Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №946/3271/26 — Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/3271/26

Провадження № 2/946/3489/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді – Присакар О.Я.,

за участю: секретаря судового засідання – Воронової В.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

06 травня 2026 року позивач звернувся до суду з позовними вимогами, якими просить визнати за ним в порядку спадкування за законом після смерті бабусі ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 та після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на: житловий будинок з надвірними спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,2500 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , передана для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер – 5122086300:02:002:0012; земельну ділянку площею 0,0572 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , передана для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер – 5122086300:02:002:0013.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що письмовою відповіддю приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Веліксар Т.І. №224/02-14 від 24 березня 2026 року, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки заяви спадкоємця ОСОБА_2 про відмову від прийняття спадщини за заповітом та законом, який на час відкриття спадщини був зареєстрований за однією адресою разом зі спадкодавцем, надійшла 24 березня 2026 року, тобто вже після спливу шестимісячного строку.

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, підтримала позовні вимоги та наполягає на їх задоволенні.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

На підставі письмових заяв усіх сторін по справі суд ухвалює рішення за відсутності сторін про задоволення позову за наявності законних підстав, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст. ст. 223, 247 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3, ст. 200 ЦПК України – за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 належить:

-житловий будинок з надвірними спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 , виданого 05 жовтня 2004 року виконавчим комітетом Старонекрасівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області;

-земельна ділянка площею 0,2500 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , передана для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер – 5122086300:02:002:0012 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯА №850532 від 23 листопада 2005 року;

-земельну ділянку площею 0,0572 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , передана для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер – 5122086300:02:002:0013 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯА №850531 від 23 листопада 2005 року.

Згідно до ст. 1216 ЦК України – спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною 1 статті 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 11 липня 2012 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті ОСОБА_3 , згідно ст.1220 ЦК України, відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить вищевказане спадкове майно.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1233 ЦК – заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Частиною 1 статті 1234 ЦК України визначено, що право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України встановлено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до заповіту, посвідченого 21 червня 2002 року секретарем Старонекрасівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області Волчковою І.М., зареєстрованого за № 433, ОСОБА_3 , усе своє майно де б воно не знаходилося та з чого б воно не складалося і взагалі все те, що на день смерті буде йому належати і на що вона за законом матиме право, заповіла ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в рівних долях.

Згідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 84634707 від 24 березня 2026 року, наданої приватним нотаріусом Веліксар Т.І., заповіт ОСОБА_3 від 21 червня 2002 року, зареєстрований за № 433, не змінювався та не скасовувався.

Згідно ч.1 ст. 1241 ЦК України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині, немає.

Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України – для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України – спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Встановлено, що ОСОБА_4 на час відкриття спадщини була зареєстрована та постійно проживала разом із спадкодавцем за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено довідкою № 76 від 05 лютого 2026 року, виданою старостою Старонекрасівського старостинського округу Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, тобто вважається такою, яка фактично прийняла спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 .

Крім цього, згідно довідки № 76 від 05 лютого 2026 року, виданою старостою Старонекрасівського старостинського округу Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області вказано, що ОСОБА_2 на час відкриття спадщини був зареєстрований та постійно проживав разом із спадкодавцем за адресою: АДРЕСА_1 , разом з тим, ОСОБА_2 надав суду заяву, що на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем не проживав та у встановлений законом строк із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса не звернувся, позовні вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення, на спадкове майно не претендує.

Оскільки спадкоємець за заповітом ОСОБА_2 не прийняв спадщину після ОСОБА_3 , тому спадкування цього спадкового майна повинно здійснюватись за законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України – спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України – у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємцем за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_3 являється:

- син ОСОБА_2 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 20 лютого 1962 року Стронекрасівською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області.

Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України – для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як вже судом встановлено, ОСОБА_2 що на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем не проживав та у встановлений законом строк із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса не звернувся, позовні вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення, на спадкове майно не претендує.

