Постанова від 17 вересня 2026 р. у справі №751/4279/26 — Чернігівський апеляційний суд

Справа № 751/4279/26 Головуючий у 1 інстанції Діденко А. О.

Провадження № 33/4823/670/26

Категорія - ч.1 ст. 130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2026 року місто Чернігів

Чернігівський апеляційний суд під головуванням судді Куценка М. О., за участі захисника – Похилька С.М., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 23 червня 2026 року у справі за протоколом про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 23 червня 2026 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень із позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.

Судом першої інстанції встановлено, що 19.04.2026 о 00 год. 06 хв. у м. Чернігів по вул. Дмитра Самоквасова, буд. 7, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер» або в медичному закладі ЧОПНО відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову місцевого суду скасувати, а провадження у справі закрити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, є незаконною та необґрунтованою у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин справи. Вказує, що із матеріалів справи не вбачається порушень ним правил дорожнього руху, у зв`язку з чим всі вимоги працівників поліції не був зобов`язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи не можуть бути належними та допустимими доказами. Зазначає на удавані ознаки алкогольного сп`яніння, заперечує те, що він заявляв про відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, не ухилявся від такого огляду.

У судовому засіданні захисник та ОСОБА_1 підтримали апеляційну скаргу, просили задовольнити у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах, визначених ст. 294 КУпАП, апеляційний суд приходить до висновку, що підстав для задоволення апеляційної скарги немає.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом, забезпечення виконання постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень.

За змістом статей 251, 252 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність події та складу адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Оцінка доказів здійснюється судом на підставі внутрішнього переконання, сформованого за результатами їх всебічного, повного, безпосереднього й об`єктивного дослідження у сукупності.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП під час розгляду справи суд зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна у його вчиненні особа, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також встановити інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною першою ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами у стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом 19 квітня 2026 року в м. Чернігів у апеляційній скарзі не оспорюється. Крім того, вказана обставина також повністю підтверджується й наявним у справі відеозаписом, який долучений до протоколу про адміністративне правопорушення.

Щодо доводів апеляційної скарги про незаконність зупинки транспортного засобу.

Відповідно до п. 8. порядку здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан, затверджено постановою КМУ від 8 липня 2020 р. № 573 (далі Порядок) – під час дії комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування Збройні Сили, Держспецтрансслужба, Національна гвардія, Держприкордонслужба, Національна поліція, СБУ, ДФС, ДМС, ДСНС продовжують виконання своїх завдань відповідно до призначення та специфіки діяльності. На території, де запроваджено комендантську годину, забороняється перебування у визначений період доби на вулицях та в інших громадських місцях осіб без виданих перепусток, а також рух транспортних засобів.

Згідно п.16. Порядку патрулям на території, де запроваджено комендантську годину та встановлено спеціальний режим світломаскування, в установленому законодавством порядку надано право зокрема затримувати і доставляти в органи або підрозділи Національної поліції осіб, які вчинили або вчиняють правопорушення; перевіряти в осіб посвідчення, документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, або паспортні документи іноземця, особи без громадянства, документи, що підтверджують законність перебування на території України, та перепустки або свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю або посвідчення адвоката України та скановану копію доручення регіонального/міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги для надання безоплатної вторинної правничої допомоги, а в разі їх відсутності - затримувати відповідних осіб та доставляти в органи або підрозділи Національної поліції для встановлення особи; за потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, які ними перевозяться; тимчасово обмежувати або забороняти на вулицях та дорогах, окремих ділянках місцевості та в інших громадських місцях перебування або пересування осіб, рух транспортних засобів, зокрема транспортних засобів іноземних, консульських установ чи представництв міжнародних організацій; виводити осіб з окремих ділянок місцевості та об`єктів, евакуйовувати транспортні засоби.

Так автомобіль під керуванням ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції 19.04.2026 о 00 год. 06 хв. у м. Чернігів по вул. Дмитра Самоквасова, буд. 7, тобто під час дії комендантської години, що давало їм законні підстави для такої зупинки.

Доводи апеляційної скарги про відсутність у працівників поліції достатніх підстав для проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння апеляційний суд вважає необґрунтованими.

Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно з п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп`яніння і проведення такого огляду здійснюється відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (далі за змістом - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами).

Відповідно до ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування транспортними засобами та огляду на відповідний стан.

Відповідно до ч. 3 статті 266 КУпАП у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном абоводним мотоциклом, на проведенняогляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

За приписами п. 6-7 розділу ІІ Інструкції огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Таким чином, на цьому етапі закон не вимагає від поліцейського встановлення факту перебування водія у стані алкогольного сп`яніння. Достатньою правовою підставою для перевірки особи на відповідний стан сп`яніння є виявлення у неї передбачених Інструкцією зовнішніх ознак, які дають обґрунтовані підстави припускати можливе перебування у такому стані. Остаточне ж встановлення або спростування стану алкогольного сп`яніння належить до компетенції закладу охорони здоров`я та здійснюється за результатами огляду у визначеному законом порядку.

Як убачається з матеріалів справи та дослідженого відеозапису, після зупинки транспортного засобу під час безпосереднього спілкування зі ОСОБА_1 працівники поліції виявили ознаки алкогольного сп`яніння, перш за все озвучено було про запах з порожнини рота. У протоколі про адміністративне правопорушення та направленні на огляд зазначено про запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Виявлення передбачених Інструкцією ознак становило достатню правову підставу для направлення ОСОБА_1 на проведення огляду за допомогою приладу «Драгер» або до закладу охорони здоров`я.

Доводи апелянта про те, що не було заявлено у категоричній формі про відмову від огляду, також не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду. Із дослідженого відеозапису вбачається, що після повідомлення ОСОБА_1 про виявлені ознаки можливого алкогольного сп`яніння працівники поліції запропонували йому пройти огляд у визначеному законом порядку та в закладі охорони здоров`я, повідомили про причини такого огляду та роз`яснили правові наслідки відмови від його проходження, у тому числі передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративну відповідальність.

Як убачається із відеозапису, ОСОБА_1 постійно казав, що згоден пройти огляд, але також вказував, що фізично не може цього зробити. Після ще декількох пропозицій пройти огляд, і почувши ту саму відповідь, на ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення. Факт відмови підтверджується поведінкою ОСОБА_1 , зафіксованою на відеозаписі. Зміст протоколу було доведено до відома ОСОБА_1 , а також роз`яснено йому права та обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України. Указаний протокол складено без зауважень чи заперечень з боку ОСОБА_1 , хоча він і висловлював негативну позицію щодо складання протоколу, матеріали справи зауважень чи заперечень щодо протоколу або дій працівників поліції не містять. Враховано, що ОСОБА_1 вказував на погане самопочуття і просив викликати швидку, на що працівники поліції повідомили що вони її викликали. Але не зважаючи на доводи в апеляційній скарзі, в матеріалах справи відсутні будь-які певні медичні довідки або висновки, які підтверджують, що ОСОБА_1 дійсно не міг пройти огляд в той момент.

Долучений до протоколу про адміністративне правопорушення за ознаками ч. 1 ст. 130 КУпАП відеозапис у повній мірі узгоджується з протоколом про адміністративне правопорушення та іншими матеріалами справи.

Апеляційний суд виходить із того, що юридично значущою відмовою у розумінні ч. 1 ст. 130 КУпАП є свідоме невиконання особою законної вимоги поліцейського пройти огляд після належного роз`яснення підстав його проведення та правових наслідків такої відмови. При цьому вирішальне значення має не використання особою певної словесної форми відмови, а її фактична поведінка, яка свідчить про небажання пройти огляд у встановленому законом порядку. Саме така поведінка ОСОБА_1 встановлена судом у цій справі.

Наведений підхід узгоджується із встановленим п. 2.5 Правил дорожнього руху обов`язком водія на вимогу поліцейського пройти у встановленому порядку медичний огляд.

Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд не встановив таких порушень норм матеріального чи процесуального права, які ставили б під сумнів законність та обґрунтованість висновку суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

За встановлених обставин доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Відтак підстав для скасування чи зміни постанови Новозаводського районного суду м. Чернігова від 23 червня 2026 року апеляційний суд не встановив, у зв`язку з чим апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 23 червня 2026 року щодо ОСОБА_1 - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

СуддяМ. О. Куценко