Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №173/3156/26 — Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Суд: Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення правил використання об'єктів тваринного світу

Дата: 15 вересня 2026 р.

Справа: №173/3156/26

Суддя: Кожевник О. А.

Справа № 173/3156/26

Провадження № 3/173/946/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Суддя Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Кожевник О.А., розглянувши адміністративний матеріал який надійшов з Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 4 ст. 85 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

04 вересня 2026 року до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області вперше надійшов протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 85 КУпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ДП № 007512 від 16.05.2026 о 12 год. 45 хв. ОСОБА_1 за адресою: Дніпропетровська область, Кам`янський район, с. Мишурин Ріг, в акваторії Кам`янського водосховища здійснював лов водних біоресурсів з гумового човна забороненим знаряддям лову, а саме: сітки жилкові: 4 шт. Зафіксовано вилов водних біоресурсів: карась сріблястий 89 шт. вагою 33,365 кг., сазан 3 шт. вагою 1,310 кг., окунь 3 шт. вагою 0,85 кг., лящ 1 шт., вагою 700 г., судак 1 шт. вагою 90 гр., рак 7 шт. вагою 24 гр., чим порушив п.п. 1 п. 1 розділу 4 «Правил любительського рибальства» за що передбачена відповідальність за ч. 4 ст. 85 КУпАП.

В судове засідання особа стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Частина 4 ст. 85 КУпАП передбачає відповідальність за грубе порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову).

Разом з цим незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду, передбачає кримінальну відповідальність за ч. 1 ст. 249 КК України.

Дослідивши матеріали справи, доходжу висновку про направлення матеріалів прокурору для перевірки фактів щодо вчинення кримінального правопорушення з наступних підстав.

Так, протоколом про адміністративне правопорушення серії ДП № 007512 ОСОБА_1 інкримінується вилов водних біоресурсів незаконними знаряддями лову.

Як вбачається з опису знарядь незаконного добування водних живих ресурсів, плавучих, транспортних засобів, зброї та боєприпасів, спеціальних документів, водних живих ресурсів в ОСОБА_1 вилучено зокрема рибу: карась сріблястий – 89 шт. вагою 33365 кг., сазан – 3 шт. вагою 1310 кг., окунь – 3 шт. вагою 0,850 кг., лящ – 1 шт. вагою 0,7 кг., судак – 1 шт. вагою 0,09 кг., рак – 7 шт. вагою 0,240 кг.

Розрахунком збитків до протоколу серії ДП № 007512 стосовно ОСОБА_1 встановлено, що його діями рибному господарству України заподіяно шкоду на суми 189873 грн.

Постановою старшого дізнавача СД ВП № 3 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області про закриття кримінального провадження від 15.07.2026 кримінальне провадження № 12026046430000029 від 17.05.2026 закрито у зв`язку з тим, що в діях ОСОБА_1 відсутні складові кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України та недостатньо доказів для доведення вини та умислу ОСОБА_1 у скоєнні вказаного проступку.

Зі змісту постанови вбачається, що на теперішній час проведено всі можливі слідчі дії по матеріалам вказаного кримінального провадження, однак отримати достатню кількість доказів, які б могли підтвердити вину громадянина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного кримінального проступку не надалось за можливе. В ході досудового розслідування проведено усі можливі заходи спрямовані на встановлення особи (осіб) яка (які) причетна (причетні) до вчинення вказаного кримінального проступку, однак встановити таких не надалось за можливе.

Висновок постанови «про відсутні складові кримінального правопорушення» та «недостатність доказів» для доведення вини та умислу особи є взаємовиключними обставинами та різними підставами для закриття кримінального провадження. Щодо наявності складової кримінального правопорушення свідчить період лову – нерестовий та розмір завданих збитків.

Поняття істотної шкоди, загадане у частині 1статті 249 Кримінального кодексу України є поняттям оціночним і визначається з урахуванням конкретних обставин справи.

Такі ж правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11.12.2023 у справі № 182/4973/15-к.

На те, що шкода є істотною, можуть вказувати, зокрема, такі дані: знищення нерестовищ риби; вилов риби в період нересту, нечисленних її видів або тих, у відтворенні яких є труднощі; добування великої кількості риби, водних тварин чи рослин або риби чи тварин, вилов яких заборонено, тощо.

Зазначені правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 21.04.2021 у справі № 708/392/18.

Надалі Верховний Суд розвинув і доповнив практику щодо питання визначення істотності шкоди для цілей кваліфікації кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 249 Кримінального кодексу України.

Зокрема, у постанові від 24.10.2022 у справі № 539/2153/21 Верховний Суд виснував, що розмір відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням (проступком), передбаченим частиною 1 статті 249 статті 249 Кримінального кодексу України, можливо достовірно встановити без спеціальних знань, маючи дані щодо виду й кількості риби, і на підставі простих арифметичних розрахунків. При цьому розмір та вага риби не мають значення.

У зазначеній постанові йдеться про законність обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2011 року № 1209.

