Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №357/11187/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/11187/26

3/357/3520/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.09.2026 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гавенко О.Л. розглянувши матеріали справи, що надійшли з Національної поліції України Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Київській області полку патрульної поліції в м.Біла Церква та Білоцерківському районі батальйону №1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце роботи не встановлено, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 у вчиненні адмінінстративного правопорушення передбаченого за ч.1 ст.130 КУпАП,-

У С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 690379 від 11.06.2026, 11.06.2026 о 17 год. 31 хв. в м.Біла церква вул. Таращанська, 201 водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом «Volkswagen» д.н.з. НОМЕР_1 перебуваючи в стані алкогольного спяніння.Огляд проводився на місці зупинки тз із застосування спеціального технічного приладу «Alcotest Drager 7510» прилад АRMF0338 тестт 1806.Результат0, 61 %, проба позитивна, чим порушив п.2.9 А ПДР України, чим, відповідно до протоколу, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений. Причини своєї неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не подавав. Суд враховує, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони судового провадження зобов`язані вживати розумних заходів для отримання інформації про перебіг відомого їм судового провадження та добросовісно користуватися наданими процесуальними правами. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 0870/8014/12, відповідно до якої учасник судового провадження повинен проявляти належну процесуальну активність, самостійно цікавитися ходом розгляду справи, добросовісно користуватися процесуальними правами та виконувати процесуальні обов`язки. Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08 листопада 2005 року наголошено, що забезпечення розгляду справи упродовж розумного строку є обов`язком національних судів, а нездатність суду ефективно протидіяти безпідставному затягуванню судового розгляду може свідчити про порушення гарантій, передбачених пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Враховуючи, що відповідно до положень ст. 268 КУпАП участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, не є обов`язковою, а ОСОБА_1 був повідомлений про розгляд справи, однак своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався, суд, беручи до уваги положення ст. 268 КУпАП, практику Європейського суду з прав людини та п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14, дійшов висновку про можливість розгляду справи за його відсутності.

У судовому засіданні захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвокат Тарасюк А.В., просив провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. На обґрунтування своєї позиції захисник зазначив, що ОСОБА_1 не здійснював керування транспортним засобом, а тому не є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. За твердженням захисника, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що саме ОСОБА_1 керував автомобілем марки Volkswagen Golf, державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Захисник звернув увагу суду на те, що ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції послідовно заперечував факт керування транспортним засобом, зазначаючи, що алкоголь вживав, однак автомобілем не керував та з нього не виходив. Аналогічні заперечення, на думку захисника, містяться у протоколі про адміністративне правопорушення та письмових поясненнях ОСОБА_1 . Крім того, захисник посилався на положення п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України та зазначив, що відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає саме за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, а не за перебування особи у транспортному засобі після вживання алкогольних напоїв. Також захисник звернув увагу суду на обставини виклику працівників поліції громадянином ОСОБА_2 , вказуючи на наявність між ним та ОСОБА_1 конфлікту. На думку захисника, зазначені обставини можуть свідчити про зацікавленість ОСОБА_2 у притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та необхідність критичної оцінки його пояснень. Посилаючись на відеозаписи з бодікамер працівників поліції, захисник зазначив, що на них відсутні беззаперечні відомості, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом саме у стані алкогольного сп`яніння. Окрім того, захисник вказав на те, що матеріалами справи належним чином не встановлено час вчинення адміністративного правопорушення, а зазначений у протоколі час 17 год. 31 хв. 44 сек. не підтверджується іншими належними доказами. З огляду на викладене захисник вважав, що наявні у справі докази не підтверджують поза розумним сумнівом факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, а тому просив провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Крім того за клопотання захисника було виклакано у судове засідання для надання пояснень щодо обставин складання протоколу про адміністративне правопорушення, проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння та обставин виявлення правопорушення працівників поліції ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

У судовому засіданні сержант поліції Сивоконь М.О. пояснив, що протокол про адміністративне правопорушення складав його напарник ОСОБА_4 . Працівники поліції прибули на місце події за викликом громадянина ОСОБА_2 , який повідомив, що ОСОБА_1 перегородив своїм автомобілем виїзд. ОСОБА_3 також зазначив, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на момент приїзду працівників поліції мав місце конфлікт. На запитання захисника адвоката Тарасюка А.В. працівник поліції пояснив, що на момент їх прибуття автомобіль ОСОБА_1 вже стояв. Відомості щодо обставин події працівники поліції отримували, зокрема, від заявника, який надав відеозапис, на якому зафіксовано рух автомобіля. Водночас, зі слів ОСОБА_3 , на зазначеному відеозаписі не було можливості встановити, хто саме перебував за кермом транспортного засобу під час його руху.

Сержант поліції Нечипоренко Д.С., який безпосередньо складав протокол про адміністративне правопорушення, у судове засідання не з`явився. Згідно з рапортом командира роти № 2 батальйону № 1 патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції Бондаренка Дмитра від 16.09.2026, ОСОБА_4 не має можливості прибути до суду для надання пояснень у зв`язку з перебуванням на навчанні в Національній академії внутрішніх справ у м. Києві на курсах підвищення кваліфікації.

Крім того, для надання пояснень у судове засідання було викликано ОСОБА_2 , про що в матеріалах справи наявна телефонограма про його виклик датована 28.07.2026. Однак ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Таким чином, викликаний судом ОСОБА_2 своїм правом бути присутнім у судовому засіданні та надати пояснення щодо обставин події не скористався.

