Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №742/3489/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/2483/26

Єдиний унікальний № 742/3489/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого-судді Павлов В.Г.,

секретаря судового засідання Рубан Ж.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду м. Прилуки цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором –

УСТАНОВИВ:

І. Суть справи.

Представник ТОВ «ФК «Кредит Капітал» звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №1976254 від 09.02.2020 р., укладеного між ТОВ «Мілоан» та відповідачем, у розмірі 20 751,50 грн., сплаченого судового збору у розмірі 2 662,40 грн., та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» посилалось на те, що 09.02.2020 р., між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено кредитний договір №1976254. Відповідно до умов якого, ТОВ «Мілоан» надало відповідачу грошові кошти у розмірі 10 000,00 грн, а остання зобов`язалася повернути кредит, сплатити комісію та проценти за користування кредитом у встановлений термін. Товариство свої зобов`язання виконало та надало грошові кошти, тоді як відповідач не виконала умови кредитного договору.

У подальшому, за договором відступлення прав вимоги №58-МЛ, укладеним 29.12.2020 р. між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», до останнього перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №1976254 від 09.02.2020 р.

За вищенаведених обставин, позивач просив стягнути із ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за вище зазначеним договором в сумі 20 751,50 грн та судові витрати.

Відповідач відзиву на позов не подала.

ІІ. Заяви ( клопотання) учасників справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просить справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач повідомлялася про розгляд справи шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу зареєстрованого місця її проживання, який повернутий до суду із зазначенням причини невручення "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постанові від 11.12.2018 року у справі №921/6/18, у разі направлення судом відповідного процесуального документа за належною адресою особи та його повернення поштовим оператором у зв`язку з відсутністю адресата така особа вважається належним чином повідомленою про відповідну процесуальну дію.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 26.06.2026 р. відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Судом на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Враховуючи неявку у судове засідання відповідача, який належним чином був повідомленим про дату, час та місце судового засідання, ненадходження від неї відзиву на позовну заяву, суд на підставі ст.280 ЦПК України вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

09.02.2020 року ОСОБА_1 на сайті miloan.ua заповнила заяву на отримання кредиту №1976254 та пройшла перевірку, після чого їй було погоджено видачу кредиту /а.с. 9/.

09.02.2020 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір №1976254, за умовами якого відповідачці надано кредит у розмірі 10 000,00 грн строком на 30 днів, тобто до 10.03.2020 року.

Відповідно до умов договору проценти за користування кредитом визначені у розмірі 1,50 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Комісія за надання кредиту визначена у розмірі 1 200,00 грн, що становить 12 % від суми кредиту та нараховується одноразово /а.с. 7-8/.

Кредитний договір підписаний електронним підписом позичальника за допомогою одноразового ідентифікатора S77814, який було надіслано на зазначений в анкеті номер мобільного телефону, що підтверджується довідкою про ідентифікацію /а.с. 8 зв./.

До договору додано графік розрахунків, у якому міститься інформація щодо орієнтованої реальної річної процентної ставки та загальної вартості кредиту.

Факт перерахування 09.02.2020 року ТОВ «Мілоан» на банківську картку № НОМЕР_1 , зазначену відповідачкою, кредитних коштів у розмірі 10 000,00 грн підтверджується платіжним дорученням №15007494 із призначенням платежу «кошти згідно договору 1976254» /а.с. 9 зв./.

Згідно з інформацією АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_1 емітовано картку № НОМЕР_2 , на яку в період з 09.02.2020 року по 16.02.2020 року зараховано платіж у розмірі 10 000,00 грн /а.с. 30/.

Таким чином, факт укладення кредитного договору та отримання відповідачкою кредитних коштів підтверджується сукупністю письмових та електронних доказів.

Згідно з пунктами 1.1, 1.2, 1.4 договору відповідачці надано кредит у розмірі 10 000,00 грн строком на 30 днів із фіксованою датою повернення кредиту - 10.03.2020 року.

Пунктами 1.5.2, 1.6 договору визначено базову процентну ставку у розмірі 1,50 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитними коштами. Пунктом 1.5.1 договору передбачено комісію за надання кредиту в розмірі 1 200,00 грн.

Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором №1976254 від 09.02.2020 року позивач визначив заборгованість відповідачки у розмірі 20 751,50 грн, з яких: 8 492,25 грн - заборгованість за сумою кредиту, 1 200,00 грн - заборгованість за комісією та 11 059,25 грн — заборгованість за процентами /а.с. 10/.

29.12.2020 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №58-МЛ /а.с. 10 зв.-12/, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» право грошової вимоги за кредитним договором №1976254 від 09.02.2020 року. Перехід права вимоги саме за цим кредитним договором підтверджується витягом із реєстру боржників до договору факторингу від 29.12.2020 року /а.с. 14 зв./.

01.04.2026 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» направило на адресу ОСОБА_1 письмову вимогу про необхідність погашення заборгованості в загальному розмірі 20 751,50 грн /а.с. 15/.

Судом також досліджено відомості про щоденні нарахування та погашення кредитної заборгованості.

У межах первісного строку кредитування, тобто з 09.02.2020 року по 10.03.2020 року, за користування кредитом за ставкою 1,50 % на день нараховано 4 500,00 грн процентів, що відповідає умовам укладеного договору.

