Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №464/5516/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 464/5516/26 Головуючий у 1 інстанції: Шашуріна Г.О.

Провадження № 33/811/1504/26 Доповідач: Партика І. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові, апеляційну скаргу адвоката Коць Єлизавети Павлівни на постанову Сихівського районного суду м. Львова від 14 серпня 2026 року щодо ОСОБА_1 ,

встановив:

цією постановою, ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на 6 місяців.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 гривень.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , 27 липня 2026 року, о 13:00 год м. Львів, вул. Луганська, 18, керував автомобілем марки «Tesla» номерний знак НОМЕР_1 , при перестроюванні не надав перевагу в русі автомобілю марки «Inter Cargo Truck», номерний знак НОМЕР_2 , що рухався в попутному напрямку по тій смузі, на яку він мав намір перестроїтися та скоїв з ним зіткнення. У результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження. Таким чином ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 10.3 ПДР України.

Не погоджуючись з даною постановою адвокат Коць Є.П.., в інтересах ОСОБА_1 , не оспорюючи фактичних обставин справи, подала апеляційну скаргу, в якій просить змінити оскаржувану постанову в частині накладеного адміністративного стягнення, накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, невірно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Наголошує, що застосування до ОСОБА_1 , адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом на 6 місяців є надмірно суворим. Матеріали справи не містять даних, які б свідчили про систематичне чи повторне порушення ПДР України.

Звертає увагу, що ОСОБА_1 , не ухилявся від адміністративної відповідальності, не перешкоджав працівникам поліції, не залишав місця ДТП, ДТП не було пов`язане із керуванням транспортним засобом в стані сп`яніння, в результаті ДТП не було заподіяно шкоди життю та здоров`ю людей.

Наголошує, що ОСОБА_1 визнав свою вину у вчиненому правопорушенні, щиро розкаявся та усвідомив наслідки, вибачився перед потерпілим, він є працевлаштованим у ЛКП «Львівсвітло» на посаді слюсара колісних транспортних засобів 4-го розряду транспортної дільниці, має позитивну характеристику за місцем роботи, його обов`язки пов`язані з керуванням транспортним засобом.

Зазначає, що потерпілий у своїй заяві від 20 серпня 2026 року просив суворо не карати ОСОБА_1 .

Звертає увагу, що штраф в розмірі 850 грн. буде мати виховну мету для особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

У судове засідання призначене на 14 вересня 2026 року ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, не прибув, в телефонному режимі просив проводити розгляд справи у його відсутності, адвокат Коць Є.П. в телефонному режимі просила відкласти розгляд справи, оскільки вона перебуває у відпустці, при цьому до матеріалів справи адвокатом Коць Є.П. було долучено наказ №10 Про надання щорічної відпустки з 4 вересня по 13 вересня 2026 року включно.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна особа має право на справедливий суд.

Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Частиною 4 ст. 294 КУпАП передбачено, що апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду.

З метою забезпечення розумних строків розгляду справи, з урахуванням належного повідомлення про судове засідання та думки ОСОБА_1 , який не заперечував проти розгляду справи у його відсутності в телефонному режимі, пояснень адвоката Коць Є.П., яка не повідомила суду поважних причин для відкладення розгляду справи ( в телефонному режимі), апеляційний суд вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Коць Є.П.

Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Згідно з вимогами ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Статтею 124 КпАП України передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, та тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП підтверджена дослідженими судом першої інстанції доказами, та у апеляційній скарзі не оскаржується, а тому судом апеляційної інстанції не переглядається.

Приймаючи рішення про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення суд першої інстанції, враховуючи конкретні обставини справи, прийшов до висновку про накладення на нього адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ст. 124 КУпАП, а саме 6 місяців позбавлення права керування транспортним засобом.

Аргументи сторони захисту, що місцевим судом підчас розгляду справи не було дотримано вимог ст. 33 КУпАП, та обрано адміністративне стягнення, яке за своїм видом є несправедливим та занадто суворим, не заслуговують на увагу апеляційного суду.

Відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Як вбачається з матеріалів справи, при обранні ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді 6 місяців позбавлення права керування транспортним засобом , судом було враховано дані, на які, у тому числі, посилається і захисник, а саме дані про особу водія ОСОБА_1 та обставини справи.

