Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №454/4095/23 — Львівський апеляційний суд

Справа № 454/4095/23 Головуючий у 1 інстанції: Струс Т.В.

Провадження № 33/811/1311/26 Доповідач: Галапац І. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі:

судді Галапаца І.І.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові, апеляційні скарги правопорушника ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Бордюка Михайла Йосиповича на постанову судді Сокальського районного суду Львівської області від 06 липня 2026 року,

з участю правопорушника – ОСОБА_1 ,

захисника правопорушника – адвоката Бордюка М.Й.,

в с т а н о в и в:

цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, провадження у справі закрито у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 29 серпня 2023 року о 08.50 год., в порушення вимог п. 10.1 ПДР України, в с. Борятин Шептицького району на автодорозі Р-15 сполучення Жовква-Ковель, керуючи автомобілем марки «Мерседес Спринтер», р.н.з. НОМЕР_1 , при зміні напрямку руху не переконався у безпеці та скоїв зіткнення з автомобілем марки «Шкода Рапід», р.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , яка рухалася у попутному напрямку. Внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження із матеріальними збитками.

В апеляційній скарзі правопорушник ОСОБА_1 покликається на те, що оскаржувана постанова є незаконною, так як, закриваючи провадження у справі у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, суддя не повинна була встановлювати вину особи, а таке, на думку апелянта, мало вирішуватися у цивільному порядку в ході розгляду питання відшкодування шкоди.

Просить оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі стосовно нього за ст. 124 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

В апеляційній скарзі захисник правопорушника ОСОБА_3 – адвокат Бордюк М.Й. вважає, що рішення судді не відповідає вимогам процесуального та матеріального права, а також фактичним обставинам справи. Вважає таку необґрунтованою та незаконною.

Просить оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі стосовно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши пояснення правопорушника ОСОБА_1 та виступ його захисника - адвоката Бордюка М.Й. про задоволення апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що такі не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення, окрім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до п.10.1 Правил дорожнього руху України перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Так, апеляційний суд вважає, що суддя районного суду, згідно з вимогами ст. 245 КУпАП об`єктивно з`ясувала та дослідила всі обставини справи і докази у ній, а саме: протокол про адміністративне правопорушення ААД №547688 від 29 серпня 2023 року; схему місця ДТП від 29 серпня 2023 року; фототаблицю, на якій відображено місце ДТП, розміщення автомобілів та наявних у них механічних пошкоджень; рапорт інспектора поліції від 29 серпня 2023 року; письмові пояснення ОСОБА_4 від 29 серпня 2023 року; письмові пояснення ОСОБА_1 від 29 серпня 2023 року, згідно яких цього ж дня, близько 08.30 год. він виїхав з смт. Жвирка на автомобілі марки «Мерседес Спринтер», р.н.з. НОМЕР_1 і прямував в с. Борятин для того щоб провести ремонті роботи на даному автомобілі, оскільки у автомобілі не працювала електрика і в тому числі показник лівого повороту; письмові пояснення ОСОБА_2 від 19 вересня 2023 року, згідно яких 29 серпня 2023 року близько 09.00 год. вона виїхала на автомобілі який знаходиться у її користуванні марки «Шкода Рапід», р.н.з. НОМЕР_2 із населеного пункту Українка. Коли вона проїжджала с. Борятин то побачила як спереду рухається автомобіль марки «Мерседес Спринтер», р.н.з. НОМЕР_1 . Даний автомобіль різко загальмував та почав здійснювати поворот ліворуч при цьому не увімкнувши лівий показник повороту, а також не світилися стоп-сигнали. Не зрозумівши дії водія автомобіля «Мерседес Спринтер» вона почала пригальмовувати та побачила, що не встигає загальмувати вирішила виїхати на зустрічну смугу руху намагаючись уникнути зіткнення, але у зв`язку з тим, що водій автомобіля «Мерседес Спринтер» продовжував маневр, уникнути ДТП не вдалося, дала їм належну правову оцінку в своїй постанові, з чим погоджується і апеляційний суд.

Оцінюючи вищенаведені докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке грунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю, не вбачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам.

Отже, сукупність досліджених доказів, розташування транспортних засобів та характер отриманих ними пошкоджень, на думку апеляційного суду свідчать про те, що водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки «Мерседес Спринтер», р.н.з. НОМЕР_1 , при зміні напрямку руху не переконався у безпеці та скоїв зіткнення з автомобілем марки «Шкода Рапід», р.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , яка рухалася у попутному напрямку.

Поряд з цим, суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.).

Пункт 1) ст.6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень («Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції»), (dec.); «Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2») [ВП], § 41).

Апеляційний суд не приймає до уваги твердження правопорушника ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Бордюка М.Й. що причиною настання дорожньо-транспортної пригоди стала невідповідність дій водія ОСОБА_2 вимогам ПДР України, оскільки таке спростовується вищепереліченими доказами.

Крім цього, слід зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_2 працівники поліції не складали.

Що стосується покликань апелянтів про те, що під час закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, вина особи не встановлюється, то апеляційний суд вважає такі доводи безпідставними.

Так, відповідно до п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що закриття провадження на підставі ч.2 ст. 38, п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП можливе за одночасної наявності таких умов як: вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення; сплив встановленого законом тримісячного строку, перебіг якого розпочинається з дня вчинення адміністративного правопорушення (при триваючому правопорушенні – з дня його виявлення).

При цьому, для обчислення встановленого законом строку для накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі у зв`язку з його спливом, необхідним є встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення - протиправної, винної дії чи бездіяльності.

Так, відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

З огляду на зазначене, закриття провадження у справі за п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП можливе лише за умови встановлення судом факту вчинення особою винної протиправної дії чи допущення винної протиправної бездіяльності, що підпадає під ознаки адміністративного правопорушення. Наявність можливого адміністративного правопорушення, не доведеного та не підтвердженого належними та допустимими доказами, не може бути достатньою підставою для закриття провадження у справі відповідно до п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Поряд з цим, відсутності у суду повноважень на встановлення обставин щодо вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі прийняття постанови про закриття провадження за п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП вказаний Кодекс не містить.

З огляду на наведене та зважаючи на те, що для закриття провадження у справі у зв`язку зі спливом строків накладення адміністративного стягнення необхідним є встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення (винної дії чи бездіяльності), а також враховуючи, що повноваження суду на з`ясування обставин щодо вчинення адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, передбачені ст. 280 КУпАП, апеляційний суд приходить до переконання, що суддею місцевого суду обґрунтовано встановлено вину ОСОБА_1 та закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

У зв`язку з вищенаведеним, апеляційний суд вважає постанову місцевого суду законною і обґрунтованою та не вбачає підстав для її скасування.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,-

п о с т а н о в и в :

апеляційні скарги правопорушника ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Бордюка М.Й. – залишити без задоволення, а постанову судді Сокальського районного суду Львівської області від 6 липня 2026 року, якою провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрито у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення – без зміни.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Галапац І.І.