Вирок від 17 вересня 2026 р. у справі №689/48/26 — Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Справа № 689/48/26

Провадження № 1-кп/689/74/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року с-ще Ярмолинці

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі Ярмолинецького райсуду матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні №12025240000001003 від 16.09.2025 р.

за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Хмельницький, зареєстрованого АДРЕСА_1 , проживаючого АДРЕСА_2 , із вищою освітою, працюючого завідувачем відділення № 2 комунального некомерційного підприємства «Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги» Хмельницької обласної ради, громадянина України, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

В С Т А Н О В И В:

11.09.2025 р. у невстановлений в ході досудового розслідування час, ОСОБА_4 , будучи службовою особою, перебуваючи на посаді завідувача відділення № 2 КНП «Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги» та будучи членом експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, перебуваючи у робочому кабінеті відділення № 2 КНП «Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги» Хмельницької обласної ради в с. Скаржниці, Хмельницького району Хмельницької області, під час зустрічі із ОСОБА_6 , дізнався про намір останнього встановити своїй дружині ОСОБА_7 , яка в період часу з 12.08.2024 р. по 04.09.2024 р., з 16.04.2025 р. по 07.05.2025 р. та з 30.06.2025 р. по 22.07.2025 р. перебувала на стаціонарному лікуванні у 2 відділенні КНП «Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги» з діагнозом шизоафективний розлад, змішаний тип, групу інвалідності. У невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_4 погодився на пропозицію ОСОБА_6 на отримання неправомірної вигоди в розмірі – 1500 доларів США за належне оформлення медичної документації ОСОБА_7 та сприяння у встановленні їй групи інвалідності.

19.09.2025 р. ОСОБА_7 була госпіталізована на стаціонарне лікування до відділення №2 КНП «Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги» Хмельницької обласної ради. 26.09.2025 р. відбулось засідання експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, у якій приймав участь ОСОБА_4 .. Рішенням експертної команди ОСОБА_7 було встановлено ІІІ групу інвалідності терміном на 1 рік. Після цього, пізніше, а саме 26.09.2025 р. о 14:43 год. в телефонній розмові ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_6 про рішення експертної команди та на питання ОСОБА_6 підтвердив, що сума неправомірної вигоди, на яку він погодився, не змінилась.

30.09.2025 р. о 10:40 год. ОСОБА_6 в робочому кабінеті ОСОБА_4 передав останньому обумовлену суму неправомірної вигоди в розмірі 1500 доларів США, що в за курсом НБУ становить 61976,40 грн., (що у відповідності до примітки 1 до ст. 368 КК України, не становить значного розміру) після чого ОСОБА_4 було викрито працівниками правоохоронних органів.

Такими умисними діями, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 368 КК України, а саме: прийняття пропозиції та одержання службовою особою неправомірної вигоди за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

В судовому засіданні обвинувачений визнав свою вину в отриманні неправомірної вигоди, однак, заперечив факт вимагання. Пред`явлене йому обвинувачення за ч. 3 ст. 368 КК України не визнав, посилаючись на помилковість кваліфікації.

Показав, що з 2016 р. він є заввідділення № 2 КНП «Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги» Хмельницької обласної ради, до повноважень якого входить курація пацієнтів, контроль за медичним персоналом. Окрім того, до 30.09.2025 р. він був членом експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, до складу якої входить максимум 4 члени, постійного голови немає, голова кожного разу обирається, розподілу ролей між членами команди немає. 26.09.2025 р. головою команди була ОСОБА_8 .. Електронну виписку з історії хвороби на пацієнта для направлення на засідання команди формує лікуючий лікар. Команда здійснює огляд пацієнтів, радиться, приймає рішення, яке фіксується в електронній формі у вигляді електронного протоколу за електронними підписами усіх членів команди та видачі на руки заінтересованим особам не потребує, оскільки ці відомості одразу потрапляють у бази даних заінтересованих органів, зокрема, ПФУ, який оформляє інвалідність.