Верховний Суд у постанові від 31.05.2022 у справі № 678/536/21 звернув увагу на те, що Такси є інтегрованим вираженням шкоди, що завдається незаконним видобування водних біоресурсів. Ця шкода вирахувана для кожного виду біоресурсів і в перерахунку на визначену його кількість, і Суд вважає ці норми чітко і ясно сформульованими. Нормативний акт, яким затверджено Такси, і самі вони опубліковані й доступні кожній особі. Їх чіткість і доступність дозволяє будь-якій особі передбачати юридичні наслідки незаконного вилову риби, у тому числі розмір істотної шкоди довкіллю.

Як убачається з розрахунку збитків, розмір шкоди визначений з урахуванням такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення громадянами України, іноземцями та особами без громадянства цінних видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах України (далі - Такси).

Таким чином, враховуючи усталену судову практику Верховного Суду істотна шкода може бути встановлена на підставі Такс.

Суд вважає, що враховуючи розмір заподіяної шкоди у грошовому виразі, обчислений на підставі згаданих Такс, заподіяна правопорушенням шкода є істотною.

Крім того вилов риби здійснено в період фактичних термінів нерестової активності карася сріблястого у 2026 році, тобто в період нересту.

Суддя враховує, що діючим законодавством України передбачено адміністративну та кримінальну відповідальність за незаконний вилов живих водних біоресурсів.

Розмір заподіяної шкоди впливає для винних осіб на вид та розмір відповідальності, що у свою чергу, визначає застосування норм певної галузі права.

Склад кримінального правопорушення передбачений ст. 249 КК України передбачає визначення його основних елементів.

Об`єкт кримінального правопорушення - встановлений порядок раціонального використання, охорони і відтворення риб та інших об`єктів водної фауни як важливої складової частини навколишнього природного середовища.

Рибальство, включаючи добування водних безхребетних тварин, є одним з видів використання об`єктів тваринного світу. Особи, які займаються промисловим, любительським та спортивним рибальством і здійснюють у такий спосіб загальне або спеціальне використання об`єктів тваринного світу, зобов`язані дотримуватись установлених правил, норм, лімітів, строків, використовувати тваринний світ у способи, що не допускають порушення цілісності природних угруповань і забезпечують збереження тварин, яких не дозволено використовувати.

Предметом кримінального правопорушення виступають водні живі ресурси, тобто організми, життя яких постійно або на окремих стадіях розвитку неможливе без перебування (знаходження) у воді. Це, зокрема: риби різних видів на всіх стадіях свого розвитку - статевозрілі екземпляри, мальки, ікра; морські ссавці (дельфіни, кити, тюлені, моржі, нерпи); ракоподібні і голкошкірі водні безхребетні тварини (раки, краби, креветки, трепанги, морські їжаки, морські зірки), молюски (головоногі, черевоногі, двостулкові - мідії, кальмари, устриці тощо); промислові водні рослини і водорості, які використовуються для виготовлення продуктів харчування, добрив, медичних препаратів і які підлягають спеціальному правовому захисту (наприклад, ламінарія, або морська капуста).

Об`єктивна сторона кримінального правопорушення характеризується сукупністю трьох ознак: 1) діяння - незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом; 2) наслідки у вигляді істотної шкоди; 3) причинний зв`язок між діянням і наслідками.

Зайняття водним добувним промислом - це дії, які полягають у вилученні (ловля, збирання, добування тощо) будь-якими знаряддями (промисловими, любительськими, забороненими) водних живих ресурсів із природного середовища. Поняття "промисел" використовується у даному разі не як позначення певного різновиду множинності злочинів, а як характеристика об`єктивної сторони злочинного посягання на

Як вбачається з матеріалів справи, внаслідок незаконного вилову живих водних біоресурсів, що виявлено 16.05.2026 р. о 12 год. 45 хв. в с. Мишурин Ріг в акваторії Кам`янського водосховища рибному господарству України завдано шкоду в сумі 189873 грн., яка є істотною.

Твердження дізнавача викладені в постанові про закриття кримінального провадження через встановлення порушення процесуальних вимог під час виявлення та документування правопорушення співробітниками Управління державного агентства з розвитку та меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області, оскільки з отриманого відеозапису відсутні активні дії особи порушника щодо влаштування та витягування знарядь лову та вилову риби, що не дали підстави використовувати це відео як доказ вчиненого проступку саме ОСОБА_1 та не визнання останнім провини не дають підстав кваліфікувати вказану подію як адміністративне правопорушення вчинене цією особою, адже розмір завданої шкоди не змінився.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами ст. 284 КУпАП, постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.

Враховуючи те, що в діях невстановленої особи, яка завдала істотної шкоди рибному господарству наявний склад відповідного кримінального правопорушення, а надання оцінки цим діям можливо здійснити лише за результатами проведення процесуальних та слідчих дій у межах кримінального провадження, тому суд вважає за необхідне направити матеріали справи на підставі ст. 253 КУпАП керівнику Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області, а провадження по справі закрити.

На підставі викладеного та керуючись ст. 85, 253, 284 КУпАП, суддя –

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 85 КУпАП.

Матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за правопорушення передбачені ч. 4 ст. 85 КУпАП передати керівнику Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області для прийняття рішення в порядку КПК України.

Про передачу матеріалів прокурору повідомити осіб інтересів яких це стосується.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя: О.А. Кожевник

Оригінал: reyestr.court.gov.ua