Вирок від 17 вересня 2026 р. у справі №368/1046/24 — Кагарлицький районний суд Київської області

Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/1046/24

номер провадження 1-кп/368/60/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.09.2026 рокуКагарлицький районний суд Київської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

представника потерпілої ОСОБА_6

законного представника потерпілої ОСОБА_7

обвинуваченого ОСОБА_8

розглянувши у закритому судовому засіданні в м. Кагарлику кримінальне провадження № 12024111230000284 від 02.02.2024 по обвинуваченню ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Київ, громадянина України, пенсіонера, жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 , раніше не судимого

- у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст 152, ч.2 ст. 155 КК України,-

у с т а н о в и в:

ОСОБА_8 , перебуваючи на посаді пастора української Церкви Християн Віри Євангельскої «Ковчег життя» у лютому 2022 року, однак точного часу та дати досудовим розслідуванням не встановлено, познайомився з малолітньою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка приходила на службу та з котрою в подальшому почав підтримувати дружні відносини.

Так, 08.08.2022, близько 11 год. 00 хв., однак точного часу досудовим розслідування не встановлено, ОСОБА_8 у телефонному режимі домовився про зустріч з малолітньою ОСОБА_9 біля пам`ятника «танка», що знаходиться у м. Кагарлик, Обухівського району Київської області з метою проведення спільного дозвілля.

В подальшому, ОСОБА_8 використовуючи свій власний транспортний засіб марки «Renault» бордового кольору, номерний знак досудовим розслідуванням не встановлено, забрав малолітню ОСОБА_9 біля пам`ятника «танка», що знаходиться у м. Кагарлик, Обухівського району Київської області та разом попрямували на територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3

Так, 08.08.2022 близько 11 год. 30 хв. однак точного часу досудовим розслідування не встановлено, за адресою : АДРЕСА_3 на задньому дворі домоволодіння, перебуваючи у салоні транспортного засобу «Renault» бордового кольору, у ОСОБА_8 виник злочинний умисел спрямований на вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним проникнення в тіло малолітньої ОСОБА_9 із використанням своїх геніталій.

ОСОБА_8 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, усвідомлюючи власні фізичні переваги над ОСОБА_9 , з сексуальних мотивів, з метою вчинення дій сексуального характеру запропонував малолітній ОСОБА_9 вступити з ним у статеві зносини пов`язані з вагінальним проникненням.

В подальшому ОСОБА_8 реалізуючи свій злочинний умисел, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, усвідомлюючи, що вчиняє дії щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, не залежно від її добровільної згоди, перебуваючи на задньому сидінні транспортного засобу вчинив дії сексуального характеру, пов`язані із вагінальним проникненням у тіло малолітньої ОСОБА_9 .

Таким чином ОСОБА_8 вчинив дії сексуального характеру, пов`язані із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій (зґвалтування), вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 152 КК України.

Крім цього 31 березня 2024 у ОСОБА_8 виник злочинний протиправний умисел, направлений на вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним та оральним проникненням в тіло неповнолітньої ОСОБА_9 , яка не досягла шістнадцятирічного віку, з використанням геніталій. Цього ж дня ОСОБА_8 домовившись про зустріч з неповнолітньою ОСОБА_9 , забрав останню з місця проживання, а саме: АДРЕСА_4 та на своєму транспортному засобі марки «Opel Combo» білого кольору з д.н.з НОМЕР_1 , попрямував у м. Кагарлик, Обухівського району Київської області.

Так, 31 березня 2024 о 14 год. 30 хв. ОСОБА_8 зупинив свій транспортний засіб «Opel Combo» білого кольору з д.н.з НОМЕР_1 , поруч з буд. № 2 по вул. Росавська та поруч з буд. АДРЕСА_5 , переконавшись що за ними ніхто не спостерігає, достовірно знаючи, що ОСОБА_9 не досягла шістнадцятирічного віку, маючи прямий умисел спрямований на вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним та оральним проникненням в тіло особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, з використанням геніталій, за взаємною згодою з останньою, без застосування фізичного, психологічного насилля, а також погрози застосування до неї такого насилля, після обіцянки надати грошові кошти, вступив у вищезазначеному транспортному засобі із ОСОБА_9 у добровільні статеві зносини, тобто вчинив дії сексуального характеру пов`язані із вагінальним та оральним проникненням в тіло особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, з використанням геніталій.

Таким чином ОСОБА_8 вчинив злочин, передбачений

ч. 2 ст. 155 КК України як вчинення повнолітньою особою дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним та оральним проникненням в тіло особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, з використанням геніталій, якщо вони поєднані з наданням грошової винагороди потерпілій особі.

Крім цього 03.04.2024 у ОСОБА_8 виник злочинний протиправний умисел, направлений на вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних з оральним проникненням в тіло неповнолітньої ОСОБА_9 , яка не досягла шістнадцятирічного віку, з використанням геніталій. Цього ж дня, ОСОБА_8 домовившись про зустріч з неповнолітньою ОСОБА_9 , забрав останню з місця проживання, а саме: АДРЕСА_4 та на своєму транспортному засобі марки «Opel Combo» білого кольору з д.н.з НОМЕР_1 , попрямував на автомобільну трасу «Київ-Знам`янка», Київської області

Так, 03 квітня 2024 о 09 год. 40 хв. ОСОБА_8 зупинив свій транспортний засіб «Opel Combo» білого кольору з д.н.з НОМЕР_1 , на проїжджій частині автомобільної траси «Київ-Знам`янка», а саме між м.Кагарликом та с. Зелений Яр, неподалік від АЗС «WOG», що по вул. Миронівська, 56 переконавшись що за ними ніхто не спостерігає, достовірно знаючи, що ОСОБА_9 не досягла шістнадцятирічного віку, маючи прямий умисел спрямований на вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із оральним проникненням в тіло особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, з використанням геніталій, за взаємною згодою з останньою, без застосування фізичного, психологічного насилля, а також погрози застосування до неї такого насилля, після обіцянки надати грошові кошти, вступив у вищезазначеному транспортному засобі із неповнолітньою ОСОБА_9 у добровільні статеві зносини, тобто вчинив дії сексуального характеру пов`язані із оральним проникненням в тіло особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, з використанням геніталій.

Таким чином ОСОБА_8 вчинив злочин, передбачений

ч. 2 ст. 155 КК України як вчинення повнолітньою особою дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним та оральним проникненням в тіло особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, з використанням геніталій, якщо вони поєднані з наданням грошової винагороди потерпілій особі.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою вину визнав частково, а саме повністю визнав факти, які відбулися між ним та ОСОБА_10 31.03.2024 року та 03.04.2024 року за описаних матеріалами кримінального провадження обставин, а також вважає що події 03.04..24 року були провокацією з боку ОСОБА_9 , так як вона наполягала на зустрічі та звабила його, діяла у змові з працівниками поліції. Щодо обвинувачення його у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.4 ст.152 КК України - винним себе не визнав, оскільки ніколи не вчиняв будь- яких насильницьких дій відносно потерпілої ОСОБА_11 , а тим більше, її зґвалтування.

Вперше з ОСОБА_12 він познайомився в листопаді 2021 року, ОСОБА_7 звернулась до нього, як до пастора, та попросила надати допомогу її дочці, просила пораду щодо певних обставин. Після чого приведа до церкви своїх дочок ОСОБА_13 та ОСОБА_14 .

Також з квітня 2023 року він надавав грошову допомогу ОСОБА_13 тому, що її вигнали з дому і вона проживала в бабусі в селі Зелений яр. Бабуся скаржилась, що немає коштів, а тому він допомогав їм особистими коштами, купував продукти та давав кошти на ремонт з метою підтримати сім`ю.

