Постанова від 11 січня 2026 р. у справі №505/4385/25 — Подільський міськрайонний суд Одеської області

Суд: Подільський міськрайонний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 11 січня 2026 р.

Справа: №505/4385/25

Суддя: Павловська Г. В.

Справа № 505/4385/25

Провадження № 3/505/157/2026

ПОСТАНОВА

Іменем України

12.01.2026 р. Подільський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючої судді Павловської Г.В.

при секретарі судового засідання Киларь Н.А.

за участю

адвоката Кузьонного О.І.

у відсутності особи відносно якої складено адмінпротокол ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний протокол який надійшов від Подільського РУП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

Інваліда ІІ групи, не працюючого, який проживає та зареєстрований за

адресою: АДРЕСА_1 ,

-за ст. 130 ч. 1 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №527883 від 30 листопада 2025 року – 30 листопада 2025 року о 11 годині 00 хвилин, по проспекту Перемоги в м. Подільськ, Одеської області, ОСОБА_1 керував автомобілем Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився у медичному закладі у лікаря-нарколога зі згоди водія у встановленому законом порядку. Стан алкогольного сп`яніння підтверджується висновком Подільської міської лікарні, висновок № 325, чим порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 судове засідання не з`явився, хоча про місце, час та дату розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суд постановив проводити розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 , оскільки адвокат Кузьонний О.І. вказав, що ОСОБА_1 повідомлений судом про час, місце і дату судового розгляду, однак не зміг з`явитись з поважних причин і просив розглянути справу у його відсутность.

Адвокат Кузьонний О.І. звернув увагу суду, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та ОСОБА_1 свою вину не визнає, оскільки вказаного правопорушення не вчиняв, а докази про зворотне в матеріалах справи відсутні взагалі.

Адвокат Кузьонний О.І. зазначив, що ОСОБА_1 вказаного правопорушення не вчиняв, оскільки 30.11.2025 року не керував транспортним засобом об 11 год. 00 хв. по проспекту Перемоги у м. Подільську в стані алкогольного сп`яніння. В адмінпротроколі серії ЕПР1 №527883 від 30 листопада 2025 року зазначені не просто хибні, а вкрай недостовірні дані щодо часу, місця та факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом.

Окрім того, належні та допустимі докази про знаходження ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння під час керування автівкою – в матеріалах справи взагалі відсутні, оскільки не складалися та відсутні в матеріалах провадження обов`язкові для складання процесуальні документи, які б доводили наявність та фіксацію ознак алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 , як водія, а саме: не було складено Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2 до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858), а також не було складено Направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (додаток 1 до вищевказаної Інструкції).

Адвокат Кузьонний О.І., повідомив, що 30 листопада 2025 року, біля 11 год., ОСОБА_1 разом з дружиною приїхали на міський ринок м. Подільська, Одеської області автівку він припаркував на офіційну стоянку автомобілів на розі вул. 8-Березня та вул. Шкільна, до якої повернувся біля 12 год. того ж дня, сів до салону автомобіля та чекав на дружину, яка затрималася на ринку, при цьому двигун автомобіля не запускав. Приблизно о 12:15 год., знаходячись в салоні свого нерухомого автомобіля, він почув поштовх і зрозумів, що сталася ДТП. Автомобіль, під керуванням водія ОСОБА_2 , який виїжджав з автомобільної стоянки та необережно «зачепив» його автівку. Після приїзду співробітників поліції о 12:22 год. 30 листопада 2025 року на місце ДТП, співробітники поліції запропонували обом водіям надати відповідні документи та пройти тест на стан алкогольного сп`яніння. Першим тест на стан сп`яніння пройшов водій ОСОБА_2 , результат був негативний. Потім ОСОБА_1 розпакував індивідуальний мундштук, надав його співробітнику поліції і на його вимогу продув повітря у мундштук, приєднаний до технічного приладу – алкотестер Драгер. Про результат тесту поліцейський йому не повідомив та запропонував сісти в автомобіль, де в салоні повторно продув повітря через той же мундштук, приєднаний до технічного приладу. Результат тесту на технічному приладі був негативний – 0.00 ‰, тобто прилад показав, що він був тверезий, але співробітник поліції заявив, що технічний прилад алкотестер Драгер йому не подобається, що він ніби то зламався, і що йому необхідно проїхати до міської лікарні, де пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння, на що він звісно без сумніву погодився, оскільки був впевнений, що тверезий. Роздруківку тесту на вміст алкоголю у повітрі, що ним видихалося, з технічного приладу алкотестер Драгер поліцейський не здійснив.

Адвокат Кузьонний О.І., звернув увагу суду, що ОСОБА_1 прибув до приймального відділенні Подільської міської лікарні Одеської області на власному транспорті, поліцейські не відсторонювали його від керування транспортними засобами. На вимогу працівника поліції, жінка за столом, без одягненого медичного халату, надала йому для продуву повітря прилад алкотестер Драгер з вже приєднаним мундштуком. Після здійснення продуву повітря через мундштук технічного приладу, результат був позитивний, а саме 0,36 ‰, з чим він не погоджується, оскільки такий результат отримано з грубим порушенням правил забору повітря, що видихається, на вміст алкоголю, а саме у зв`язку з продувом повітря через одноразовий мундштук, який не розпаковувався при ньому, не приєднувався при ньому до технічного приладу, а відтак міг бути використаний вже раніше.