ОСОБА_7 неодноразово лікувалась у КНП «Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги» Хмельницької обласної ради. Її лікуючим лікарем була ОСОБА_9 .. Жодних сумнівів щодо наявності підстав призначити їй ІІІ групу інвалідності не було, усі члени команди одноголосно це підтвердили. У вересні 2025 р. ОСОБА_6 неодноразово звертався до ОСОБА_9 та до ОСОБА_10 з приводу призначення його дружні групи інвалідності. З власної ініціативи просив прискорити цей процес, гарантувати результат, пропонував винагороду. Однак, направлення ОСОБА_7 на комісію відбулось автоматично по спливу річного терміну госпіталізації при наявності фактичних підстав для цього за направленням лікуючого лікаря. ОСОБА_6 сам запропонував суму неправомірної вигоди – 1500 доларів США, яку ОСОБА_4 сприйняв як подяку, оскільки сплата цієї винагороди відбулась після того, як ОСОБА_7 отримала групу інвалідності без будь-якого сприяння з його сторони і сплачувати цю суму після цього ОСОБА_6 жодним чином вимушений не був. Ствердив, що він жодним чином не вимагав та не стимулював ОСОБА_6 до сплати неправомірної вигоди, а лише погодився на її отримання у запропонованій ОСОБА_6 сумі та фактично отримав її у запропонованому розмірі 30.09.2025 р. - через декілька днів після засідання експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи та оформлення усіх необхідних документів.

Вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, підтверджується також дослідженими у справі доказами.

Свідок ОСОБА_9 показала, що вона дійсно була лікуючим лікарем ОСОБА_7 .. У ОСОБА_7 захворювання було стійке, вона поступала на госпіталізацію більше 5 разів на рік. У зв`язку із цим, ОСОБА_9 була знайома і з чоловіком ОСОБА_7 – ОСОБА_6 .. ОСОБА_6 періодично питав її, коли його дружину можна скерувати до експертної команди, однак, це було неможливо зробити раніше, адже ще не минув рік від початкової госпіталізації. Оскільки захворювання ОСОБА_7 було стійке, стан істотно не змінився, ОСОБА_9 самостійно підготувала на неї документи для представлення експертній команді: паспорт, ідентифікаційний код, виписний епікриз, попередні виписки. Ці документи вносяться нею в електронну систему та підписуються нею та заввідділенням. Після цього в електронній системі ОСОБА_9 бачить дату засідання експертної команди та повідомляє про цю дату заінтересованих осіб. Яку групу інвалідності може бути встановлено особі вирішує не лікуючий лікар чи заввідділенням, а лише експертна команда. Після 30.09.2025 р. ОСОБА_7 більше на лікування не поступала. ОСОБА_9 не бачила, щоб ОСОБА_4 спілкувався із ОСОБА_6 ..

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 показали, що 26.09.2025 р. вони брали участь в роботі експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, у якій в той день також приймав участь ОСОБА_4 .. Комісія спочатку ознайомлюється з поданою їй документацією в електронній формі, потім – у письмовій формі, а потім запрошується пацієнт. ОСОБА_7 захворіла у 2023 р., але початково лікувалась у психіатричній лікарні в м. Богніце (Чехія), а у 2024 – 2025 р.р. неодноразово лікувалась в КНП «Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги» Хмельницької обласної ради. Група інвалідності ОСОБА_7 була встановлена підставно, усі члени команди проголосували «за», при цьому, ОСОБА_4 поводив себе звично, нікого ні про що не просив та не лобіював це рішення. Про спілкування ОСОБА_4 з ОСОБА_6 їм не відомо.

Допитаний в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку свідок ОСОБА_6 показав, що він є чоловіком ОСОБА_7 і з 01.03.2022 р. по листопад 2025 р. він був діючим військовослужбовцем. Оскільки його дружина у 2023 р. захворіла на психічне захворювання і лікувалась за кордоном, а потім неодноразово лікувалась в КНП «Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги» Хмельницької обласної ради, були фактичні підстави для призначення їй групи інвалідності. Цікавитись оформленням групи інвалідності дружини він почав вже під час першої госпіталізації ОСОБА_7 на Україні. Весною 2025 р., у зв`язку із лікуванням дружини, він познайомився із ОСОБА_4 .. Кожного разу під час госпіталізації ОСОБА_7 він приїжджав до лікарні, маючи нормальні відносини із командуванням, яке його у цих випадках відпускало зі служби. Він знав, що лікуючим лікарем є ОСОБА_9 , а ОСОБА_4 є там головним. ОСОБА_6 вирішив, щоб оформити дружині групу інвалідності, необхідно заплатити гроші, але на його запитання про це йому нічого не говорили. На його неодноразові запитання про гроші йому говорили лише, що все буде добре. З безрезультатною ініціативою заплатити кошти він звертався як до ОСОБА_9 , так і до ОСОБА_4 .. Вже після призначення дати засідання експертної команди, ОСОБА_6 підійшов до ОСОБА_4 і спитав: «Скільки з мене?». У відповідь йому було озвучено суму у 1500 доларів США. Кошти були його власні. Вважає, що якби він не заплатив ці кошти, він не знає, яке рішення могла б прийняти експертна команда. Вважав, що гроші він платить за документи, а платить їх ОСОБА_4 – тому, що він головний. 30.09.2025 р. коли ОСОБА_13 йшов до ОСОБА_4 із грішми в сумі 1500 доларів США, він вже знав про позитивне рішення експертної команди, однак, обурився, що йому, як військовослужбовцю, доводиться платити ці кошти, які від нього вимагали. Тому він звернувся із заявою до СБУ та ніс кошти з відома працівників правоохоронних органів. Пояснити, у чому саме та якими діями (словами) виражалось це вимагання свідок не зміг, посилаючись на своє враження. При цьому, конкретний зміст розмов із ОСОБА_4 пригадати не зміг. Ствердив, що скористався рішенням експертної команди для звільнення з військової служби та виїзду за кордон. Під час допиту перебував в Австрії.