08.08.22 року він весь день знаходився в церкві в місті Ржищеві, так як у нього був день народження і його вітали прихожани та знайомі, а також в цей день в церкві роздавали гуманітарну допомогу. Водночас підтвердив, що на той час користувався двома мобільними телефонами, однак пояснив, що обидва постійно знаходилися при ньому, а тому реєстрацію одного із телефонів у зоні дії базових станцій м. Кагарлик вважає технічною помилкою.

ОСОБА_13 писала йому листи та повідомлення у вайбер, використувуючи лагідні слова, але він вважає що це не відноситься до сексуальних відносин і вони не мають інтимного характеру, вважає, що вона зверталась до нього а як до батька.

В його автомобілі незаконно було вибито вікно та встановлено камеру відеонагляду. Також вважав результати негласних слідчих (розшукових) дій недопустимими доказами, посилаючись на незаконність їх проведення, зазначив, що аудіозаписи НСРД не містять підтвердження факту статевих відносин, а оглянуті у мобільних телефонах зображення не мають доказового значення. На його думку, зафіксовані поцілунки також не свідчать про наявність інтимних стосунків. У нього два телефони, які постійно знаходяться з ним.

Також обвинувачений ОСОБА_8 надав суду листи ОСОБА_9 та скріншоти переписки з телефону, в яких вона вказувала , що вони разом уже 8 місяців, освідчувалась йому в коханні. Суд вважає, що надані обвинуваченим листи та скріншоти лиш підтверджують інтимні відносини між ним та ОСОБА_9 і спростовують покази обвинуваченого про наявність інтимних відносин.

Суд критично ставиться до показань обвинуваченого ОСОБА_8 про непричетність до вчинення інкрмінованого йому злочину передбаченого ст. 152 КК України, про перебування під час його вчинення в інших місцях, а саме в м.Ржищеві, розцінює їх як бажання уникнути від кримінальної відповідальності за особливо тяжкий злочин, оскільки вони спростовуються сукупністю досліджених судом доказів.

Крім особистих пояснень обвинуваченого ОСОБА_8 з частковим визнанням своєї вини, його вина стверджується слідуючими доказами:

Судом досліджено журнал судового засідання Обухівського районного суду по кримінальному провадженню №372/961/24 від 31.05.2024р., а саме допит малолітньої потерпілої ОСОБА_9 слідчим суддею під час досудового розслідування. Так, слідчим суддею Обухівського районного суду Київської області проведено допит малолітньої потерпілої під час досудового розслідування у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Під час допиту потерпілої ОСОБА_9 слідчим суддею Обухівського районного суду, в судовому засіданні були присутні захисники ОСОБА_5 і ОСОБА_15 та обвинувачений ОСОБА_8 , які мали можливість реалізувати процесуальні права сторони захисту під час проведення цієї процесуальної дії. Відеозапис фіксації судового засідання допиту малолітньої ОСОБА_9 судом безпосередньо досліджено в судовому засіданні в присутності всіх учасників кримінального провадження. Так, 31.05.2024 року в судовому засіданні в присутності законного представника ОСОБА_7 , представника-адвоката ОСОБА_6 і ОСОБА_16 , за участі психолога ОСОБА_17 , сторони обвинувачення (слідчого, прокурора), малолітня потерпіла ОСОБА_18 надала показання, в яких детально повідомила про обставини виникнення та розвитку їх взаємовідносин з обвинуваченим ОСОБА_8 . Потерпіла пояснила, що познайомилася з обвинуваченим у церкві, куди привела її мати і поросила пастора направити на божу дорогу. Після чого вона почала відвідувати церкву разом із матір`ю. Після знайомства обвинувачений почав активно спілкуватися з нею, а пізніше і приділяти їй значну увагу, демонструвати турботу, прихильність та почуття кохання, а також надавати матеріальну допомогу та дарувати подарунки. В 2022 році між ними розпочалися інтимні стосунки. Зі слів потерпілої, у подальшому обвинувачений повідомив їй, що надані ним кошти та допомога не є безоплатними, а вона повинна їх «відробляти». Потерпіла повідомила про обставини першого орального сексу, який відбувся через 2 тижні після початку їхнього спілкування та першого вагінального сексу, який відбувся на день народження ОСОБА_8 у салоні його автомобіля в серпні 2022 року на задньому дворі церкви в м.Кагарлику. Мати побачила переписку з ОСОБА_8 , а тому після сварки вона переїхала проживати до бати в село Зелений Яр. Коли проживала у баби в селі Зелений Яр, зустрічі були частими, баба відпускала до нього, так як вона також ходила до церкви і обвинувачений мав на неї вплив. Також зазначила, що в подальшому оральний та вагінальний секс набув регулярного характеру та відбувався під час більшості їхніх зустрічей. Крім того, потерпіла повідомила, що протягом усього періоду спілкування обвинувачений систематично надавав їй грошові кошти, купував одяг, техніку, зокрема мобільний телефон, та інші речі на її прохання. За показаннями потерпілої, такі відносини між нею та обвинуваченим тривали близько двох років.

Показання потерпілої ОСОБА_9 прямо вказують на вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень та об`єктивно узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами, щодо обставин вчинення обвинуваченим інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Суд не вбачає жодних підстав для визнання показань неповнолітньої потерпілої надуманими, неправдивими чи неналежними. Будь-якого впливу на неповнолітню потерпілу, який би призвів до перекручення її показань судом не встановлено.

У той же час, приймаючи рішення про доцільність допиту у судовому засіданні неповнолітньої потерпілої, суд звертає увагу на міжнародні договори, ратифіковані Україною, і документи міжнародних органів, до яких належить Україна, що надають особливе значення забезпеченню інтересів дитини під час кримінального процесу.

Стаття 3 Конвенції ООН про права дитини передбачає, що в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до Керівних принципів ООН щодо судочинства у питаннях дітей-жертв і дітей-свідків злочинів кожна дитина має право на першочергову увагу якнайкращому забезпеченню своїх інтересів, включаючи право на захист і можливість гармонійного розвитку.

Пункт (е) частини 1 статті 35 Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства передбачає, серед іншого, що кожна Сторона вживає необхідних законодавчих або інших заходів для забезпечення якомога меншої кількості опитувань і настільки, наскільки це є вкрай необхідним для цілей кримінального провадження.

Відповідно до пункту 49 Віденських керівних принципів держави повинні перевірити, оцінити і поліпшити, якщо це необхідно, стан доказового і процесуального права, що регулює становище дітей-свідків злочинів, аби у повному обсязі забезпечити захист їхніх прав, і що слід намагатися, наскільки можливо, не допускати прямих контактів між дитиною-жертвою і правопорушником під час процесу розслідування і кримінального переслідування, а також в ході судових слухань.

Приймаючи рішення щодо необхідності допиту малолітніх (неповнолітніх) потерпілих та свідків, суд має враховувати, що провадження стосовно сексуальних злочинів часто стають важким випробуванням для потерпілих, особливо малолітніх. Таким чином, право на повагу до приватного життя потерпілих має братися до уваги.

Важливим є фактор припинення розпитування дитини про пережиті події і багаторазове повторення розповідей про пройдені ситуації. Крім того, допит дитини щодо досліджуваних подій може мати негативний вплив на психічне здоров`я дитини та призвести до її ретравматизації.

.Верховний Суд неодноразово звертав увагу на особливості дослідження та оцінки показань малолітніх і неповнолітніх, які стали жертвами сексуального насильства. Зокрема, у постанові від 02 квітня 2025 року (справа № 591/3172/22) Суд взяв до уваги, що згідно з ч. 1 ст. 31 Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства, яка ратифікована Законом України від 20 червня 2012 року № 4988-VI, кожна сторона вживає необхідних законодавчих або інших заходів для захисту прав та інтересів жертв, у тому числі їхніх особливих потреб як свідків, на всіх стадіях розслідування та кримінального провадження, зокрема шляхом забезпечення уникнення контакту між жертвами і правопорушниками в суді та приміщеннях правоохоронних органів, крім випадків, коли компетентні органи встановлять інше в найкращих інтересах дитини або коли розслідування чи провадження вимагають такого контакту.