Крім того, адвокат Кузьонний О.І. зазначив, що під час проходження тесту на наявність алкоголю ОСОБА_1 не володів інформацією про обов`язкову стерильність та необхідність щільного упакування одноразового мундштука до алкотестеру Драгер перед його використанням, а тому не придав тоді значення цій обставині. Вказав, що відповідно до пункту 1.4.9. Посібника з експлуатації аналізатора парів етанолу в повітрі, що видихається, Drager Alcotest 6810, 2013р. – для виконання видиху в аналізаторі використовуються одноразові змінні поштучно упаковані пластикові мундштуки.

А згідно пункту 2.2.7. Посібника з експлуатації аналізатора Drager Alcotest 6810, який стосується встановлення мундштука зазначено наступне: відкрийте упаковку; з гігієнічних міркувань не знімайте упаковку з ділянки, що контактує з ротом, доки мундштук не буде правильно встановлений в аналізатор; клацання підтвердить правильне зачеплення; повністю зніміть упаковку; мундштук може бути орієнтований праворуч або ліворуч.

Наказом Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" – «Про прийняття та скасування національних нормативних документів» від 08.11.2018 року № 404 прийнято ДСТУ ЕN 15964:2018 (ЕN 15964:2011,IDT) "Прилади неодноразового використання для виявляння алкоголю у видихуваному повітрі. Вимоги та методи випробування".

Пунктом 3.11 вказаного Стандарту (ДСТУ ЕN 15964:2018) визначено, що мундштук - це гігієнічно запакована частина, призначена для одноразового використання, яку приєднують до приладу для виявлення алкоголю у видихуваному повітрі і через яку особа, що її перевіряє, подає пробу видихуваного повітря.

Згідно п. 5.2 Стандарту пристрій повинен виключати можливість вдихання забрудненого повітря від попередніх користувачів, а призначений тільки для одноразового використання. Повинна бути забезпечена можливість брати ці мундштуки, не торкаючись частини, що буде і була в контакті з губами особи, яку перевіряють. Мундштуки повинні бути в індивідуальній герметичній упаковці, яку можна легко відкрити.

Аналогічні висновки зроблено та викладено у постанові Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04.11.2024 року по справі № 191/4245/24.

Як пояснив адвокат Кузьонний О.І. - наявний в матеріалах адміністративної справи Висновок від 30.11.2025 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у якому зазначено, що о 14 год. 30.11.2025 року ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння, - є недопустимим доказом за вищевикладених підстав, до того ж до матеріалів справи не долучено Акт медичного огляду особи № 325 від 30.11.2025 року, що керує транспортним засобом, з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, на підставі нібито якого складено вищезазначений Висновок від 30.11.2025 року.

Також адвокат Кузьонний О.І. зазначив, що у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 527883, відносно водія ОСОБА_1 , вказано, що 30 листопада 2025 року о 11 годині 00 хвилин, по проспекту Перемоги в м. Подільськ, Одеської області, ОСОБА_1 керував автомобілем Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Однак вказаний протокол складено з грубим порушенням приписів ст.256 КУпАП, а відтак протокол є недопустимим доказом, оскільки співробітники поліції не спостерігали і не могли спостерігати та зафіксувати факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом об 11 год. 30.11.2025 року по проспекту Перемоги у м. Подільську, так як вперше побачили його та його нерухомий автомобіль на розі вул. 8-Березня та вул. Шкільна в районі міського ринку м. Подільськ, Одеської області 30.11.2025 року о 12:22 год., після ДТП.

Адвокат Кузьонний О.І. вказав, що не являється також допустимим доказом письмове пояснення від імені ОСОБА_1 датоване 30.11.2025 року та складене поліцейським ОСОБА_3 , що наявне в матеріалах справи, оскільки він не зміг прочитати текст, написаний поліцейським від руки, у зв`язку з нерозбірливістю почерку та за відсутності у нього окуляр. ОСОБА_3 не оголошував йому текст, а лише попросив підписати пояснення. Зазначив, що ОСОБА_1 30.11.2025 року, ні об 11 год., ні в інший час, не керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння і докази його керування автівкою у цей день в матеріалах справи відсутні.

Заслухавши думку авдоката ОСОБА_4 та дослідивши письмові докази, суд приходить до наступних висновків.

17 липня 1997 року Верховна Рада України ратифікувала Європейську конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), тому вона є частиною національного законодавства України, і підлягає застосуванню нарівні з національним законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.

У контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (Заява N 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди уповноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011 року), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.

ОСОБА_1 ставиться у провину порушення вимог п.2.9а ПДР України, згідно з якими водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

У своєму рішенні від 10 лютого 1995 року, у справі «Аллене де Рібермон проти Франції», Європейський Суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.

Також Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення».

