Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №569/13728/25 — Рівненський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2026 року

м. Рівне

Справа № 569/13728/25

Провадження № 22-ц/4815/837/26

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Ковальчук Н. М.,

суддів: Боймиструка С. В., Шимківа С. С.

секретар судового засідання – Пиляй І. С.

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1

відповідач – ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 21 січня 2026 року у складі судді Першко О. О., ухвалене в м. Рівне о 16 годині 07 хвилин, повний текст рішення складено 02 лютого 2026 року,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог вказував, що 15.07.2022 року він звернувся з заявою в Рівненський РУП ГУНП України в Рівненській області та повідомив про вчинення кримінального правопорушення щодо нього колишнім працівником УМВС в Рівненській області. Причиною побиття була його адвокатська діяльність, оскільки, зі слів ОСОБА_2 , через невиконання адвокатського запиту, його дружину, яка працювала начальником ДВС м. Рівне, було звільнено з посади. Постановою старшого дізнавача сектору дізнання Рівненського РУП ГУНП України в Рівненській області 19.07.2022 року призначено судово-медичну експертизу. Згідно Висновку експерта №473 у ОСОБА_1 вбачаються такі тілесні ушкодження: синці: по одному синцю на передній поверхні грудної клітки, по задній поверхні на межі верхньої та середньої третини правого плеча, по задній поверхні у нижній третині правого плеча, по передньо-зовнішній поверхні в проекції лівого ліктьового суглобу, по бічній поверхні грудної клітки справа дещо нижче правої нижнього краю лопатки із садном на його фоні, в проекції лівого надколінника; садна: в проекції лівого ліктьового виступу, на долонній поверхні лівої кисті ближче до променево-зап`ястного суглобу, на тильних поверхнях в ділянці проксимальних фаланг I, II, III, IV та V пальців лівої кисті, по внутрішній поверхні у нижній третині правої гомілки, по одному садну в проекції лівого колінного суглобу дещо по зовнішній поверхні та дещо вище надколінника. При його зверненні за медичною допомогою 15.07.2022 року до КНП «Центральна міська лікарня» РМР» та подальшим лікуванням по 19.08.2022 року у нього лікарями був виставлений діагноз: закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку із забоєм лівої тім`яної ділянки на основі клініко-об`єктивних даних, котрі відмічені неодноразово у наданих медичних документах. 26.09.2022 року постановою дізнавача СД Рівненського РУП ГУНП України у Рівненській області лейтенантом поліції Аржановою Л. B. кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12022186010001068 від 16.07.2022 року, закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з встановленням відсутності події кримінального проступку. Ухвалою Рівненського міського суду від 10.11.2022 року скасовано вказану постанову та направлено кримінальне провадження для продовження досудового слідства. Скарги на бездіяльність дізнавача СД Рівненського РУП ГУНП України у Рівненській області лейтенанта поліції Аржанової Л. B. процесуальному керівнику Рівненської окружної прокуратури з вимогою повідомити про підозру особі, яка обґрунтовано підозрюється у вчинені правопорушення у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12022186010001068 від 16.07.2022 року, та змінити кваліфікацію вчиненого злочину з огляду на встановлені обставини залишені без задоволення. Лише після неодноразових звернень в ТУ ДБР у м. Хмельницькому та призначення прийому у начальника ГУНП в Рівненській області на 21.02.2024 року, 20.02.2024 року йому зателефонував начальник відділу дізнання Юшчишин В. і призначив зустріч в Рівненському РУП, який, після недовгої розмови, виготовив та вручив копію постанови про закриття кримінального провадження від 31.08.2023 року. Бездіяльність Рівненського РУП та впевненість ОСОБА_2 у безкарності його протиправної діяльності, стало причиною того, що 15.03.2023 року в період часу між 14.10-14.30 год., біля будинку по АДРЕСА_1 , що складає одне ціле з будинком по АДРЕСА_2 , де він постійно проживає, його зустрів ОСОБА_2 та висловив в його сторону погрози за його адвокатську діяльність та порушену проти нього кримінальну справу по факту нанесення тілесних ушкоджень. І якби він не продовжив