Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №495/6691/26 — Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/6691/26

Номер провадження 3/495/1806/2026

17 вересня 2026 рокум. Білгород-Дністровський

Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Топалова А.Л., розглянувши матеріали, що надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності, за ст.172-20 ч.3 КУпАП

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, військова частина НОМЕР_1 , помічник командира військової частини з МТЗ, майор військової служби за контрактом, місце проживання: військова частина НОМЕР_1 АДРЕСА_1 , -

ВСТАНОВИЛА:

27.07.2026 до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ОДОБ №446 від 24.07.2026 з доданими до них матеріалами відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.172-20 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі -КУпАП).

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення 24.07.2026 о 14.00 год. був виявлений майор ОСОБА_1 , який перебував на території військовї частини НОМЕР_1 та виконував обовязки військової служби у стані алкогольного спяніння, в умовах особливого періоду під час правового режиму воєнного стану, що підтверджується актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів №113 від 24.07.2026, результат 1,826 проміле, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст. 172-20 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, викликався належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, у якій зазначив про визнання вини. На підставі ч.1 ст.268 КУпАП суд розглянув справу за відсутності особи за наявними доказами.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Адміністративна відповідальність за ч.3 ст.172-20 КУпАП настає за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.

Частиною 1, 2 статті 172-20 КУпАП встановлена відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння; участь начальників (командирів) та інших керівників у розпиванні з підлеглими військовослужбовцями, а також військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів під час виконання ними обов`язків військової служби, або невжиття ними заходів для відсторонення від обов`язків військової служби осіб, які перебувають у нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або приховування випадків розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів, появи на території військової частини в нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп`яніння підлеглих військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до Закону України про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» статті 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій, та відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

З набранням чинності Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17 березня 2014 року № 302/2014 в України настав особливий період. Станом на час розгляду справи особливий період не завершений.

Крім того, відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 з подальшими змінами, на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан, дія якого станом на час розгляду справи у суді, не скасована.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується протоколом про військове адміністративне правопорушення ОДОБ №446 від 24.07.2026; актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів №113 від 24.07.2026; роздруківкою результатів тесту; свідоцтвом про повірку газоаналізатора АлКонт; поясненнями свідків; витягом з наказу №259; посвідченнями; наказами; заявою ОСОБА_1 .

За вказаних обставин суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

При визначенні виду стягнення, суд враховує обставини та характер вчиненого правопорушення, його наслідки, а також особу правопорушника, відношення до вчиненого правопорушення, те, що правопорушення вчинено в умовах воєнного стану, матеріальне становище ОСОБА_1 і вважає за можливе застосувати до особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, адміністративне стягнення, в межах санкції ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Керуючись ст.ст. 1, 9, 23, 33, ч. 3 ст. 172-20, 245, 283, 284 п. 1, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,

ПОСТАНОВИЛА:

Визнати ОСОБА_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Згідно ст.308 КУпАП України, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП України.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП України.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.

Суддя Анна ТОПАЛОВА