Вирок від 09 вересня 2026 р. у справі №691/1042/22 — Городищенський районний суд Черкаської області

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 691/1042/22

провадження № 1-кп/691/100/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 рокум. Городище

Городищенський районний суд Черкаської області під головуванням судді ОСОБА_1 , за участі секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , прокурорів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , та обвинуваченого ОСОБА_12 , потерпілого ОСОБА_13 , розглянувши, у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городище Черкаської області кримінальне провадження № 12022255380000093 відомості 13 червня 2022 року внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань, про обвинувачення

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с. Вирішальне, Лохвицького району, Полтавської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, із вищою освітою, не одруженого, не працюючого, особи з інвалідністю І групи та учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

І. Формулювання обвинувачення, яке пред’явлено особі і визнане судом доведеним.

ОСОБА_12 , 12 червня 2022 року близько 20 години 00 хвилин, перебуваючи на вул. Г. Чорнобиля у м. Городище Черкаської області, поряд зупинки громадського транспорту, де на ґрунті триваючих неприязних відносин із ОСОБА_13 , реалізуючи свій злочинний умисел на протиправне заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_13 , діючи умисно, протиправно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, телескопічною палицею яка була при ньому, завдав нею декілька ударів в область голови, ніг та рук ОСОБА_14 , внаслідок чого ОСОБА_14 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми: струсу головного мозку, синців та саден голови, синця лівого стегна, саден правого ліктьового суглобу, правого передпліччя, лівого колінного суглоба, лівої гомілки, правого колінного суглобу, правої гомілки, які відповідно до висновку експерта від 20.10.2022 року, які відносяться до легких тілесних ушкоджень та легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

ІІ. Позиції сторін під час судового розгляду, показання допитаних осіб та дослідженні докази.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_12 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні за ч. 2 ст. 125 КК України не визнав, пояснив, що 12.06.2022 року їхав на велосипеді, почув, що його покликали, зупинився. ОСОБА_13 почав говорити, що він фашист, потім побачив, що він з ножем кидається, розумів як візьме велосипед то він нанесе йому удари ножем, ситуація була екстремальна. Потім ОСОБА_13 хапає його за футболку та наніс під ліву руку 12 ударів ножем, люди, почали його відтягувати, він швидко поїхав велосипедом додому, після цього поїхав у лікарню, з сином і дружиною, в лікарні йому позашивали рани, потім госпіталізували майже на 2 тижні. Потерпілого ОСОБА_13 не вдарив, він пішов в лікарню через 2 доби. Не наносив йому тілесних ушкоджень. З ОСОБА_13 не було ніяких відносин, знав заочно. Почалась розмова за нацизм. Інші особи, які там були присутні, йому не відомі. ОСОБА_13 весь час мав намір нанести тілесні ушкодження. Де отримав потерпілий тілесні ушкодження йому не відомо. Як потерпілий падав також не може сказати. ОСОБА_13 схватив його лівою рукою, а правою наносив тілесні ушкодження. Коли той бив його ножем, то можливо ударив у відповідь. Предметом була алюмінієва вудочка. Палицею його не бив. Після події з потерпілим не спілкувався. Від неправомірних дій потерпілого він отримав тілесні ушкодження, які зазначені у висновку експерта: рани грудної клітки зліва, поперекової області із обох сторін та лівої верхньої кінцівки від колюче-ріжочого предмета, та відносно потерпілого було порушено кримінальне провадження. Фактично по одній і тій ж події (підстави, обставини) він являється потерпілим (кримінальне провадження № 12022255380000092 від 13 червня 2022 року за яким ОСОБА_13 обвинувачується за ч. 2 ст. 125 КК України), та обвинуваченим в цьому провадженні, дані процесуальні рішення є неправомірними. Вважає, себе не причетним до скоєного кримінального правопорушення (завдання тілесних ушкоджень), та являється потерпілим від неправомірних дій ОСОБА_13 .

