Постанова від 17 вересня 2026 р. у справі №302/1229/26 — Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/1229/26 Провадження № 3/302/383/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2026 селище Міжгір`я Закарпатської області

Міжгірський районний суд Закарпатської області у складі судді Пухальського С. В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, законного представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справ про адміністративні правопорушення, які надійшли з Відділення поліції № 2 Хустського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, щодо

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , неповнолітнього, студента третього курсу Комунального закладу «Міжгірський професійний коледж» Закарпатської обласної ради,

про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 124, статтею 122-4, частиною другою статті 126, частиною шостою статті 121, частиною п`ятою статті 121 та частиною першою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

01.09.2026 року о 17 годині 00 хвилин ОСОБА_2 по центральній вулиці у селі Присліп Хустського району Закарпатської області, керуючи мотоциклом марки «Soul» без державного номерного знака, не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, стану дорожнього покриття та допустив зіткнення з пішоходом, який вибіг з лівої сторони, унаслідок чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження, чим порушив п. 12.1 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за статтею 124 КУпАП.

Після вчинення дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 , будучи її учасником, залишив місце події, чим порушив п. 2.10 (а) Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за статтею 122-4 КУпАП.

Крім того, у цей же час та в цьому ж місці ОСОБА_2 керував зазначеним мотоциклом, не маючи права керування транспортними засобами відповідної категорії, тобто без посвідчення водія, чим порушив вимоги підпункту «а» пункту 2.1 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за частиною другою статті 126 КУпАП.

Окрім того, у цей же час та в цьому ж місці ОСОБА_2 керував зазначеним мотоциклом, який не був зареєстрований у встановленому порядку в сервісних центрах Міністерства внутрішніх справ України, чим порушив вимоги пункту 30.1 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за частиною шостою статті 121 КУпАП.

Крім того, у цей же час та в цьому ж місці ОСОБА_2 керував зазначеним мотоциклом, без мотошолома, чим порушив вимоги пункту 2.3.2 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за частиною 5 статті 121 КУпАП.

Окрім того, у цей же час та в цьому ж місці ОСОБА_2 керував зазначеним мотоциклом, не маючи при собі чинного поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив вимоги підпункту «ґ» пункту 2.1 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за частиною першою статті 126 КУпАП.

Відповідно до статті 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим самим органом (посадовою особою), адміністративне стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення у такому випадку може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями, що встановлюють відповідальність за будь-яке із вчинених правопорушень.

У судовому засіданні ОСОБА_2 у присутності законного представника вину у вчиненні адміністративних правопорушень визнав повністю, обставини, викладені у протоколах про адміністративні правопорушення, підтвердив та щиро розкаявся у вчиненому.

Законний представник ОСОБА_2 – ОСОБА_1 пояснила, що провела із неповнолітнім відповідну виховну бесіду щодо недопущення подібних випадків у майбутньому.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності у сукупності, суд доходить висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124, статтею 122-4, частиною другою статті 126, частиною шостою статті 121, частиною п`ятою статті 121 та частиною першою статті 126 КУпАП, повністю підтверджується сукупністю досліджених доказів, а саме:

?протоколами про адміністративні правопорушення від 01 вересня 2026 року серії ЕПР1 № 760982, № 7600995, № 760938; № 760941; № 760954; № 760964;

?схемою місця дорожньо-транспортної пригоди від 01 вересня 2026 року;

?рапортом інспектора-чергового Відділення поліції № 2 Хустського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 01 вересня 2026 року;

?письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 01 вересня 2026 року;

?письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 01 вересня 2026 року;

?довідкою з медичного закладу від 01 вересня 2026 року;

Наведені докази є взаємопов`язаними, узгоджуються між собою та з поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не містять істотних суперечностей і в своїй сукупності підтверджують обставини вчинення ОСОБА_2 зазначених адміністративних правопорушень.

Обставинами, що пом`якшують адміністративну відповідальність ОСОБА_2 , суд відповідно до статті 34 КУпАП визнає його щире розкаяння та неповнолітній вік. Обставин, що обтяжують адміністративну відповідальність, судом не встановлено.

Відповідно до частини другої статті 13 КУпАП особи віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених, зокрема, статтями 121–127 цього Кодексу, підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. Разом із тим з урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до них можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 КУпАП.

Суд не вбачає підстав для застосування до ОСОБА_2 заходів впливу, передбачених статтею 24-1 КУпАП. Такий висновок зумовлений характером, кількістю та сукупністю вчинених ним адміністративних правопорушень.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 одночасно керував незареєстрованим у встановленому законом порядку транспортним засобом, не мав права керування транспортними засобами відповідної категорії, керував транспортним засобом без мотошолома, не мав при собі чинного поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, залишив місце дорожньо-транспортної пригоди та допустив порушення Правил дорожнього руху, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди.

