Суд: Дніпровський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: надання послуг
Дата: 15 вересня 2026 р.
Справа: №199/14976/25
Суддя: Ткаченко І. Ю.
ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/5621/26 Справа № 199/14976/25 Суддя у 1-й інстанції - Подорець О.Б. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 вересня 2026 року Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді: Ткаченко І.Ю.,
суддів: Пищиди М.М., Свистунової О.В.
за участю секретаря - Усенко Я.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу
за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Донецьке Шосе-15» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості
за апеляційною скаргою ОСОБА_4
на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 21 січня 2026 року
та на додаткове рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 10 лютого 2026 року,-
В С Т А Н О В И В:
04 листопада 2025 року ОСББ «Донецьке Шосе-15» звернулося до суду із позовом, у якому просить стягнути на свою користь із відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованість по внескам та обов`язковим платежам на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку та прибудинкової території, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що 03.05.2016 було проведено державну реєстрацію Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Донецьке Шосе-15». Відповідачі є власниками квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 64,2 кв.м., що належить їм на праві спільної сумісної власності, а тому на них в обов`язковому порядку поширюються положення Статуту ОСББ «Донецьке Шосе-15» та всі рішення прийняті загальними зборами об`єднання. Однак, відповідачі у період з 01.08.2016 по 01.01.2025 року обов`язок зі сплати на користь ОСББ «Донецьке Шосе-15» внесків на утримання багатоквартирного будинку, прибудинкової території належним чином не виконували, внаслідок чого в них утворилася заборгованість у розмірі 15989,98 грн. У зв`язку з вищевикладеним, позивач просив суд стягнути солідарно з відповідачів на його користь заборгованість в розмірі 15 989,98 грн., а також судові витрати по справі (а.с. 1-6).
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 21 січня 2026 року позов ОСББ «Донецьке Шосе-15» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості - задоволено в повному обсязі.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Донецьке Шосе-15» заборгованість по внескам та обов`язковим платежам на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку та прибудинкової території в розмірі 15 989,98 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Донецьке Шосе-15» судовий збір у розмірі 3 028 грн., тобто по 1 009,33 грн. з кожного (а.с. 73-74).
Додатковим рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 10 лютого 2026 року доповнено рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 21.01.2026 по цивільній справі за позовом ОСББ «Донецьке Шосе-15» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості (а.с. 86-87).
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків обставинам справи, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. (а.с.94-102).
Окрім того, до апеляційної скарги ОСОБА_4 додано квитанції на підтвердження часткової сплати заборгованості (а.с. 106-108).
Представником ОСББ «Донецьке Шосе-15» надано відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, а також надано новий розрахунок з урахуванням долучених відповідачем квитанцій (а.с. 132-141, 169-170).
Розглянувши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідач ОСОБА_4 , в апеляційній скарзі зазначає про порушення норм процесуального права, які виразилися у неповідомленні відповідачів належним чином про розгляд даної справи.
Згідно з п.3 ч.3 ст.376 ЦПК України, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час та місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Згідно зі ст.8 ч.1 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.
Розгляд справи відбувається в судовому засіданні; про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи (ст. 211 ч.ч.1, 2 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).
В постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 522/18010/18 (провадження № 61-13667сво21) зазначено, що: «обов`язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання є реалізацією однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства.
Розгляд справи в суді першої інстанції за відсутності учасника справи, якого не було повідомлено про місце, дату і час судового засідання, є обов`язковою та безумовною підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення судом апеляційної інстанції, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою».
Враховуючи вищевикладене, та наявні в матеріалах справи докази щодо неналежного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права та розгляду справи за відсутності відповідачів без обов`язкового належного повідомлення їх про час та місце розгляду справи, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції, на підставі п.3 ч.3 ст.376 ЦПК України, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення по справі по суті позовних вимог.