Оскільки, обвинувачений вину не визнав, судом здійснено загальний порядок судового розгляду, та під час дослідження обставин справи і перевірки їх доказами, судом за клопотанням сторони обвинувачення та сторони захисту були допитані:

- Потерпілий ОСОБА_13 , який в суді пояснив, що до події 11.06.2022 в нього з обвинуваченим був конфлікт. За 1-1,5 роки до цього обвинувачений ОСОБА_12 пропонував оформити (купити) УБД в Гаркуші прізвисько " ОСОБА_15 ", який прийшов з армії, привіз документи, і вони з ОСОБА_12 торгували документами методом підстави в них прізвищ. Вся схема проходила через воєнкомат і все здавалося законно. Проте, у нього виникли сумніви як воно пройде, бо судимий. Ціна питання 150 тис грн, натомість казали йому, що буде отримувати пенсію УБД. Хвалився тим, що є зв`язки в Міноборони. Але він відмовився, побоюючись віддавати так просто кошти. Чув, що бажаючих було багато. Він категорично відмовився. Після деякого часу до нього дійшла інформація про те, що приїхали якісь люди до ОСОБА_12 , й провели з ним жорстку бесіду. Тож сам обвинувачений ОСОБА_12 вирішив, що саме він направив (натравив) цих людей і почав мати до нього претензії. В день події, 12.06.2022, в районі залізничного вокзалу, близько 20:00 год, йшов із знайомою ОСОБА_16 та її онуком прогулятись до ставка. Побачив обвинуваченого ОСОБА_12 та ОСОБА_17 , які їхали на велосипедах. Обвинувачений повз нього проїхав метрів 10 розвернувся, а ОСОБА_18 став подалі. ОСОБА_12 поклав велосипед й почав провокувати його розмовою, криками, крикнув до нього матом. Він повернувся, побачив, що обвинувачений дістає з сумки щось на зразок "дубинки" сталевої, і почав його бити, якою бив його в основному по голові. Він намагався ухилятись, але удари прийшлись по руці, голові. Почалась бійка. В його кармані був манікюрний набір, дістав його, а саме пилочку для нігтів, почав відмахуватись. Пилочку дістав тоді коли обвинувачений повалив його на землю, сидів на ньому і наносив удари. На цей час вже був весь в крові з численними травмами. Обвинуваченого почали відтягувати перехожі, але йому було все одно. Пам`ятає події частково, бо вже був непритомний, періодично приходив до тями, з допомогою людей добрався до дому. Вдома вже приїхала поліція. Був в тяжкому стані для спілкування з ними, заяву поки не писав бо не міг. На наступний день знов поліція приїхала, почали говорити за заяву, але він не хотів писати. Після того знайомий повіз зняти побої. Це було через пару днів. Заяву написав тільки після того як зняв побої. До лікарні одразу не поїхав, бо думав пройде, не звик писати заяви до поліції щодо побиття. Лікувався на стаціонарі близько 20 днів, отримав струс головного мозку та інші ушкодження тілесні від дій обвинуваченого. Після бійки погана пам`ять. Сам обвинувачений того ж дня написав на нього заяву в поліцію. Примиритись з обвинуваченим немає бажання, бо отримав травми, які призвели до часткової втрати працездатності та здоров`я.

- Свідок ОСОБА_19 , пояснив суду, що влітку 2022 року після обіду, ближче до вечора, до 20:00 год, їхав на велосипеді по вулиці біля магазину Діаніс в м. Городищі, побачив скупчення людей. Всього було десь до п`ятнадцяти людей. Побачив коли вже всі розходились, серед них були ОСОБА_12 і ОСОБА_13 , яких знає як жителів міста, раніше працював у ОСОБА_13 . Чи були у них тілесні ушкодження, точно сказати не може, тому що обвинувачений і потерпілий знаходились від нього на відстані трьох/чотирьох метрів. Пригадує, що бачив у когось з них, щось на обличчі, якісь тілесні ушкодження.

- Свідок ОСОБА_17 , пояснив суду, що влітку, червень 2022 року, у вечірній час їхав на велосипеді, побачив, що на зупинці залізничного вокзалу бійка, втрутився туди, вирішив розбороняти. В обвинуваченого були порізи на футболці, рукавах, з ним на цю тему не розмовляли. З потерпілим була дружина з дитиною на руках. У ОСОБА_13 були наче ножиці в руках. На час коли він під`їхав їх розбороняти у ОСОБА_12 в руках нічого не було. Бійку припинив ОСОБА_13 , пішов додому. Під час бійки, не може сказати, хто та куди наносив удари, не бачив тілесних ушкоджень ні на кому із них. На протязі години після події до нього зателефонував працівник поліції взяти покази.