Згідно ч. 3ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно із статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності до закону. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна ця особа в його вчиненні.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

З огляду на викладене, за відсутності інших об`єктивних джерел фактичних даних про обставини, що підлягають доказуванню в цій справі, дані, що відображені у протоколі про адміністративне правопорушення, не можуть бути покладені в основу судового рішення.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №527883 від 30.11.2025 року – 30 листопада 2025 року о 11 годині 00 хвилин, по проспекту Перемоги в м. Подільськ, Одеської області, ОСОБА_1 керував автомобілем Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився у медичному закладі у лікаря-нарколога зі згоди водія у встановленому законом порядку. Стан алкогольного сп`яніння підтверджується висновком Подільської міської лікарні, висновок № 325, чим порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування особою транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або уразі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція, матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі визначає наказ МВС України «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» від 07.11.2015 р. № 1395 (далі Інструкція № 1395).

Згідно з п. 3, 4 розділу ІХ Інструкції № 1395, направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп`яніння і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами) (далі Порядок № 1103).

Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі стан сп`яніння), та оформлення результатів такого огляду визначає спільний наказ МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі наказ № 1452/735).

Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року за №1452/735, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп`яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.

Перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Правові та організаційні засади розроблення, прийняття та застосування технічних регламентів і передбачених ними процедур оцінки відповідальності, а також здійснення добровільної оцінки відповідності визначені Законом України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності". Статтею 11 вищевказаного Закону встановлено, що продукція, що вводиться в обіг, надається на ринку або вводиться в експлуатацію, а згідно деякими технічними регламентами також продукція, що виготовляється та, або вводиться в експлуатацію виробником для використання у власних цілях, повинна відповідати вимогам усіх чинних технічних регламентів, які застосовуються до такої продукції, крім випадків, визначених у статті 12 цього Закону та у відповідних технічних регламентах.

Наказом Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" Про прийняття та скасування національних нормативних документів" від 08 листопада 2018 року № 404, прийнято ДСТУ ЕN 15964:2018 (ЕN 15964:2011, IDT) "Прилади неодноразового використання для виявлення алкоголю у видихуваному повітрі. Вимоги та методи випробування".

Пунктом 3.11 вказаного Стандарту визначено, що мундштук - це гігієнічно запакована частина, призначена для одноразового використання, яку приєднують до приладу для виявлення алкоголю у видихуваному повітрі і через яку особа, що її перевіряють, подає пробу видихуваного повітря.

Згідно з п.5.2 Стандарту пристрій повинен виключати можливість вдихання забрудненого повітря від попередніх користувачів, а призначений тільки для одноразового використання. Повинна бути забезпечена можливість брати ці мундштуки, не торкаючись частини, що буде і була в контакті з губами особи, яку перевіряють. Мундштуки повинні бути в індивідуальній герметичній упаковці, яку можна легко відкрити. Аналогічна за змістом вимога щодо упаковки мундштуків міститься також і в інструкції з експлуатації пристрою Alcotest 6810. Недотримання вимог Стандарту, визначених п. 3.11 та 5.2, може призвести до ризику некоректної роботи газоаналізатора і фактичних необ`єктивних тестів.

Так до протоколу долучено відеозапис, на якому вбачається, що в приймальному відділенні Подільської міської лікарні, на вимогу працівника поліції, жінка за столом, без одягненого медичного халату, надала ОСОБА_1 для продуву повітря прилад алкотестер Драгер з вже приєднаним муштуком. Далі за вказівкою він продув газоаналізатор, після чого прилад Drager Alcotest 6810 показав результат 0,36 проміле.

Із відеозапису судом встановлено, що по-перше, не було відкрито при ОСОБА_1 мундштук із індивідуальної герметичної упаковки, по-друге, муштук вже був приєднаний до газоаналізатора, а тому і результати проведення такого огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 даним технічним засобом являються достатньо сумнівними.

Крім того, слід звернути увагу на те, що відповідно до ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Однак акту про відсторонення водія ОСОБА_1 від управління транспортним засобом з матеріали справи не містять.

Враховуючи вищезазначену практику Європейського суду з прав людини та презумпцію невинуватості, передбачену статтею 62 Конституції України, матеріали даної справи про адміністративне правопорушення не містять достатніх доказів про керування ОСОБА_1 транспортним засобом 30 листопада 2025 року о 11:00 годині по проспекту Перемоги в м. Подільськ, Одеської області в стані алкогольного сп`яніння, що виключає подію адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст. 130 КУпАП.

Таким чином, суд не знаходить підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1ст. 130 КУпАП України через відсутність в його діях події та складу даного адміністративного правопорушення.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю внаслідок відсутності події та складу правопорушення.

Оскільки, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження по справі, судовий збір на підставі ст.40-1 КУпАП стягненню з ОСОБА_1 не підлягає.

Керуючись ст.ст. 7, 8, 221, 245, п.1 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 251, 266, 283, 284, 287, 288, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст.62, 68 Конституції України, ст.ст. 13, 17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ №1103 від 17.12.2008 року, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом МВС України №1395 від 07.11.2015, суд

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі відносно ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в порядку, передбаченому Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Суддя Павловська Г.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua