановлено, що батьками ОСОБА_14 є: батько - ОСОБА_3 , мати - ОСОБА_15 .

Як зазначила позивач, а відповідач не заперечив, при народженні позивача, батьком у встановленому законом порядку був записаний ОСОБА_4 , однак,

07 лютого 1979 року мати та вітчим позивача звернулися до Брагінськогої районної ради Гомельської області та всупереч законним вимогам без позбавлення батьківських прав біологічного батька, внесли зміни до свідоцтва про народження позивача, а саме: в графі «батько» записали - ОСОБА_3 .

Позивач після укладення шлюбу змінила прізвище з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_16 », після укладення другого шлюбу з « ОСОБА_16 » на « ОСОБА_17 » (Витяг з державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища

№ 00020966413 від 12 вересня 2018 року та копія повторного свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 12 вересня 2018 року виданого Макарівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис 39, відповідно).

До матеріалів справи долучена довідка відділу реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції в Одеській області № 8525-08-39 від 30 жовтня 2008 року, зі змісту якої вбачається, що 24 листопада 1973 року у Заводівській сільській раді Березівського району Одеської області зареєстрований шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_18 , актовий запис № 40. Прізвища після реєстрації шлюбу: чоловіка « ОСОБА_5 », дружини « ОСОБА_5 ». Шлюб розірваний 09 квітня 1981 року.

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 від 13 червня 2010 року, актовий запис № 13.

Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_6 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_6 від 15 травня 2018 року, актовий запис № 6).

Зі змісту Висновку молекулярно-генетичного експертного дослідження № 52860

від 31 березня 2026 року медико-генетичного центру «Мама папа» встановлено, що ймовірність того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є біологічним батьком дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 в рамках проведеного дослідження, складає 99,99998%.

Відповідно до статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтями 12, 13 цивільного процесуального кодексу України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Згідно статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених статтею 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Відповідно до статей 76-79 Цивільного процесуального кодексу України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини другої статті 125 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини або за рішенням суду.

Стаття 128 Сімейного кодексу України передбачає, що за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України . Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №591/6441/14-ц (провадження №61-6030св18) зазначено, що: «щодо предмету доказування у даній категорії справи, то СК України будь-яких особливостей не визначає. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 Сімейного кодексу України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи».

Отже, підставою для висновку для визнання батьківства у судовому порядку може бути результат судово-генетичної експертизи.

Судово-медичні експертизи і дослідження з використанням ДНК-аналізу проводяться відповідно до Правил проведення судово-медичних експертиз у відділеннях судово-медичної імунології бюро судово-медичної експертизи і виконуються лікарями та судово-медичними експертами-імунологами. При проведенні експертних досліджень керуються Методичними рекомендаціями «Використання ДНК аналізу у судово-медичних експертизах речових доказів та експертизах спірного батьківства (материнства, підміни дітей), розробленими фахівцями Національної бюро судово-медичної експертизи МОЗ України».

Згідно із пунктом 3 Методичних рекомендацій батьківство вважається доведеним, якщо його ймовірність складає не менше 99,99%.

Верховний суд у постановах від 23 жовтня 2019 року справа № 382/2559/15-ц, та

від 19 вересня 2018 року справа № 761/10732/16-ц, дійшов висновку про те, що тест ДНК (судово медична (молекулярно-генетична експертиза) станом на сьогоднішній день є єдиним методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини (точність позитивного результату ДНК-аналізу (тобто підтвердження батьківства) складає 99,999999 %). Доказова цінність такого тесту переважає будь-який інший доказ на підтвердження або оспорення кровного споріднення та має вирішальне значення у вирішенні спору даної категорії справ.

За приписами статті 134 Сімейного кодексу України на підставі заяви осіб, зазначених у статті 126 Сімейного кодексу України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.

Відповідно до підпункту 20 пункту 1 Розділу ІІІ «Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні», затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Пунктом 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 №96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за № 55/18793, встановлено, що рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану є підставою для внесення таких змін.

Ураховуючи викладені обставити, зважаючи на достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності та беручи до уваги те, що відповідач визнав позов та просив його задовольнити, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 76-81, 83, 95, 141, 247, 265, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Макарівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту батьківства та виключення відомостей про батька з реєстру відомостей про батька дитини.

Встановити, що ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_7 ) громадянин України, національність єврей, є рідним батьком ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП НОМЕР_8 ).

Виключити з актового запису про народження ОСОБА_14 № 3, складеного 07 лютого 1979 року Брагінською районною радою Гомельської області, Республіки Білорусь, відомості про батька - « ОСОБА_3 ».

Макарівському відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_14 № 3, складеного

07 лютого 1979 року Брагінською районною радою Гомельської області, Республіки Білорусь, а саме: у графі «прізвище» дитини - записати « ОСОБА_9 »; у графі «по батькові» дитини - записати « ОСОБА_22 »; у графі «батько» - записати « ОСОБА_4 », громадянин України, національність «єврей». У графі: «мати», «ім`я дитини», «місце народження дитини», «дата народження дитини» зміни не вносити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося - з дати складання повного його тексту.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 17 вересня 2026 року.

Інформація учасників:

- ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 ;

- ОСОБА_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 ;

- Макарівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, адреса розташування: вулиця Димитрія Ростовська, будинок 27, селище Макарів, Бучанський район, Київська область, 08001, ЄДРПОУ 23582832.

Суддя О.С. Сініцина