Постанова від 10 вересня 2026 р. у справі №705/1549/26 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/821/603/26 Справа № 705/1549/26 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАПГоловуючий у І інстанції Єщенко О. І. Доповідач в апеляційній інстанції Биба Ю. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 року м. Черкаси

Суддя Черкаського апеляційного суду Биба Ю.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 10 липня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП

в с т а н о в и в:

Постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 10 липня 2026 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, постановлено стягнути судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 05.03.2026 серії ЕПР1 № 606491 ОСОБА_1 05.03.2026 о 01 год. 45 хв. в м. Умань, вул. Успенська, 7, керував т.з. BMW 730 д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, почервоніння шкірного покрову обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку на місці та у найближчому медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду, особа, яка притягується до відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просив її скасувати в частині притягнення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП та провадження у справі закрити на підставі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Пояснюючи свої вимоги вказує, що при прийнятті рішення суд першої інстанції неповно з`ясував усі фактичні обставини справи, не надав належної оцінки доказам, а тому постанова є незаконною та необґрунтованою.

Вважає, що матеріали не містять доказів правомірності зупинки транспортного засобу через відсутність факту порушення ним ПДР. Тому всі подальші вимоги поліцейських є незаконними.

Вказує, що всупереч п. 2 розд. II Інструкції №1395, права та обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України йому роз`яснені не були, що підтверджується відеозаписом наявним у матеріалах. Працівники поліції повідомили лише про те, що він отримає виклик до суду із датою розгляду справи.

Не було названо конкретні виявлені в ОСОБА_2 ознаки алкогольного сп`яніння, тоді коли акт огляду на стан алкогольного сп`яніння містить «різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння рук, млява мова».

Зазначає, що йому не було пояснено, що відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння несе такі ж наслідки, як об`єктивна сторона даного правопорушення.

Від огляду ОСОБА_1 не відмовлявся, під час спілкування з поліцейськими поводився адекватно, чітко відповідав на поставлені запитання, його поведінка відповідала обстановці. Акт огляду було складено без підпису водія та поза його присутності. Тому вважає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів його відмови від проходження огляду.

Будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про поважні причини свого неприбуття не повідомив, що, з огляду на вимоги ч. 6 ст. 294 КУпАП, не перешкоджає судовому розгляду по суті заявлених апеляційних вимог.

Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених КУпАП та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Вказаних вимог закону суд першої інстанції дотримався.

Так, відповідно до ст.251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчують подію адміністративного правопорушення і, відповідно до ст.251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адміністративне правопорушення складається відповідно до ст.254-256 КУпАП.

Висновки судді про доведеність вини та наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які містяться в матеріалах справи і сумнівів щодо їх обґрунтованості не викликають.

Незважаючи на викладену в апеляційні скарзі позицію ОСОБА_1 про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, його вина підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами, зокрема даними:

- протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №606491 від 05.03.2026 року, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, з якого вбачається, що ОСОБА_1 , 05.03.2026 о 01 год. 45 хв. в м. Умань, вул. Успенська, 7, керував т.з. BMW 730 д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, почервоніння шкірного покрову обличчя, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку на місці та у найближчому медичному закладі КНП Уманська міська лікарня відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР;

- направлення на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 05.03.2026 року, з якого вбачається, що у зв`язку з виявленням у ОСОБА_1 поліцейськими, у результаті проведеного огляду, ознак сп`яніння – запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, почервоніння шкірного покриву обличчя, останній направлявся до КНП Уманська міська лікарня на огляд. Огляд в лікарні не проводився, у зв`язку з відмовою ОСОБА_1 ;