Спадкоємців за законом другої-четвертої черги відповідно до ст. 1262-1264 ЦК України після ОСОБА_3 , немає.

Відповідно до ст. 1265 ЦК України, у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Спадкоємцем за законом п`ятої черги спадкування відповідно до ст. 1265 ЦК України після смерті ОСОБА_3 являється:

- онук ОСОБА_1 , що підтверджено свідоцтвом про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_3 , виданим 20 лютого 1962 року Стронекрасівською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області та свідоцтвом про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_4 , виданим 02 липня 1983 року Старонекрасівською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України – спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Встановлено, що ОСОБА_1 на час відкриття спадщини був зареєстрований та постійно проживав разом із спадкодавцем за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено довідкою № 76 від 05 лютого 2026 року, виданою старостою Старонекрасівського старостинського округу Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, тобто вважається таким, який фактично прийняв спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 .

Частиною 1 статті 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого 01 жовтня 2016 року Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після смерті ОСОБА_4 згідно ст.1220 ЦК України, відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить 1/2 частка житлового будинку з надвірними спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; частка земельної ділянки площею 0,2500 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , передана для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер – 5122086300:02:002:0012; частка земельної ділянки площею 0,0572 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , передана для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер – 5122086300:02:002:0013, яке вона прийняла після смерті ОСОБА_3 , але не оформила належним чином своїх спадкових прав.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України – спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Частиною 1 статті 1225 ЦК України визначено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України – у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно витягу зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 84634791 від 24 березня 2026 року, наданого приватним нотаріусом Веліксар Т.І., інформація про заповіт, складений та посвідчений від імені ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 – відсутня.

Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України – спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України – у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємцями за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_4 являються:

- чоловік ОСОБА_2 , що підтверджено свідоцтвом укладення шлюбу серії НОМЕР_6 , виданим 30 жовтня 1982 року Старонекрасівською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області;

- син ОСОБА_1 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданим 02 липня 1983 року Старонекрасівською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області.

Інших спадкоємців, які заявили про свої спадкові права, немає.

Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України – для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України – спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Встановлено, що ОСОБА_1 на час відкриття спадщини був зареєстрований та постійно проживав разом із спадкодавцем за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено довідкою № 77 від 05 лютого 2026 року, виданою старостою Старонекрасівського старостинського округу Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, тобто вважається таким, який фактично прийняв спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 .

Крім цього, згідно довідки № 77 від 05 лютого 2026 року, виданою старостою Старонекрасівського старостинського округу Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області вказано, що ОСОБА_2 на час відкриття спадщини був зареєстрований та постійно проживав разом із спадкодавцем за адресою: АДРЕСА_1 , разом з тим, ОСОБА_2 надав суду заяву, що на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем не проживав та у встановлений законом строк із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса не звернувся, позовні вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення, на спадкове майно не претендує.

Письмовою відповіддю приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Веліксар Т.І. №224/02-14 від 24 березня 2026 року, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки заяви спадкоємця ОСОБА_2 про відмову від прийняття спадщини за заповітом та законом, який на час відкриття спадщини був зареєстрований за однією адресою разом зі спадкодавцем, надійшла 24 березня 2026 року, тобто вже після спливу шестимісячного строку.

Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Приймаючи до уваги, що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту в зв`язку з чим задовольняє позовні вимоги.

Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України,ст. ст. 16, 316, 328, 392, 1216, 1217, 1220, 1222, 1233, 1234, 1241, 1261, 1268, 1269, 1270, 1273 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_7 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_8 ), про визнання права власності на спадкове майно– задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_7 ) в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на:

-житловий будинок з надвірними спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

-земельну ділянку площею 0,2500 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , передана для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер – 5122086300:02:002:0012;

-земельну ділянку площею 0,0572 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , передана для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер – 5122086300:02:002:0013.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено та підписано 17 вересня 2026 року.

Суддя: О.Я.Присакар