Вирок від 17 вересня 2026 р. у справі №156/1148/26 — Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 156/1148/26

Провадження № 1-кп/156/108/26

В И Р О К

Іменем України

18 вересня 2026 року сел. Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному провадженні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026035520000125 від 18.08.2026 про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Нововолинськ Волинської області, громадянина України, одруженого, з середньою освітою, військовослужбовця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Старший солдат ОСОБА_3 , 18.08.2026, близько 03 години ночі, перебуваючи на території господарства, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи протиправність та суспільну небезпеку своїх дій, керуючись метою заподіяння тілесних ушкоджень іншій людині, наніс не менше семи ударів кухонним ножем в область спини та передпліччь ОСОБА_4 , внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді: колено-різаних ран: в ділянці проекції лівої лопатки, в ділянці проекції правої лопатки та правому плечі; на правому передпліччі по передній поверхні, на лівому передпліччі по передній поверхні, на лівому плечі по бічній поверхні, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується в умисному нанесенні легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, до обвинувального акта прокурором додано клопотання про його розгляд у спрощеному провадженні з урахуванням тих обставин, що обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згідний з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

З огляду на викладене, відповідно до приписів ч.1 ст.302 КПК України, прокурор просить суд розглянути кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акта долучено письмову заяву ОСОБА_3 , яка складена за участі захисника ОСОБА_6 , у якій він зазначає, що свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, беззаперечно визнає, згідний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами та згідний із розглядом обвинувального акта за його відсутності у спрощеному порядку.

Також, у вказаній заяві ОСОБА_3 зазначив, що йому роз`яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

До обвинувального акта долучено письмову заяву потерпілого ОСОБА_4 про те, що він згідний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, ознайомлений з обмеженнями права на апеляційне оскарження та згідний на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Положеннями ч.2 ст.381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку; заяву обвинуваченого, в якій він зазначає, що беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, згідний із встановленими під час дізнання обставинами, згідний з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку; відсутність сумнівів у добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням клопотань інших учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий у порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

У відповідності до ч.4 ст.107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження у суді не здійснюється.

Суд, відповідно до вимог ч.2 ст.382 КПК України, визнає встановленим, що органом досудового розслідування встановлені обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Суд установив, що обвинувачений ОСОБА_3 , інтереси якого представляє адвокат ОСОБА_6 , обставини вчинення кримінального поступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, не оспорює, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку визнає у повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акта підтверджено факт вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.2 ст.125 КК України, тобто, умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, відповідно до вимог статей 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного і обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Відповідно до ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.125 КК України, віднесене до кримінального проступку.

ОСОБА_3 раніше не судимий, за місцем проживання характеризується негативно, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , є щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , не встановлено.

Суд, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини його вчинення, особу винного, щире каяття у вчиненому, відсутність обставин, які обтяжують покарання, дійшов висновку, що ОСОБА_3 слід призначити покарання у виді штрафу у межах санкції ч.2 ст.125 КК України.

Призначення відповідного покарання, на думку суду, буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Цивільний позов не заявлявся, процесуальні витрати відсутні.

Арешт, накладений ухвалою Нововолинського міського суду Волинської області від 20.08.2026 на речові докази: футболку зі слідами речовини бурого кольору, зовні схожими на кров; сокиру зі слідами речовини бурого кольору, зовні схожими на кров; ніж зі слідами речовини бурого кольору, зовні схожими на кров, підлягає скасуванню.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.

У ході досудового розслідування відносно ОСОБА_3 запобіжний захід не обирався.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 367-371, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, і призначити покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Нововолинського міського суду Волинської області від 20.08.2026 на речові докази: футболку зі слідами речовини бурого кольору, зовні схожими на кров; сокира зі слідами речовини бурого кольору, зовні схожими на кров; ніж зі слідами речовини бурого кольору, зовні схожими на кров.

Речові докази: футболку зі слідами речовини бурого кольору, зовні схожими на кров; сокира зі слідами речовини бурого кольору, зовні схожими на кров; ніж зі слідами речовини бурого кольору, зовні схожими на кров, знищити; DVD-R диск із відеозаписом слідчого експеримента залишити на зберігання в матеріалах кримінального провадження.

Вирок відповідно до ст.532 КПК України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляції через Іваничівський районний суд Волинської області, з особливостями, передбачених ст.394 КПК України.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1