Також, в судовому засіданні було досліджено письмові докази сторони обвинувачення:

- Витяг з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань, номер кримінального провадження: 12022255380000093, дата реєстрації: 13.06.2022 16:35:27, за заявою потерпілого ОСОБА_13 , короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: 13.06.2022 року до відділення поліції № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області із заявою звернувся ОСОБА_13 про те, що 12.06.2022 року йому в м. Городище по вул. Г. Чорнобиля Черкаської області, поряд залізничного вокзалу, були спричинені тілесні ушкодження.

- Протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 13.06.2022 року, заяву прийнято від ОСОБА_13 , що 12.06.2022 року близько 19:30 год в м. Городище по вул. Г. Чорнобиля біля зупинки громадського транспорту ОСОБА_12 раптово з незрозумілих причин спричинив тілесні ушкодження, наносячи удари розкладеним металевим кийком.

- Повідомлення № 26 про нещасний випадок невиробничого характеру від 14.11.2022 року, потерпілий ОСОБА_13 , місце, де стався нещасний випадок, дата і час травмування - район залізничного вокзалу 12.VI. 18.00, дата і час звернення до лікувального закладу 14.VI. 14.45, діагноз: ЗЧМТ Струс г/мозку, подія, що призвела до нещасного випадку побиття.

- Фото зображення на шести аркушах, на яких зафіксовано ознаки побиття потерпілого ОСОБА_13

- Виписку № 1957 із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого, ПІБ ОСОБА_13 , дати у стаціонарі: надходження 14.06.2022, виписки 07.07.2022, осиновий діагноз: S06.0 Струс головного мозку, забій м’яких тканин скроневої ділянки /12.06.2022/, цефастенічний с-м, зміни на КТ гол мозку /геморагічна ембібіця м’яких тканин скроневої ділянки справа, помірна інфільтрація цих відділів 15.06.22/. Ускладнення: Н90.3 Нейросенсорна втрата слуху, двостороння. Двобічна гостра посттравматична сенсоневральна приглухуватість 1 ст., Н60.8 Крововилив в шкіру правого вуха.

- Комп`ютерну томографія № 1070 головного мозку, дата обстеження 15.06.2022, ПІБ ОСОБА_13 .

- Консультативний висновок спеціаліста КНП "Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради" , ПІБ ОСОБА_13 , від 16.06.2026 року, висновок (встановлений діагноз) : S06.0 Струс головного мозку, ЗЧМТ, струс головного мозку, забій м’яких тканин правої скроневої ділянки /12.06.2022/, Цефастенічний синдром; від 28.06.2022 року, висновок (встановлений діагноз) : Н90.3 Нейросенсорна втрата слуху, двостороння. Двобічна гостра посттравматична сенсоневральна приглухуватість 1 ступеню.

- Аудіографа (тональна і мовна) № 2140 від 26.08.2022 року, КНП "Черкаська обласна лікарня ЧОР" Сурдологічний центр, ПІБ ОСОБА_13 .

- Протокол проведення слідчого експерименту від 22.09.2022 року за участі потерпілого ОСОБА_13 з фототаблицею, на яких зафіксовано події, що відбулися 12.06.2022 року на зупинці громадського транспорту в районі залізничного вокзалу в м. Городище, а саме, що останній перебував біля зупинки громадського транспорту в цей час до нього на велосипеді приїхав ОСОБА_12 , який дістав алюмінієву телескопічну палицю довжиною близько 60 см, якою розпочав наносити йому удари по різним частинам тіла, рукам, ногам, тулубу, голові від чого у нього пішла кров, в подальшому намагаючись вижити почав відходити, не втримався, і впав на асфальт та бетонне покриття. ОСОБА_12 був зверху нього та продовжував наносити удари палицею йому по голові та верхній частині тулубу, в свою чергу він почав наносити йому удари пилочкою для нігтів в ліву частину тулуба, після чого той встав та почав наносити палицею удари по його тілу, але куди саме наносились удари та їх цільність вказати не може, так як не реагував.