Вирішуючи питання про доцільність її повторного допиту, суд враховує не лише права сторони захисту, а й необхідність забезпечення найкращих інтересів дитини від негативного впливу на психічне здоров`я неповнолітньої потерпілої ОСОБА_9 та її ретравматизації.

При цьому судом було взято до уваги висновки спеціалістів та експертів щодо психологічного стану неповнолітньої потерпілої, які свідчили про ризик негативного впливу повторного відтворення обставин сексуального насильства на її психічне здоров`я та можливість ретравматизації, що не свідчить про порушення права засудженого на захист чи гарантій справедливого судового розгляду.

Судом також досліджено журнал судового засідання Обухівського районного суду по кримінальному провадженню №372/961/24 від 31.05.2024р., а саме допит малолітньої свідка ОСОБА_19 слідчим суддею під час досудового розслідування. Так, слідчим суддею Обухівського районного суду Київської області проведено допит малолітньої свідка під час досудового розслідування у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Під час допиту свідка ОСОБА_19 слідчим суддею Обухівського районного суду, в судовому засіданні були присутні захисник ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_8 , які мали можливість реалізувати процесуальні права сторони захисту під час проведення цієї процесуальної дії. Відеозапис фіксації судового засідання допиту малолітньої ОСОБА_19 судом безпосередньо досліджено в судовому засіданні в присутності всіх учасників кримінального провадження. Так, 31.05.2024 року в судовому засіданні в присутності законного представника ОСОБА_7 , представника-адвоката ОСОБА_6 і ОСОБА_16 , за участі психолога ОСОБА_17 , сторони обвинувачення-прокурора, малолітня потерпіла ОСОБА_18 надала показання, в яких повідомила про обставини виникнення та розвитку взаємовідносин її сестри ОСОБА_9 з обвинуваченим ОСОБА_8 . Показання малолітньої свідка ОСОБА_20 , яка повідомила про відомі їй зі слів потерпілої обставини їх взаємовідносин з обвинуваченим, у тому числі щодо наявності між ними статевих відносин. Свідок також підтвердила систематичне спілкування та регулярні зустрічі між потерпілою і обвинуваченим, прояви фізичної близькості між ними, регулярне надання обвинуваченим потерпілій грошових коштів, придбання для неї мобільного телефону, одягу та інших речей. Також була безпосереднім свідком, коли потерпіла брала її на зустріч з обвинуваченим, і під час статевого акту, який відбувався між потерпілою та обвинуваченим в його автомобілі, ОСОБА_21 сиділа неподалеку автомобіля та чекала на свою сестру. При цьому, що відбувалось в автомобілі між потерпілою та обвинуваченим – їй було достеменно відомо.

Показання малолітнього свідка ОСОБА_19 суд вважає правдивими, які узгоджуються з іншими доказами у справі і приймає їх до уваги.

Показаннями законного представника потерпілої ОСОБА_9 – ОСОБА_7 , про те, що у 2022 році вона почала відвідувати церкву, де познайомилася з ОСОБА_8 , який був пастором. Разом із собою вона також почала приводити до церкви своїх доньок – ОСОБА_13 , які на той час було 13 років, та ОСОБА_14 . Враховуючи складний життєвий період доньки ОСОБА_13 , вона особисто звернулася до ОСОБА_8 з проханням, як до пастора, провести з нею бесіду та надати духовну підтримку.

Приблизно в липні 2022 році вона оглянула телефон ОСОБА_13 . В телефоні доньки побачила переписку інтимного характеру між її, на той момент малолітньою, донькою та пастором ОСОБА_8 . ОСОБА_7 пояснила, що зберегла виявлені у мобільному телефоні доньки скріншоти листування та в подальшому надала їх як доказ. Про сексуальні відносини між ОСОБА_13 та ОСОБА_8 зізналась її менша дочка ОСОБА_14 . Після цього вона одразу зателефонувала ОСОБА_8 з метою з`ясування всіх обставин та отримання від нього пояснень. Крім того, ОСОБА_7 зазначила, що має доступ до банківської картки дочки ОСОБА_13 та спостерігала регулярне надходження на неї грошових коштів від обвинуваченого.

Через декілька днів ОСОБА_8 разом з іншими відвідувачами церкви прибув до місця її проживання для обговорення та з`ясування обставин, що виникли. Свідок повідомила, що під час цієї розмови здійснювався аудіозапис, який у подальшому був долучений до матеріалів кримінального провадження. Зі слів матері, під час вказаної розмови ОСОБА_8 заперечував наявність будь-яких стосунків із ОСОБА_13 .

Після того, як її донька ОСОБА_13 у подальшому переїхала проживати до бабусі, її зустрічі та спілкування з ОСОБА_8 не припинилися.За словами свідка, від доньки ОСОБА_14 їй стало відомо, що ОСОБА_8 купує ОСОБА_13 речі, які вона просить та продовжує вступати з нею в інтимні стосунки. Водночас свідок зазначила, що ОСОБА_13 не реагувала на її зауваження та прохання припинити спілкування з ОСОБА_8 .

Після розмови з дочкою ОСОБА_13 підтвердила, що між нею та обвинуваченим існують статеві стосунки. Зі слів молодшої доньки ОСОБА_14 , ОСОБА_7 стало відомо, що статевий зв`язок між її донькою та обвинуваченим відбуваються природнім та неприроднім шляхом як у його транспортному засобі, так і за місцем його проживання.В

2023 році вона розмовляла з обвинуваченим та просила припинити вчиняти незаконні дії щодо своєї доньки, натомість ОСОБА_8 використовуючи свій авторитет та посаду, з метою подавлення дій ОСОБА_22 щодо припинення його дій, почав усіляко чинити на неї психологічний тиск, стверджуючи, що остання обмовляє його заради отримання від нього грошових коштів.

Після чого вона намагалася вплинути на ситуацію шляхом звернення до керівництва церкви, а потім до правоохоронних органів.

Показання законного представника потерпілої ОСОБА_9 – ОСОБА_7 , підтверджують тривалий характер взаємовідносин між потерпілою та обвинуваченим, наявність між ними інтимного спілкування, особистих зустрічей, а також систематичне надання обвинуваченим матеріальної підтримки потерпілій. Дані покази суд вважає правдивими, які узгоджуються з іншими матеріалами справи і приймає їх до уваги.

Свідок ОСОБА_23 пояснив, що від ОСОБА_24 дізнався про можливі інтимні стосунки ОСОБА_8 з неповнолітньою ОСОБА_9 . З його слів, мати потерпілої ОСОБА_22 звернулася з проханням посприяти припиненню таких дій.

В подальшому, разом із ОСОБА_24 прибув до місця проживання ОСОБА_22 , яка продемонструвала їм скріншоти листування між ОСОБА_13 та ОСОБА_8 , а також повідомила, що останній регулярно перераховував потерпілій грошові кошти.

Крім того, свідок зазначив, що в подальшому було організовано перевірку зазначених обставин. За його словами, під час спілкування ОСОБА_8 прямо не визнав своєї вини, однак зазначив, що «перегнув палку». Також свідок повідомив, що не відчув з боку ОСОБА_8 каяття щодо його поведінки.

