Суд: Черкаський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою, з них:
Дата: 14 вересня 2026 р.
Справа: №712/11978/25
Суддя: Сіренко Ю. В.
ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Номер провадження 22-ц/821/1553/26Головуючий по 1 інстанції
Справа № 712/11978/25 Категорія: 331030000 Токова С.Є
Доповідач в апеляційній інстанції
Сіренко Ю. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2026 року
м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів :
Сіренка Ю.В., Новікова О.М., Фетісової Т.Л.,
секретар: Івануса А.Д.
учасники справи:
заявник – ОСОБА_1 ;
заінтересовані особи – Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ), Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 ;
особа, яка подала апеляційну скаргу – Міністерство оборони України;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 29 квітня 2026 року в справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ), Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 про оголошення особи померлою,
в с т а н о в и в :
У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду в порядку окремого провадження з заявою про оголошення фізичної особи померлою, заінтересовані особи: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ), Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 .
В обґрунтування заяви зазначено, що ОСОБА_1 є дружиною зниклого безвісти під час ведення бойових дій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Так, солдата ОСОБА_2 стрільця номера обслуги 1 штурмового відділення 2 штурмового взводу 3 штурмової роти 1 штурмового батальйону 29.11.2024 переведено до військової частини НОМЕР_1 .
Згідно зі сповіщенням сім`ї № 401 від 31.01.2025 солдат ОСОБА_2 , виконуючи бойове завдання під час захисту України від збройної агресії російської федерації, зник безвісти 27.01.2025 на околиці населеного пункту Курилівка Суджанського району Курської області рф.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 28.01.2025 № 28 солдата ОСОБА_2 вважати таким, що зник безвісти при виконанні бойових завдань, отримав поранення несумісне з життям та ймовірно загинув, евакуація тіла неможлива з 28.01.2025.
Заявниця зазначала, що оскільки обставини події зникнення безвісти ОСОБА_2 свідчать про його загибель, то наразі наявні підстави для оголошення його померлим, що надасть їй можливість здійснити реалізацію її особистих та майнових прав, як члена сім`ї загиблого військовослужбовця, а саме: отримання державної допомоги членам сім`ї загиблих захисників України, оформлення спадщини.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 29.04.2026 заяву задоволено.
Оголошено померлим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця селища Бузовни, Азейбаржанська Республіка, який загинув під час безпосередньої участі у бойових діях та забезпеченні національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації проти України у населеному пункті Курилівка Суджанського району Курської області рф.
Днем смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України вважати ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Мотивуючи прийняте рішення, суд першої інстанції зазначив, що відповідно до наявних в матеріалах справи доказів, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець селища Бузовни Азейбаржанська Республіка, з великою долею ймовірності загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 у населеному пункті Курилівка, Суджанського району Курської області рф, виконуючи бойове завдання під час захисту України від збройної агресії російської федерації.
Отже, саме з 27 січня 2025 року має обраховуватися початок шестимісячного строку, зазначеного у реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, як дата вірогідної смерті ОСОБА_2 .
Не погодившись з рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 29 квітня 2026 року, Міністерство оборони України подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просило вказане рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні заяви.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що враховуючи положення частини другої статті 46 ЦК України, коли воєнні дії на території України не закінчилися та про закінчення воєнного стану в Україні не оголошено, особа може бути оголошена померлою лише через два роки, або з урахуванням конкретних обставин і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
Таким чином, оскільки станом на день звернення з даною заявою до суду воєнні дії не закінчені, звернення заявника до суду із заявою про оголошення фізичної особи померлою є передчасним, а відтак право на звернення до суду з відповідною заявою не виникало.
Крім того, скаржник зазначає, що на підтвердження своїх доводів заявницею надано фотокопію витягу з акта службового розслідування, в якому зазначено про те, що у військовій частині НОМЕР_1 проведено службове розслідування з метою уточнення причин і умов, що сприяли зникненню безвісти солдата ОСОБА_2 .