свій рух у напрямку Рівненського міського суду, куди він відносив документи, йому були б завдані нові тілесні ушкодження. Про дану подію був повідомлений Рівненський РУП, однак відомості до ЄРДР внесені не були. Дана обставина спонукала його звернутись до Рівненського міського суду зі скаргою на бездіяльність посадових осіб Рівненського РУП ГУНП України в Рівненській області, яка полягала у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, згідно заяви від 15.03.2023 року про вчинення відносно нього кримінального правопорушення та зобов`язання службових осіб Рівненського РУП ГУНП України в Рівненській області внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР по його заяві від 16.03.2023 року про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_2 , що полягають у погрозах, пов`язаних з наданням правової допомоги та примушуванні його, як потерпілого, відмовитись від давання показань. Ухвалою Рівненського міського суду у справі №569/5168/23 від 29.03.2023 року його скаргу на бездіяльність посадових осіб Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, задоволено, зобов`язано начальника Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області невідкладно внести відомості до ЄРДР на підставі заяви від 16.03.2023 року ОСОБА_1 про вчинення злочину та розпочати за цією заявою досудове розслідування у формі досудового слідства. Однак постановою дізнавача Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області лейтенанта поліції Мазур Д. В. кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12023186010000412 від 01.04.2023 року, за ознаками проступку, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України закрито у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. Причинами закриття кримінального провадження були: невірна кваліфікація вчиненого злочину, статус особи, яка вчинила правопорушення та неможливість отримання доказів у зв`язку з затягуванням слідчих дій у кримінальному провадженні. Внаслідок кримінальних правопорушень, вчинених ОСОБА_2 , йому завдана матеріальна та моральна шкода. Матеріальна шкода полягає у понесених ним витратах: на лікування, що складає 9 706 грн. 57 коп.; на ремонт пошкодженого телефону – 1 500 грн. 00 коп.; на ремонт пошкодженого годинника – 500 грн. 00 коп.; вартості пошкодженого одягу (сорочка, штани, туфлі) – 3 000 грн. 00 коп. Заподіяна йому моральна шкода полягає: у фізичних стражданнях, завданих йому відповідачем внаслідок нанесених побоїв та погроз, що пов`язані з його професійною діяльністю; у протиправному впливі на працівників поліції відповідача як колишнього офіцера міліції, які використовуючи процесуальні та позапроцесуальні дії затягували проведення слідчих (розшукових) дій, безпідставно закривали кримінальне провадження, не вносили відомості в ЄРДР, щодо неправомірних дій ОСОБА_2 , що унеможливило притягнення до відповідальності особи винної в завданні тілесних ушкоджень та погроз, які пов`язані з його адвокатською діяльністю. Внаслідок нанесеної йому відповідачем шкоди у нього порушився звичний ритм життя, він не зміг повноцінно працювати, оскільки значний час витрачав на усунення перешкод в доступі до матеріалів кримінальних проваджень з метою встановлення притягнення винної особи до відповідальності та періодичного лікування. Через переживання в нього погіршився сон та почалися проблеми з артеріальним тиском, що стало наслідком проблем з серцем, яких у нього раніше не було. Після проведення ретельного дослідження в нього виявили значне аневризматичне розширення висхідної частини аорти, що потребувало термінової операції. Проведення такої операції потребувало значних коштів, оскільки операції такої складності проводяться лише в м. Києві. Дані обставини поставили його та його сім`ю у важке матеріальне становище та поставили під загрозу його життя. Після проведеної операції він не може повноцінно працювати через поганий стан здоров`я, наслідком чого є встановлення йому ІІ групи інвалідності. Завдану йому ОСОБА_2 моральну шкоду оцінює в 400 000 грн. 00 коп. Просив суд стягнути з відповідача на свою користь матеріальну шкоду в розмірі 14 706 грн. 57 коп. та моральну шкоду в розмірі 400 000 грн. 00 коп.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 21 січня 2026 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовлено.

