Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №190/2028/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7293/26 Справа № 190/2028/25 Суддя у 1-й інстанції - Кудрявцева Ю. В. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді – Пищиди М.М.

суддів: Свистунової О.В., Ткаченко І.Ю.

за участю секретаря судового засідання – Літвінова І.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 31 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що 07.03.1981 року ОСОБА_1 вступила у зареєстрований шлюб з відповідачем, актовий запис про реєстрацію шлюбу № 2, виконаний виконавчим комітетом Виноградівської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області. Згідно з рішенням П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 24.09.2024 року, шлюб між ОСОБА_1 та відповідачем було розірвано. В період шлюбу, а саме 10.07.2023 року за договором купівлі-продажу з розстрочкою платежу була придбана земельна ділянка сільськогосподарського призначення, що розташована на території П`ятихатської міської ради Кам`янського району (колишня Виноградівська сільська рада П`ятихатського району) Дніпропетровської області, кадастровий номер: 1224588500:01:003:0285, загальною площею 46,4000 га. Покупцем у даному договорі зазначено відповідача ОСОБА_2 . Даний договір було посвідчено приватним нотаріусом Кам`янського районного нотаріального округу Дудник Т.В. та зареєстровано в реєстрі нотаріальних дій за № 1927, право власності за відповідачем було зареєстровано в реєстрі речових прав від 10.07.2023 року, номер відомостей про речове право: 50941938. Під час оформлення цього договору відповідач перебував у зареєстрованому шлюбі і дружина надавала згоду на укладення цього договору. Відповідно до витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 13.09.2025 року, вартість земельної ділянки становить: 2096721,37 гривень. Вказані обставини підтверджуються інформаційною довідкою з реєстру речових прав на нерухоме майно. Зараз вищезазначеною земельною ділянкою користується відповідач, останній уклав договір оренди на земельну ділянку з Фермерським господарством «МЕЛІСА», головою та засновником якого є відповідач. Відповідач без згоди позивачки уклав даний договір. У добровільному порядку відповідач не бажає провести поділ майна. Останній забрав договір купівлі-продажу на земельну ділянку і на даний час оригінал договору знаходиться у відповідача. Право власності на земельну ділянку зареєстровано за відповідачем, у зв`язку з чим відповідач вважає себе одноосібним власником. Оскільки земельна ділянка була придбана в період шлюбу, позивач вважає її спільною сумісною власністю подружжя, а відтак земельна ділянка підлягає поділу між сторонами в рівних частинах.

Враховуючи вищевикладене позивачка просила суд:

визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/2 частину земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, що розташована на території П`ятихатської міської ради Кам`янського району (колишня Виноградівська сільська рада П`ятихатського району) Дніпропетровської області, кадастровий номер: 1224588500:01:003:0285, загальною площею 46,4000 га.

Рішенням П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 31 березня 2026 року у задоволенні позову ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Тарасевич Сергій Олександрович до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна - відмовлено.

Судові витрати, понесені позивачем при зверненні до суду з позовом, віднесено на рахунок позивача.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судове рішення є незаконним, безпідставним, необґрунтованим, та таким, що ухвалене з грубим порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Судом встановлено, що згідно копії рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 24 вересня 2024 року, шлюб зареєстрований 07 березня 1981 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , розірвано. Рішення суду набрало законної сили 25.10.2024 р.(а.с.5).

Згідно копії інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 18.08.2025 р. - земельна ділянка кадастровий номер 1224588500:01:003:0285 площею 46,4 га., на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер:1927, виданий 10.07.2023р., видавник приватний нотаріус Кам`янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Дудник Т.В., належить на праві власності ОСОБА_2 та передана в оренду на підставі договору оренди землі,серія та номер: б/н, видавник: СФГ «Меліса» та ОСОБА_2 . Дата укладення договору 27.03.2025 р., строк дії 10 р., дата закінчення дії договору 27.03.2035 р. (а.с.6-7)

Згідно копії витягу № НВ-9977865492025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 13.09.2025 р. – нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер:1224588500:01:003:0285 становить 2096721,37 грн. (а.с.8)

Згідно копії договору купівлі – продажу земельної ділянки для ведення фермерського господарства в порядку пункту 6-1 Розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України, від 10.07.2023 р., наданого приватним нотаріусом Кам`янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Дудник Т.В. на виконання ухвали суду від 08.12.2025 р., – ОСОБА_2 прийняв у власність (купив) у П`ятихатської міської територіальної громади в особі П`ятихатської міської ради Дніпропетровської області земельну ділянку площею 46,4000 за кадастровим номером 1224588500:01:003:0285, з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, місцезнаходження якої: Дніпропетровська область, Кам`янський район (колишній П`ятихатський район), Виноградівська сільська рада, і сплачує за неї визначену договором грошову суму. Продаж земельної ділянки здійснюється за ціною, яка становить 1 781 377 грн 10 коп. з розстроченням платежу на 10 років. Перший платіж в сумі 178137 грн 71 коп за домовленістю сторін та згідно ч.5 ст.130 Земельного кодексу України продавець отримав від покупця до нотаріального посвідчення цього договору. Покупець має право відчужувати дану земельну ділянку лише після повної оплати її вартості - п.2.3 Договору. (а.с.55-56)

Згідно копії рішення №1347-29/VII від 27 квітня 2023 року П`ятихатської міської ради Кам`янського району Дніпропетровської області "Про продаж земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства Лебедичу І.О." – міська рада вирішила продати ОСОБА_2 земельну ділянку кадастровий номер 1224588500:01:003:0285, площею 46,4000 га на території П`ятихатської міської ради Кам`янського району Дніпроетровської області (Виноградівська сільська рада) для ведення селянського (фермерського) господарства за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій одиниці 1781377,10 грн. з розстрочкою платежу на 10 років, землі сільськогосподарського призначення, для ведення фермерського господарства, без проведення земельних торгів. Розрахунок за придбану земельну ділянку здійснюється щороку, рівними частинами з урахуванням індексу інфляції, у місяць, що настає за звітним роком. Встановити відповідно до законодавства заборону на продаж або інше відчуження покупцем земельної ділянки та/або інших речових прав на земельну ділянку до повного розрахунку за договором купівлі-продажу (а.с.86).