На обласній пресвітерській раді та раді з пасторами Східного регіону, ОСОБА_8 було визнано винним у порушенні пасторської етики та аморальній поведінці, у зв`язку з чим останнього було відлучено від церкви та знято сан пастора. Службова перевірка щодо його дій проводилась в період з грудня 2023р. по січень 2024р., під час проведення якої ОСОБА_8 заперечував проти наявності статевих відносин з неповнолітньою потерпілою, і одночасно продовжував вчиняти протиправні дії сексуального характеру.

Окрім цього, свідок пояснив, що відповідно до встановленого порядку пастор не має права одноособово розпоряджатися коштами релігійної організації для надання матеріальної допомоги окремим особам, оскільки такі рішення приймаються за погодженням відповідних органів управління. За словами свідка, жодних рішень чи погоджень щодо надання ОСОБА_8 грошової допомоги потерпілій не приймалося.

Свідок ОСОБА_25 пояснив суду, що до нього звернулася ОСОБА_22 з проханням посприяти припиненню стосунків між ОСОБА_8 та її неповнолітньою донькою. На підтвердження своїх слів вона надала йому скріншоти листування між ОСОБА_8 та потерпілою, а також виписку з банківського рахунку, яка, зі слів свідка, підтверджувала перерахування грошових коштів.

Свідок повідомив, що зі змісту наданого листування він зробив висновок, що воно за своїм характером є особистим листуванням між хлопцем та дівчиною.

Після отримання зазначеної інформації було ініційовано внутрішню перевірку. Під час її проведення ОСОБА_8 не визнав своєї вини, однак зазначив, що «перегнув палку». Водночас він заперечував факт перерахування потерпілій грошових коштів, незважаючи на надану матір`ю потерпілої банківську виписку.

За результатами проведеної перевірки було прийнято рішення усунути ОСОБА_8 від виконання обов`язків пастора, заборонити йому перебувати у церквах м. Кагарлик та м. Ржищів, а також спілкуватися з потерпілою, але, як видно, ОСОБА_8 їх не дотримувався.

Покази свідків ОСОБА_23 та ОСОБА_25 суд вважає правдивими, які узгоджуються з іншими доказами у справі.

Вина обвинуваченого ОСОБА_8 стверджується також слідуючими доказами:

- Витягом з ЄРДР про реєстрацію вказаного злочину від 02.02.2024 року (т.1, а.с.105-116);

Посилання сторони захисту на ту обставину, що жоден із досліджених в судовому засіданні доказів, наданих стороною обвинувачення, на підтвердження пред`явленого обвинувачення за ч.4 ст.152 КК України не підтверджує факт вчинення ОСОБА_8 такої послідовності дій, як вказує прокурор у обвинувальному акті. А також ні сама потерпіла ОСОБА_9 , а ні від її імені її законний представник ОСОБА_7 не подавали до Обухівського РУП ГУ НП в Київській області заяв про вчинення ОСОБА_8 зґвалтування ОСОБА_9 не заслуговують на увагу, поскільки згідно з витягом з ЄРДР від 03.06.2024 року даний злочин було зареєстровано на підставі матеріалів правоохоронних органів про виявлення фактів вчинення кримінальних правопорушень, що відповідає вимогам ст.214 КПК України.

- протоколом прийняття заяви про злочин від ОСОБА_7 від 02.02.2024 р. ( т.1 а.с.124-125);

- заявою про долучення доказів у вигляді скриншотів інтимних переписок між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 т.1 а.с.126-152), де ОСОБА_8 зізнавався що постійно любить, «цьомкає ніжно всю і всюди ніжно і лагідно і притискаю тебе до свого серця», «сонечко рідне і кохане завжди, любов моя вічна», «король все зробить для своєї принцеси щоб їй було гарно і щоб вона ні в чому не мала потреби», «безкінченно люблю», «ти найкраща, найбажанніша любов мого життя», «любов моя вічна, люблю тебе ніжно», «постійно думки з тобою моя любов постійна», що підтверджує наявність інтимних стосунків між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 .. Посилання обвинуваченого ОСОБА_8 , що дані скриншоти не є належним доказом його вини, не заслуговують на увагу, так як спростовуються наданими в судовому засіданні самим обвинуваченим листів від ОСОБА_9 також інтимного характеру. Також не заслуговує на увагу посилання обвинуваченого що лише ОСОБА_9 писала йому із зізнанням, поскільки спростовується вищевказаною перепискою;

- постановою про визнання речовими доказами скриншотів інтимних переписок між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 (т.1 в.с.153) ;

- заява про долучення виписок з АТ КБ «Приватбанк» у та самих виписок, згідно яких видно що ОСОБА_8 регулярно надсилав грошові кошти на додаткову карту ОСОБА_9 , рахунок якої оформлений на ім`я ОСОБА_7 за період з 01.04.2023 по 19.12.2023 ( т.1, а.с.156-168) ;

- постанова про визнання вказаних виписок речовими доказами (т.1 а.с.169-170);

- заява про долучення диску та виписки розмови між ОСОБА_8 та матір`ю ОСОБА_9 – ОСОБА_7 , згідно розмови яких між сторонами виник конфлікт, у зв`язку з інтимною перепискою пастора і неповнолітньої ОСОБА_13 (т.1.а.с.175);

- копіями документів Київського обласного об`єднання Української ОСОБА_26 , згідно яких вбачається, що проводилась внутрішня перевірки Церкви на дії ОСОБА_8 згідно протоколу №20 від 27 грудня 2023 року, в подальшому якого було визнано винним та відсторонено від усіх служінь. Невинниця заперечував інтимні стосунки з ОСОБА_9 .. В той же час обвинувачений продовжував зустрічатись з ОСОБА_13 , незважаючи на заборону Церкви підтримувати контакти з нею, що вказано в протоколі №3 від 13.01.2024 року засідання Пресвітерської Ради релігійної організації Київське обласне об`єднання Української церкви християн віри євангельської. Обговорення аморальної поведінки пастора ОСОБА_8 на засіданні ради підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_27 – перший заступник єпископа та ОСОБА_25 - відповідальний пастор західного регіону КООУЦХВЄ (1, а.с.176-217);

- протоколом огляду предметів, а саме відомостей про рух коштів по рахунку № НОМЕР_2 , де встановлено переказ грошових коштів ОСОБА_8 – неповнолітній ОСОБА_9 за період з 01.01.2022 по 02.02.2024 року( т.2, а.с.10-48);

Постановою від 23.02.2024 року про визнання речовими доказами оптичних носіїв , а саме 2 дисків, на яких містяться виписки з рахунка банківської картки № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_8 (т.2 а.с.49-50)

Відомостями з АТ КБ “Приват Банк” про рух коштів по рахунку № НОМЕР_3 ОСОБА_9 , на яких зафіксовано надсилання ОСОБА_8 грошових коштів потерпілій на регулярній основі протягом тривалого періоду часу з 01.01.2022 р. по 02.02.2024 р.. (т.2 а.с. 54-81);

Постановою від 23.02.2024 року про визнання речовими доказами оптичних носіїв , а саме 2 дисків, на яких містяться виписки з рахунка№ НОМЕР_3 ОСОБА_9 та протоколом їх огляду (т.2 а.с.82-98);

Висновком судово-медичного експерта № 8/осв від 15.04.2024, в якому зазначено: при дослідженні зовнішніх статевих органів встановлено: цілісність дівочої пліви порушена, про що свідчить наявність старих її розривів давністю більше ніж 2 тижні. При ультразвуковому дослідженні органів малого тазу встановлено: вагітність 7 тижнів. Ці дані свідчать про те, що підекспертна мала статеві відносини природнім шляхом (жила статевим життям), ( т.2 а.с. 142-146);

Висновком спеціаліста – психолога ОСОБА_28 за результатами проведення опитування ОСОБА_9 від 13.04.2024, згідно з яким дитина перебуває в стані переживання втрати довіри до важливої в її житті людини, що з часом може перейти в стійке порушення соціальної адаптації, погіршення здатності довіряти і в результаті мати негативні наслідки в побудові стосунків. Обвинувачений організував деструктивні стосунки з неповнолітньою жертвою в той час коли остання була в дуже вразливому стані. (т.2 а.с.147-151);

Висновком експерта за результатами судово-психологічної експертизи № 476 від 30.04.2024, згідно якого встановлено, що з урахуванням вікових психологічних особливостей, ОСОБА_9 здатна вірно сприймати обставини, що мають значення для провадження, та може давати щодо них відповідні свідчення.

