Вирок від 17 вересня 2026 р. у справі №753/16483/26 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/16483/26

провадження № 1-кп/753/2050/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2026 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , неодноразово судимого, востаннє 29 серпня 2018 року Дарницьким районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 307, 70, 71 КК України до покарання у виді 6 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, звільненого умовно-достроково 15 листопада 2022 року на 2 роки 1 місяць,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 ,

потерпілої ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 , діючи в умовах воєнного стану, 16 липня 2026 року приблизно о 10 год. 00 хв., перебуваючи у приміщенні магазину «АТБ», що в м. Києві по вул. Ю.Литвинського,33, помітив на касі самообслуговування мобільний телефон марки «OPPO Reno 8T», який потерпіла ОСОБА_5 залишила з необережності.

Усвідомлюючи, що вказаний мобільний телефон йому не належить та має законного власника, розраховуючи, що його дії залишаться непоміченими для працівників магазину та інших осіб, шляхом вільного доступу таємно взяв з каси мобільний телефон марки «OPPO Reno 8T», вартістю 6865 грн. 83 коп., з яким вийшов з магазину, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав частково та пояснив, що в липні 2026 року приблизно о 10 год. зайшов до магазину «АТБ», що в Дарницькому районі, купив щось поїсти і касі помітив телефон. Розрахувавшись за товар, взяв телефон та поклав до себе, очікуючи дзвінка, щоб повернути власнику. Через пару годин зателефонувала донька власниці і він сказав, що поверне пізніше, після роботи. Потім зателефонувала поліція і він повернув телефон. Стверджував, що умислу на крадіжку в нього не було. Розумів, що телефон йому не належить, тому хотів повернути його власнику. Не розуміє, чому не віддав телефон охороні магазину.

Не дивлячись на такі показання обвинуваченого ОСОБА_2 та часткове визнання вини, дослідивши та перевіривши в судовому засіданні докази, зібрані по справі, суд уважає повністю доведеною його винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при викладених у обвинувальному акті обставинах, що підтверджується наступним.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 пояснила, що працює продавцем в магазині АТБ. Зранку була біля кас і забула свій телефон. Коли повернулась через 5 хв. його вже там не було. По камерам побачили чоловіка, який забрав її телефон і вийшов. Спочатку вона побігла до банку щоб заблокувати картки, а потім викликала працівників поліції. Пізніше телефон їй повернули. При спілкуванні з обвинуваченим останній їй повідомив, що взяв телефон, бо були такі обставини, чекав дзвінка. Наразі претензій до нього не має.

Суд ураховує, що показання потерпілої були послідовними, логічними, переконливими, не мають істотних суперечностей, які б давали підстави для сумнівів. Підстав обмовляти обвинуваченого у останньої немає, оскільки вона раніше не мали ніяких конфліктних ситуацій з ОСОБА_2 та взагалі були незнайомі.

Крім того, такі показання потерпілої узгоджуються з іншими доказами по справі, зокрема, з:

-даними, які містяться у протоколі прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 16 липня 2026 року (а.с. 26), на підтвердження того, що 16 липня 2026 року близько 10 год. невідома особа забрала її телефон марки «OPPO Reno 8T»;

-даними, які містяться в протоколах ОМП від 16 липня 2026 року (а.с. 27-33), де об`єктом огляду є приміщення магазину АТБ, що в м. Києві по вул. Ю.Литвинського,33, звідки було викрадено мобільний телефон потерпілої;

-даними, які містяться у протоколі огляду предмета від 21 липня 2026 року (а.с. 36-39), а саме мобільного телефону марки «OPPO Reno 8T», під час якого потерпіла підтвердила, що це її телефон, який був викрадений 16 липня 2026 року в магазині АТБ;

-даними, які містяться у висновку експерта від 20 липня 2026 року № 1154/26 (а.с. 43-48) на підтвердження вартості мобільного телефону марки «OPPO Reno 8T» - 6865,83 грн.;

-даними, які містяться у протоколі огляду відеозапису та самому відеозапису (а.с. 65-86), на якому вбачається як ОСОБА_2 заходить до магазину АТБ, де обирає товари, з якими йде до каси. Поклавши товар, який обрав, на ленту, підходить до іншої каси, яка не працює, та на якій лежить телефон, прикриває його своїм гаманцем, бере в руки та йде до каси оплачувати товар. Після цього останній прямує до виходу.