Рішення суду першої інстанції вмотивоване передбаченим законом правом особи, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільних прав, на отримання відшкодування за наявності доведеності усіх складників цивільного правопорушення (наявність протиправної поведінки; факт понесення збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини) та обґрунтована тим, що жодним судовим рішенням, яке набрало законної сили, не встановлено факту вчинення відповідачем протиправних дій щодо позивача, також не встановлено вини відповідача у спричиненні позивачу тілесних ушкоджень, асам по собі факт наявності у позивача тілесних ушкоджень, підтверджений висновками судово-медичних експертиз, не є достатнім доказом того, що такі ушкодження були спричинені саме внаслідок протиправних дій відповідача, з урахуванням суперечливих пояснень сторін, наявності тілесних ушкоджень у обох учасників конфлікту та відсутності незацікавлених очевидців події. Відмовляючи у задоволенні позову в частині вимог про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції керувався тим, що позивачем не доведено факту заподіяння йому моральних страждань саме неправомірними діями відповідача, а суб`єктивні переживання позивача, без належного доказового підтвердження протиправності поведінки відповідача та причинно-наслідкового зв`язку між такою поведінкою і заявленою моральною шкодою, не можуть бути підставою для покладення цивільно-правової відповідальності на відповідача.

Вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі зазначає, що оскаржуване рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Вважає, що судом неправильно встановлені обставини у справі, в тому числі, недостатність доказів, оскільки його клопотання про витребування доказів не задоволено судом, що поставило під сумнів факт нанесення тілесних ушкоджень та завдання матеріальної та моральної шкоди. Вказує на неправильність встановлення обставин справи щодо виникнення конфлікту між сторонами, адже у справі наявні пояснення, форми реєстрації повідомлення №89794757, №89799144, копія протоколу допиту від 23.08.2022р., де вказано, що ініціатором його побиття був ОСОБА_2 , мотивом чого стала його адвокатська діяльність, оскільки, з його слів, через невиконання адвокатського запиту його дружину ОСОБА_3 , яка працювала начальником ДВС м. Рівне, було звільнено з посади. Аналогічні пояснення надав відповідач ОСОБА_4 , що ініціатором претензій до нього та його дій під час виконання обов`язків адвоката був ОСОБА_2 , які в подальшому перейшли у побої. Додає, що про мотив нанесення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_2 було повідомлено працівників патрульної поліції, які викликав ОСОБА_1 на місце події 15.07.2015 року. Вказує, що свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні підтвердив обставини нанесення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , які частково визнані самим ОСОБА_2 та встановлені матеріалами кримінальних проваджень. Зазначає, що виписки ліків і квитанції на їх придбання, що долучені до позовної заяви, вказані в епікризах №12371, №9369 та чітко вказаний діагноз «15.07.2022р. – ЧМТ, струс головного мозку (був побитий)» та вказано лікування. Вартість придбання даних ліків і складають частку завданої йому майнової шкоди. Відповідно до Висновку експерта №473 експерт вказував, що частина тілесних ушкоджень могли утворитися при співударянні вказаними поверхнями (телефоном, годинником, одягом) об тупі предмети або поверхні, і саме при падінні був пошкоджений годинник і телефон, а щодо пошкодження одягу, то факт його пошкодження визнає сам відповідач. Також вказує, що негаразди з серцем у нього почалися у 2023 році після отримання побоїв від ОСОБА_2 та переживань, внаслідок чого почалися перепади тиску, в результаті чого розвинулась аневризма аорти, що потребувало оперативного втручання. Наголошує, що саме неправомірні дії ОСОБА_2 , якому був відомий його ( ОСОБА_1 ) стан здоров`я і наслідки, які вони спричинили в сукупності, завдали йому моральну та матеріальну шкоду, у зв`язку з чим він звернувся із позовом до суду. З наведених підстав просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове, яким його позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

У поданому відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 – адвокат Гаврильчик Михайло Адамович вважає рішення суду законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, 15 липня 2022 року ОСОБА_1 звернувся із усною заявою до Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області, в якій повідомив, що на ринку ОСОБА_6 наніс йому тілесні ушкодження та пішов у невідомому напрямку, швидкої медичної допомоги не потребує. Також, 15 липня 2022 року до Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області надійшло повідомлення з органів охорони здоров`я про те, що у ЦМЛ самостійно звернувся ОСОБА_1 , якому наніс тілесні ушкодження ОСОБА_7 . 15 липня 2022 року ОСОБА_1 подав письмову заяву, в якій просив притягнути до кримінальної відповідальності за нанесення тілесних ушкоджень, які пов`язані з його роботою, ОСОБА_2 ..

15 липня 2022 року до Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області надійшло повідомлення з органів охорони здоров`я про те, що у ЦМЛ самостійно звернувся ОСОБА_2 , якому наніс тілесні ушкодження ОСОБА_8

15 липня 2022 року ОСОБА_1 надав пояснення інспектору УПП в Рівненській області про те, що ОСОБА_6 15 липня 2022 року приблизно о 12:20 год перебуваючи на вул. Сагайдачного в м. Рівне спричинив йому тілесні ушкодження.

Згідно витягу з Журналу №31 реєстрації нещасних випадків невиробничого характеру міського травматологічного пункту ЦМЛ за 15 липня 2022 року наявні записи про звернення: №32 ОСОБА_2 за медичною допомогою, в зв`язку з тим, що його вдарив ОСОБА_1 ; №33 ОСОБА_1 за медичною допомогою, в зв`язку з тим, що 15 липня 2022 року його вдарив ОСОБА_2 .

Як вбачається з копії витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12022186010001068 від 16 липня 2022 року внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_1 від 15 липня 2022 року про те, що ОСОБА_6 15 липня 2022 року приблизно о 12:20 год перебуваючи на вул. Сагайдачного в м. Рівне спричинив йому тілесні ушкодження.

18 липня 2022 року в межах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022186010001068 від 16 липня 2022 року, була призначена судово-медична експертиза щодо тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , що слідує з постанови про призначення судово-медичної експертизи від 18 липня 2022 року.

19 липня 2022 року в межах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022186010001068 від 16 липня 2022 року, була призначена судово-медична експертиза щодо тілесних ушкоджень ОСОБА_1 , що слідує з постанови про призначення судово-медичної експертизи від 19 липня 2022 року.