Згідно довідки виконавчого комітету П`ятихатської міської ради (а.с.90) - до державного бюджету та бюджету П`ятихатської міської територіальної громади від ОСОБА_2 , 03.07.2023 року надійшли кошти 178 137,71 грн., з них до бюджету П`ятихатської міської територіальної громади – 160 323,94 грн., за земельну ділянку з кадастровим номером №1224588500:01:003:0285; 22.01.2024 року надійшли кошти 187 224,53 грн., з них до бюджету П`ятихатської міської територіальної громади – 168 502,08 грн. за земельну ділянку з кадастровим номером №1224588500:01:003:0285; 20.01.2025 року надійшли кошти 209 689,47 грн., з них до бюджету П`ятихатської міської територіальної громади – 188 720,52 грн. за земельну ділянку з кадастровим номером №1224588500:01:003:0285. Сума коштів, яка залишилася до сплати від викупу вказаної земельної ділянки сільськогосподарського призначення, складає 1 467 824,21 грн, з них до бюджету П`ятихатської міської територіальної громади – 1 321 041,79 грн.

Згідно копії квитанцій (а.с.92), - 03.07.2023 року ОСОБА_2 сплатив перший платіж в рахунок викупу земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, передбачених пунктом 6-1 розділу Х перехідних положень, на суму 178 137,71 грн; - 22.01.2024 року ОСОБА_2 сплатив кошти від викупу земельних ділянок сільськогосподарського призначення на суму 187 224,53 грн.

Згідно копії квитанцій (а.с.93), - 20.01.2025 року ОСОБА_2 сплатив кошти від викупу земельних ділянок сільськогосподарського призначення на суму 209689,47 грн.; - 19.01.2026 року ОСОБА_2 сплатив кошти в рахунок викупу земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, передбачених пунктом 6, 1 розділу Х перехідних положень, на суму 226464,63 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність законних та обгрунтованих підстав для їх задоволення.

Апеляційний суд погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 3 ст. 368 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 355 ЦК України майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (ч. 1 ст. 61 СК України).

Відповідно до ст. 63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом (ст. 41 Конституції України).

Частиною 1 статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Нормами ч. 1 ст. 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. (стаття 657 ЦК України).

Частиною 1 ст. 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

За правилами ч. 1 ст. 125 ЗК України, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Частиною 1 ст. 126 ЗК України визначено, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Частиною першою статті 78 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Відповідно до частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Відповідно до п.6-1 Розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України, - громадяни України, яким належить право постійного користування, право довічного успадкованого володіння земельною ділянкою державної чи комунальної власності, а також юридичні особи, яким на момент набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель" належало право постійного користування земельними ділянками державної чи комунальної власності, та які відповідно до статті 92 цього Кодексу не можуть набувати земельні ділянки на праві постійного користування, орендарі земельних ділянок, які набули право оренди земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства шляхом переоформлення права постійного користування щодо зазначених земельних ділянок до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів", мають право на купівлю таких земельних ділянок без проведення земельних торгів. Купівля земельних ділянок відповідно до цього пункту здійснюється за ціною, що дорівнює: нормативній грошовій оцінці земельної ділянки - для земель сільськогосподарського призначення; експертній грошовій оцінці земельної ділянки - для земель несільськогосподарського призначення. У разі купівлі земельної ділянки її покупець має право на розстрочення платежу зі сплати ціни земельної ділянки з рівним річним платежем з урахуванням індексу інфляції, за умови встановлення заборони на продаж або інше відчуження та надання у користування земельної ділянки (крім надання у користування фермерському господарству земельних ділянок, які знаходяться у власності членів такого фермерського господарства, що є покупцями такої земельної ділянки) до повного розрахунку покупця за договором купівлі-продажу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем у даній справі не здійснено повний розрахунок за придбану земельну ділянку, оскільки сплата проводиться з розстрочкою платежів.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною першою статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з частиною другою статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Вимогами п.п. 1, 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України встановлено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно з вимогами ч.ч. 1,2,6 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, а держава не втручається у здійснення власником права власності.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оскільки на даний час не проведено повного розрахунку за придбання земельної ділянки, відтак, в силу закону спірна земельна ділянка не підлягає розподілу між сторонами.

Разом з тим, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що позивачка не позбавлена права звернутися до суду про поділ грошових коштів, які були сплачені відповідачем в рахунок сплати за договором купівлі — продажу від 10.07.2023 року, в період перебування у зареєстрованому шлюбі.

Суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції повно встановив обставини справи та відповідні їм правовідносини, поясненням сторін та наданим доказам дав повну оцінку та правильно застосував норми матеріального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін

На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 31 березня 2026 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до чинного законодавства.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені 16 вересня 2026 року.

Повний текст постанови складено 17 вересня 2026 року.

Судді