Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №599/1011/26 — Зборівський районний суд Тернопільської області

Справа № 599/1011/26

н.п.2/599/671/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року Зборівський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Снігурського В. В., секретаря судового засідання Куриляк О. Г.,

за участю позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у м. Зборові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , виконавчого комітету Тернопільської міської ради, третя особа: орган опіки і піклування - Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради про визнання материнства,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася з позовом до відповідачів ОСОБА_2 , Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, третя особа: орган опіки і піклування - Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради з вимогами про визнання материнства, а саме просить визнати її матір`ю дитини ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 та внести зміни до актового запису про народження №253 складеного 12 лютого 2026 року Тернопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про народження дитини – громадянки України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначивши її матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Свої вимоги мотивує тим, що громадянка України, ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_2 є біологічною матір`ю малолітньої дитини ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням виконавчого комітету Зборівської міської ради від 24 квітня 2026 № 60 над ОСОБА_3 , встановлено опіку, опікуном призначено ОСОБА_2 , бабусю по лінії матері.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у сдудовому засіданні позовні вимоги визнала та зазначила, що її дочка ОСОБА_1 дійсно є матір`ю ОСОБА_3 .

Представник відповідача - Виконавчого комітету Тернопільської міської ради та представник третьої особи – Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради в судове засідання не з`явилисяся, надали заяви, які містяться в матеріалах справи та згідно яких просять справу розглядати без участі їх представників, заперечень щодо позову не мають.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 народила вдома поза межами медичного закладу дитину жіночої статі. Як зазначила позивачка, будучи в стані сильного емоційного та психологічного потрясіння і розгубленості після пологів, не в повній мірі усвідомлюючи власні дії та їх наслідки, побоюючись суспільного осуду, вона поклала новонароджену дитину в сумку та викликала швидку допомогу. По приїзду лікарів передала дитину їм в руки, пояснивши, за видуманою легендою, що дитина була нею знайдена. Позивачка не мала наміру відмовлятись від дитини, а діяла під впливом паніки та сильного емоційного тиску після пологів, тому в той момент у повній мірі не усвідомлювала наслідків своїх дій. Бригадою екстреної допомоги у супроводі поліції до комунального некомерційного підприємства «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради було доставлено новонароджену дитину жіночої статі, без видимих вад розвитку, як знайдену у під`їзді будинку та складено акт органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я про підкинуту чи знайдену дитину. Тоді ж Позивачку оглянуто лікарями як породіллю. У неї та новонародженої дитини відібрано зразки букального епітелію для проведення молекулярно- генетичного дослідження з метою встановлення можливого біологічного споріднення між ними та подальшого надання відповідного експертного висновку.

Висновком Тернопільського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС від 29.01.2026 № СЕ-19/120-26/1232-БД за результатами статистичного аналізу та оцінки збігу ДНК-профілів встановлено, що ДНК-профілі ОСОБА_1 та новонародженої дитини жіночої статі належать особам, які перебувають у прямій біологічній спорідненості. Ймовірність походження ДНК-профілів від матері та дитини становить не менше ніж 99,99966769 відсотків. Даним Висновком підтверджується той факт, що ОСОБА_1 є біологічною матір`ю новонародженої дитини жіночої статі ОСОБА_3 .

Згідно з рішенням Виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 11.02.2026 № 192, та на прохання рідних бабусі та дідуся дитини Тернопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України дитині присвоєно прізвище « ОСОБА_4 », ім`я « ОСОБА_5 », по-батькові « ОСОБА_6 », місце народження «м. Тернопіль», дата народження « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та складено актовий запис № 253 від 12.02.2026 року. Матір`ю дитини в актовому записі зазначено ОСОБА_1 , громадянку України, а відомості про батька записані відповідно до ч. 2. ст. 135 СК України.

Незважаючи на те, що відповідно до експертного висновку встановлено біологічне материнство щодо малолітньої дитини, у правовому розумінні відомості про матір у встановленому законом порядку не внесені до актового запису про народження.