19 липня 2022 року була проведена судово-медична експертиза за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022186010001068 від 16 липня 2022 року, за висновком №472 якої встановлено, що у ОСОБА_2 при судово-медичній експертизі 19 липня 2022 року в обласному бюро виявлені та з урахуванням медичних документів на його ім`я лікарями відмічені наступні тілесні ушкодження: синці - на обох повіках лівого ока із поверхневим садном на нижній повіці; по зовнішній поверхні у нижній третині правого передпліччя; по одному поверхневому садну - по зовнішній поверхні у нижній третині правого плеча, по передній поверхні правого колінного суглобу в проекції надколінника та під надколінником. Це також підтверджується певними відміченими об`єктивними даними огляду лікарів при зверненні потерпілого 15 липня 2022 року за медичною допомогою до травматолога у КНП «ЦМЛ» РМР, що відображено у наданих на експертизу медичних записах. Морфологічні властивості ушкоджень (забарвлення синців синюшно-фіолетового кольору в центрі жовто-зеленого відтінку по периферії; поверхневі садна вкриті кірочкою бурого кольору, що дещо вище рівня неушкодженої шкіри, тощо), в сукупності, вказують на те, що вищевказані тілесні ушкодження утворилися в межах 2-5 діб до моменту огляду та, могли виникнути за вказаного у постанові терміну, а саме – 15 липня 2022 року. Враховуючи характер тілесних ушкоджень, їх вид та розташування на різних, проте обмежених анатомічних ділянках тіла (зокрема ліва навколоочна ділянка), в сукупності, свідчать про те, що вони виникли від не менше як чотирьох дій тупого(их) предмету(ів), контактуюча поверхня яких була обмеженою. Таким(и) могли бути рука, нога людини (та їх анатомічні частини) чи інший тупий предмет (без відображення індивідуальних особливостей). Однак зазначено, що ушкодження, які розташовані на виступаючих поверхнях тіла (передня, зовнішня) наступних ділянок: правого надколінника; правого передпліччя - могли утворитися і при співударянні вказаними поверхнями об тупі предмети або поверхні (з попередньо наданим тілу прискоренням - не виключається). Дані тілесні ушкодження, як кожне окремо, так і в своїй сукупності відносяться до легких.

17 вересня 2022 року була проведена судово-медична експертиза за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022186010001068 від 16 липня 2022 року, за висновком №473 якої встановлено, що у ОСОБА_1 при судово-медичній експертизі 20 липня 2022 року в обласному бюро виявлені та з урахуванням медичних документів на його ім`я лікарями відмічені наступні тілесні ушкодження: синці: по одному синцю на передній поверхні грудної клітки, по задній поверхні на межі верхньої та середньої третини правого плеча, по задній поверхні у нижній третині правого плеча, по передньо-зовнішній поверхні в проекції лівого ліктьового суглобу, по бічній поверхні грудної клітки справа дещо нижче правої нижнього краю лопатки із садном на його фоні, в проекції лівого надколінника; садна: в проекції лівого ліктьового виступу, на долонній поверхні лівої кисті ближче до променево-зап`ястного суглобу, на тильних поверхнях в ділянці проксимальних фаланг I, II, III, IV та V пальців лівої кисті, по внутрішній поверхні у нижній третині правої гомілки, по одному садну в проекції лівого колінного суглобу дещо по зовнішній поверхні та дещо вище надколінника. Крім цього, при зверненні потерпілого за медичною допомогою 15 липня 2022 року до КНП «Центральна міська лікарня» РМР» та подальшим лікуванням по 19 серпня 2022 року у нього лікарями був виставлений діагноз: закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку із забоєм лівої тім`яної ділянки на основі клініко-об`єктивних даних, котрі відмічені неодноразово у наданих медичних документах (дрібнорозмашистий горизонтальний ністагм, координаторні проби з інтенцією, тремор випростаних кінцівок, акрогіпергідроз, тощо). Морфологічні властивості ушкоджень (забарвлення синців - ледь синюшного відтінку в центрі та світло-жовто-зеленого відтінку по периферії; садна - вкрите поодинокими бурими кірочками, що дещо вище рівня неушкодженої шкіри) вказують на те, що вищевказані тілесні ушкодження утворилися за 3-7 діб до моменту огляду, та могли виникнути за вказаного у постанові терміну, а саме - 15 липня 2022 року. Враховуючи характер тілесних ушкоджень, їх вид та розташування на різних анатомічних ділянках тіла, в сукупності, свідчать, що вищевказані ушкодження виникли не менше від тринадцяти дій тупого(их) предмету(ів) із обмеженою контактуючою поверхнею, яким(и) могли бути рука, нога людини чи інший тупий предмет (та їх анатомічні частини), без відображення індивідуальних особливостей травмуючої поверхні. Однак зазначено, що ушкодження, які розташовані на виступаючих поверхнях тіла наступних ділянок: в проекції лівого ліктьового суглобу, проекції лівого колінного суглобу - могли утворитися при співударянні вказаними поверхнями об тупі предмети або поверхні (з попередньо наданим тілу прискоренням - не виключається). Отримані ОСОБА_1 ушкодження у вигляді вищевказаної травми голови, в сукупності, відносяться, до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я. Всі інші ушкодження, як кожне окремо, так і в своїй сукупності відносяться до легких.

20 липня 2022 року ОСОБА_2 подав письмову заяву до Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області, в якій просив притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_1 , який спричинив йому тілесні ушкодження.

Як вбачається з копії витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12022186010001089 від 21 липня 2022 року внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_2 від 20 липня 2022 року про те, що 15 липня 2022 року близько 12:20 год ОСОБА_1 , перебуваючи по вул. Сагайдачного у м. Рівне, спричинив йому тілесні ушкодження невстановленого ступеню тяжкості.