- рапорту інспектора взводу патрульної поліції в м. Умань УПП в Черкаській області Молодичука Я. М., згідно якого 05.03.2026 перебуваючи на службі по забезпеченню публічної безпеки та безпеки дорожнього руху в складі екіпажу «РУБІЖ-12» спільно з сержантом поліції Коваль В.П. близько 01 год. 10 хв. повертаючись від приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 до Дорожньої станції патрульної поліції, було виявлено тз BMW 740 CА8145HТ під керуванням водія ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час спілкування з даним водієм у нього було виявлено ряд ознак алкогольного сп`яніння а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, почервоніння шкірного покриву обличчя. Водію було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці за допомогою приладу DRAGER або у лікаря нарколога в медичному закладі, на що останній відмовився. У зв`язку з чим за порушення п. 2.5 ПДР України відносно ОСОБА_3 складено адміністративний протокол ЕПР1 606491 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, вилучено посвідчення водія НОМЕР_2 , видано тимчасовий дозвіл НОМЕР_3 , водій відсторонений від керування транспортним засобом. Подія фіксувалась на бодікамеру: 765303,475079;

- відеозапису з нагрудних камер поліцейського з місця події, повторно дослідженим апеляційним судом, на якому зафіксовано факт зупинки транспортного засобу, далі працівником поліції роз`яснено права водієві, названо виявлені ознаки алкогольного сп`яніння. На запитання поліцейського чи вживав ОСОБА_1 алкогольні напої останній відповів ствердно. Білоусу було неодноразово запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу DRAGER або у медичному закладі, на що водій відмовився. Роз`яснено, що за відмову від проходження огляду також настає відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП України. Працівники поліції повідомили водієві, що санкція статті передбачає накладення штрафу та додатково можливе позбавлення права керування транспортними засобами.

Наведені обставини свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та обґрунтованість його притягнення до адміністративної відповідальності.

Судом першої інстанції встановлені обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, на підставі яких суд зробив обґрунтований висновок про доведеність вчинення останнім інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

Висновок суду об`єктивно підтверджується належним чином дослідженими судом доказами в їх сукупності, що містяться в матеріалах справи.

Будь яких порушень вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції чи КУпАП, які б слугували підставою для скасування постанови місцевого суду, апеляційним судом не встановлено.

Слід зазначити, що проходження огляду на стан сп`яніння на вимогу поліцейського є обов`язком водія, а не його правом, а відмова від проходження такого незалежно від підстав становить склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Матеріали провадження не містять відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.

Апеляційний суд зазначає, що посилання апелянта на те, що працівниками поліції не доведено належними та допустимими доказами факту порушення ОСОБА_1 положень ПДР, які б відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію»давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , належними та допустимими доказами не обґрунтовано, так як дії працівників поліції у встановленому закономпорядку останнім не оскаржувались. Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що такі доводи є направленими на ухилення від відповідальності ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення.

Доводи апелянта про те, що працівниками поліції йому не було роз`яснено права та обов`язки передбачені законом та не було названо конкретні виявлені ознаки алкогольного сп`яніння спростовуються повторно дослідженим відеозаписом із нагрудної камери працівників поліції, наявним у матеріалах справи.

Матеріали справи не містять акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, тому аргумент ОСОБА_1 про те, що даний документ складався за його відсутності та без його підпису є необґрунтованим.

Таким чином, доводи апеляційної скарги, не спростовують вину ОСОБА_1 у порушенні вимог п.2.5 Правил дорожнього руху, тобто у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на вимогу працівника поліції.

Об`єктивних причин відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння апеляційним судом не встановлено.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, не впливають на висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки склад вчиненого знайшов своє підтвердження під час розгляду справи судом першої та апеляційної інстанції. Ураховується практика Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване судове рішення не вимагає детальної відповіді на всі доводи висловлені сторонами, воно має дозволяти вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32).

Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП, відповідає положенням ст.33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення.

З огляду на викладене, вважаю, що постанова Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 10 липня 2026 року щодо ОСОБА_1 , є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування, та закриття провадження, як того просить апелянт, - відсутні.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в:

Постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 10 липня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 – без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови буде оголошено о 16-00 годині 17 вересня 2026 року.

Суддя Ю.В. Биба