- Заяву ФОП ОСОБА_20 , яка до кримінального провадження долучила відеозапис з камер відеоспостереження за 12.06.2022 року, що розташовані на магазині "Крамниця", адреса: вул. Індустріальна, 2, м. Городище, Черкаська область.

- Протокол огляду предмету від 24.09.2022 року, а саме диску із відеозаписами із камер відеоспостереження магазину "Крамниця", який розташований за адресою: Черкаська область, м. Городище, вул. Індустріальна, 2, на якому зафіксовано конфлікт між чоловіками.

- Постанову про визнання речовими доказами та приєднання до матеріалів кримінального провадження від 24.09.2022 року, диск із відеозаписами камер відеоспостереження магазину "Крамниця", який розташований за адресою: Черкаська область, м. Городище, вул. Індустріальна, 2 - визнано речовим доказом в кримінальному провадженні № 12022255380000093.

- Диск із відеозаписами камер відеоспостереження магазину "Крамниця", який розташований за адресою: Черкаська область, м. Городище, вул. Індустріальна, 2, та фотозображення з нього на семи аркушах, які додані до матеріалів справи, та із відеозапису вбачається, що на ньому зафіксовано події, які відбулися 12.06.2022 близько 20:00 год, а саме, конфлікт між ОСОБА_12 (обвинувачений) та ОСОБА_13 (потерпілий), який розпочав обвинувачений. Відео має низьку якість, але не дивлячись на це, спростовує показання обвинуваченого про його не причетність до вчиненого проступку. На відеозаписі зафіксовано вул. Г. Чорнобиля м. Городище Черкаської області, ліворуч від якої по напрямку до центру м. Городище, розташований залізничний вокзал, а праворуч від якої розташовані магазин та зупинка громадського транспорту. По вул. Г. Чорнобиля, о 20:01:14 (час по камері 3), на велосипедах у напрямку центру міста рухаються двоє чоловіків на велосипедах, узбіччям дороги, один чоловік одягнений у футболку білого кольору, інший - одягнений у футболку чорного кольору. На автобусній зупинці знаходиться чоловік і видніються силуети ще однієї людини та дитини. О 20:01:30/37 чоловік, який одягнений у футболку темного кольору, зупинився на вулиці напроти автобусної зупинки, поставив велосипед біля зупинки громадського транспорту, а чоловік одягнений у футболку світлого кольору проїхав далі по вулиці. Чоловік, який одягнений у футболку темного кольору о 20:02:15, підходить до чоловіка, який одягнений у футболку світлого (сірого) кольору, що перебуває поблизу зупинки, та указаний чоловік, який одягнений у футболку світлого кольору починає відходити від чоловіка, який одягнений у футболку темного кольору. Чоловік, який одягнений у футболку темного кольору переслідує чоловіка, який одягнений у світлу футболку, та о 20:02:30 останній робить рух (схожий на "випад") у напрямку чоловіка, який одягнений у футболку темного кольору, а той о 20:02:31 робить різкий вимах руки (схожий на удар) в область голови чоловіка, одягненого у футболку світлого кольору, але останній відходить (відскакує) від нього. О 20:02:48 до них підходить інший чоловік у світлій футболці високого зросту, який попередньо їхав на велосипеді з чоловіком одягненим у футболку світлого кольору, та намагається їх розборонити. При цьому, останній стоїть обличчям до чоловіка, який одягнений у темну футболку, а чоловік одягнений у світлу футболку стоїть позаду, агресії не проявляє. Чоловік одягнений у футболку темного кольору починає переслідувати чоловіка у світлій футболці, а останній задкуючи постійно від нього відходить. О 20:04:05 чоловік, який одягнений у футболку світлого кольору робить замах рукою у напрямку чоловіка, який одягнений у футболку темного кольору, в область голови, той ухиляється. Переслідування триває близько трьох хвилин 30/40 секунд. Чоловік, який одягнений у футболку світлого кольору о 20:06:10/13 (час по камері 3) падає на тротуар на сідниці, спину, а чоловік, який одягнений у футболку темного кольору, знаходячись біля нього, замахується, наносячи йому удари. Наявність будь-яких предметів у руках чоловіка, який одягнений у футболку світлого кольору на відео не видно через низьку якість. Чи мається в руках чоловіка, який одягнений у футболку темного кольору телескопічна палиця на відео не видно також, через низьку якість, однак, наявність такої, а також нанесення нею ударів чоловіку, який одягнений у футболку світлого кольору, відповідно до наданих суду показань, не виключається обвинуваченим: "коли потерпілий бив його ножем, то можливо ударив у відповідь, предметом була алюмінієва вудочка", та підтверджується потерпілим.