26 липня 2022 року ОСОБА_2 надав пояснення про те, що 15 липня 2022 року ОСОБА_1 завдав йому тілесних ушкоджень, а він будь-яких тілесних ушкоджень ОСОБА_1 не спричиняв.

15 серпня 2022 року ОСОБА_2 надав ще одні пояснення в рамках кримінального провадження №12022186010001068 від 16 липня 2022 року, де вказав, що 15 липня 2022 року ОСОБА_1 завдав йому тілесних ушкоджень, а він будь-яких тілесних ушкоджень ОСОБА_1 не спричиняв.

15 серпня 2022 року ОСОБА_2 був допитаний як потерпілий в межах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022186010001089 від 21 липня 2022 року. Під час допиту пояснив, що 15 липня 2022 року ОСОБА_1 завдав йому тілесних ушкоджень, а він будь-яких тілесних ушкоджень ОСОБА_1 не спричиняв.

23 серпня 2022 року ОСОБА_1 був допитаний як потерпілий в межах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022186010001068 від 16 липня 2022 року. Під час допиту пояснив, що 15 липня 2022 року ОСОБА_2 завдав йому тілесних ушкоджень, а він міг по інерції його зачепити (випадково), будь-яких тілесних ушкоджень ОСОБА_2 він не спричиняв.

Також, 23 серпня 2022 року ОСОБА_1 надав пояснення в межах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022186010001089 від 21 липня 2022 року, в яких вказав, що 15 липня 2022 року ОСОБА_2 завдав йому тілесних ушкоджень, а він міг по інерції його зачепити (випадково), будь-яких тілесних ушкоджень ОСОБА_2 він не спричиняв.

Постановою про закриття кримінального провадження від 26 вересня 2022 року кримінальний проступок, внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022186010001068 від 16 липня 2022 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України закрито у зв`язку з встановленням відсутності події кримінального проступку.

У постанові вказано, що в ході проведення досудового розслідування не встановлено не зацікавлених свідків та очевидців даної події та не отримано достатньо доказів для повідомлення будь-кому про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення. Сукупністю зібраних досудовим розслідуванням доказів встановлено, що даний кримінальний проступок підлягає закриттю в порядку п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 10 листопада 2022 року в справі №569/16558/22, яка набрала законної сили 10 листопада 2022 року, скасовано постанову дізнавача СД Рівненського РУП ГУНП України у Рівненській області лейтенанта поліції Аржанової Л.В. від 26 вересня 2022 року у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022186010001068 від 16 липня 2022 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України про закриття на підставі п. 2 ч. 1 ст.284 КПК України та направлено кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022186010001068 від 16 липня 2022 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст.125 КК України, для продовження досудового слідства.

12 листопада 2022 року ОСОБА_1 був допитаний як потерпілий в межах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022186010001068 від 16 липня 2022 року. Під час допиту пояснив, що 15 липня 2022 року ОСОБА_2 завдав йому тілесних ушкоджень. Він будь-яких тілесних ушкоджень ОСОБА_2 не спричиняв.

21 квітня 2023 року була проведена додаткова судово-медична експертиза за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022186010001068 від 16 липня 2022 року, за висновком №Д-269 якої встановлено, що судово-медичні дані отримані в ході виконання експертизи, в цілому, не суперечать певним даним, які містяться у протоколах допиту потерпілого ОСОБА_1 (від 23 серпня 2022 року, від 12 листопада 2022 року) та у протоколі проведення слідчого експерименту шляхом відтворення дій, обстановки та обставин події за участю ОСОБА_1 у якості потерпілого в частині механізму отримання ним тілесних ушкоджень («…кулаком руки (якої не пам`ятаю наніс мені удар в грудну клітину)…; …притулив до тулуба статиста в області грудної клітини та взяв статиста за кофту, зімітувавши удар та пояснивши, що саме таким чином та в ту область ОСОБА_2 наніс йому удар… удар правою ногою потерпілий зімітував піднявши свою праву ногу та притуливши до корпусу тіла статиста в області ребер з верху з правого боку, після чого на собі показав, де від даного удару у нього утворилося тілесне ушкодження, вказавши на «лопатку»… тощо»). У наданому протоколі допиту свідка ОСОБА_5 неконкретизовані відомості в частині безпосереднього механізму отримання тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_1 , а тому надати відповідь на питання не має можливості.

Постановою про закриття кримінального провадження від 31 серпня 2023 року кримінальний проступок, внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022186010001089 від 21 липня 2022 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України закрито у зв`язку з встановленням в відсутності діянні складу кримінального правопорушення.

У постанові вказано, що під час досудового розслідування доказів, тобто фактичних даних, які вказують на вчинення окремими особами дій, прямо передбачених диспозицією правової норми Особливої частини Кримінального кодексу України, за якою розслідується дане кримінальне провадження, встановлено не було, а тому кримінальне провадження підлягає закриттю, у зв`язку з відсутністю об`єктивної сторони складу кримінального правопорушення.