Водночас, жодних вказівок про точні обставини зникнення безвісти солдата ОСОБА_2 , які б давали підстави для обґрунтованого припущення про його загибель, вказаний доказ не містить.
22.06.2026 до Черкаського апеляційного суду через підсистему «Електронний суд» від представника ОСОБА_1 – адвоката Заруби С.О. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованими, підстави для його скасування відсутні.
Заслухавши доповідь судді, заявницю ОСОБА_1 та її представника, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, з огляду на таке.
Із матеріалів справи судом апеляційної інстанції встановлено, що заявниця ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 .
Відповідно до довідки в/ч НОМЕР_3 № 890 від 07.10.2024, ОСОБА_2 перебував на військовій службі за мобілізацією у в/ч НОМЕР_3 (а.с. 8).
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 29.11.2024 № 108, вважати таким, що прибув та приступив до виконання службових обов`язків солдата ОСОБА_2 стрільця номера обслуги 1 штурмового відділення 2 штурмового взводу 3 штурмової роти 1 штурмового батальйону переведено до військової частини НОМЕР_1 , який прибув із військової частини НОМЕР_4 , з 29.11.2024 зарахувати до списків особового складу.
За даними довідки № 11388 від 15.05.2025, виданої в/ч НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно в період з 02.01.2025 по 27.01.2025, брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в населеному пункті Курилівка Суджанського району Курської області. Підстава: бойове розпорядження Головнокомандувача ЗСУ від 31.12.2024 № 26663-ДПУЗ; журнал бойових дій військової частини НОМЕР_1 інд. № 53дск від 20.03.2022 (а.с. 10).
Як вбачається з рапорта командира 2 штурмової роти батальйонно-тактичної групи в/ч НОМЕР_1 лейтента ОСОБА_3 , згідно з бойовим розпорядженням командира НОМЕР_5 омбр № 5234дск від 02.01.2025 та бойового наказу командира НОМЕР_6 НОМЕР_7 ошп №41/1/4дск від 02.01.2025, на заняття БРО та заміну підрозділів 35осб, 2 штурмова рота батальйонно-тактичної групи в/ч НОМЕР_1 , при виконанні бойового завдання на околиці населеного пункту Курилівка Суджанського району Курської області, зазнала втрат особового складу.
27.01.2025 о 14.33 по позиції «ЗЕФІР» розпочався масивний артилерійський обстріл, у слід за чим ворог почав наносити удари скидами з дронів (14.50-15.00). Одразу після відпрацювання скидами, ворог наніс удари фпв-дронами по укриттю особового складу на позиції (невеликай бліндаж в середині будівлі), чим зруйнували його перекриття (орієнтовно о 15.15), що дало змогу ворогу відпрацювати по піхоті газами (15.32). Одразу після проведених дій ворог розпочав штурм позиції «ЗЕФІР» (орієнтовно о 16.00). Особовий склад почав відходити з позиції, ворог продовжив наносити удари фпв-дронами. Поранений солдат ОСОБА_4 залишився в районі позиції «ЗЕФІР», зв`язок з ним втрачений (пошукові дії провести неможливо) (а.с. 128).
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 28.01.2025 № 28 солдата ОСОБА_5 , стрільця – номер обслуги 1 штурмового відділення 2 штурмового взводу 3 штурмової роти НОМЕР_8 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 вважати таким, що зник безвісти при виконанні бойових завдань. Отримав поранення несумісне з життям та ймовірно загинув, евакуація тіла неможлива з 28 січня 2025 року.
Згідно зі сповіщенням сім`ї № 401 від 31.01.2025, ОСОБА_1 сповіщено про те, що її чоловік солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стрілець – номер обслуги 3 штурмового відділення 1 штурмового взводу 2 штурмової роти в складі БТГр військової частини НОМЕР_1 , будучи відданим військовій присязі на вірність Українському народу, виконуючи бойове завдання під час захисту України від збройної агресії російської федерації, зник безвісти 27 січня 2025 року на околиці населеного пункту Курилівка Суджанського району Курської області (а.с. 7).