У постанові Верховного Суду від 29 серпня 2024 року у справі № 905/830/21 зазначено, що додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід`ємною складовою та ухвалюється у тому самому складі та порядку, що й судове рішення; додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої, зокрема, залишилося невирішеним питання про судові витрати. Таким чином, скасування первісного судового рішення за результатом розгляду касаційної скарги є самостійною підставою для скасування додаткового судового рішення до нього (подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 31 травня 2021 року у справі № 911/132/14, від 06 грудня 2023 року у справі № 910/10294/22). У зв`язку із тим, що суд касаційної інстанції дійшов висновку про скасування, зокрема, постанови суду апеляційної інстанції, то додаткове до скасованої постанови судове рішення (додаткова постанова) також підлягає скасуванню.
Отже, враховуючи те, що колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 21 січня 2026 року, то оскаржуване додаткове рішення цього ж суду від 10 лютого 2026 року, яким вирішено питання про розподіл судових витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції, також слід скасувати через втрату чинності основного судового рішення.
В силу частини 1 статті 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку встановлені Законом України«Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (далі - Закон).
Стаття 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачає, що Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
За положеннями частини 4 статті 4 вищевказаного Закону основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об`єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об`єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.
За приписами ст. 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», установчі збори приймають рішення про створення об`єднання, визначення особи, уповноваженої на підписання та подання документів для проведення державної реєстрації об`єднання як юридичної особи, а також затверджують його статут. Установчі збори уповноважені приймати й інші рішення, віднесені цим Законом до повноважень загальних зборів об`єднання. Перший склад правління та голова правління обираються за рішенням установчих зборів. Зміна та відкликання членів і голови правління здійснюються у порядку, передбаченому статутом об`єднання. Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їх представники), загальна кількість голосів яких становить більше половини загальної кількості голосів усіх співвласників.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління. За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації. Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об`єднання.
У статті 16 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» зазначено, що об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання, зокрема: встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів.
У свою чергу, співвласник зобов`язаний виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі (стаття 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).
Згідно із статтею 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право, зокрема: вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, утому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.
У постанові Верховного Суду від 14 липня 2020 року у справі №466/8748/16-ц зроблено правовий висновок про те, що особа, яка є співвласником будинку, в якому створено ОСББ, зобов`язана брати участь у витратах на управління, утримання та збереження будинку, а об`єднання наділене правом у разі нездійснення таких дій цією особою звернутися до суду з позовом про стягнення нарахованих за цими витратами платежів. Законом, іншими законодавчими актами не передбачено затвердження або погодження органами місцевого самоврядування внесків і платежів, визначених загальними зборами ОСББ.
Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У ст. 530 ЦК України зазначено, що у випадку коли у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Отже, законодавством встановлено обов`язок співвласника брати участь в утриманні спільного майна багатоквартирного будинку.
Судом першої інстанції встановлено та це підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є співвласниками квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується листом КП «ДМБТІ» ДМР №7763 від 24 липня 2025 року (а.с. 28).
03 травня 2016 року було проведено державну реєстрацію ОСББ «Донецьке Шосе-15», про що в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис за № 1 224 102 0000 076693 (а.с. 10).
Отже, у відповідності до ст. 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» відповідачі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 є співвласниками вказаного багатоквартирного будинку.