Постановою про закриття кримінального провадження від 31 серпня 2023 року кримінальний проступок, внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022186010001068 від 16 липня 2022 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України закрито у зв`язку з встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.

У постанові вказано, що під час досудового розслідування доказів, тобто фактичних даних, які вказують на вчинення окремими особами дій, прямо передбачених диспозицією правової норми Особливої частини Кримінального кодексу України, за якою розслідується дане кримінальне провадження, встановлено не було, а тому кримінальне провадження підлягає закриттю, у зв`язку з відсутністю об`єктивної сторони складу кримінального правопорушення.

Також позивачем приєднані до позовної заяви фотокартки, на яких зображений він та завдані йому тілесні ушкодження. Аналогічно відповідачем приєднано до відзиву на позовну заяву фотокартку, на якій зображений він та завдані йому тілесні ушкодження.

Згідно епікризу №9369 ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні в ЦМЛ РМР в відділенні загальної неврології з 08 серпня 2022 року по 18 серпня 2022 року. У епікризі вказано, що ОСОБА_1 переніс ЧМТ в 1991 році - перелом склепіння та основи черепа, САК, забій гол. мозку, ФТЧ (1991 p.). 15 липня 2022 року – ЧМТ, струс гол. мозку (був побитий). Кл. діагноз: відновний період (15 липня 2022 року – струс головного мозку), цефалгічний с-м. Наслідки перенесеної ЧМТ (21.04.1991 - перелом склепіння та основи черепа, САК, забій гол. мозку, оперативне лікування - ФТЧ - ревізія епідуральних просторів) у вигляді п/травматичної енцефалопатії II ст., з цефалгічним с-мом, розсіяною неврологічною симптоматикою, помірним вестибуло-атактичним с-мом, Хвороба трепанованого черепа. Незаміщений пульсуючий дефект правої та лівої тімяних кісток. Лікування: амбрія, фіз.розчин, альцмерат, тівортін, параплексін, максібрен.

Згідно епікризу №іст12371 ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні в ЦМЛ м. Рівне в відділенні загальної неврології з 26 липня 2023 року по 04 серпня 2023 року. У епікризі вказано, що ОСОБА_1 переніс ЧМТ в 1991 році - перелом склепіння та основи черепа, САК, забій гол. мозку, ФТЧ (1991 p.). 15 липня 2022 року – ЧМТ, струс гол. мозку (був побитий). Кл. діагноз: наслідки перенесеної ЧМТ (21.04.1991 - перелом склепіння та основи черепа, САК, забій гол. мозку, оперативне лікування - ФТЧ - ревізія епідуральних просторів) у вигляді п/травматичної енцефалопатії II ст., з стійким цефалгічним с-мом, розсіяною неврологічною симптоматикою, помірним вестибуло-атактичним с-мом, цереброастенічним с-м. Хвороба трепанованого черепа. Незаміщений пульсуючий дефект правої та лівої тімяних кісток. Лікування: алакор, тівортін, медатилін, парапексин, лекарніта, кратепровін, веноліа, ізірел.

Позивачем також надані копії висновків проведених йому медичних обстежень, в яких він звертає увагу, що 03 лютого 2015 року в аорті висхідна становила 4,4 см, 01 квітня 202 року – 4,4 см,

Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого №6539/24 ОСОБА_1 знаходився у стаціонарі з 30 вересня 2024 року по 11 жовтня 2024 року, повний діагноз (основне захворювання, супутні захворювання та ускладнення): BBC: двостулковий аортальний клапан. Помірна недостатність аортального клапана. Аневризма кореня та синотубулярного з`єднання. Дилятація висхідного відділу аорти. Недостатність клапана легеневої артерії І-ІІ ступеня. Фібриляція передсердь, пароксизмальна форма, тахісистолічний варіант. CHA2DS2-VASc - 0 балів. HAS-BLED - 1 бал. Повна блокада ЛНПГ. СН стадія С зі збереженою фракцією викиду ЛШ (68%). Наслідки перенесеної ЗЧМТ, забою головного мозку, субдуральної гематоми (1991 p.), перенесеної трепанації черепа у вигляді легкого (4.5 б) лівобічного геміпарезу, з відкритими трепанаційними отворами в тім`яних ділянках (анамнестично). Стенозуючий церебральний атеросклероз, гемодинамічно незначущий. 03 жовтня 2024 року проведена операція Бентала.

Також, наданий витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 17 березня 2025 року щодо ОСОБА_1 , де основним діагнозом вказано – вроджений двостулковий аортальний клапан, а також ускладнення основного діагнозу, зокрема, наявність протеза серцевого клапана.

Позивачем надані фіскальні чеки про придбання медичних препаратів за період з 16 липня 2022 по 31 серпня 2022 року на загальну суму 9 514 грн 83 коп., касовий чек про придбання 20 липня 2022 року дисплея в сумі 1 500 грн 00 коп., розписка про ремонт годинника 15 серпня 2022 року в сумі 500 грн 00 коп.