У зв`язку з наданням дитині рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 18.02.2026 № 223 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, державну реєстрацію її народження проведено відповідно до частини другої статті 135 Сімейного кодексу України, тобто як дитини, батьки якої юридично не визначені. Таким чином, хоча біологічне походження дитини від матері підтверджено належним доказом, дитина зареєстрована як така, відомості про батьків якої відсутні.

Рішенням виконавчого комітету Зборівської міської ради від 24.04.2026 № 60 над ОСОБА_3 , встановлено опіку, опікуном призначено ОСОБА_2 , бабусю по лінії матері.

Відповідно до наказу служби у справах дітей управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради від 27.02.2026 №113 дитину тимчасово влаштовано в сім`ю ОСОБА_2 , бабусі по лінії матері, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та згідно з рішенням виконавчого комітету Зборівської міської ради від 24.04.2026 № 60 призначено опікуном дитини для захисту її прав та законних інтересів.

Згідно характеристики з місця навчання позивачки - Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського МОЗ України, ОСОБА_1 характеризується виключно позитивно.

Позивачка проживає в АДРЕСА_2 . Згідно характеристики ДП «Фаворит-3» ПП «Дружба сервіс-житло 1» за місцем проживання ОСОБА_1 характеризується позитивно.

У відповідності до статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини.

Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Згідно з ст. 7 Конвенції про права дитини, дитина, наскільки це можливо, має право знати своїх батьків.

Відповідно до ст.121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Статтею 128 Сімейного кодексу передбачено, що за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Відповідно до ч.1 ст.131 СК України, особа, яка вважає себе матір`ю дитини, може подати до суду заяву про визнання свого материнства, якщо запис про матір дитини вчинено відповідно до частини другої статті 135 цього Кодексу.

Визнання батьківства (материнства) за рішенням суду, розглядається як засіб захисту прав дитини, тобто міра, спрямована на відновлення, визнання порушених або оспорених прав дитини. Визначення батьківства дитини є підставою виникнення батьківських обов`язків, зокрема обов`язку з утримання дитини.

Верховний Суд у постановах від 11 липня 2023 року в справі № 449/433/22 (провадження № 61-4176св23), від 17 лютого 2021 року в справі № 373/2257/18 (провадження № 61-15136св20), від 21 березня 2018 року в справі № 543/738/16-ц (провадження № 61-4163св18) виснував, що доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Підставою для визнання батьківства (материнства) є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 17 травня 2007 року у справі «Jevremovic v. Serbia» зазначив, що у відповідності до статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод під час розгляду скарги про встановлення батьківства суди мають приділяти особливу увагу інтересам конкретної дитини.

Згідно ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ст. 7 СК України, при вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен керуватися максимальним забезпеченням їх інтересів. Європейський суд з прав людини (далі – «ЄСПЛ», «Суд») у своєму рішенні від 01 липня 2017 року у справі «М.С. проти України» зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зав`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по- друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Враховуючи те, що обставини, на які посилався позивач як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження, позовні вимоги позивача ґрунтуються на вимогах закону, суд дійшов до висновку, що позов про визнання материнства та внесення змін до актового запису про народження дитини підлягає задоволенню, оскільки факт визнання батьківства ОСОБА_1 відносно ОСОБА_3 повністю підтверджується зібраними у справі доказами в їх сукупності.

Згідно ч. 1 ст. 134 СК України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження.

Керуючись ст.ст.2 4,5,12,76-81,89, 263-265,268,273,354 ЦПК України, ст.ст.121, 128, 131 Сімейного кодексу України, суд ,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити. Визнати громадянку України ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП – НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , матір`ю дитини, громадянки України ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: місто Тернопіль, Тернопільська область, Україна.

Внести зміни до актового запису № 253, складеного 12 лютого 2026 року Тернопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про народження дитини - громадянки України ОСОБА_3 – ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: Україна, Тернопільська область, місто Тернопіль, вказавши матір`ю дитини - громадянку України, ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП – НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення - Зборівський відділ Державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції для внесення змін в актовому записі про народження дитини ОСОБА_3 – ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду може бути оскаржене в загальному порядку до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду-якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 18 вересня 2026 року.

Суддя Зборівського

районного суду В. В. Снігурський