У ОСОБА_9 не визначено схильності до фантазування, її вербальна продукція має реалістичний та раціональний характер.

У ОСОБА_9 не визначено схильності до навіювання, її поведінка носить самостійний характер.

На даний час у ОСОБА_9 визначається нестійкий настрій, обумовлений сукупністю обставин.

Внаслідок дослідження обставин, відбулося розбещення малолітньої, рання вагітність неповнолітньої ОСОБА_9 , були погіршені умови для гармонійного психологічного розвитку, обмежені можливості отримання освіти, чим заподіяні моральні страждання. (т.2 а.с.154-157);

Висновком судової молекулярно - генетичної експертизи № СЕ-19/111-24/22775-БД від 27.05.2024, в якому встановлено генетичні ознаки клітин у змивах зі статевого члену підозрюваного ОСОБА_8 збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію підозрюваного ОСОБА_8 , з генетичними ознаками потерпілої ОСОБА_9 . На наданих на дослідження трусах, встановлено генетичні ознаки клітин на виворітній поверхні поясної частини трусів та клатин та виворітній поверхні ластовиці трусів. Генетичні ознаки клітин на виворітній поверхні ластовиці трусів є змішаними, збігаються між собою, містять генетичні ознаки зразка букального епітелію ОСОБА_8 та генетичні ознаки зразка букального епітелію ОСОБА_9 (т.2 а.с.161-180);

Протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_9 , в якому виявлені фотозображення обвинуваченого та потерпілої, які свідчать про їх близькі особисті взаємовідносини з поцілунками; скріншот зроблений під час відеозв`язку, на якому видно демонстрацію обвинуваченим своїх інтимних частин тіла потерпілій; листування з проявами емоційної прихильності та зізнання, «люблю, ціную, цілую» «моя зіронька», «моє щастячко» ( т.2, а.с.181-194);

Висновком судово-психіатричного експерта № 233 від 25.04.2024, в якому зазначено: ОСОБА_8 емоційно виразний, експресивний, лабільний. Виявляє мінливість настрою при торканні суб`єктивно-неприємних тем, реагує погіршенням емоційного фону, фіксованістю на отриманій негативній інформації, чутливістю сприйняття. Під час бесіди про інкриміновані дії повідомив, що “звернулась мати дівчини по допомогу, виникли духовні відносини з дівчиною, допомагав їй, так трапилось, неочікувано переросло в фізичні стосунки”. У відповідях на поставлені питання вбачається, що ОСОБА_8 , у період вчинення інкримінованих йому дій на психічне захворювання не хворів, в тимчасовому хворобливому розладі психічної діяльності не перебував, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. (т.2, а.с.195-196);

Висновком №15 за результатами проміжного психологічного дослідження від 10.05.2024 року спеціаліста психолога Міжнародної благодійної організації «Служба порятунку дітей» , згідно якого з неповнолітньою ОСОБА_9 проведено 11 психологічних консультацій, в ході яких ОСОБА_9 розповіла як 08.08.2022 року в день народження ОСОБА_8 біля приміщення церкви в м.Кагарлику вона вперше вступила в статеві зносини з обвинуваченим на його пропозицію, після кожної зустрічі обвинувачений давав їй гроші. Психологом зазначено, що негативний травматичний досвід ОСОБА_13 , отриманий в підлітковому віці, а саме сексуальне розбещення зі сторони кривдника є однозначно травмівною подією і має вплив на всі сфери функціонування дівчини: фізичну, інтелектуальну, емоційну та соціальну. Все життя дівчини змінилося після зустрічі з кривдником, який досяг своєї мети спочатку через побудову довірливих стосунків, а потім використовував дівчину задля задоволення власних сексуальних потреб. Тому психологом було рекомендовано ОСОБА_13 уникнути будь якого спілкування з кривдником (т.2 а.с.197-199).

Протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння від 15.05.2024 року, під час якого було зроблено перегляд записів на оптичному носії зафіксовано спілкування ОСОБА_8 з потерпілою в салоні автомобіля 31.03.2024 року та 03.04.2024 року.

На відеозаписі від 31.03.2024 зафіксовано як в автомобілі Opel Combo, який належить ОСОБА_8 , останній пересідає на заднє сидіння, де знаходиться ОСОБА_9 та знімає штани. Після цього між ними відбуваються поцілунки, вагінальне та оральне проникнення. 03.04.2024 також зафіксовано як в автомобілі Opel Combo, який належить ОСОБА_8 , останній їде за кермом вказаного транспортного засобу, поруч знаходиться ОСОБА_9 . Після його зупинки, обвинувачений знімає з себе штани та між ними відбуваються поцілунки та оральне проникнення.

Після чого між ними відбулась розмова про розмір грошових коштів, які Калія повинна була «відробити». Вказані диски були переглянуті в судовому засіданні. Записки на вказаних дисках підтверджують близькі особисті взаємовідносини, які виразились у використанні пестливих звернень, взаємним обговоренням запланованих зустрічей, наданням обвинуваченим потерпілій грошових коштів, статевих актів. (т.3 а.с.1-6);

Протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 18.05.2024 року, під час якої було зафіксовано спілкування ОСОБА_8 з потерпілою. Зі змісту розмов вбачається наявність між обвинуваченим та потерпілою близьких особистих взаємовідносин, що підтверджується використанням пестливих звертань, взаємним обговоренням запланованих зустрічей, наданням обвинуваченим потерпілій грошових коштів, придбанням для неї продуктів та інших речей. Під час розмови обвинувачений також висловлювався щодо мотивів свого зближення з потерпілою та обговорював з нею обставини їх інтимних взаємовідносин. Крім того, в період січня-лютого 2024 року, ОСОБА_8 під час розмов з ОСОБА_10 , знаючи, що її матір подала до правоохоронних органів поліції заяву про вчинення ним щодо її доньки ОСОБА_11 злочинів проти статевої свободи, неодноразово просив потерпілу через своїх знайомих дізнатись про рух такої заяви, продовжуючи при цьому вступати в статеві зносини з останньою (т.3 а.с.7-42).

Вказані протоколи негласних слідчих розшукових дій суд вважає належними та допустимими доказами, поскільки проведені відповідно до вимог КПК України на підставі ухвали слідчого судді Київського апеляційного суду від 03.04.2024, від 08.02.2024 року. А тому посилання обвинуваченого на незаконний огляд його автомобіля 03.04.2024 року не заслуговують на увагу. Також не заслуговують на увагу посилання обвинуваченого ОСОБА_8 щодо незаконного затримання та встановлення в його автомобілі відеокамери, поскільки не надано доказів що саме працівники поліції під час затримання встановили дану відеокамеру.