Заслухавши пояснення захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвоката Тарасюка А.В., пояснення працівника поліції Сивоконя М.О., дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 690379 від 11.06.2026; картку обліку адміністративного правопорушення; письмові пояснення ОСОБА_1 від 11.06.2026; письмові пояснення ОСОБА_2 ; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу; результат тестування від 11.06.2026, відповідно до якого встановлено показник 0,61 ‰; рапорт поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону № 1 патрульної поліції у м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП сержанта поліції Нечипоренка Д.С.; відеозаписи, долучені до матеріалів справи та переглянуті у судовому засіданні, а також інші письмові матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Щодо адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Таким чином, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП необхідним є встановлення факту керування особою транспортним засобом та перебування цієї особи у відповідному стані сп`яніння під час такого керування.

У даній справі результат огляду на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням спеціального технічного засобу «Alcotest Drager 7510», відповідно до якого встановлено показник 0,61 ‰, підтверджує факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння на момент проведення огляду.

Разом з тим сам по собі факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння не є достатнім для висновку про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки обов`язковою умовою відповідальності за вказаною нормою є саме керування транспортним засобом у такому стані.

Як встановлено судом під час розгляду справи, на момент прибуття працівників поліції автомобіль Volkswagen Golf, державний номерний знак НОМЕР_1 , уже перебував у нерухомому стані.

Працівник поліції ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що працівники поліції прибули на місце події за викликом ОСОБА_2 , який повідомив про конфлікт та про те, що ОСОБА_1 своїм автомобілем перегородив виїзд. При цьому ОСОБА_3 зазначив, що на момент прибуття працівників поліції автомобіль уже стояв.

Також із пояснень ОСОБА_3 вбачається, що заявником працівникам поліції було надано відеозапис, на якому зафіксовано рух автомобіля. Водночас, як пояснив працівник поліції, із зазначеного відеозапису неможливо встановити, хто саме перебував за кермом транспортного засобу під час його руху.

Отже, досліджений судом відеозапис підтверджує факт руху транспортного засобу, однак не дає можливості достовірно встановити особу водія.

При цьому працівник поліції ОСОБА_3 безпосередньо не спостерігав момент керування ОСОБА_1 транспортним засобом, оскільки на момент прибуття працівників поліції автомобіль уже перебував у нерухомому стані.

Інших безпосередніх доказів, які б достовірно підтверджували, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Golf, державний номерний знак НОМЕР_1 , матеріали справи не містять.

Із письмових пояснень ОСОБА_1 вбачається, що він факт керування транспортним засобом заперечував, зазначаючи, що алкогольні напої вживав, однак автомобілем не керував.

Таким чином, наявний у справі результат огляду на стан алкогольного сп`яніння підтверджує стан сп`яніння ОСОБА_1 , однак не підтверджує обов`язкову складову правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме факт керування ним транспортним засобом.

Щодо доказів, покладених в основу протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 280 КУпАП під час розгляду справи суд зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд оцінює докази відповідно до ст. 252 КУпАП на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.

Сам протокол про адміністративне правопорушення не є безумовним доказом вини особи та підлягає оцінці судом у сукупності з іншими доказами у справі.

У даному випадку протокол містить твердження про те, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, однак наведений у протоколі висновок щодо особи водія не підтверджується достатньою сукупністю інших доказів.

Зокрема, працівники поліції не були очевидцями моменту керування ОСОБА_1 транспортним засобом; на момент їх прибуття автомобіль уже перебував у нерухомому стані; відеозапис підтверджує рух автомобіля, але не дає можливості встановити особу водія.

За таких обставин суд не може покласти лише зміст протоколу в основу висновку про те, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Щодо доводів захисника.

Доводи захисника адвоката Тарасюка А.В. про відсутність належних та допустимих доказів факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом суд оцінює у сукупності з іншими доказами, дослідженими під час судового розгляду.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 послідовно заперечував факт керування транспортним засобом, а працівники поліції, які прибули на місце події, безпосередньо момент керування не спостерігали.

Наданий заявником відеозапис, як встановлено під час його дослідження, не дає можливості ідентифікувати особу, яка перебувала за кермом автомобіля під час його руху.

Щодо посилань захисника на наявність конфлікту між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , суд зазначає, що зазначені обставини самі по собі не свідчать про недостовірність пояснень ОСОБА_2 , однак з огляду на те, що останній у судове засідання не з`явився та не був допитаний судом, його письмові пояснення підлягають оцінці у сукупності з іншими доказами та не можуть самі по собі усунути наявні у справі сумніви щодо особи водія.

Таким чином, доводи захисника щодо недоведеності факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом узгоджуються з установленими під час судового розгляду обставинами та не спростовані іншими належними й достатніми доказами.

Суд звертає увагу, що відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За результатами оцінки доказів у їх сукупності суд приходить до висновку, що наявність у ОСОБА_1 стану алкогольного сп`яніння підтверджена результатом огляду, однак факт керування ним транспортним засобом у такому стані належними та достатніми доказами не підтверджений.

Відтак у матеріалах справи відсутня достатня сукупність доказів, яка б дозволила суду достовірно встановити, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Golf, державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про недоведеність наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Оскільки під час судового розгляду не встановлено належними та достатніми доказами факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 3, 19, 62 Конституції України, ст.ст. 7, 9, 36, 122-2 ч. 1, 130 ч. 2, 245, 247 ч. 1 п. 1, 251, 252, 266, 280, 283, 284 КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП, протягом десяти днів з дня її винесення.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

СуддяО.Л. ГАВЕНКО