Постанова від 03 березня 2011 р. у справі №2а-527/11/0970 — Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2011 р. Справа № 2a-527/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Тимощука О.Л.

при секретарі Бурда М.Р.

за участю:

представника позивача - Вдовіна Р.Т.;

представника відповідача - Курищука А.Р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області

до відповідача: ОСОБА_1

про стягнення отриманих коштів в сумі 10387,03 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області звернулось в суд з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (надалі також –відповідач) про стягнення з відповідача отриманих доплат до пенсії за період з 10.05.2006р. по 31.11.2010р. в сумі 10387,03грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що постановою Надвірнянського районного суду від 10.07.2007 року, яка ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.12.2007 року залишена без змін, позивача зобов`язано здійснити перерахунок та виплатити відповідачу пенсію з 10.05.2006 року з врахуванням підвищення до посадового окладу у розмірі 25%. На виконання вищенаведеної постанови позивачем проведений перерахунок пенсії та виплачено відповідачу доплату до пенсії за період з 10.05.2006р. по 31.11.2010р. в сумі 10387,03грн.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 03.11.2010 року постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 10.07.2007 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.12.2007 р. –скасовано, а в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області - відмовлено.

За наведених підстав позивач вважає, що кошти, виплачені відповідачу за рішенням суду, яке скасоване підлягають поверненню в судовому порядку на підставі заявленого адміністративного позову.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти адміністративного позову заперечив, вказуючи на те, що позивачем, всупереч вимог статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України, обрано невірний спосіб захисту своїх прав, оскільки в даному випадку, питання про поворот виконання судового рішення, що не було вирішено судом апеляційної чи касаційної інстанції розглядається адміністративним судом, в якому знаходиться справа, а тому заявлений адміністративний позов не підлягає задоволенню. Просив в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши та дослідивши наявні докази суд дійшов висновку, що заявлений адміністративний позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що постановою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 10 липня 2007 року зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зробити перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років та провести її виплату, в користь останнього, з врахуванням підвищення посадового окладу 25% за військову службу в гірській місцевості (а.с.5,6).

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2007 року вищевказану постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 10 липня 2007 року залишено без змін (а.с.7-9).

Відповідно до частини 3 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Частиною 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

На виконання постанови Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 10 липня 2007 року позивачем 31.05.2008 року проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 та виплачено доплати до пенсії за період з 10.05.2006 року по 31.11.2010 року в сумі 10387,03грн.(а.с.13).

Постановою Вищого адміністративного суду України від 03 листопада 2010 року з підстав порушення норм матеріального права постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 10.07.2007 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.12.2007 р. –скасовано, натомість ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій при призначенні пенсії –відмовлено (а.с.10-12).

Згідно із частиною 1 статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України питання про поворот виконання судового рішення вирішує суд апеляційної чи касаційної інстанції, якщо, скасувавши судове рішення (визнавши його нечинним або таким, що втратило законну силу), він закриває провадження у справі, залишає позовну заяву без розгляду або відмовляє у задоволенні адміністративного позову чи задовольняє позовні вимоги у меншому розмірі. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що у випадках, встановлених частиною першою цієї статті, суд, ухвалюючи нове судове рішення, повинен зобов`язати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим судовим рішенням або визначити інший спосіб і порядок здійснення повороту виконання. Відповідно до частини 3 цієї статті якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене судом апеляційної чи касаційної інстанції, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, у якому знаходиться справа.

Таким чином, суд погоджується з позицією відповідача, що порядок вирішення питання про поворот виконання судового рішення як спосіб захисту прав та інтересів позивача, що зокрема полягає у поверненні відповідачем одержаних коштів за судовим рішенням, яке скасоване, чітко регламентований статтею 265 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому позивачем передусім обрано невірний спосіб захисту свого права.

Крім цього, статтею 266 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що поворот виконання постанови про відшкодування шкоди, завданої суб`єктом владних повноважень каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, постанови про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, а також постанови про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо скасована постанова була обґрунтована на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для скасування Вищим адміністративним судом України постанови Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 10.07.2007 року та ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.12.2007 року, при повному і правильному встановленні всіх обставин справи, стало порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

За наведених обставин, виходячи із аналізу статті 266 Кодексу адміністративного судочинства України не допускається поворот виконання судових рішень за вимогами про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, якщо скасована постанова не ґрунтувалась на завідомо неправдивих відомостях чи підроблених документах. Отже особа, яка добросовісно одержувала за скасованою чи зміненою постановою певні виплати не повинна повертати ці кошти чи надміру одержані кошти, а з набранням законної сили новим судовим рішенням вона лише втрачає право на одержання подальших виплат або зберігає це право щодо виплат у меншому розмірі.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищенаведене та вказані правові норми суд дійшов висновку, що заявлений адміністративний позов є безпідставним, а позовні вимоги такі, що не підлягають до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб`єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п`ятиденного строку з моменту отримання суб`єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: /підпис/ Тимощук О.Л.

Постанова складена в повному обсязі 09.03.2011 року.