В ході судового розгляду було задоволено клопотання сторони захисту про долучення та дослідження письмових матеріалів - роздруківок скриншотів з листування ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , які надані самим обвинуваченим та підтверджують підтримання обвинуваченим із потерпілою особистого близького спілкування, що супроводжувалося висловлюваннями про почуття кохання та проявами емоційної прихильності, та беруться судом до уваги, а саме :

Зображення з інстаграму ОСОБА_9 , на якому зображена ОСОБА_9 та мається надпис : «більшість думає, що збуджувати священників важко, але це не так… З цим впорається навіть дитина», дуже часто хороші люди покриті татуюваннями… А погані ходять до церкви»;

Переписка між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , а саме лист ОСОБА_9 , який долучив сам обвинувачений, підтверджує інтимні відносини між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . В листі ОСОБА_9 освідчувалась в коханні, а також зазначала «я обожнюю коли ти доторкаєшся до моїх губ та до всіх інших частин тіла», «хочу кожну хвилину тонути в твоїх обіймах та поцілунках, ти любов всього мого життя»; «рідненький муж», «вітаю тебе сонечко з днем закоханих», «з радістю хочу народити тобі маленьке чудо». Вказаний лист датований 14.02.2023 року, що підтверджує і сам обвинувачений, де згідно тексту ОСОБА_13 пише, що стосунки між з ОСОБА_8 та нею тривають вже 8 місяців, а отже, розпочались в липні 2022 року, коли потерпілій було всього 13 років;

Однак, суд не може покласти в основу вироку слідуючі докази :

Заяви від ОСОБА_9 від 12.01.2024, ОСОБА_29 від 13.01.2024, ОСОБА_30 від 13.01.2024, що відповідно до змісту повідомляють про те, що ОСОБА_7 матір ОСОБА_9 розповсюджую неправдиву інформацію відносно ОСОБА_8 , копія заяви ОСОБА_31 від 31.01.2024 до служби в справах дітей та сім`ї Кагарлицької міської ради та копія висновку акту умов проживання ОСОБА_31 від 05.02.2024 з бабою, протокол співбесіди представників церкви з ОСОБА_9 від 04.01.2024 року не можуть бути взяті судом до уваги як виправдання ОСОБА_8 , поскільки у обвинуваченого та бабою потерпілої ОСОБА_32 були доброзичливі відносини, вона знала про отримання коштів від обвинуваченого, є прихожанкою церкви. А з наданих скриншотів вбачається як ОСОБА_13 просили сказати що інтимних відносини з обвинуваченим у неї не було, а були відносини як з батьком.

Відеозапис від 04.01.2024 року із проведенням опитування ОСОБА_9 слід визнати недопустимим доказом та виключити з числа доказів, оскільки він отриманий із істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Зазначене опитування проведено без участі та без надання згоди законного представника неповнолітньої особи, що є порушенням встановленого порядку отримання показань від неповнолітньої особи та гарантій захисту її прав.

За таких обставин відеозапис опитування не може вважатися належним та допустимим доказом у кримінальному провадженні, оскільки отриманий з порушенням процедури, передбаченої кримінальним процесуальним законодавством, а тому підлягає виключенню з доказової бази. Крім того, представником потерпілої було надано спростування достовірності вказаного запису, в тому числі скріншоти попередніх питань та відповідей на них.

Копія виписки з ЄДРПО, щодо статусу релігійної організації «Ковчег», протокол №1 загальних зборів віруючих громадян релігійної організації «Релігійна громада (помісна церква) християн віри євангельської «Ковчег» м.Кагарлик Обухівського району Київської області» від 20.01.2024, про нелегітимність рішення від 27.12.2023 року про відсторонення паспора церкви «Ковчег» ОСОБА_8 та протокол від 30.05.2024 року, не можуть бути взяте судом до уваги, поскільки ніякого відношення до даного кримінального провадження не мають. ОСОБА_8 , виправдовуючи себе у відсутності інтимних відносин з ОСОБА_9 на обласній пресвітерській раді та раді з пасторами Східного регіону, де його було визнано винним у порушенні пасторської етики та аморальній поведінці, та відлучено від церкви і знято сан пастора, продовжував підтримувати відносини з потерпілою.

Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6 ст. 22 КПК України суд зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 65 КПК України свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, яка викликана для давання показань.

В судовому засіданні були допитані свідки захисту – ОСОБА_33 , ОСОБА_34 та ОСОБА_35

ОСОБА_33 пояснила суду, що ОСОБА_8 знає давно, є прихожанкою церкви в м.Ржищів, підтримує ділові стосунки. Категорично заперечує будь які повідомлення про те що ОСОБА_8 має статеві відносини з неповнолітньою. Однак, повідомила що чітко пам`ятає що 08.08.2022 року у ОСОБА_8 був день народження, та в цей день видавали гуманітарну допомогу, а тому була в церкві і бачила пастора ОСОБА_8 . В свою чергу, свідок не пам`ятає який це був день, помилково зазначає «неділя», хоча 08.08.2022- це понеділок. Погоджується з твердження прокурора що в той день було дуже багато людей і що за всіма учасниками неможливо було спостерігати. На запитання чи пам`ятає дати інших подій, відповісти не може.

Показання свідка ОСОБА_33 не можуть бути покладені в основу судового рішення, оскільки вони не є достатньо достовірними та послідовними. Свідок перебуває у ділових відносинах з обвинуваченим, що свідчить про можливу заінтересованість у результаті кримінального провадження. При цьому вона не пам`ятає більшості обставин подій, помиляється щодо дати та дня тижня, однак вибірково стверджує про обставину, яка є вигідною стороні захисту. Крім того, свідок підтвердила, що через значну кількість присутніх не могла спостерігати за всіма учасниками події. За таких обставин її показання не можуть бути визнані достатньо надійними та мають оцінюватися критично у сукупності з іншими доказами.

Свідок ОСОБА_34 пояснила суду, що знає ОСОБА_8 дуже давно, характеризує його виключно позитивно та зазначає, що він «в жодному випадку не міг вчинити ніяких незаконних дій». Свідок пояснила, що 08.08.2022 року прийшла до церкви для отримання гуманітарної допомоги, оскільки побачила відповідне оголошення. Визнала, що того дня було дуже багато людей, та погодилася з твердженням прокурора про неможливість спостерігати за всіма присутніми. Водночас стверджувала, що пам`ятає присутність ОСОБА_8 .

Крім того, свідок повідомила, що ще у 2022 році з мережі Facebook дізналася про інформацію щодо інтимних стосунків ОСОБА_8 з кимось, однак без будь-яких об`єктивних підстав вважає такі відомості «жовтою пресою». Також пояснила, що не відвідує церкву з 1998 року та не володіє інформацією про інші обставини, які мають значення для кримінального провадження. При цьому свідок прямо повідомила, що має намір надати показання з метою «очистити людину», чим фактично підтвердила свою заінтересованість у результаті кримінального провадження та підтримці позиції обвинуваченого.

За таких обставин показання свідка не можуть розглядатися як об`єктивні та неупереджені, оскільки сама свідок підтвердила свій намір підтримати обвинуваченого, не була очевидцем більшості обставин, що досліджуються судом, а також визнала неможливість спостерігати за всіма учасниками подій 08.08.2022 року. У зв`язку з цим її показання підлягають критичній оцінці та не можуть бути покладені в основу судового рішення без підтвердження іншими належними та допустимими доказами.

Свідок ОСОБА_35 пояснив суду, що будь-яких відомостей про обставини кримінального провадження, у межах якого ОСОБА_8 пред`явлено обвинувачення, він не має. З потерпілою ОСОБА_9 не знайомий.

Повідомив лише, що одного разу разом із ОСОБА_36 їхали в автомобілі «Opel Combo», що належить ОСОБА_8 , коли їх зупинили працівники поліції через пошкоджене лобове скло автомобіля. Автомобіль був затриманий на декілька годин для перевірки. На думку свідка, дії працівників поліції були незаконними, однак пояснити, у чому саме полягала така незаконність, він не зміг. Також підтвердив, що жодних заяв чи скарг з приводу дій працівників поліції того дня ні ним, ні іншими особами не подавалося.