Щодо показань обвинуваченого ОСОБА_2 у судовому засіданні, в яких він заперечував умисел на крадіжку, то суд уважає їх такими, що не відповідають дійсності і спрямовані на уникнення останнім кримінальної відповідальності, оскільки вони були спростовані, переглянутим в судовому засіданні відео з камер відеоспостереження, з якого вбачається, що останній, беручи мобільний телефон, оглядається, після чого виходить з магазину. При цьому, останній не повідомляє касира чи охорону про те, що знайшов мобільний телефон.

Отже, аналізуючи такі дії ОСОБА_2 суд приходить до висновку, що останній мав на меті залишити мобільний телефон собі, а його версія, що він ніби то чекав дзвінка господаря - є його версією захисту, оскільки нічого йому не заважало повідомити будь-кого з працівників магазину про знайдення телефону.

Таким чином, суд повно і всебічно розглянувши кримінальне провадження, проаналізувавши та оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, у тому числі перевіривши і оцінивши усі доводи обвинуваченого ОСОБА_2 про його невинуватість у крадіжці, уважає, що фактичні обставини в кримінальному провадженні встановлені у спосіб, визначений кримінальним процесуальним законом, та винуватість останнього у вчиненні ним інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, є доведеною та кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна, вчинене в умовах воєнного стану.

При призначенні ОСОБА_2 покарання, суд ураховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, який відповідно до вимог ст. 12 КК України є тяжким, обставини вчинення правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який належних висновків для себе не зробив та вчинив новий умисний злочин, за даними облікової документації не перебуває на обліку у лікаря психіатра, з 2024 року перебуває на обліку у лікаря нарколога, відсутність обставин, що обтяжують та пом`якшують покарання, уважає за необхідне призначити останньому покарання у виді позбавлення волі, але в мінімальних межах, передбачених санкцією ч. 4 ст. 185 КК України.

Щодо доводів ОСОБА_2 про визнання пом`якшуючою обставиною - щире каяття, то суд зазначає наступне.

Так, протягом судового розгляду ОСОБА_2 хоч і вказував про щире каяття, проте фактично вину не визнав, вказуючи про відсутність умислу на вчинення крадіжки.

Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого кримінального правопорушення, що значно ускладнює його розкриття, визнає свою вину після дослідження усіх доказів для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим, справжнім.

Отже, щире каяття повинно ґрунтуватися на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась, та нести кримінальну відповідальність за вчинене, а також зазначена обставина має знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження (постанова ВС від 9 червня 2022 року справа № 161/2844/20, провадження № 51 - 6079 км 21).

Проте, у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_2 під час судового розгляду свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України не визнав.

Підстав для застосування до обвинуваченого ст. 75 КК України суд не вбачає, оскільки його виправлення, ураховуючи викладене, а також те, що останній раніше вже звільнявся від відбування покарання з випробуванням, однак це не призвело до позитивних змін в його особистості і не створило у нього готовності до самокерованої правослухняної поведінки у суспільстві, оскільки він продовжує вчиняти злочини, що свідчить про те, що він вперто не бажає стати на шлях виправлення, можливо лише за умови його ізоляції від суспільства.

Саме таке покарання, на думку суду, буде справедливим, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових правопорушень.

Долю речових доказів та процесуальних витрат вирішити у відповідності до вимог ч. 9 ст. 100 та ч. 2 ст. 124 КПК України.

Керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у виді 5 років позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 вираховувати з дня його фактичного затримання, після вступу вироку в законну силу.

Речові докази по справі: мобільний телефон марки «OPPO Reno 8T» - залишити власнику; диск DVD - залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Київського Апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1