Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №522/2602/24 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/2602/24

Провадження № 2/522/9010/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Шенцевої О.П.,

при секретарі Сафтюк-Панько Б.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

22 лютого 2024 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла справа за позовом Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за опалення та гаряче водопостачання.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Комунальне підприємство «Теплопостачання міста Одеси» забезпечує тепловою енергією квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , в якій мешкає боржник ОСОБА_1 , в якої на 01.04.2023 року існує заборгованість в сумі 68033,59грн., що свідчить про невиконання споживачем комунальної послуги свого зобов`язання по сплаті наданих послуг та порушенні прав комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси». З цих підстав захисту порушеного права позивач звертається до суду.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана судді Шенцевій О.П.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 27 лютого 2024 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

04 вересня 2024 року Приморським районним судом м. Одеси було ухвалено заочне рішення по цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, яким позов було задоволено.

13 березня 2026 року до Приморського районного суду міста Одеси звернувся представник ОСОБА_1 з заявою про перегляд заочного рішення Приморського районного суду міста Одеси від 04 вересня 2024 року.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 02.06.2026 року заяву представника ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Приморського районного суду міста Одеси від 04 вересня 2024 року по цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено. Поновлено строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 04 вересня 2024 року, як пропущений з поважних причин. Заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 04 вересня 2024 року по цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - скасовано. Призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на 06.07.2026 року о 16 год. 10 хв. у приміщенні суду.

06 липня 2026 року від представника відповідача - адвоката Попової О.А. через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позов, згідно з яким відповідачка заперечувала проти задоволення позову та зазначала, що наданий позивачем реєстр нарахувань і оплати по особовому рахунку є неналежним доказом підтвердження заборгованості за теплову енергію, а також позивачем пропущено строк позовної давності зі зверненням до суду за захистом своїх прав.

06 липня 2026 року від представника відповідача - адвоката Попової О.А. через систему «Електронний суд» надійшла заява про застосування строку позовної давності, згідно якої представник відповідачки просила застосувати позовну давність до заявлених позовних вимог КП «Теплопостачання міста Одеси» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та відмовити у задоволенні позовних вимог.

07 липня 2026 року від представника позивача – Гумуржи І.Д.. через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, згідно якої позивач просив відзив на позовну заяву відповідача ОСОБА_1 та представника відповідача Попової Олени Анатоліївни до Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» - залишити без задоволення.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, подали до суду заяву про розгляд справи у відсутність відповідачки та її представника, у задоволенні позову просили відмовити.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідач по справі ОСОБА_1 є споживачем теплової енергії в квартирі АДРЕСА_2 .

Зазначений будинок знаходиться у комунальній власності територіальної громади і його теплопостачання забезпечує КП «Теплопостачання м. Одеси».

Відповідачу відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , за яким обліковуються надані відповідачу послуги з теплопостачання.

Згідно з реєстром нарахувань та оплат абоненту за розрахунком відповідачу ОСОБА_1 нарахована заборгованість станом на 01.04.2023 p. в сумі 68033,59 грн.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням. Споживачем за цим Законом є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Згідно з ч. 1 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення, житлово-комунальні послуги поділяються на комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Опалення - це підтримка в закритому приміщенні температури, що нормується й необхідне для нормальної життєдіяльності людини, ведення технологічних процесів і інших цілей й має важливе значення для запобігання відволоженню, промерзанню, викривлення будівельних конструкцій.

Центральне опалення - послуга, яка передбачає подачу теплової енергії до кожної квартири для забезпечення опалення приміщень.

Відповідно до частини другої статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Частиною третьою статті 24 Закону України «Про теплопостачання» передбачено основні обов?язки споживача теплової енергії, зокрема своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Згідно зі статтями 19, 25 Закону України «Про теплопостачання», споживач повинен щомісяця здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. У разі відмови споживача сплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

За правилами ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньо будинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі).

Індивідуальний договір вважається укладеним зі споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.

Текст такого договору було розміщено 04 жовтня 2021 року на офіційному сайті КП «Теплопостачання міста Одеси» www.teplo.od.ua.