На виконання своїх повноважень, передбачених статутом (а.с. 11-18) в ОСББ «Донецьке Шосе-15» були прийняті рішення про встановлення розмірів внесків на утримання будинків, які були оформлені наступними протоколами:
1) протоколом №2 загальних зборів ОСББ «Донецьке Шосе-15» від 19.06.2016, яким було затверджено внески на утримання будинку у розмірі 1,56 грн. за 1 кв.м. (а.с. 19);
2) протоколом №3 загальних зборів ОСББ «Донецьке Шосе-15» від 25.12.2016, яким було змінено розмір внесків та вони почали складати з 01.01.2017 - 2,38 грн. за 1 кв.м. для всіх квартир вище 2-го поверху (для квартир АДРЕСА_3 та 2-го поверхів - 2,25 грн. за 1 кв.м.). З 01.03.2017 розмір внесків за 1 кв.м. для всіх квартир вище 2-го поверху - 2,49 грн. (для квартир 1-го та 2-го поверхів - 2,31 за 1 кв.м.) (а.с. 20);
3) протоколом №1 від 17.12.2017, яким розмір внесків на утримання будинку було залишено у розмірі 2,49 грн. за 1 кв.м. для всіх поверхів, окрім 1-го та 2-го. Для них внесок на утримання будинку за 1 кв.м. було встановлено у розмірі 2,31 грн. (а.с. 21);
4) протоколом №3 від 09.12.2018, яким було встановлено новий розмір внесків на утримання будинку, а саме - 3,75 грн. за 1 кв.м. для всіх квартир на місяць, окрім 1-го та 2-го поверхів. Для них внесок склав 3,66 грн. за 1 кв.м. на місяць (а.с. 22);
5) протоколом №1 від 08.12.2019, яким внесок на утримання будинку в якому створено ОСББ «Донецьке Шосе-15» було затверджено у розмірі 4,56 грн. на місяць, за 1 кв.м. на всі поверхи, окрім 1-го та 2-го поверхів. Для них внесок було встановлено у розмірі 3,66 грн. на місяць (а.с. 23);
6) протоколом №б/н від 24.01.2024, яким було підвищено внесок за обслуговування та утримання ліфтів будинку на 0,29 коп. до 1,10 грн. за 1 кв.м. (а.с. 24);
Відповідно до бухгалтерської довідки по оборотам по особовому рахунку НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_4 , останні мали заборгованість перед ОСББ «Донецьке Шосе-15» в розмірі 15 989,98 грн. (а.с. 25-27).
Задовольняючи позовні вимоги ОСББ Донецьке Шосе-15», суд першої інстанції виходив з їх доведеності та обґрунтованості.
З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для нарахування внесків та обов`язкових платежів на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку та прибудинкової території за період 2016-2024 та невиконання відповідачами своїх зобов`язань щодо утримання спільного майна у багатоквартирному будинку та прибудинкової території в повному обсязі.
Однак, з квитанцій №156869606 та 156869115 від 13.02.2023 року, №200914393 від 17.05.2024 року, долучених ОСОБА_4 вбачається, що на рахунок ОСББ«Донецьке Шосе-15» по особовому рахунку НОМЕР_1 внесено 878,25 грн., 878,25 грн. та 1868,22 грн.
Відповідно до бухгалтерської довідки по оборотам по особовому рахунку НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_4 , з урахуванням сплаченої ОСОБА_4 суми, останні мають заборгованість перед ОСББ «Донецьке Шосе-15» в розмірі 12 365,26 грн. (а.с. 169-171).
З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню і з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню в солідарному порядку заборгованість в розмірі 12 365,26 грн.
Інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки такі доводи є безпідставними, не спростовують обґрунтованих висновків суду щодо наявності підстав для задоволення позову, та зводяться до викладення обставин справи із наданням особистих коментарів, особистим тлумаченням норм матеріального права, що має за мету задоволення апеляційної скарги, а не спростування висновків суду першої інстанції.
Оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржуване рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог частково та стягнення з відповідачів солідарно на користь ОСББ «Донецьке Шосе-15» заборгованості у загальному розмірі 12 365,26 грн.
З огляду на часткове задоволення позовних вимог ОСББ судові витрати понесені позивачем у суді першої інстанції відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачів на користь ОСББ «Донецьке Шосе-15» за звернення з позовною заявою у розмірі 2534,59 грн., а з ОСББ «Донецьке Шосе-15» на користь ОСОБА_5 судовий збір за звернення з апеляційною скаргою у розмірі 823,70 грн.
Щодо доводів апелянта про необхідність застосування позовної давності, колегія суддів зазначає наступне.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. (ст. 257 ЦК України)
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби Ковід 19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ 7: перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.»
Строк карантину неодноразово продовжувався.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на дії України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої трусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій ти України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України карантин гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої трусом SARS-CoV-2.