Заявою ОСОБА_6 від 15.09.2025 р. на ім`я начальника УСБУ в Хмельницькій області (а.с. 54) підтверджується дата такого звернення із посиланням на те, що ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_6 «про необхідність надання» на його користь 1500 доларів США за підготовку необхідних медичних документів його дружині – ОСОБА_7 .

У відповідності до посадової інструкції, наказу №229адм від 03.12.2024 р., положення про експертну команду з оцінювання повсякденного функціонування особи (а.с. 180 – 189) ОСОБА_4 входив до складу експертної команди та був службовою особою.

Витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 26.09.2025 р. (а.с. 58 – 61) підтверджується встановлення ОСОБА_7 третьої групи інвалідності по загальному захворюванню із встановленням дати повторного оцінювання – 01.09.2026 р.. Витяг з рішення був сформований 26.09.2025 р. ОСОБА_4 ..

Протоколами особистого огляду заявника від 30.09.2025 р., проведення огляду, ідентифікації та вручення грошових знаків від 30.09.2025 р., про результат контролю за вчиненням злочину від 30.09.2025 р., протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 30.09.2025 р. (а.с. 75 – 83, 98 – 103) підтверджується факт вручення ОСОБА_6 ОСОБА_4 30.09.2025 р. близько 11:00 год. 1500 доларів США, які були виявлені на робочому місці ОСОБА_4 – у робочому кабінеті у шухляді столу та вилучені згідно із протоколом обшуку від 30.09.2025 р. (а.с. 135 – 140).

Протоколами про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії – аудіо-, відео контроль особи від 03.10.2025 р. (а.с. 84 – 97) зафісковані телефонні розмови ОСОБА_4 із ОСОБА_6 за період з 26.09.2025 р. по 30.09.2025 р., з яких вбачається, що 26.09.2025 р. на запитання ОСОБА_6 . ОСОБА_4 відповідає, що все добре, що комісією надано ОСОБА_7 третю групу інвалідності на рік, що «по цифрах там все те саме». 30.09.2025 р. в телефонній розмові ОСОБА_6 , розповідає ОСОБА_4 про те, що встановлення групи інвалідності його дружині потрібно йому для звільнення з військової служби, а ОСОБА_4 роз`яснює, що другої групи інвалідності у ОСОБА_7 бути не може і що третю групу інвалідності нема за що призначати. ОСОБА_6 перепитує, чи сума 1500 не змінилась, все як домовлялись, на що ОСОБА_4 відповів ствердно. ОСОБА_4 при цьому надає роз`яснення ОСОБА_6 стосовно медичної документації, подальшої госпіталізації ОСОБА_7 , її виписки та отримує кошти в сумі «як договорювались».