Таким чином, станом на 05 листопада 2021 року типові договори з індивідуальними споживачами про надання послуги з постачання теплової енергії вважаються укладеними з відповідною категорією споживачів.

Відповідно до п. 1 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії - цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої індивідуальному споживачу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України.

За приписами ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться.

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Згідно з ст. ст.68, 162 ЖК України та ст. 45 п. 5 «Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії», затверджених постановою КМ України від 21 серпня 2019 року № 830, споживач зобов`язаний оплачувати надану послугу за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, та вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені договором. Проте, свої зобов`язання боржник не здійснює, внаслідок чого, станом на 01.04.2023 року, виникла заборгованість в сумі 68033,59 грн.

В силу ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина перша статті 509 ЦК України).

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина перша статті 901 ЦК України).

Комунальне підприємство «Теплопостачання міста Одеси» свої зобов`язання виконує у повному обсязі, а споживач, в порушення ст. ст.525, 526 ЦК України, несвоєчасно сплачує надані послуги.

Жодних доказів щодо сплати вартості послуг наданих відповідачу або неотримання нею таких, та/або які б спростовували суму заборгованості, відповідач суду не надала.

Таким чином, на момент розгляду справи доказів погашення заборгованості у суду не має.

Щодо заяви представника відповідача про застосування строків позовної давності.

Відповідно до наданого позивачем реєстру нарахувань та оплат по особовому рахунку вбачається, що нарахування проводиться у період з листопада 2007 року по квітень 2023 року.

Статтею 257 ЦК України закріплено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини 1 статті 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Поряд з тим, пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України було встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11 березня 2020 року, з 12 березня 2020 року в Україні установлено карантин через спалах у світі короновірусу COVID-19, який неодноразово продовжувався постановами Кабінету Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 року № 651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

З огляду на вказане, враховуючи що з 12 березня 2020 року по 30 червня 2023 року в Україні було установлено карантин, строки позовної давності продовжувалися на строк дії такого карантину.

Пунктом 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (в редакції від 17.03.2022 року) встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану» та ЗУ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку із воєнною агресією Російської Федерації проти України, з 5:30 24 лютого 2022 року запроваджено воєнний стан. Наразі воєнний стан продовжено.

Пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№40-44, ст. 356) було виключено Законом України від 14.05.2025 №4434-IX «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності. 04.09.2025 року вказаний Закон набрав чинності.

З огляду на вказане, враховуючи що з 24.02.2022 року в Україні запроваджено воєнний стан, строки позовної давності продовжувалися на строк його дії до 04.09.2025 року.

З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено вимогу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 68033,59 грн, яка нарахована за період з листопада 2007 року по квітень 2023 року. Позивач звернувся до суду з відповідними вимогами 22.02.2024 року.

З огляду на вказане, враховуючи, що строки позовної давності були зупинені з 12.03.2020 року по 04.09.2025 року, суд приходить висновку, що до заборгованості, яка виникла до 12.03.2017 року слід застосувати строки позовної давності.

З 01.04.2017 року ОСОБА_1 нараховано заборгованість у розмірі 42519,29 грн, з яких: опалення – 42179,81 грн; абонентська плата 339,48 грн.

За весь період нарахування оплат від ОСОБА_1 не надходило.

Тобто, з врахування застосування строків позовної давності, заборгованість ОСОБА_1 становить 42519,29 грн.

При тому, суд обраховує заборгованість з 01.04.2017, а не з 12.03.2017, у зв`язку з відсутністю поденного розрахунку за березень 2017 року.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов`язання в натурі.

Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Аналізуючи положення вищезазначених процесуальних норм, під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.

Відтак, враховуючи обставини справи, суд вважає за необхідне визнати позов обґрунтованим в частині стягнення коштів в сумі 42519,29 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги задоволені частково, суд вважає за необхідне стягнути судовий збір з відповідача на користь позивача в розмірі 1892,50 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.141,247,258-259,263-265,354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» (код ЄДРПОУ 34674102) заборгованість за теплову енергію в сумі 42519,29 (сорок дві тисяч п`ятсот дев`ятнадцять) гривень 29 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» (код ЄДРПОУ 34674102) судовий збір у розмірі 1892,50 грн.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Шенцева О.П.