Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №522/1781/25 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/1781/25

Провадження № 2/522/3354/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Федчишена Т. Ю., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, зобов`язання спростувати поширену інформацію та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, зобов`язання спростувати поширену інформацію та відшкодування моральної шкоди.

Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у спільному чаті ОСББ «Кріт» в м. Одесі через мобільний додаток "Viber" відповідачем стосовно позивача викладено повідомлення наступного змісту: «Сегодня ОСОБА_1 угрожал сдать военкомату всех мужчин, которые находятся в доме. Если к вам пришли из военкомата, то знайте – у стукача есть конкретное имя!». Зазначає, що дане повідомлення містить неправдиві, бездоказові та безпідставні звинувачення відносно нього, оскільки жодних погроз з його боку не було. У спільному чаті ОСББ окрім нього та відповідача також перебуває 81 особа, які є його сусідами, з якими він знайомий багато років і які знають його як добросовісного, порядного та чесного громадянина. Дане повідомлення порочить його честь і гідність, а також ділову репутацію.

Указує, що внаслідок неправомірних дій відповідача, що полягають у відправленні повідомлення з її номеру телефона в спільний чат будинку з неправдивою інформацією щодо нього, ураховуючи його поважний вік та слабкий стан здоров`я, стрес, який він пережив через публічні звинувачення відповідача, викликав у нього значне психологічне навантаження, хвилювання та відчуття тривоги. Завдану моральну шкоду позивач оцінює в 30 000,00 грн.

На підставі наведеного просить стягнути із ОСОБА_2 на його користь моральну шкоду у розмірі 30 000,00 грн; зобов`язати ОСОБА_2 спростувати поширену нею у спільному чаті ОСББ «Кріт» у мобільному додатку "Viber" недостовірну інформацію щодо нього у той самий спосіб, яким вона була поширена.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 05 лютого 2026 року відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

У відзиві на позовну заяву ОСОБА_2 у задоволенні позову просила відмовити. Вважає, що позовна заява ОСОБА_1 має виключно штучний характер, не відповідає реальним обставинам, є введенням суду в оману та спрямована на залякування відповідача з метою уникнення обов`язку сплати внесків та платежів на утримання багатоквартирного будинку, оскільки вона є членом правління ОСББ «Кріт» та здійснює представництво інтересів ОСББ «Кріт» в суді за позовами до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги. Позивач є власником трьох квартир у багатоквартирному будинку за адресою: АДРЕСА_1 , користується усіма послугами, однак за які протягом років свідомо не сплачує та здійснює тиск на правління ОСББ, в тому числі на відповідача шляхом подання численних заяв, скарг до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, в тому числі позовних заяв до суду. Посилалася на схильність позивача до провокацій, залякувань та образ інших осіб, фізичного насильства над жінками, заподіяння шкоди та інше.

Також зазначила, що позивачем не доведено, що у спільному чаті ОСББ «Кріт» стосовно нього викладено певне повідомлення. Звертала увагу, що в ОСББ «Кріт» відсутній офіційний чат. ОСОБА_1 є власником трьох квартир та можливо повідомлення стосовно нього було опубліковано в інших чатах багатоквартирних будинків.

Також вважає, що паперова копія скриншоту повідомлення у застосунку Viber не є доказом у розумінні ЦПК України, оскільки це є копією, яку можливо довільно модифікувати, або штучно створити та завантажити до смартфону. Крім того, твердження позивача про те, що повідомлення надійшло з телефону, який начебто належить відповідачу, вважає недоведеним, а у відповідача інший номер телефону. Позивачем не доведено, що відповідач опублікувала в чаті ОСББ «Кріт» повідомлення стосовно позивача, яке може завдати шкоду його честі, гідності та діловій репутації. Також позивачем не доведено, що у спільному чаті ОСББ перебуває 81 особа, які є його сусідами та які його знають. Просила визнати подання ОСОБА_1 даного позову зловживанням процесуальними правами та застосувати до нього заходи процесуального примусу.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 ЦК України визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Частинами першою та другою статті 10 ЦПК України закріплено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У статті 32 Конституції України визначено, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Відповідно до статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Кожен має право на свободу вираження поглядів у розумінні статті 10 Конвенції, якою передбачено свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Беручи до уваги зазначені конституційні положення, суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку (абзац 4 пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»).