Показання свідка ОСОБА_37 підлягають виключенню з числа доказів, оскільки вони не стосуються предмета доказування у даному кримінальному провадженні та не мають жодного доказового значення для встановлення обставин, передбачених ст. 91 КПК України. Обставини зупинки працівниками поліції автомобіля «Opel Combo», в якому перебував свідок, не пов`язані з інкримінованими ОСОБА_8 кримінальними правопорушеннями, не підтверджують та не спростовують фактів, які підлягають доказуванню у цьому провадженні. Крім того, сам свідок не повідомив жодних відомостей щодо обставин, які є предметом розгляду, не знайомий із потерпілою та не володіє інформацією про події, покладені в основу обвинувачення. За таких обставин зазначені показання є неналежними, не мають доказового значення та не можуть бути враховані судом при ухваленні рішення у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 65 КПК України свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, яка викликана для давання показань.

Посилання сторони захисту, що затримання та арешт ОСОБА_8 03.04.2024р, і в подальшому, обшук його автомобіля є незаконними, тому що була використана для цього працівниками поліції неповнолітня ОСОБА_9 , а поняті при затриманні і арешті - це діючі працівники Обухівської поліції, котрі були залучені до проведення даної процесуальної дії як в ролі понятих, так і в ролі криміналістів. А тому даний обшук має бути визнаний незаконним та очевидно недопустимим доказом, а всі докази, зібрані після незаконного встановлення відео і аудіо апаратури в автомобіль ОСОБА_8 з допущеними при цьому порушеннями діючого кримінально-процесуального законодавства України стають такими, що не є доказами, тому що вони мають бути судом визнані як отримані з порушенням дійсного законодавства та мають бути визнані очевидно недопустимими доказами. Дане посилання сторони захисту не заслуговує на увагу, поскільки працівники поліції при огляді і затриманні автомобіля і арешт обвинуваченого були проведені відповідно до вимог КПК України та в рамках НСРД.

Не заслуговують на увагу твердження сторони захисту що ОСОБА_8 надавав ОСОБА_9 та її бабусі матеріальну допомогу з квітня 2023 року виключно після того, як сам дізнався про те, що ОСОБА_7 спонукала її дочку неповнолітню ОСОБА_9 переїхати на постійне місце проживання до її бабусі ОСОБА_31 у інший населений пункт через погані взаємовідносини між ними. За даних обставин ОСОБА_38 вважав для себе за можливим їх матеріально підтримати та цікавився куди витрачаються дані кошти, що саме по собі виключає твердження сторони обвинувачення про передачу ОСОБА_9 даних коштів як сплату за сексуальні послуги, спростовується відеозаписом коли ОСОБА_9 просила кошти на манікюр, а Невинниця сказав, що їх необхідно відроблять.

Відповідно до положень ст. ст. 91, 92 КПК України доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. Обов`язок доказування зазначених обставин покладається на слідчого, прокурора та, у встановлених КПК випадках, - на потерпілого. Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом.

Доказування тих чи інших обставин злочину, як правило, ґрунтується не на основі одного чи кількох прямих доказів, а на аналізі саме сукупності всіх, у тому числі, непрямих доказів. І саме на такому аналізі та оцінці всіх доказів й робиться висновок про доведеність поза розумним сумнівом або недоведеність (згідно з цим стандартом доказування) факту вчинення злочину конкретною особою, покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

В свою чергу доказів, які б стверджували протилежне та спростовували викладені в обвинувальному акті обставини вчинення дій сексуального характеру або підтвердили чи встановили іншу версію події і не причетність обвинуваченого до вчинення кримінального правопорушення не було здобуто в процесі судового розгляду.

За змістом ст. 95 КПК України одним із джерел доказування є показання, тобто відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження.

Частиною другою статті 94 КПК України встановлено, що жоден доказ не має наперед встановленої сили. При постановленні вироку суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин кримінального провадження в їх сукупності, керуючись законом, повинен оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення та для вирішення питань, зазначених у ст. 374 КПК України

Згідно зі ст. 368 КПК України суд, ухвалюючи вирок, повинен вирішити, зокрема, питання чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення та чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 КПК України сторона обвинувачення має довести винуватість особи поза розумним сумнівом.

Для додержання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який сумнів у версії обвинувачення був спростований фактами, встановленими на підставі доказів, і єдиною версією, якою безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною у пред`явленому обвинуваченні.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 152 КК України згвалтуванням є вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи. Частиною 4 цієї статті встановлено кримінальну відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди.

Основним безпосереднім об`єктом злочину, передбаченого ст. 152 КК, є статева свобода чи статева недоторканість особи, незалежно від досягнення нею статевої зрілості. В свою чергу, під статевою свободою слід розуміти право психічно і фізично здорової особи, яка досягла шлюбного віку, самостійно обирати собі партнера для статевих зносин і не допускати у сфері статевого спілкування будь-якого примусу, а під статевою недоторканістю - абсолютну заборону вступати у статеві контакти з особою, яка, в силу певних обставин, не є носієм статевої свободи (перебуває у безпорадному стані, в тому числі є малолітньою тощо), всупереч її справжньому волевиявленню або ігноруючи його.

Встановлений законодавцем вік - 14 років виходить з припущення, що до цього віку дитина не може повною мірою розуміти характер і наслідки сексуальних стосунків і, відповідно, приймати інформоване і незалежне рішення.

Суд приходить до висновку, що системний аналіз детальних, незмінних, послідовних показань допитаних в судовому засіданні малолітньої потерпілої, а також неповнолітніх та повнолітніх свідків, що ці показання повністю узгоджуються як між собою, так і кореспондуються з безпосередньо дослідженими в судовому засіданні доказами в їх сукупності, в тому числі з інформацією з телефону, аналізом телефонних з`єднань та переписок, і даними, з яких встановлено обставини вчинення протиправних дій. Також сукупністю зібраних доказів доведено, що обвинувачений усвідомлював і не міг не усвідомлювати те, що вчиняє злочин відносно малолітньої, при цьому факт обізнаності про малолітній вік потерпілої самим обвинуваченим визнаний і не заперечувався, поскільки запитував у потерпілої як справи в школі і в який клас ходить. .

Отримані судом докази не викликають сумнівів у їх достовірності. Суд критично відноситься до показань обвинуваченого, вважає їх надуманими і такими, що спрямовані на уникнення покарання за вчинене. Обрану обвинуваченим версію подій суд вважає реалізацією обвинуваченим свого конституційного права на захист.

Твердження сторони захисту про недоведеність вини обвинуваченого та наявність підстав для виправдання ОСОБА_8 є безпідставним, оскільки спростовується сукупністю належних і допустимих доказів з боку сторони обвинувачення, які в сукупності та логічній узгодженості між собою поза розумним сумнівом доводять його вину у вчиненні інкримінованого злочину.

Таким чином, з урахуванням викладеного вище, в ході судового розгляду за наслідками всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ наданий учасниками судового розгляду з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до твердого переконання про доведеність поза розумним сумнівом вини обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні даного кримінального правопорушення, і ці умисні дії кваліфікує за ч. 4 ст. 152 КК України, як вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним та оральним проникненням в тіло іншої особи, з використанням геніталій, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди.

Вірною також суд вважає кваліфікацію злочинних дій ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 155 КК України як вчинення повнолітньою особою дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним та оральним проникненням в тіло особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, з використанням геніталій, якщо вони поєднані з наданням грошової винагороди потерпілій особі.

Обираючи вид та міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, що відноситься до категорії особливо тяжкого, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують і обтяжують його покарання.

Так, обтяжуючою покарання обвинуваченого обставиною, згідно ст.67 КК України, які зазначені в обвинувальному акті – є вчинення злочину повторно за ч.2 ст. 155 КК України. Пом`якшуючих покарання обставин, судом не встановлено та в обвинувальному акті не зазначено.

