Постанова від 17 вересня 2026 р. у справі №517/954/26 — Захарівський районний суд Одеської області

Справа № 517/954/26

Провадження № 3-в/517/13/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2026 року с-ще Захарівка

Суддя Захарівського районного суду Одеської області Меєчко О.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання постанови Захарівського районного суду Одеської області від 03 вересня 2026 року у справі № 517/954/26 в частині накладення адміністративного стягнення у виді штрафу

установив:

До Захарівського районного суду Одеської області надійшла заява ОСОБА_1 про розстрочку виконання постанови Захарівського районного суду Одеської області від 03 вересня 2026 року у справі №517/954/26 в частині накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 34000 гривень.

У заяві зазначає, що постановою Захарівського районного суду Одеської області від 03 вересня 2026 року його визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених статтею 122-4 КУпАП, статтею 124 КУпАП, частиною 4 статті 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 34000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки. Дану постанову він отримав 03 вересня 2026 року. Вказує, що повністю визнав свою вину у вчинення правопорушень та не має наміру ухилятись від виконання судового рішення. Проте на даний час перебуває в скрутному матеріальному становищі і не має фінансової можливості сплатити штраф у повному розмірі одним платежем у встановлений законом 15 денний строк.

За таких обставин просить суд, розстрочити йому сплату суми штрафу в розмірі 34000 гривень на 8 місяців з щомісячними платежами у розмірі 4250 гривень.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового розгляду (а.с. 105). Водночас попередньо звернувся до суду із письмовою заявою, у якій просив провести судове засідання без його участі, вимоги заяви підтримує в повному обсязі (а.с. 106).

Дослідивши заяву з наданими доказами та матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Постановою Захарівського районного суду Одеської області від 03 вересня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених статтею 122-4 КУпАП, статтею 124 КУпАП, частиною 4 статті 130 КУпАП та на підставі статті 36 КУпАП застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 34000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки. Дана постанова суду набрала законної сили 15 вересня 2026 року (а.с. 96-99).

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно зі статтею 298 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення є обов`язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.

Відповідно до статті 299 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншими законами України.

Частиною першою статті 307 КУпАП передбачено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Водночас положення статті 301 КУпАП встановлюють, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту, виправних чи громадських робіт або роблять її виконання неможливим, орган (посадова особа), який виніс постанову, може відстрочити її виконання на строк до одного місяця.

При цьому частиною другою статті 301 КУпАП передбачено, що відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.

Отже, законодавець спеціально відсилає до іншого закону для визначення порядку вирішення питання про відстрочку або розстрочку виконання постанови в частині штрафу.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до частини 1 статті 33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Таким чином, наведена норма закону надає суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, повноваження визначити порядок виконання рішення шляхом його розстрочки за наявності обставин, які об`єктивно ускладнюють його виконання.

Згідно зі статтею 304 КУпАП, питання, зв`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Системний аналіз наведених положень КУпАП та Закону України «Про виконавче провадження» дає підстави для висновку, що питання щодо порядку виконання постанови суду про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, у тому числі питання про його розстрочку, може бути вирішене судом, який постановив відповідне рішення, за наявності встановлених законом обставин.

При цьому розстрочка виконання рішення не змінює суті постановленого судом рішення та не звільняє особу від обов`язку сплатити накладений штраф, а лише визначає інший порядок його виконання, який дозволяє забезпечити реальне та повне виконання судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 303 КУпАП, постанова про накладення адміністративного стягнення не підлягає виконанню, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення, а в разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.

Відповідно до цієї ж частини першої статті 303 КУпАП, у разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Разом з тим положення частини другої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» передбачають, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання встановлюються, зокрема, для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки або розстрочки виконання рішення.

З урахуванням системного тлумачення наведених норм суд вважає, що надання розстрочки виконання постанови в частині штрафу має наслідком встановлення визначеного судом порядку та строків виконання такого рішення, а після спливу встановленого строку розстрочки виконавчий документ може бути пред`явлений до примусового виконання з урахуванням положень законодавства про виконавче провадження.

Розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення наявність яких робить його виконання неможливим, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Зі змісту вказаних норми слідує, що підставою вирішення судом питання про розстрочку виконання рішення (постанови) є наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для розстрочки виконання постанови, суд враховує не лише формальну наявність у заявника майнових труднощів, а й необхідність забезпечення реального виконання судового рішення, співмірність визначеного способу виконання з майновим станом особи та необхідність дотримання балансу між публічним інтересом у своєчасному надходженні коштів до Державного бюджету України та правом особи на виконання судового рішення у спосіб, який за конкретних обставин є реально можливим.

У цьому контексті суд бере до уваги положення статті 23 КУпАП, відповідно до якої адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Отже, метою адміністративного стягнення є не лише його формальне призначення, а й досягнення передбачених законом превентивних та виховних цілей.

Суд зауважує, що надання розстрочки не повинно нівелювати обов`язковість постанови суду або фактично звільняти особу від відповідальності. Навпаки, розстрочка є способом забезпечення реального виконання призначеного стягнення за умов, коли його одноразова сплата через об`єктивні майнові обставини істотно ускладнює виконання постанови.