Твердження апелянта, що ОСОБА_1 не ухилявся від адміністративної відповідальності, не перешкоджав працівникам поліції, не залишав місця ДТП, ДТП не була пов`язана з керуванням транспортним засобом у стані сп`яніння та внаслідок ДТП не було заподіяно шкоди життю і здоров`ю людей, апеляційний суд оцінює критично, оскільки ОСОБА_1 вчинив грубе порушення ПДР України, своїми діями наражав себе та інших учасників дорожнього руху на небезпеку, здійснив небезпечне перевлаштування транспортного засобу, пошкодив два транспортні засоби.

Доводи апелянта, що ОСОБА_1 визнав свою вину у вчиненні правопорушення, щиро розкаявся, усвідомив наслідки свого вчинку та вибачився перед потерпілим. Крім того, він працевлаштований у ЛКП «Львівсвітло» на посаді слюсаря колісних транспортних засобів 4-го розряду транспортної дільниці, за місцем роботи характеризується позитивно, виконання його посадових обов`язків пов`язане з керуванням транспортними засобами, апеляційний суд бере до уваги та визнає такими, що мають місце. Разом з тим, зазначені обставини самі по собі не є достатніми для зміни чи скасування постанови суду першої інстанції, з огляду на характер вчиненого правопорушення та встановлені наслідки дорожньо-транспортної пригоди.

Твердження апелянта , що потерпілий у своїй заяві від 20 серпня 2026 року просив суворо не карати ОСОБА_1 судом першої інстанції при призначенні адміністративного стягнення враховано, оскільки до ОСОБА_1 не застосовано найбільш суворе адміністративне стягнення, передбачене санкцією ст. 124 КУпАП.

Санкція статті 124 КУпАП є альтернативною та надає суду можливість накласти одне з видів стягнень, а саме штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від 6 місяців до 1 року.

Згідно ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

Виходячи з практики застосування Європейським судом ст. 6 Конвенції, у випадку, якщо передбачені санкції є достатньо суворими, то скоєне правопорушення має природу кримінального злочину, а отже, його судовий розгляд має відповідати принципу справедливості відповідно до статті 6 Конвенції.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16.10.2008 року), Європейський суд з прав людини вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.

У рішенні по справі "О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Так, при призначенні адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 місяців, місцевим судом враховано характер вчиненого адміністративного правопорушення (в результаті якого є завдана шкода транспортним засобам та потерпілій ОСОБА_2 ) яке на думку апеляційного суду є доволі небезпечним; данні про особу правопорушника, який працює водієм, не вибачення за вчинене ним ДТП перед потерпілою особисто до постановлення оскаржуваного рішення, не цікавився станом її здоров`я, відсутність відомостей про щирість визнання ним вини та усвідомлення суспільної небезпечності наслідків вчиненого діянь та конкретні обставини справи.

Відтак, з метою попередження з боку ОСОБА_1 аналогічних правопорушень ПДР України, апеляційний суд вважає, що застосування штрафу до ОСОБА_1 є недоцільним.

Ті обставини, що ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності вперше, вину визнавав у суді першої інстанції, не є безумовними підставами для зміни йому призначеного судом першої інстанції стягнення, адже в результаті дій водія ОСОБА_1 пошкоджено два транспортних засоби.

Твердження апелянта, що дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності не спричини значної шкоди, апеляційний суд розцінює критично, оскільки такі мають формальний характер, окрім того апеляційний суд зазначає, що такі аргументи свідчать про те, що ОСОБА_1 не усвідомив суспільної небезпечності наслідків вчиненого діяння.

В апеляційній скарзі не наведено доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції.

При апеляційному перегляді, не встановлено порушень судом першої інстанції вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність, відповідно до положень ст. 252 КУпАП, а усі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд першої інстанції з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено.

Отже, доводи апеляційної скарги адвоката Коць Є.П. є необґрунтованими, у зв`язку з чим її апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, як безпідставну, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

постановив:

постанову Сихівського районного суду м. Львова від 14 серпня 2026 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 КУпАП - залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Коць Єлизавети Павлівни – без задоволення.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Партика І.В.