01.02.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за № 12025250310000415 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, за фактом зникнення безвісти військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 11).
За даними витягу з акта службового розслідування, проведеного військовою частиною НОМЕР_1 , за фактом зникнення безвісти під час виконання бойового завдання солдата ОСОБА_6 , стрільця-номера обслуги 1 штурмового відділення 2 штурмового взводу 3 штурмової роти НОМЕР_8 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , місцезнаходження солдата ОСОБА_6 невідоме. Неправомірних дій зі сторони військовослужбовця ОСОБА_6 не встановлено. Причинний зв`язок між діями військовослужбовця та подіями, що трапились (а саме їхньою загибеллю) відсутній, оскільки ОСОБА_4 не міг вплинути на можливість атаки чи обставини нападу у зв`язку із тим, що відбулась несподівана атака дрона-камікадзе, мінометного вогню та ворожих скидів без будь-якого попередження. Службове розслідування вважати завершеним. Факти зникнення безвісти солдата ОСОБА_6 стрільця-номера обслуги 1 штурмового відділення 2 штурмового взводу 3 штурмової роти НОМЕР_8 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , виконуючого обов`язки стрільця-номер обслуги 3 штурмового відділення 1 штурмового зводу 2 штурмової роти батальйонно-тактичної групи військової частини НОМЕР_1 , вважати підтвердженим (а.с. 6).
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 03.04.2025 № 95, вважати таким, що зник безвісти солдата ОСОБА_5 , стрільця-номера обслуги 1 штурмового відділення 2 штурмового взводу 3 штурмової роти НОМЕР_8 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 . Організувати за визначеною процедурою відправку сім`ї або близьким родичам власні речі, цінності та особисті документи військовослужбовця (а.с. 9).
Згідно з витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. сформованого 03.04.2025 № 20250403-715, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зник на території бойових дій (а.с. 69).
Відповідно до листа Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими від 21.05.2025, в інформаційній системі з питань поводження з військовополоненими містяться такі відомості: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутнє підтвердження від Міжнародного Комітету Червоного Хреста або зі сторони російської федерації про перебування в полоні, стан здоров`я та місце утримання (а.с. 67).
Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у ст. 315 ЦПК України не є вичерпним.
Відповідно до ч. 1 ст. 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
Необхідність звернення із заявою про встановлення факту фізичної особи померлою у даній справі заявник обґрунтовує тим, що встановлення та подальша реєстрація такого факту необхідна йому для належного упорядкування правових відносин, пов`язаних із смертю чоловіка і наступної реалізації його прав, у тому числі, щодо спадкування, отримання відповідних соціальних виплат.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 оголошення фізичної особи померлою пов`язується з виникненням у її родичів та інших заінтересованих осіб прав і законних інтересів, як от: право на спадкування майна, отримання соціальних виплат, призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, припинення шлюбу, припинення зобов`язань, пов`язаних із такою особою, або інші матеріальні чи нематеріальні інтереси, пов`язані зі смертю особи, тощо. Зазначене рішення також має важливе значення для правового статусу членів сім`ї, їх соціального забезпечення та можливості розпоряджатися майном особи, яка була оголошена померлою. Це оголошення має наслідки й для договірних зобов`язань, кредитних відносин і будь-яких інших правочинів, у яких брала участь особа, оскільки це може вплинути на вимоги кредиторів та інші правовідносини, пов`язані із зобов`язаннями.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-VIII воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-VIII правовою основою введення воєнного стану є Конституція України, Закон України «Про правовий режим воєнного стану» та Указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України.
Загальновідомою та такою, що не потребує доказування за змістом ст. 82 ЦПК України, є обставина, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє по сьогоднішній день.
Відповідно до ч. 2 ст. 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
Згідно з ч. 3 ст. 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» район воєнних (бойових) дій це визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.