Окрім того, суд також враховує і те, що ОСОБА_8 раніше не судимий, але згідно вимоги про судимість в 1980 році вже притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочину проти статевої свободи та недоторканості і відбував реальне покарання, за місцем проживання характеризується позитивно, враховуючи думку прокурора, законного представника потерпілої, представника потерпілої, сторони захисту, в зв`язку з чим суд приходить до висновку про те, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе із призначенням покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді виключно позбавлення волі, яке належить відбувати реально.

При цьому судом також враховуються приписи закону про те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, а також те, що призначене судом покарання буде необхідне й достатнє для виправлення ОСОБА_8 та запобігання нових кримінальних правопорушень.

Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, відповідності злочину і покарання, цілях законодавця і засобах, що обираються для їх забезпечення.

Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину.

Справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбачений законом склад кримінального правопорушення та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами вчиненого і особою винного.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України, у резолютивній частині вироку у разі визнання особи винуватою зазначається, зокрема, рішення про включення інформації про обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи.

Інформація про особу вноситься до Реєстру на підставі обвинувального вироку суду, який набрав законної сили.

Отже, на підставі викладеного та з урахуванням вимог чинного законодавства, інформація про засудженого ОСОБА_8 , за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152, ч.2 ст.155 КК України, підлягає внесенню до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи.

Цивільний позов заявлений у кримінальному провадженні про стягнення з обвинуваченого на користь потерпілої моральної шкоди, яка виразилась у слід задовольнити частково, та стягнути з ОСОБА_8 моральну шкоду в розмірі 500 000, 00 (п`ятсотсот тисяч) гривень.

З обвинуваченого підлягають до відшкодування судові витрати в сумі 12082,2134 (дванадцять тисяч вісімдесят дві гривні двадцять одна копійка) за проведення судово молекулярно-генетичної експертизи, згідно висновку експерта №СЕ-19/111-24/22775-БД від 27.05.2024.

Оскільки обвинуваченому ОСОБА_8 судом призначається покарання у виді позбавлення волі, яке він повинен відбувати реально, зважаючи на дані про особу обвинуваченого, суд дійшов висновку про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК, зокрема, ризику переховування від відбування покарання, а тому вважає за необхідне застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили із дня ухвалення вироку суду взявши під варту із залу судового засідання та зарахувати у строк відбуття покарання строк перебування під вартою під час досудового розслідування з 05.04.204 по 15.04.2024.

Заставу сплачену у сумі 242 240,00 грн повернути заставодавцю ОСОБА_39 .

Долю речових доказів слід вирішити згідно ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.368, 369, 374 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 152, ч. 2 ст. 155 КК України та призначити йому покарання :

за ч.4 ст. 152 КК України – 13 років позбавлення волі.

За ч.2 ст. 155 КК України – 8 років позбавлення волі з позбавленням права займатись навчальною та виховною діяльністю осіб віком до 18 років, обіймати посади пов`язані з роботою з особами віком до 18 років строком на 3 роки.

Відповідно до ст. 70 КК України остаточно призначити ОСОБА_8 покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у вигляді 13 років позбавлення волі з позбавленням права займатись навчальною та виховною діяльністю осіб віком до 18 років, обіймати посади пов`язані з роботою з особами віком до 18 років строком на 3 роки.

До вступу вироку в законну силу обрати ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор», взявши його під варту з залу судового засідання.

Строк покарання ОСОБА_8 вираховувати з 18 вересня 2026 року. На підставі ст.72 КК України у строк покарання зарахувати строк перебування під вартою з 05.04.2024 по 15.04.2024.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави судові витрати в сумі 12082,21 (дванадцять тисяч вісімдесят дві гривні двадцять одна копійка) за проведення судово молекулярно-генетичної експертизи, висновок експерта №СЕ-19/111-24/22775-БД від 27.05.2024.

Відповідно до ч.4 п.2 абз.16 ст. 374 включити інформацію про ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Київ, громадянина України, пенсіонера, жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 , раніше не судимого, у скоєнні кримінального правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи.

Цивільний позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_9 у відшкодування моральної шкоди 450 000, 00 (чотириста п`ятдесят тисяч) гривень.

Заставу у сумі 242 240, 00 грн повернути заставодавцю ОСОБА_39 .

Речові докази:

- Оптичний носій інформації, а саме, диск на якому міститься виписка з рахунку банківської картки № НОМЕР_2 та знаходиться в матеріалах кримінального провадження зберігати при матеріалах справи .

- Оптичний носій інформації, а саме, диск на якому міститься виписка з рахунку банківської картки № НОМЕР_3 та знаходиться в матеріалах кримінального провадження зберігати при матеріалах справи.

- Труси червоного кольору написом «Polo Ralh Lauren», які поміщено до паперового конверту №1 та зберігаються в камері схову речових доказів Обухівського РУП ГУНП в Київській області – знищити.

- Чотири банківські картки «Приватбанк» з наступними номерами: НОМЕР_4 ; НОМЕР_5 ; НОМЕР_6 ; НОМЕР_7 , які поміщено до сейф-пакету № 0614305 та зберігаються в камері схову речових доказів Обухівського РУП ГУНП в Київській області – повернути ОСОБА_8

- Серветку білого кольору зі слідами невідомої речовини, яку поміщено до паперового конверту № 1 ; Запаковану коробку тест-смужок для визначення вагітності «Evitest», яку запаковано до спеціального пакету № 2391347; 3 серветки білого кольору зі слідами невідомої речовини, які поміщено до паперового конверту №2 ; 1 паперову серветку зі слідами невідомої речовини, яку поміщено до паперового конверту №3 ; Соломинку (трубочку), яку поміщено до паперового конверту №4 , які поміщено у камеру схову речових доказів Обухівського РУП ГУНП в Київській області знищити;

- Мобільний телефон марки «Iphone» червоного кольору в чохлі чорного кольору, грошові кошти номіналом 5 гривень, банківську картку № НОМЕР_3 , поміщено до спеціального пакету №2391348 – які поміщено у камеру схову речових доказів Обухівського РУП ГУНП в Київській області повернути ОСОБА_9

- 2 вологі серветки та 1 паперова серветка зі слідами речовини невідомого походження, які поміщено до паперового конверту № 5, які поміщено у камеру схову речових доказів Обухівського РУП ГУНП в Київській області. знищити;

- Флеш-накопичувач та перехідник, які поміщено до спеціального пакету № 2391346 ,- Флеш-накопичувач, який поміщено до спеціального пакету № 2955852 залишити при матерфалах справи.

- Мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi» синього кольору в чохлі чорного кольору з білими флагментами, які поміщено до спеціального пакету №2955853 – які поміщено у камеру схову речових доказів Обухівського РУП ГУНП в Київській області, повернути ОСОБА_8 ;

- 1 паперову серветку зі слідами невідомої речовини, яку поміщено до паперового конверту №6 ; Спринцівку (клізму) рожевого кольору, яку поміщено до спеціального пакету № INZ 1055541 – які поміщено у камеру схову речових доказів Обухівського РУП ГУНП в Київській області, знищити;

- Подушку та покривало, які поміщено до картонної коробки та опечатано біркою з відповідним написами та підписами учасників слідчої дії, які поміщено у камеру схову речових доказів Обухівського РУП ГУНП в Київській області, знищити.

- Роздруківки скріншотів з листування ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з ОСОБА_8 на 26 арк. – які знаходяться в матеріалах кримінального провадження, зберігати в матеріалах справи.

- виписки по руху грошових коштів з банківської картки № НОМЕР_3 , якою користується ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 13 арк. – які містяться в матеріалах справи залишити при матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів.

Суддя ; ОСОБА_1