Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №369/11206/26 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/11206/26

Провадження № 2/369/13568/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

18.09.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Дубас Т.В.,

при секретарі судового засідання Мосійчук А.С.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2026 року позивач звернулася до суду з вищевказаним позовом. Свої вимоги мотивувала тим, що у шлюбі з відповідачем перебуває з 2013 року. Від шлюбу мають дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Сімейне життя з ОСОБА_2 не склалось, мають різні погляди на життя. Оскільки подальше збереження шлюбу є неможливим та суперечить її інтересам, просила суд розірвати шлюб, зареєстрований 30 листопада 2013 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі, актовий запис № 848.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24.06.2026 року у справі відкрито позовне провадження та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали на подання відзиву та заперечень щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження.

У судове засідання позивачка не з`явилася. При цьому, представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Копєйчикова К.І. подала до суду заяву, згідно з якою, просила суд проводити судовий розгляд справи за відсутності позивача та її представника, де також вказала, що позов підтримують у повному обсязі та просить суд задовольнити його.

Відповідач у судові засідання не з`явився. Про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, шляхом надіслання поштових повідомлень-повісток та розміщення оголошення на офіційному сайті суду. Причини неявки суду невідомі. Письмовий відзив до суду не надходив.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Оскільки відповідач своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористався, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

За відсутності заперечень позивача суд ухвалив, провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст. ст. 280-281 ЦПК України.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, дійшов наступного висновку.

Так, судом встановлено, що 30 листопада 2013 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був зареєстрований шлюб, про що Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі зроблено актовий запис № 848 та видано свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 що підтверджується наявною у матеріалах справи копією свідоцтва про шлюб.

Від даного шлюбу сторони мають спільну дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується наявним у матеріалах справи копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .

При цьому, сторони не підтримують шлюбні стосунки, не ведуть спільного господарства та проживають окремо.

Правом на надання строку на примирення сторони не виявили бажання скористатися.

Сім`ю зберегти неможливо.

За змістом положень ч.1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частинами 3, 4 ст. 56 СК України, передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Частиною 2 статті 104 Сімейного кодексу України встановлено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Відповідно до ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. При розгляді справ про розірвання шлюбу суд має встановлювати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову, можливість збереження шлюбу в подальшому. Відповідно до ст. 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Згідно з ч. 2 ст. 112 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд вважає, що збереження їх сім`ї є неможливим, а тому є усі підстави для розірвання шлюбу, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити інтересам сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Суд вважає за необхідне роз`яснити, що згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Таким чином, із відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у сумі 1 331 грн 20 коп.

Керуючись ст. ст. 110, 111, 112 СК України, ст. 4, 12, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 274-279, 280-281, 352, 354, 355 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 30 листопада 2013 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі, актовий запис № 848 - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у сумі 1 331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня двадцять копійок).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя Тетяна ДУБАС