Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №585/3005/26 — Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/3005/26

Номер провадження 2/585/1860/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі : головуючого – судді Євлах О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ромни у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення(виклику) сторін цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до

відповідача: ОСОБА_2

вимоги заявника: про зміну способу стягнення аліментів,-

негайно після закінчення судового розгляду, ухвалив рішення про наступне:

І. Стислий виклад позиції сторін.

1. 16 липня 2026 року ОСОБА_1 (далі позивач) ,звернулася в суд із позовною заявою про зміну способу стягнення аліментів.

2. Позовна заява обґрунтувана тим, що вона, ОСОБА_1 , з 06 вересня 2008 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем по справі. Їхній шлюб розірвано рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 29 вересня 2011 року. Від шлюбу вони мають спільну доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Донька проживає з нею та перебуває на її утриманні.

Рішенням Роменського міськрайонного суду від 25 жовтня 2010 року на її користь було стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі в розмірі 250,00 гривень, починаючи з 24 вересня 2010 року і до досягнення дитиною повноліття.

З моменту ухвалення судом рішення у 2010 році про стягнення аліментів обставини їхнього життя істотно та кардинально змінилися, що призвело до невідповідності розміру призначених аліментів реальним потребам дитини та фінансовим можливостям відповідача.

З моменту призначення аліментів мінімальна заробітна плата зросла з 907,00 грн у 2010 році до 8647,00 гривень у 2026 році. Прожитковий мінімум для дитини відповідного віку зріс з 787 грн для дитини до 6 років до 3512,00 грн для дитини від 6 до 8 років (згідно із законодавством про Державний бюджет).

Фактичний розмір аліментів менший у декілька разів за мінімальний гарантований законом розмір аліментів, що саме по собі свідчить про необхідність приведення способу їх стягнення у відповідність до вимог чинного законодавства.

На даний час ОСОБА_2 проходить військову службу за мобілізацією у ЗСУ, отримує стабільне, регулярне та достатнє грошове забезпечення військовослужбовця.

Звакжаючи на вищевикладене вона і звернулась до суду з цим позовом та просить стягнути на її користь на утримання неповнолітньої доньки аліменти у частці від доходу відповідача.

3. Відповідач відзив на позовну заяву не подав.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

4. Позивач ОСОБА_1 в позовній заяві просила розгляд справи за її позовом до ОСОБА_2 проводити у її відсутності.

5. Відповідач ОСОБА_2 про день і час розгляду справи повідомлений. Клопотання про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи за його обов`язкової участі суду не надав.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

6. Ухвалою суду від 29 липня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в спрощеному позовному провадженні без повідомлення(виклику) сторін.

7. Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом, та зміст спірних правовідносин.

8. Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 . Її батьками зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . (а.с.5)

9. Рішенням Роменського міськрайонного суду від 25 жовтня 2010 року (справа №2-1096/2011) на користь ОСОБА_1 , 1972 року народження було стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі 250,00 гривень, починаючи з 24 вересня 2010 року і до досягнення дитиною повноліття.(а.с.7)

10. Згідно довідки №5840 від 25.12.2025 року ОСОБА_2 перебуває на військовій службі по мобілізації у військовій частині НОМЕР_2 . (а.с.8)

11. Згідно витягів з Реєстрів територіальної громади ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 значаться зареєстрованими за адресою проживання- АДРЕСА_1 . (а.с.13-14)

12. Згідно відповіді на запит щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб- платників податків за період січень 2026 року- червень 2026 року ОСОБА_2 отримує доходи від в/ч НОМЕР_2 .(а.с.27)

ІV. Норми права.

13. Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст.13 ЦПК України).

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ч.7 ст.170 ЦПК України у разі видачі судового наказу відповідно до пункту 4 частини першої статті 161 цього Кодексу боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За змістом.1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно доч.2ст.182СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів..

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Так, ст. 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Враховуючи зміст ст.ст. 181,192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Відповідно до ст. 183 та ст. 184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частин першої-другої статті 27 Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

V. Оцінка суду.

14. Дослідивши зібрані в справі докази та надаючи оцінку зібраним у справі доказам в цілому, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення заявлених вимог.

Судом встановлено, що стягнення аліментів з позивача здійснюються на підставі рішення Роменського міськрайонного суду від 25 жовтня 2010 року. Донька сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає з позивачем. Коштів на її утримання не вистачає. У відповідача змінився дохід, відповідно проходить військову службу в ЗСУ , отримує офіційне матеріальне забезпечення.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ОСОБА_1 необхідно задовольнити.

Утримувати аліменти за зміненим способом слід із дня набрання рішенням законної сили.

Після вступу цього рішення в законну силу, відкликати виконавчий лист виданий на підставі рішення суду від 25 жовтня 2010 року (справа №2-3129/2010)

VІ. Розподіл судових витрат.

15. Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору, тому судовий збір у розмірі 1 331 грн. 20 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь держави, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, Суд,

У Х В А Л И В :

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів ,- задовольнити.

2. Змінити спосіб стягнення аліментів визначений рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 25 жовтня 2010 року ( справа № 2-3129/2010).

3. Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/ 6 частини від усіх видів доходів щомісячно , але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь держави 1211,20 гривень судового збору.

4. Після вступу рішення в законну силу відкликати виконавчий лист виданий на підставі рішення суду від 25 жовтня 2010 року (справа №2-3129/2010).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Сумського апеляційного суду через єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Оксана ЄВЛАХ