У даному випадку суд враховує, що ОСОБА_1 не заперечує проти обов`язку сплатити призначений йому штраф, висловлює намір виконати постанову суду добровільно, однак посилається на скрутне матеріальне становище, яке перешкоджає сплаті всієї суми штрафу одним платежем.

Так, звертаючись до суду з вказаною вище заявою ОСОБА_1 , просить розстрочити виконання постанови про накладення адміністративного стягнення в частині сплати штрафу в розмірі 34000 гривень, оскільки знаходиться у скрутному матеріальному становищі.

На підтвердження скрутного матеріального становища ОСОБА_1 надав такі докази.

Так, відповідно до копії довідки Пенсійного фонду України від 03 вересня 2026 року вбачається, що в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості про особу – ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 (а.с. 100).

Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми нарахованого доходу за період з січня 2026 року по липень 2026 року, з яких вбачається, що за вказаний період ОСОБА_1 нараховано грошові кошти в сумі 200 гривень (а.с. 101).

З довідки-характеристики наданої Затишанською селищною радою Роздільнянського району Одеської області від 04 вересня 2026 року № 442 убачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . До складу його сім`ї входять: батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сестра ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Власного житла не має, офіційно не працевлаштований (а.с. 102).

Отже, суд враховує, що скоєння адміністративних правопорушень, передбачених статтями 122-4 КУпАП, 124 КУпАП, 130 КУпАП, хоча і несуть суспільну небезпеку, однак заявник навів суду переконливі обставини, що ускладнюють виконання ним рішення, а також, що звернення постанови до примусового виконання та стягнення з нього подвійного розміру штрафу позбавить ОСОБА_1 , який перебуває в скрутному матеріальному становищі будь-яких засобів до існування. Вказане свідчить, що у строк, передбачений статтею 307 КУпАП, він не має об`єктивної можливості сплатити адміністративний штраф у розмірі 34000 гривень одним платежем. За таких обставин з метою забезпечення виконання судового рішення, суд вважає за можливе задовольнити заяву та розстрочити йому виконання постанови Захарівського районного суду Одеської області від 03 вересня 2026 року у справі № 517/954/26 на 8 місяців з щомісячними платежами у розмірі 4250 гривень.

Дана постанова набирає законної сили з моменту її винесення та оскарженню не підлягає, оскільки відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної у рішенні від 31 березня 2015 року № 2-рп/2015, положення статті 294 КУпАП щодо апеляційного оскарження постанови судді поширюються на постанови, передбачені статтею 284 КУпАП, тоді як постанова, якою вирішується питання, пов`язане з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, не є постановою по суті справи у розумінні статті 284 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись статтею 129-1 Конституції України, статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження», статтями 298, 301, 304, 307 КУпАП, суд

постановив:

Заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання постанови Захарівського районного суду Одеської області від 03 вересня 2026 року у справі № 517/954/26 в частині накладення адміністративного стягнення у виді штрафу задовольнити.

Розстрочити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянину України, не працюючому, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , виконання постанови Захарівського районного суду Одеської області від 03 вересня 2026 року, а саме: сплату адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 2000 (двох тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень, строком на 8 (вісім) місяців з 18 вересня 2026 року по 18 травня 2027 року, згідно такого графіку:

- до 18 жовтня 2026 року - 4250 (чотири тисячі двісті п`ятдесят) гривень 00 копійок;

- до 18 листопада 2026 року - 4250 (чотири тисячі двісті п`ятдесят) гривень 00 копійок;

- до 18 грудня 2026 року - 4250 (чотири тисячі двісті п`ятдесят) гривень 00 копійок;

- до 18 січня 2027 року - 4250 (чотири тисячі двісті п`ятдесят) гривень 00 копійок;

- до 18 лютого 2027 року - 4250 (чотири тисячі двісті п`ятдесят) гривень 00 копійок;

- до 18 березня 2027 року - 4250 (чотири тисячі двісті п`ятдесят) гривень 00 копійок;

- до 18 квітня 2027 року - 4250 (чотири тисячі двісті п`ятдесят) гривень 00 копійок;

- до 18 травня 2027 року - 4250 (чотири тисячі двісті п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Платежі здійснювати щомісячно у встановленому законом порядку на відповідні бюджетні рахунки для сплати штрафів.

У разі сплати чергової частини штрафу ОСОБА_1 має невідкладно повідомити про це Захарівський районний суд Одеської області шляхом подання або направлення документа, що підтверджує відповідний платіж.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що встановлена судом розстрочка не звільняє його від обов`язку сплатити повну суму адміністративного стягнення, а у разі невиконання встановленого судом порядку та строків розстрочки несплачена сума штрафу може бути звернена до примусового виконання у порядку, встановленому законодавством.

Перебіг строку давності виконання вказаної постанови в частині накладеного адміністративного стягнення у виді штрафу зупинити до закінчення строку розстрочки.

Після закінчення строку встановленої розстрочки строк пред`явлення до примусового виконання постанови в частині накладання адміністративного стягнення в виді штрафу - протягом трьох місяців.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.

Суддя