Відповідач надав копію довідки КНП «Центральна міська лікарня» Рівненської міської ради про те, що 15 липня 2022 року він звертався за медичною допомогою, в зв`язку з травмою, яку 15 липня 2022 року заподіяв йому ОСОБА_1 .

Також, ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 29 березня 2023 року в справі №569/5168/23, яка набрала законної сили 29 березня 2023 року, зобов`язано начальника Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області невідкладно внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви від 16 березня 2023 року ОСОБА_1 про вчинення злочину та розпочати за цією заявою досудове розслідування у формі досудового слідства.

Згідно копії витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023186010000412 від 01 квітня 2023 року внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_1 про вчинення щодо нього кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України.

Постановою про закриття кримінального провадження від 29 квітня 2023 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023186010000412 від 01 квітня 2023 року, за ознаками проступку, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України закрито у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

У постанові вказано, що в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 протягом тривалого часу має конфлікт зі своїм знайомим ОСОБА_2 . Так, 15 березня 2023 року близько 14:10-14:30 год, біля будинку по АДРЕСА_1 , що складає одне ціле з будинком по АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 зустрівся з ОСОБА_2 , в ході чого ОСОБА_2 словесно погрожував ОСОБА_1 фізичною розправою. В даній ситуації доцільно вважати, що ОСОБА_2 не ніс реальні підстави побоюватись здійснення погроз ОСОБА_1

21 квітня 2023 року, 17 травня 2023 року, 01 червня 2023 року, 06 червня 2023 року, 30 червня 2023 року, 13 липня 2023 року, 02 червня 2025 року ОСОБА_1 звертався до Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області із заявами про ознайомлення з матеріалами, надіслання йому завірених копій кримінальних проваджень, внесених в ЄРДР за №12022186010001068, №12022186010001089 та №12023186010000412.

24 квітня 2023 року, 04 липня 2023 року, 14 липня 2023 року ОСОБА_1 Рівненським РУП ГУНП в Рівненській області надані відповіді про те, що він має право ознайомитись з матеріалами кримінального провадження №12022186010001068. 08 червня 2023 року, 03 липня 2023 року ОСОБА_1 Рівненським РУП ГУНП в Рівненській області повідомлено про те, що матеріали кримінального провадження №12023186010000412 скеровані до Рівненської окружної прокуратури.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні суду першої інстанції показав, що в середині літа 2022 року він проходив повз пожежної частини і побачив, що людина падає на проїжджу частину, а інша людина, яка одягнена у військову форму, намагається в стрибку її вдарити, але це не вдається, оскільки лежача людина змогла ухилитися, після чого військовий спотикнувся і торкнувся капоту автомобіля. Коли людина, яка лежала, підвелася, то він побачив, що це був ОСОБА_1 . Далі військовій відштовхнувся від автомобіля і пішов на ОСОБА_1 , який впав на проїжджу частину, після чого військовий почав бити ОСОБА_1 ногами, а ОСОБА_1 у відповідь теж відбивався ногами. Потім почали люди кричати і військовий втік. Після бійки він до ОСОБА_1 не підходив, оскільки не бачив на ньому тілесних ушкоджень і йому було не зручно до нього підходити. Впізнання від відмовився проходити, оскільки по фотографії він не міг би впізнати військового. Чи є відповідач тим військовим він також не може сказати. ОСОБА_2 він не знає.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданнісуду першої інстанції показала, що певний час лікувала ОСОБА_1 , оскільки він мав проблеми неврологічного характеру. Йому були встановлені діагнози, які потребували спостереження, однак не потребували оперативного втручання. Вперше ОСОБА_1 звернувся за медичною допомогою у 2018 році і вона направила його на обстеження, в той період він не потребував оперативного втручання. Через деякий час ОСОБА_1 звернувся зі скаргами і було встановлено погіршення показників, в зв`язку з чим вона його скерувала до кардіолога. Погіршення стану здоров`я відбулося в 2022 році, виникли загрози для життя. Причиною для погіршення стану здоров`я ОСОБА_1 могли бути фізичні навантаження, емоції, стрес. Ліки вона для ОСОБА_1 не виписувала, бо він їх не потребував, тільки направила на обстеження.

Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 доводив, що внаслідок кримінальних правопорушень, вчинених щодо нього ОСОБА_2 , йому була завдана матеріальна шкода, що полягає у понесених витратах на лікування в розмірі 9 706,57 грн., на ремонт пошкоджених телефону (1 500,00 грн.), годинника (500,00 грн.), одягу (3 000,00 грн.), а також моральна шкода, яку оцінив у 400 000,00 грн..

Згідно ч. й ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами 1, 2 статті 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

З точки зору закону для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібно довести наявність елементів складу цивільного правопорушення, а саме: наявність протиправної поведінки; факт понесення збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини.