Однак, у відповідності до обвинувального акту, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, яке полягало у тому, що 11.09.2025 р. у невстановлений в ході досудового розслідування час, ОСОБА_4 , перебуваючи у робочому кабінеті відділення № 2 КНП «Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги» Хмельницької обласної ради в с. Скаржниці, Хмельницького району Хмельницької області, під час зустрічі із ОСОБА_6 , дізнався про намір останнього встановити своїй дружині ОСОБА_7 групу інвалідності та в подальшому під час виконання своїх службових обов`язків ОСОБА_4 висунув незаконну вимогу ОСОБА_6 у передачі йому неправомірної вигоди в розмірі 1500 доларів США за встановлення його дружині ОСОБА_7 третьої групи інвалідності. При цьому ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_7 , що він як завідувач відділенням забезпечить оформлення його дружині відповідних медичних документів та як член експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи вирішить питання щодо встановлення групи інвалідності. ОСОБА_6 усвідомлюючи, що ОСОБА_4 , який є завідувачем 2 відділення КНП «Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги» де проходить лікування його дружина та при цьому є членом експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи і від нього залежить чи будуть належним чином оформленні медичні документи та встановлена група інвалідності, а без надання неправомірної вигоди його дружина ОСОБА_7 не зможе отримати групу інвалідності, на таку протиправну вимогу ОСОБА_4 вимушено погодився та 30.09.2025 р. передач такі кошти ОСОБА_4 ..

Таким чином, сторона обвинувачення за кваліфікуючою ознакою - діяння, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, наполягає на правильності кваліфікації дій ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 368 КК України.

Суд вважає таку кваліфікуючу ознаку, як вчинення відповідних дій поєднаними із вимаганням неправомірної вигоди, не доведеною належними доказами. У зв`язку із цим, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд вважає за необхідне на підставі ч. 3 ст. 337 КПК України вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, оскільки це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Такі висновки суду ґрунтуються на проведеній оцінці досліджених у судових засіданнях наступних доказів.

Так, з показів ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , протоколу про результати проведення негласної слідчої дії (а.с. 85) вбачається, що ОСОБА_6 самостійно і впродовж тривалого часу проявляв ініціативу встановлення групи інвалідності своїй дружині з метою свого звільнення з військової служби та подальшого виїзду за кордон. З цією метою він звертався до ОСОБА_9 та ОСОБА_4 , які, у свою чергу, жодних вимог сплатити за це грошові кошти не висловлювали. У подальшому, ОСОБА_6 досягнув своєї мети та, використовуючи інвалідність дружини, в листопаді 2025 р. звільнився з військової служби та перебуває за кордоном (на час його допиту – в Австрії). Таким чином, заявник – ОСОБА_6 був безпосередньо і суттєво зацікавлений у встановленні ОСОБА_7 групи інвалідності.

У своїй постанові від 21.11.2022 р. у справі №991/492/19 Верховний Суд звернув увагу на особливості визначення понять вимагання та зловживання впливом у складах службових кримінальних правопорушень. Так, відповідно до примітки до ст. 354 КК України під вимаганням неправомірної вигоди необхідно розуміти вимогу про надання вигоди з погрозою вчинення дій або бездіяльності з використанням свого становища, наданих повноважень, влади, службового становища стосовно особи, яка надає неправомірну вигоду, або умисне створення умов, за яких особа вимушена надати неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів. При цьому прагнення особи уникнути встановленої, тобто законної процедури вирішення питання виключає факт вимагання в неї неправомірної вигоди. Вимагання неправомірної вигоди виключається, якщо особа, що надає неправомірну вигоду, зацікавлена у незаконній, неправомірній поведінці службової особи, прагне обійти закон, установлену процедуру вирішення того чи іншого питання, досягти задоволення своїх незаконних інтересів, одержати незаконні пільги, переваги тощо.

З показів ОСОБА_6 вбачається, що він з весни 2025 р. звертався до лікуючого лікаря та ОСОБА_4 із пропозиціями прийняти винагороду за допомогу у встановленні його дружині групи інвалідності. Вони, у т.ч. ОСОБА_4 , відмовлялись, не провокували його на сплату коштів, не створювали йому перешкод, повідомляли, що все буде добре, враховуючи, що ОСОБА_7 лікувалась в КНП «Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги» Хмельницької обласної ради неодноразово і лікарі були обізнані із станом її здоров`я.

З показів лікуючого лікаря ОСОБА_9 вбачається, що у той період часу, коли нормативні документи за критерієм терміну лікування допускали подання документів ОСОБА_7 на розгляд експертної команди, вона самостійно, без будь-якого впливу зі сторони ОСОБА_4 , підготувала, як лікуючий лікар, медичну документацію, яку підписав, згідно встановленого порядку ОСОБА_4 як завідуючий відділенням, для подання експертній команді.