Бойові дії - це форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 грудня 2024 року справа № 755/11021/22 дійшла висновку, що шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість. Верховний Суд у постанові від 26 лютого 2024 року (справа № 686/9938/23) зазначив, що суд не констатує смерть фізичної особи, а оголошує фізичну особу померлою у судовому порядку у разі встановлення обставин, зазначених у ч. 2 ст. 46 ЦК України, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина.
Оголошення судом громадянина померлим усуває невизначеність у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою.
Наказ Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 №376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» містяться відомості лише щодо відповідних території України, на яких ведуться (велися) бойові дії.
Відомості щодо періоду ведення бойових дій в районі населеного пункту Курилівка Суджанського району Курської області рф, як ймовірного місця загибелі ОСОБА_2 , у вказаному наказі відсутні.
Разом з тим, всупереч нормам ст. 294 ЦПК України суд першої інстанції не врахував особливості розгляду справ окремого провадження і не витребував у компетентних органів державної влади інформацію про те, чи тривають активні бойові дії в районі населеного пункту Курилівка Суджанського району Курської області російської федерації; якщо ж бойові дії на вказаній території припинені, то з якого часу.
Згідно з повідомленням Генерального штабу Збройних Сил України від 07.09.2026 вих. № 300/316/48/ВихЗПІ, наданого на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 11.08.2026, бойові дії безпосередньо в районі населеного пункту Курилівка Суджанського району Курської області російської федерації тривали до середини березня 2025 року. Інформація щодо точної дати завершення бойових дій в районі зазначеного населеного пункту в Головному оперативному управлінні Генерального штабу Збройних Сил України відсутня.
Отже, з часу завершення активних бойових дій в районі зникнення безвісти військовослужбовця ОСОБА_2 (починаючи з березня 2025 року) минуло більш як шість місяців.
Згідно з матеріалами службового розслідування військової частини НОМЕР_1 , наказами командира військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_2 вважається таким, що зник безвісти 27.01.2025 за особливих обставин під час збройного конфлікту та захисту Батьківщини.
Таким чином, апеляційний суд зазначає, що матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 перебував у районі активних бойових дій, зник після ворожих скидів, атак FPV-дронів, мінометного вогню, був визнаний військовою частиною таким, що зник безвісти за особливих обставин, дані про перебування в полоні чи будь-які інші відомості, які б свідчили про те, що він живий, відсутні.
Відтак, наявні в матеріалах справи докази, дають можливість зробити вірогідне припущення про смерть ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , внаслідок бойових дій під час захисту Батьківщини.
Разом з тим, суд першої інстанції, задовольняючи заяву, виходив із того, що з часу зникнення (ймовірної загибелі) військовослужбовця минуло понад шість місяців. Проте, такий висновок не повною мірою відповідає вимогам статті 46 ЦК України та правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, оскільки, як зазначено вище, у справах про оголошення особи померлою за обставин, пов`язаних із воєнними діями, перебіг установленого законом шестимісячного строку пов`язується із завершенням активних бойових дій на території, де особа зникла за обставин, що загрожували смертю, а не з датою її зникнення.
Наведене свідчить про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права в частині визначення моменту, з якого підлягає обчисленню встановлений законом строк для оголошення фізичної особи померлою. Водночас, зазначена помилка не вплинула на правильність вирішення справи по суті, оскільки на момент ухвалення рішення суду першої інстанції шестимісячний строк з дня завершення активних бойових дій районі у населеному пункті Курилівка Суджанського району Курської області рф вже сплинув, а тому висновок суду про наявність підстав для оголошення особи померлою є правильним.
За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає зміні, шляхом викладення його мотивувальної частини в редакції цієї постанови, а в іншій частині — залишенню без змін.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити частково.
Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 29 квітня 2026 року в справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ), Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 про оголошення особи померлою, змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
У решті рішення суду залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.
Повний текст постанови виготовлено 18 вересня 2026 року.
Судді Ю.В. Сіренко
Т.Л. Фетісова
О.М. Новіков
Оригінал: reyestr.court.gov.ua