Статтею 201 ЦК України передбачено, що, зокрема, честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, а статтями 297, 299 ЦК України передбачено право на повагу до гідності та честі, а також право на недоторканість ділової репутації.

За змістом статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію, у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначити характер такої інформації та з`ясувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням, встановити факт поширення недостовірної інформації та факт того, що поширена інформація стосується саме особи позивача і що поширена інформація порушує особисті немайнові права особи позивача або перешкоджає повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право, при цьому саме позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем.

Подібні за змістом правові висновки викладені також Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 12 листопада 2019 року у справі № 904/4494/18, провадження № 12-110гс19 (пункт 6.26), від 07 грудня 2021 року у справі № 905/902/20, провадження № 12-52гс21 (пункт 6.18), та Верховним Судом у постановах: від 11 грудня 2019 року у справі № 757/46387/15-ц, від 06 березня 2019 року у справі № 760/2753/17-ц, від 07 листопада 2019 року у справі № 344/3331/16-ц, від 21 серпня 2019 року у справі № 483/1556/16-ц та багатьох інших.

Спростованою може бути інформація, яка містить відомості про події та явища (факти), яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). В будь-якому випадку це має бути інформація, істинність якої можливо перевірити, існування таких фактів не залежить від їх суб`єктивного сприйняття чи заперечення через думки і погляди особи.

У пункті 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист честі, гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» зазначено, що відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.

Як слідує з матеріалів справи, позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, надав скриншот (знімок екрану) телефону з повідомленням такого змісту: «Сегодня ОСОБА_1 угрожал сдать военкомату всех мужчин, которые находятся в доме. Если к вам пришли из военкомата, то знайте – у стукача есть конкретное имя!».

Позивач стверджує, що вказана інформація, яка принижує його честь і гідність, а також ділову репутацію, була розміщена відповідачем у мобільному застосунку «Viber», у спільному чаті ОСББ «Кріт», в якому знаходяться 81 особа.

«Viber» (Вайбер) - застосунок VoIP для смартфонів, що працюють на платформах Android, Chrome OS, BlackBerry OS, iOS, Symbian, Windows Phone, Bada і комп`ютерів з операційною системою Windows, macOS або Linux. Інтегрується з адресною книгою та авторизується за номером телефону. Дозволяє здійснювати безкоштовні дзвінки між смартфонами з встановленим «вайбером», а також передавати текстові повідомлення, зображення, відео та аудіо повідомлення.

Тобто для використання застосунку «Viber» користувачу необхідно авторизуватися лише за номером телефону, при цьому вказувати достовірні персональні дані не є обов`язковим.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечувала належність їй номера телефону, з якого можливо було відправлено зазначене повідомлення, вказала, що в неї інший номер телефону, а в ОСББ «Кріт» відсутній офіційний чат у застосунку «Viber».

Зі змісту довідки голови правління ОСББ «Кріт» від 31.03.2026 слідує, що в ОСББ «Кріт» відсутній офіційний чат у застосунку «Viber».

Водночас саме позивач у справах цієї категорії повинен довести факт поширення інформації, те, що вона стосується саме його й її недостовірність та факт порушення поширенням цієї інформації його особистих немайнових прав.

Згідно з частинами першою-третьою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Однак позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що інформація, яку він вважає недостовірною та просить спростувати, була розміщена у застосунку «Viber», зокрема в будь-якій групі, до якої входила хоча б ще одна особа крім позивача або інші особи, в тому числі відповідач.

Також позивачем не доведено й що інформація, про яку зазначає позивач, була розміщена саме відповідачем ОСОБА_2 .

Отже, позивачем не доведено належними засобами доказування поширення відповідачем недостовірної інформації у застосунку «Viber» стосовно позивача, а також не доведено порушення його особистих немайнових прав та настання негативних наслідків для його честі, гідності чи ділової репутації.

Таким чином, у справі відсутня сукупність усіх юридичних фактів, необхідних для застосування способу захисту, передбаченого статтею 277 ЦК України, а тому підстави для задоволення позову про спростування недостовірної інформації відсутні.

Оскільки вимога про відшкодування моральної шкоди є похідною від вимоги про захист честі, гідності та ділової репутації, вона також не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 4-13, 17, 18, 76, 81, 263, 265, 273, 353 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, зобов`язання спростувати поширену інформацію та відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_3 .

Суддя Тетяна ФЕДЧИШЕНА