- Висновок експерта № 05-11-01/127 від 20.10.2022 року, лікаря судово-медичний експерт Корсунь-Шевченківського міжрайонного відділення Комунальної установи "Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи" ОСОБА_21 , за підсумками: На підставі судово-медичної експертизи проведеної по факту отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_13 з урахуванням даних наданої на його ім’я медичної документації, даних протоколу проведення за його участі слідчого експерименту та у відповідь на поставлені питання прийшов наступних підсумків: ОСОБА_13 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми: струс головного мозку, синців та саден голови, синців лівого стегна, саден правого ліктьового суглобу, правого передпліччя, лівого колінного суглобу, лівої гомілки, правого колінного суглобу, правої гомілки, які виникли від дії тупого (-их) твердого (-их) предмету (-ів), могли виникнути в час, вказаний в постанові. Тілесні ушкодження у вигляді синця лівого стегна, саден правого ліктьового суглобу, правого передпліччя, лівого колінного суглобу, лівої гомілки, правого колінного суглобу, правої гомілки не спричинили короткочасного розладу здоров’я і по цій ознаці відносяться до легких тілесних ушкоджень. Тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми: струс головного мозку, синців та саден голови відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров’я. Тілесні ушкодження, які мали місце на тілі ОСОБА_13 , могли утворитися при обставинах, вказаних ним в протоколі проведення слідчого експерименту від 22.09.2022 за його участі.

- Постанову дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області капітана поліції ОСОБА_22 , про перекваліфікацію, від 26.10.2022 року, склад кримінального проступку у кримінальному провадженні за номером 12022255380000093 від 13.06.2022 року із ч. 1 ст. 125 КК України перекваліфіковано на ч. 2 ст. 125 КК України.

Та, дані які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_12 , в тому числі, характеристику за місцем проживання, за якою останній характеризується посередньо, з сусідами не конфліктує, заяв від сусідів та вуличного комітету не надходило; довідку КНП "Городищенське МО" від 07.07.2022 № 01-03-06/734, згідно облікової медичної документації ОСОБА_12 , за медичною допомогою до лікаря нарколога та лікаря психіатра не звертався; довідку ІНФОРМАЦІЯ_2 від 18.07.2022 № 1089, відповідно до якої ОСОБА_12 на обліку не перебуває, військову службу не проходив, статусу учасника АТО/ОСС не має; вимогу щодо наявності/відсутності судимості, ОСОБА_12 на 2022 рік не судимий, разом з тим, попередньо притягувався до кримінальної відповідальності.

Судом, також досліджені письмові докази, їх копії, надані стороною захисту, а саме: Висновок спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи, завідувач Смілянського міжрайонного відділення, ОСОБА_23 від 27.06.2022 року за № 133, за яким згідно даних судово-медичного огляду та додаткових даних (медичний документ) у ОСОБА_12 мало місце наступне: рани грудної клітки зліва, поперекової області із обох сторін та лівої верхньої кінцівки, дані ушкодження виникли від неодноразової дії знаряддя, яке володіло властивостями колюче-ріжучого, можливо типу ножа, могли бути спричинені за механізмом, який потерпілий повідомив в обставинах під час огляду, за давністю спричинення можуть відповідати часу, вказаному оглянутим, і за ознакою короткочасного розладу здоров’я відносяться до категорії легких, що спричинило короткочасний розлад здоров’я; Виписку № 1926 із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого, ПІБ ОСОБА_12 , який поступив зі скаргами на болі та наявності різаних ран на грудній клітці, лів. в/кінцівки і тулуба зліва, дати перебування у стаціонарі 12.06.22 (надходження), 21.06.22 (виписки); фотозображення футболки на двох аркушах, в якій, зі слів, ОСОБА_12 перебував під час події та на якій містяться порізи, та вказані докази, відповідно знаходяться в матеріалах кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_13 за ч. 2 ст. 125 КК України.