Карантин в Україні безперервно діяв у період з 12 березня 2020 року до 30 червня 2023 року.
На час дії установленого на території України карантину строки, визначені ст.ст. 257, 258 ЦК України, були продовжені Законом України № 540-ІХ від 30 березня 2020 року.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні був введений воєнний стан строком на 30 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, затверджено Указ Президента від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
Законом України від 15 березня 2022 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану, строки визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього кодексу, продовжуються на строк його дії».
Воєнний стан був введений 24 лютого 2022 року і триває на даний час.
Враховуючи викладене, та зважаючи на те, що відповідачем частково погашалась зазначена заборгованість, чим переривалася позовна давність, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для застосування строку позовної давності та відмови у зв`язку з цим в задоволенні позову відсутні.
Стосовно витрат на правову допомогу адвоката.
Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
За вимогами статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1)розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1)чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2)чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3)поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4)дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі«East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04, п.269).
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.
Отже, з викладеного випливає, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.
Під час розгляду справи як в суді першої інстанції, так і при апеляційному та касаційному переглядах учасники процесу несуть певні витрати.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
З матеріалів справи вбачається, що інтереси позивача ОСББ «Донецьке Шосе-15» у суді першої інстанції представляла адвокат Грунт Ю.В., яка діє на підставі Договору про надання правової допомоги від 04.07.2025 року та ордеру від 03 листопада 2025 року (а.с. а.с. 8-9).
В позовній заяві представником позивача було заявлено орієнтовний розмір суми витрат на правову допомогу, що становить 5 000 грн та зазначено, що у відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, докази понесених судових витрат та витрат, які будуть понесені позивачем у зв`язку з розглядом справи будуть подані протягом 5 днів після ухвалення рішення (а.с. 6).
Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра у цивільній справі 199/14976/25 ухвалено 21 січня 2026 року.
26 січня 2026 року представником позивача Грунт Ю.В. було подано клопотання щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі №199/14976/25 (а.с. 76-80).
До зазначеної заяви було додано договір №1 про надання правової допомоги від 04.07.2025, додаткову угоду №2 до Договору про надання правової допомоги від 04.07.2025, рахунок на оплату послуг №2 від 04.07.2025, платіжну інструкцію №35741253 від 07.07.2025, рахунок на оплату послуг №3 від 20.01.2026, платіжну інструкцію №35741347 від 24.01.2026, акт виконаних (наданих) послуг згідно з договором про надання правової допомоги від 04 липня 2025 року до Договору про надання правової допомоги по цивільній справі №199/14976/25 в суді першої інстанції на загальну суму 5 000,00 грн.
Загалом надані позивачем докази на підтвердження судових витрат в розмірі 5 000,00 грн. відповідають вимогам належності, допустимості, достатності та достовірності, які встановлені ст.ст. 77 - 80 ЦПК України.
Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у п. 147 постанови від 16.1.2022 у справі № 922/1964/21, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
Відповідачами по справі зазначено про неспівмірність розміру наданої позивачу правничої допомоги та враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд вважає, можливим стягнути з відповідачів на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Донецьке Шосе-15» понесені в суді першої інстанції витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 21 січня 2026 року та додаткове рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 10 лютого 2026 року - скасувати та ухвалити нове рішення.
Позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Донецьке Шосе-15» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Донецьке Шосе-15» заборгованість по внескам та обов`язковим платежам на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку та прибудинкової території в розмірі 12 365,26 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Донецьке Шосе-15» судовий збір у розмірі 2534,59 грн., тобто по 780,53 грн. з кожного.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Донецьке Шосе-15» витрати на професійну правничу (правову) допомогу понесені в суді першої інстанції у розмірі 3 000,00 грн., тобто по 1 000,00 грн. з кожного.
Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Донецьке Шосе-15» на користь ОСОБА_5 судовий збір у розмірі 823,70 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.
Повний текст постанови складено 17 вересня 2026 року.
Судді:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua