Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №742/3934/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/2714/26

Єдиний унікальний № 742/3934/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого-судді Павлова В.Г.,

при секретарі судових засідань Рубан Ж.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду м. Прилуки цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості –

УСТАНОВИВ:

І. Суть справи.

14.07.2026 р. представник ТОВ «СВЕА Фінанс» звернулася з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит №8827313 від 31.01.2025 р. укладеним між ТОВ «Мілоан» та відповідачем у розмірі 26 570 грн. та сплаченого судового збору у розмірі 2 662,40 грн

Позов обґрунтовувався тим, що 31.01.2025 р. між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про споживчий кредит №8827313, за умовами якого кредитодавець надає клієнту кредит у розмірі 7 000 грн строком на 345 днів, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити процентну ставку 0,0010 % в день, а також комісії за обслуговування та надання кредиту.

27.06.2025 р. між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «СВЕА Фінанс» укладено договір факторингу № 01.02-16/25, за умовами якого ТОВ «Мілоан» передало ТОВ «СВЕА Фінанс» право вимоги за кредитним договором №8827313 від 31.01.2025 р.

Посилаючись на те, що за умовами вказаного договору відступлення прав вимоги позивач прийняв належні ТОВ «Мілоан» права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит №8827313 від 31.01.2025 р., а також те, що відповідачем заборгованість за кредитним договором непогашена, тому позивач просить стягнути таку в розмірі 26 570 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Відповідач відзиву на позов не подала.

ІІ. Заяви ( клопотання) учасників справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася,проте у поданому клопотанні просить справу розглядати без її участі, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач повідомлялася про розгляд справи шляхом надіслання ухвали про відкриття провадження у справі та матеріалів позовної заяви з додатками рекомендованим листом на адресу зареєстрованого місця її проживання, який повернувся з причин невручення "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 15.07.2026 р. відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Судом на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Враховуючи неявку у судове засідання відповідача, який вважається належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, ненадходження від нього відзиву на позовну заяву, суд на підставі ст.280 ЦПК України вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

31.01.2025 р. ОСОБА_1 в електронній формі підписав заяву на отримання кредиту №8827313 /а.с.12 зв./

31.01.2025 р. ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 в електронній формі уклали договір про надання споживчого кредиту №8827313, за умовами якого відповідач отримала кредитні кошти у розмірі 7 000 грн у безготівковій формі шляхом їх перерахування на картковий рахунок № НОМЕР_1 , вказаний позичальником.

Кредит надається строком на 345 днів, тобто до 11.01.2026 р., зі стандартною процентною ставкою 0,0010 %, комісією за надання кредиту 25% та комісією за обслуговування кредиту 14% від суми кредиту за кожний розрахунковий період /а.с.1 зв., 9-11./. Також невідємною частиною договору є паспорт споживчого кредиту та графік платежів /а.с.13-14/.

31.01.2025 р. ТОВ «Мілоан» перерахувало на карту № НОМЕР_1 , зазначену ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 7 000 грн, що стверджується платіжним дорученням №147141860 /а.с. 23/.

ТОВ «Мілоан» надано розрахунок заборгованості за договором споживчого кредиту №8827313від 31.01.2025 р., згідно якого у ОСОБА_1 за період з 31.01.2025 по 27.06.2025 рахується заборгованість у розмірі 26 570,00 грн, яка складається з:заборгованість за сумою кредиту – 7 000,00 грн, заборгованість за комісії за надання кредиту – 1 750,00 грн; заборгованість за комісії за обслуговування кредиту – 8 820,00 грн, заборгованість за штрафом – 9 000,00 грн /а.с.20-22 зв./.

27.06.2025 р. між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «СВЕА Фінанс» укладено договір факторингу № 01.02-16/25, за умовами якого ТОВ «Мілоан» передало ТОВ «СВЕА Фінанс» право вимоги за кредитним договором №8827313 від 31.01.2025 р./а.с. 23 зв-27/.

Згідно реєстру боржників в електронному вигляді до договору факторингу від 27.06.2025 р. за ОСОБА_1 (517) рахується заборгованість у розмірі 26 570,00 грн, яка складається з:заборгованість за сумою кредиту – 7 000,00 грн, заборгованість за комісії за надання кредиту – 1 750,00 грн; заборгованість за комісії за обслуговування кредиту – 8 820,00 грн, заборгованість за штрафом – 9 000,00 грн /а.с.28-29/.

V. Оцінка Суду.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.ст.626,629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронного правочину є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису відповідним суб`єктом електронної комерції, або електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Судом установлено, що для підписання договору про надання споживчого кредиту №8827313від 31.01.2025 р. ОСОБА_1 було використано електронний підпис відповідно до вимог частини 6 та 8 ст.11 і 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що сторони досягли усіх істотних умов та уклали кредитний договір.

Отже, між сторонами у справі укладений кредитний договір, за умовами якого відповідач зобов`язався прийняти грошові кошти та повернути їх частинами у визначений договором строк, а також сплатити відповідні проценти у погодженому сторонами розмірі за користування такими кредитними коштами.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 512 ЦК України визначені підстави заміни кредитора у зобов`язанні. За однією з таких підстав кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передавання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено Договором або законом. Крім того, статтею 516 ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено відповідним Договором або законом.

Судом встановлено, що за договором факторингу від 27.06.2026право вимоги за договором укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан», від первісного кредитора перейшло до ТОВ «СВЕА Фінанс». На підтвердження факту відступлення права вимоги до позову долучено платіжну інструкцію про сплату коштів за вказаним договором, Акт приймання-передачі Реєстру боржників до вказаного договору та Реєстр боржників в електронному вигляді.

Договір факторингу ніким не оскаржений, визнаний недійсним в цілому чи за окремими пунктами не був, тобто в даному випадку слід виходити з презумпції правомірності правочину, а також презумпції обов`язковості виконання договору, відтак позивач має право на стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за відповідним договором про споживчий кредит №8827313.

Враховуючи, що відповідач отримала кошти за договором про споживчий кредит, проте не виконала взяті на себе зобов`язання та в добровільному порядку у строки, передбачені договором, отримані в кредит кошти не повернула, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ «СВЕА Фінанс» в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 7 000,00 грн.

Вирішуючи питання стягнення штрафу у розмірі 9 000 грн, суд зважає на наступне. Стаття 549 ЦК України передбачає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з ч.1 ст.14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до положень п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року за №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, на території України введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Згодом, неодноразово воєнний стан на території України продовжувався у встановленому законом порядку і є чинним на даний час.

Таким чином, в умовах воєнного стану позичальник (боржник) звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення грошового зобов`язання.

З огляду на те, що на підставі договору про споживчий кредит №8827313 від 31.01.2025 штраф у розмірі 9 000 грн нараховано в період дії воєнного стану в України, на підставі п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України нарахована сума підлягала списанню кредитодавцем (позикодавцем), а тому заявлена вимога про його стягнення з відповідача є неправомірною.

Вимоги позивача щодо стягнення з ОСОБА_1 комісії за надання кредиту та обслуговування кредиту у загальному розмірі10 570,00 грн. є безпідставними, оскільки в кредитному договорі ТОВ «Мілоан» не зазначило та не надало докази наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту. Сама по собі процедура адміністрування кредиту є обов`язком кредитора і не є окремою послугою, що підлягає додатковій оплаті споживачем.

Враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини справи, розглядаючи позов у межах заявлених позовних вимог та наданого розрахунку заборгованості, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову на суму 7 000,00 грн (заборгованість за тілом кредиту). У частині вимог про стягнення з відповідача заборгованості за комісією та штрафом позовна заява задоволенню не підлягає.

V. Розподіл судових витрат

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн. /а.с.1/.

За правилами ч.1 ст.141 ЦПК України, у зв`язку частковим задоволенням позовних вимог (26,3%) з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати зі сплати судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 700,20 грн.

Керуючись ст.ст.13,76-89,258,263-265,271-273,354-355 ЦПК України, суд ––

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №8827313від 31.01.2025 р. у розмірі 7 000 (сім тисяч) грн. 00 к.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» витрати зі сплати судового збору у розмірі 700 (сімсот) грн. 20 к.

Заочне рішення може бути переглянуте Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс», код ЄДРПОУ37616221, вул. Іллінська, буд. 8, м. Київ, 04070.

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_2 , про АДРЕСА_1 .

Суддя В.Г.Павлов