Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №752/5766/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/5766/26

Провадження № 2-о/752/261/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

09.09.2026 року Голосіївський районний суд міста Києва

у складі головуючого по справі судді - Мазура Ю.Ю.,

за участю секретаря судового засідання - Процюка Б.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: державний нотаріус Шостої київської державної нотаріальної контори Прудь Н.В. про встановлення факту, що має юридичне значення, -

В С Т А Н О В И В :

У березні 2026 року заявник ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , заінтересована особа: державний нотаріус Шостої київської державної нотаріальної контори Прудь Н.В. про встановлення факту, що має юридичне значення.

Свою заяву заявниця обґрунтовувала тим, що ОСОБА_1 є спадкоємцем після смерті своєї матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживала та місце проживання якої було зареєстровано в АДРЕСА_1 . Спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_3 , складається з частки квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що належала померлій на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого відділом приватизації державного житлового фонду Печерського району м. Києва 14.03.1994 ОСОБА_4 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_4 , спадкоємцем яких була їх дочка ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав. У правовстановлюючих та актових документах ОСОБА_5 зазначена по різному, а саме: ОСОБА_5 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 . Заявник зазначає, що розбіжності виникли у зв`язку з використанням різних мов та історичних особливостей ведення актових записів, а також застосування зменшеної форми імені.

Враховуючи викладене, заявник просить встановити факт належності ОСОБА_5 , 1910 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , правовстановлюючих та актових документів, у яких вона зазначена як: ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_7 .

Заявниця в судове засідання не з`явилась, про час, дату та місце розгляду заяви повідомлена в установленому законом порядку. Надала до суду заяву, в якій просила провести розгляд заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, - за відсутності сторони заявника.

Заінтересована особа в судове засідання не з`явилась, про час, дату та місце розгляду заяви повідомлена в установленому законом порядку. Представник заінтересованої особи подав до суду заяву, в якій зазначив, що просить провести розгляд справи за його відсутності, вимоги заяви підтримує та просить їх задовольнити.

Суд, дослідивши подані документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293, п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зокрема і про встановлення фактів родинних відносин між фізичними особами.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, що ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим відділом реєстрації смерті у м. Києві 07.07.2002, про що зроблено відповідний актовий запис № 10719.

У правовстановлюючих та актових документах ОСОБА_5 зазначена по різному, а саме: ОСОБА_5 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 .

Як вбачається з матеріалів справи, 01.12.1936 між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим відділом РАЦС Ленінського райвиконкому м. Києва.

Згідно виписки з паспорта ОСОБА_5 народилась в 1910 році, постійне місце проживання: АДРЕСА_1 .

Згідно довідки № 131/265 від 12.06.1998, виданої Інститутом мовознавства ім. О.О. Потебні, ім`я « ОСОБА_7 » є скороченою формою повного написання ім`я « ОСОБА_5 », тому імена « ОСОБА_7 » та « ОСОБА_5 » вважається ідентичними.

14.01.2026 державним нотаріусом Шостої київської державної нотаріальної контори видано Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 14.01.2026, з якої вбачається, що 22.03.2018 на підставі заяви ОСОБА_1 була заведена спадкова справа № 169/2018 щодо майна її матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка проживала та місце проживання якої було зареєстровано в АДРЕСА_1 .

14.01.2026 до Шостої київської державної нотаріальної контори надійшла заява від ОСОБА_1 про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру, розташовану в АДРЕСА_1 .

Спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_3 , складається з частки квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що належала померлій на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого відділом приватизації державного житлового фонду Печерського району м. Києва 14.03.1994 ОСОБА_4 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_5 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_5 , спадкоємцем яких була їх дочка ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав.

Згідно Експертного висновку № 056/2252-а/2 від 12.11.2024, проведеного «Українським бюро лінгвістичних експертиз» повідомлено, що запис українською мовою особового імені ОСОБА_5 (свідоцтво про смерть, запис ОСОБА_5 ), записи російською мовою ОСОБА_5 (виписка із паспорта, довідка про народження, ордер на квартиру, запис ОСОБА_5 ) та ОСОБА_7 (свідоцтво про укладення шлюбу, запис ОСОБА_14 / ОСОБА_7 , свідоцтво про народження ОСОБА_15 , запис мати ОСОБА_7 ) у документах, наданих для експертизи, є ідентичними.

Розбіжності в записах російською мовою виникли внаслідок документальної фіксації варіантів особового імені: офіційного ОСОБА_5 та розмовно-гіпокористичного ОСОБА_7 , яким у практиці міжмовного співвіднесення імен відповідає українське офіційне ім`я ОСОБА_5 та розмовно-гіпокористичного ОСОБА_7 , що його більшість українських та російських ономастичних джерел подають як окреме ім?я.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Перелік фактів, які підлягають встановленню судом в окремому провадженні, викладений в ч. 1 ст. 315 ЦПК України та не є вичерпним (ч. 2 ст. 315 ЦПК України).

Згідно абз. 2 п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України за №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Аналогічно згідно п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

Відповідно до роз`яснення п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року р. № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення відповідно до п.6 ст.273 ЦПК факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи надані суду стороною заявника копії документів, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: державний нотаріус Шостої київської державної нотаріальної контори Прудь Н.В. про встановлення факту, що має юридичне значення, що мають юридичне значення, - підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 315 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: державний нотаріус Шостої київської державної нотаріальної контори Прудь Н.В. про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_5 , 1910 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , правовстановлюючих та актових документів, у яких вона зазначена як: ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_7 .

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Ю.Ю. Мазур