Разом із тим із зазначеної виписки вбачається, що відповідачка здійснювала платежі не лише 10.03.2020 року, а й у подальшому, а саме 16.03.2020 року, 20.03.2020 року, 27.03.2020 року та 31.03.2020 року.

Зокрема, 10.03.2020 року відповідачкою сплачено 500,00 грн комісії та 1 440,00 грн процентів; 16.03.2020 року - 285,00 грн та 541,50 грн відповідно; 20.03.2020 року - 460,75 грн та 1 085,28 грн; 27.03.2020 року - 262,00 грн та 526,00 грн; 31.03.2020 року - 500,00 грн процентів.

Пунктом 2.3 договору передбачено можливість продовження строку користування кредитом за умови вчинення позичальником визначених договором дій у межах строку дії договору, зокрема сплати передбаченої договором комісії за продовження та відповідної частини заборгованості. Пунктом 2.3.2 договору передбачено, що факт пролонгації підтверджується здійсненням відповідного платежу.

Крім того, пунктом 2.2.3 договору передбачено нарахування процентів за стандартною (базовою) ставкою у разі продовження фактичного користування кредитом після визначеної договором дати його повернення, у межах строку, передбаченого договором.

Оцінюючи наведені обставини у сукупності, суд виходить із того, що здійснення відповідачкою передбачених договором платежів після 10.03.2020 року відповідає встановленому сторонами механізму продовження фактичного користування кредитом та є підставою для врахування при визначенні розміру заборгованості процентів, нарахованих за передбаченою договором базовою ставкою за відповідний період.

При цьому суд бере до уваги, що позивачем не нараховувалися проценти безстроково: згідно з наданим розрахунком нарахування за базовою ставкою здійснювалося до 29.05.2020 року.

За даними розрахунку, після закінчення первісного строку кредитування нарахування здійснювалися з урахуванням фактичного залишку заборгованості: з 11.03.2020 року по 16.03.2020 року - у розмірі 150,00 грн на день, з 17.03.2020 року по 20.03.2020 року - 138,23 грн на день, з 21.03.2020 року по 27.03.2020 року - 131,31 грн на день, з 28.03.2020 року по 29.05.2020 року - 127,38 грн на день.

Таким чином, розрахунок процентів здійснено не від первісної суми кредиту незалежно від її погашення, а з урахуванням платежів, здійснених відповідачкою, та відповідного зменшення фактичного залишку кредиту.

ІV. Оцінка Суду.

Згідно із Законом України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

В силу ст.18 Закону України «Про електронні довірчі послуги», електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

У Розділі 6 укладеного між сторонами договору №1976254 вказано, що цей Кредитний договір укладено в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника та підписаний ним електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання.

Згідно ст.ст.610,611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Положеннями ст.1050 ЦК України визначено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

Правові наслідки порушення грошового зобов`язання боржником визначені статтями 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов`язують його сплати суму боргу кредитору.

Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст.ст.1077,1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Згідно ч.1 ст.1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Матеріали справи не містять доказів повного виконання відповідачкою кредитних зобов`язань. Водночас із наданої позивачем виписки вбачається здійснення відповідачкою окремих платежів, які були враховані кредитодавцем при формуванні розрахунку заборгованості.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до переконання про необхідність стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором №1976254 від 09.02.2020 р. на загальну суму 20 750,50 грн., яка складається із: простроченої заборгованості за сумою кредиту – 8 492,25 грн.; прострочена заборгованість за комісіями - 1 200,00 грн.; прострочена заборгованість за відсотками - 11 059,25 грн., у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

V. Розподіл судових витрат.

Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн. /а.с.1/.

За правилами ст.141 ЦПК України, у зв`язку з задоволенням позовних вимог у повному обсязі з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

Згідно ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

У позовній заяві зазначено про понесення позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн, які представник позивача просив стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача, на підтвердження чого надав копію договору про надання правової допомоги №0107 від 01.07.2025 р., Акт №Д/27038 наданих послуг про надання правничої допомоги від 14.04.2026 р., детальний опис наданих послуг.

Аналіз норм статей 137,141 ЦПК України дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі №540/5134/21 зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

Ураховуючи предмет і підстави заявленого позову, який розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження, незначну складність справи, усталену судову практику з розгляду даної категорії справи, відсутність необхідності в витребуванні доказів, обсяг виконаних адвокатом робіт, яка полягала у складенні позовної заяви, на підставі поданих позивачем документів, співмірність наданих послуг із складністю справи, тому суд вважає, що розмір заявлених витрат на правничу допомогу є завищеним.

Враховуючи принципи розумності і співмірності, складність справи, обсяг фактично наданих адвокатом послуг, обґрунтованість та пропорційність розміру заявлених витрат на правничу допомогу, які позивач поніс до предмета спору, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн.

Керуючись ст.ст.2,5,10-13,18,141,258-259,263-265, 273 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №1976254 від 09.02.2020 р. у розмірі 20 751 (двадцять тисяч сімсот п`ятдесят одна ) грн 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» витрати на оплату судового збору в сумі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп., та 3 000 (три тисячі) грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідачки. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Кредит-Капітал» (м. Львів, вулиця Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4-й поверх, код ЄДРПОУ 35234236).

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .

Суддя: В.Г. Павлов