Яку встановлено судом, між сторонами 15 липня 2022 року мав місце конфлікт, після якого обидві сторони зверталися до правоохоронних органів із заявами про спричинення тілесних ушкоджень. За результатами досудового розслідування за заявами як позивача, так і відповідача, кримінальні провадження були закриті у зв`язку з відсутністю в діяннях складу кримінального правопорушення, що підтверджується відповідними постановами про закриття кримінального провадження, які на час розгляду справи є чинними та не скасованими.

Жодним судовим рішенням, яке набрало законної сили, не встановлено факту вчинення відповідачем протиправних дій щодо позивача, а також не встановлено вини відповідача у спричиненні позивачу тілесних ушкоджень. Сам по собі факт наявності у позивача тілесних ушкоджень, підтверджений висновками судово-медичних експертиз, не є достатнім доказом того, що такі ушкодження були спричинені саме внаслідок протиправних дій відповідача, з урахуванням суперечливих пояснень сторін, наявності тілесних ушкоджень у обох учасників конфлікту та відсутності незацікавлених очевидців події.

Покликання в апеляційній скарзі на показання свідка ОСОБА_5 як на доказ заподіяння позивачу тілесних ушкоджень саме відповідачем, не беруться судом до уваги, оскільки не містять конкретних і однозначних відомостей щодо особи, яка спричиняла тілесні ушкодження позивачу, та не дозволяють ідентифікувати відповідача як особу, що вчиняла протиправні дії. Свідок прямо зазначив, що не може підтвердити, що особою, яку він бачив, був саме відповідач. Таким чином, зазначені показання не можуть бути покладені в основу висновку суду про доведеність протиправної поведінки відповідача.

Окрім того, позивачем не доведено наявність причинно-наслідкового зв`язку між витратами на придбання лікарських засобів та подією, яка мала місце 15 липня 2022 року. Надані фіскальні чеки не містять відомостей про призначення відповідних лікарських препаратів саме для лікування тілесних ушкоджень, отриманих унаслідок зазначеного конфлікту, а також не підтверджують, що такі витрати були обумовлені саме протиправними діями відповідача.

Як вбачається із медичних документів, позивач протягом тривалого часу, починаючи з 1991 року, мав наслідки перенесеної черепно-мозкової травми, а у подальшому перебував на стаціонарному лікуванні з приводу неврологічних та серцево-судинних захворювань, які мають хронічний та вроджений характер. Надані докази не містять підтвердження того, що погіршення стану здоров`я позивача, проведення оперативного втручання та встановлення групи інвалідності перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку з діями відповідача.

Так само відсутні належні, достатні і достовірні докази на підтвердження того, що внаслідок конфлікту, який мав місце 15 липня 2022 року, були пошкоджені телефон, годинник та одяг позивача.

Заявлені позивачем вимоги про відшкодування моральної шкоди обґрунтовані тим, що вона виразилась у фізичних стражданнях, завданих відповідачем позивачу внаслідок нанесених побоїв та погроз, що пов`язані з його професійною діяльністю, у протиправному впливі на працівників поліції відповідача як колишнього офіцера міліції, які використовуючи процесуальні та позапроцесуальні дії затягували проведення слідчих (розшукових) дій, безпідставно закривали кримінальне провадження, не вносили відомості в ЄРДР щодо неправомірних дій ОСОБА_2 , що унеможливило притягнення до відповідальності особи винної в завданні тілесних ушкоджень та погроз, які пов`язані з його адвокатською діяльністю, у порушенні внаслідок цієї ситуації звичного ритму життя, неможливістю повноцінно працювати, оскільки значний час витрачався на усунення перешкод в доступі до матеріалів кримінальних проваджень з метою встановлення притягнення винної особи до відповідальності, та періодичного лікування, погіршення сну, проблемами з артеріальним тиском, що призвело до встановлення групи інвалідності.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 січня 1995 року під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушення нормальних життєвих зв`язків, порушення стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до п. 5 вказаної Постанови Пленуму Верховного суду України обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Апелянтом не доведено факту заподіяння йому моральних страждань неправомірними діями саме відповідача, а лише його суб`єктивні переживання без належного доказового підтвердження протиправності поведінки відповідача та причинно-наслідкового зв`язку між такою поведінкою і заявленою шкодою, не можуть бути підставою для покладення цивільно-правової відповідальності на останнього.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК Укарїни).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК України).

Відповідно до положень ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставни, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.

Згідно ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У ч.1 ст.89 ЦПК України, визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінюючи встановлені обставини справи в сукупності із нормами закону, що їх регулює, судову практику Верховного Суду, висновки якого є обов`язковими для судів нижчих інстанцій у справах з подібними правовідносинами, апеляційний суд приходить до переконання про необґрунтованість позовних вимог та недоведення їх належними, достатніми і достовірними доказами, у зв`язку з чим відмова суду першої інстанції у задоволенні позовних вимог є законною.

Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов`язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано. Доводи апеляційної скарги апеляційним судом оцінюються критично, оскільки зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв`язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1. ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 21 січня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Повний текст постанови складено 17 вересня 2026 року.

Головуючий Ковальчук Н. М.

Судді: Боймиструк С. В.

Шимків С. С.