Наведене свідчить про вчинення не одного випадкового чи формального порушення, а комплексу взаємопов`язаних порушень законодавства у сфері безпеки дорожнього руху, які створювали реальну загрозу безпеці дорожнього руху та безпосередньо призвели до настання дорожньо-транспортної пригоди.

З урахуванням характеру вчинених правопорушень, ступеня їх суспільної небезпечності, а також необхідності забезпечення мети адміністративного стягнення, визначеної статтею 23 КУпАП, суд доходить висновку, що застосування до ОСОБА_2 виключно заходів впливу, передбачених статтею 24-1 КУпАП, не забезпечить його належного виховання в дусі додержання законів України та правил співжиття, а також не буде достатнім для запобігання вчиненню ним нових адміністративних правопорушень. За таких обставин до нього підлягає застосуванню адміністративне стягнення на загальних підставах.

Вирішуючи питання про вид і розмір адміністративного стягнення, суд відповідно до вимог статей 23 та 33 КУпАП враховує характер вчинених адміністративних правопорушень, особу правопорушника, який є неповнолітнім, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, визнав свою вину та щиро розкаявся у вчиненому, ступінь його вини, а також відсутність обставин, що обтяжують адміністративну відповідальність.

Беручи до уваги наведені обставини, суд доходить висновку про необхідність притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за статтею 124, статтею 122-4, частиною другою статті 126, частиною шостою статті 121, частиною п`ятою статті 121 та частиною першою статті 126 КУпАП із призначенням адміністративного стягнення відповідно до вимог статті 36 КУпАП у межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП та пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись статтями 13, 23, 24-1, 33, 36, 40-1, статтею 124, статтею 122-4, частиною другою статті 126, частиною шостою статті 121, частиною п`ятою статті 121 та частиною першою статті 126, статтями 283, пунктом 1 частини першої статті 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

ПОСТАНОВИВ:

Справи про адміністративні правопорушення № 302/1231/26 за статтею 124 КУпАП, № 302/1229/26 за статтею 122-4 КУпАП, № 302/1230/26 за частиною другою статті 126 КУпАП, № 302/1232/26 за частиною шостою статті 121 КУпАП, № 302/1233/26 за частиною п`ятою статті 121 КУпАП та № 302/1234/26 за частиною першою статті 126 КУпАП щодо ОСОБА_2 об`єднати в одне провадження та присвоїти об`єднаній справі № 302/1229/26 (провадження № 3/302/383/26).

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених за статтею 124, статтею 122-4, частиною другою статті 126, частиною шостою статті 121, частиною п`ятою статті 121 та частиною першою статті 126 КУпАП, та накласти на нього адміністративні стягнення у виді штрафу:

?за статтею 124 КУпАП у виді штрафу в дохід держави в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн (вісімсот п`ятдесят гривень);

?за статтею 122-4 КУпАП у виді штрафу в дохід держави в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400,00 грн (три тисячі чотириста гривень);

?за частиною другою статті 126 КУпАП – у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 грн (три тисячі чотириста гривень);

?за частиною шостою статті 121 КУпАП – у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн (вісімсот п`ятдесят гривень).

?за частиною п`ятою статті 121 КУпАП - у виді штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн (п`ятсот десять гривень).

?за частиною першою статті 126 КУпАП – у розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 425 грн (чотириста двадцять п`ять гривень).

На підставі статті 36 КУпАП визначити ОСОБА_2 остаточне адміністративне стягнення за сукупністю адміністративних правопорушень у межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу в дохід держави у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 грн (три тисячі чотириста гривень).

Роз`яснити ОСОБА_2 , що відповідно до статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше ніж через п`ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови про накладення адміністративного стягнення, а в разі її оскарження – не пізніше ніж через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити ОСОБА_2 , що у разі несплати штрафу у строк, передбачений статтею 307 КУпАП, постанова підлягає примусовому виконанню, а відповідно до статті 308 КУпАП з нього підлягає стягненню подвійний розмір штрафу, що становить 6 800 грн (шість тисяч вісімсот гривень).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим чи його представником, а також прокурором у випадках, передбачених законом.

Апеляційна скарга на постанову судді подається до Закарпатського апеляційного суду через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строку на апеляційне оскарження, повертається особі, яка її подала, якщо вона не порушує питання про поновлення цього строку або якщо в поновленні такого строку буде відмовлено.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання апеляційної скарги – після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції.

Суддя Пухальський С. В.