Жодних доказів того, що ОСОБА_4 створював будь-які технічні перешкоди у встановленні ОСОБА_7 групи інвалідності, чи що члени експертної команди надавали якість преференції ОСОБА_14 під час засідання - матеріали справи не містять. Усі допитані в судовому засіданні свідки – члени експертної команди заперечили будь-який вплив зі сторони ОСОБА_4 ..

Негласні слідчі дії – аудіо, - відео контроль особи та їх результати зафіксовані лише у період з 26.09.2025 р. по 30.09.2025 р. та не охоплюють попередні періоди, у яких могли відбуватись розмови щодо погодження суми винагороди (оскільки заява ОСОБА_6 до УСБУ в Хмельницькій області була подана лише 15.09.2025 р.). Відтак, попередні періоди, у яких, ймовірно, могли відбуватись розмови ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , з яких суд та сторони провадження могли б дійти до висновку, чи носив характер таких домовленостей, спілкування, обговорення ознак саме вимагання – не зафіксовані, такі обставини не доведені.

Під час допиту свідок ОСОБА_6 показав, що вважає, що кошти у нього вимагали, однак, не зміг пояснити як і у який спосіб це відбувалось. При тому, він визнав, що ініціатива сплати коштів виходила саме від нього, а ОСОБА_4 тривалий час такі його запити ігнорував, стверджуючи, що все і так буде добре. З результатів фіксації негласних слідчих дій вбачається, що сума 1500 доларів США була погоджена ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , що не дає підстав для висновку про їх, власне, вимагання зі сторони ОСОБА_4 .. Тому, твердження ОСОБА_6 про вимагання суд розцінює як його загальне суб`єктивне сприйняття суспільних відносин в сучасних умовах особою, необізнаною з роботою експертних комісій.

Покликання прокурора на твердження ОСОБА_4 30.09.2025 р. під час телефонної розмови із ОСОБА_6 про те, що не лише другої групи інвалідності не могло бути, а й третя – не знати за що, суд розцінює критично. Так, засідання експертної команди відбулось набагато раніше – 26.09.2025 р.. Сумнівів в об`єктивності висновку експертної команди щодо призначення ОСОБА_7 третьої групи інвалідності сторона обвинувачення не висловлювала. ОСОБА_4 показав, що таке твердження з його сторони було емоційним на фоні претензій ОСОБА_6 про те, що ОСОБА_7 не було встановлено другу групу інвалідності.

Суд також враховує покази ОСОБА_6 , у яких він стверджує, що мав намір заплатити кошти для підстраховки, як гарантію, оскільки не був впевнений, чи в іншому випадку рішення експертної команди буде позитивним.

З матеріалів справи суд не вбачає ані висловлювань ОСОБА_4 , які б носили характер вимагання неправомірної вимоги, ані будь-яких дій (бездіяльності), які могли б створити видимість вимагання.

Суд вважає недоведеними також твердження сторони обвинувачення про те, що ОСОБА_6 надавав неправомірну вигоду ОСОБА_4 за якусь конкретну поведінку. Таке твердження лежить лише в руслі суб`єктивного сприйняття прокурором певних обставин щодо мотивів поведінки ОСОБА_6 та не підтверджено жодним переконливим доказом. На переконання суду, ОСОБА_6 переслідував загальну мету – звільнення з військової служби, не вдаючись в деталі процедури щодо встановлення групи інвалідності його дружині та необхідної, на його думку, поведінки посадових осіб.

Отже, суд вважає недоведеним факт вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, кваліфікованого стороною обвинувачення за ч. 3 ст. 368 КК України – у зв`язку із відсутністю кваліфікуючої ознаки - вимагання.

Щодо посилання сторони захисту про ймовірну наявність в діях ОСОБА_4 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389-2 КК України, то суд вважає таке безпідставним. Так, цією нормою передбачено відповідальність за прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або пропозиція чи обіцянка здійснити вплив за надання такої вигоди. Однак, жодні досліджені судом докази не містять посилань на те, що неправомірна вигода отримувалась ОСОБА_4 за вплив на прийняття рішення. Усі допитані в судовому засіданні свідки – члени експертної команди це заперечили, з протоколів про результати проведення негласної слідчої дії такі висновки не вбачаються, можливість впливу ОСОБА_4 як члена експертної команди на інших членів є непереконливою, а той факт що в силу посадових обов`язків ОСОБА_4 підписував (не складав) медичну документацію, підписував рішення експертної команди за наслідками голосування усієї команди - як її член, на ці висновки не впливає.

За таких обставин суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 368 КК України.

Обираючи міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України належить до нетяжких злочинів, особу обвинуваченого, який працевлаштований, є особою молодого віку, одружений, раніше не судимий (а.с. 172), на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем роботи та за місцем проживання характеризується позитивно (а.с. 164, 177).

Пом`якшуючими обставинами слід визнати щире каяття, адже ОСОБА_4 не заперечував факту отримання ним неправомірної вигоди, заперечуючи лише факт її вимагання, щиро розкаявся у вчиненому. Обставин, які обтяжують покарання немає.

Враховуючи наведене, виходячи з санкції, передбаченої у ч. 1 ст. 382 КК України, суд визнає за необхідне призначити покарання у виді штрафу у розмірі, який буде вищим, за розмір отриманої обвинуваченим неправомірної вигоди.

На думку суду та у відповідності до ст. 50 КК України, саме таке покарання буде достатнім для виправлення обвинуваченого, а також попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у справі не заявлявся. Витрати на залучення експертів відсутні. Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 02.10.2025 р. у справі №686/27876/25 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави в сумі 211960 грн., яка була внесена і 02.10.2025 р. ОСОБА_4 був звільнений з ДУ «Хмельницький слідчий ізолятор». Свої процесуальні обов`язки, визначені КПК України та підпискою від 03.10.2025 р. (а.с. 122) ОСОБА_4 не порушував. Клопотань про звернення суми застави в дохід держави не заявлялось.

Оскільки санкція ч. 1 ст. 368 КК України не передбачає конфіскації майна, арешт, накладений ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 02.10.2025 р. у справі №686/27876/25 на грошові кошти ОСОБА_4 в сумі 700 доларів США з метою забезпечення можливої конфіскації - слід скасувати.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374, КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, призначивши покарання у виді штрафу в розмірі 4000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 68000 грн..

Запобіжний захід, вжитий Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 02.10.2025 р. у справі №686/27876/25 у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави в сумі 211960 грн., яка була внесена 02.10.2025 р. ОСОБА_4 , – залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 02.10.2025 р. у справі №686/27876/25 на грошові кошти в сумі 1500 доларів США, а саме, 15 купюр номіналом по 100 доларів США з серійними номерами НА55787500А, HD34743071A, HB88273596K, KB55677339R,HA73644053A, HL55295551F, HC52246332B, HE76675211C, KB33639814K, KB31427600C, HB22316003P, DB59262177A, HD61027662A, HB96613468B, KB33639817K; мобільний телефон “Iphone 17 PRO” із сім карткою НОМЕР_1 , флеш накопичувач “Kingston 32Gb», флеш накопичувач Apacer, флеш накопичувач без маркування, ноутбук «Dell Latitude 3420» із зарядним пристроєм, аркуш паперу А-4 із даними ОСОБА_7 – скасувати.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 02.10.2025 р. у справі №686/27876/25 на грошові кошти в сумі 700 доларів США, а саме, 7 купюр номіналом по 100 доларів США з серійними номерами HB36580322N, KB52717373F, KK060806883D, HB87876040K, FL73260783B, KA52763808A, HK00911502D – скасувати.

Речові докази:

-грошові кошти в сумі 1500 доларів США, а саме, 15 купюр номіналом по 100 доларів США з серійними номерами НА55787500А, HD34743071A, HB88273596K, KB55677339R,HA73644053A, HL55295551F, HC52246332B, HE76675211C, KB33639814K, KB31427600C, HB22316003P, DB59262177A, HD61027662A, HB96613468B, KB33639817K – повернути власнику – ОСОБА_6 ;

-мобільний телефон “Iphone 17 PRO” із сім карткою НОМЕР_1 , флеш накопичувач “Kingston 32Gb», флеш накопичувач Apacer, флеш накопичувач без маркування, ноутбук «Dell Latitude 3420» із зарядним пристроєм, аркуш паперу А-4 із даними ОСОБА_7 – повернути ОСОБА_4 .

-грошові кошти в сумі 700 доларів США, а саме, 7 купюр номіналом по 100 доларів США з серійними номерами HB36580322N, KB52717373F, KK060806883D, HB87876040K, FL73260783B, KA52763808A, HK00911502D - повернути ОСОБА_4 .

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу в Хмельницький апеляційний суд через Ярмолинецький районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Суддя ОСОБА_1