Заяв та клопотань щодо порушення порядку досудового розслідування від учасників кримінального провадження не надходило.

У судових дебатах обвинувачений ОСОБА_12 , вину не визнав, та незважаючи на сплив строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за інкримінований кримінальний проступок, просив визнати його невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 125 КК України та виправдати у зв’язку із відсутністю у його діях складу кримінального правопорушення, заперечує нанесення ударів потерпілому, як руками, так і будь-яким предметом. Зазначив, що думка його не змінилась, абсолютно не винний, потерпілого не бив і не планував цього робити. Саме ОСОБА_13 наніс йому дванадцять ножових поранень і з ціллю прикрити ці неправомірні діяння була порушена дана справа. Про те, що справа порушена неправомірно говорить рішення Верховного Суду України, яке неодноразово подавав і заявляв. Залишається при думці, що його незаконно притягують до кримінальної відповідальності і буде оскаржувати прийняте рішення суду. Одна і та ж особа, не може бути потерпілим та обвинуваченим, на що вказує постанова Пленуму Верховного Суду України від 2 липня 2004 року за № 13 "Про практику застосування судами законодавства, якими передбачені права потерпілих від злочинів", не можуть бути визнані потерпілими особи, які постраждали від злочину, вчиненого ними ж водночас, оскільки закон не пов’язує позбавлення особи статусу потерпілого з неправомірністю її поведінки, суди мають визнати особу потерпілим й у випадках, коли вчинення щодо неї злочину провокованого її діями. При цьому неправомірність поведінки потерпілого може бути врахована при кваліфікації дій обвинуваченого або призначенні йому покарання. Апеляційна інстанція, по справі щодо виправдувального вироку по обвинуваченню ОСОБА_13 , за його, як потерпілого, апеляційною скаргою на вказане судове рішення, затягує розгляд та не хоче виносити рішення. Впевнений у своїй правоті.

ІІІ. Кваліфікація дій обвинуваченого за законом України про кримінальну відповідальність.

Правозастосування - це здійснювана у процесуальному порядку діяльність суду, яка полягає в індивідуалізації юридичних норм стосовно конкретних суб’єктів і конкретних випадків в акті застосування норм права.

За нормами КК України, відповідальність за ч. 2 ст. 125 КК України, настає за заподіяння умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я або незначну втрату працездатності.

Вирішуючи питання про наявність у діях обвинуваченого складу інкримінованого кримінального правопорушення, суд дотримуючись вимог ст. 94 КПК України, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, вислухавши учасників процесу, свідків, дослідивши зібрані/надані сторонами докази в справі у заявленому обсязі, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв’язку, надавши юридичну оцінку діям обвинуваченого ОСОБА_12 та потерпілого ОСОБА_13 , вважає, що наведені вище докази є достатніми для висновку про доведеність винуватості обвинуваченого в умисному заподіянні легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я.

Як вбачається, зі змісту відеозапису, навпроти автобусної зупинки, чоловік, що їхав на велосипеді в темній футболці, як у подальшому з’ясувалося, обвинувачений ОСОБА_12 , о 20:01:30 зупиняється, заводить велосипед на зупинку громадського транспорту та ставить його, що свідчить про свідомість та цілеспрямованість його дій, задля можливості вільно пересуватися, та маючи намір вчинити бійку з ОСОБА_13 . Підходить до чоловіка в світлій футболці, як у подальшому з’ясувалося, потерпілого ОСОБА_13 , при цьому останній постійно відходить назад, намагаючись уникнути бійки, а обвинувачений ОСОБА_12 наступає на нього. Близько через пів хвилини переслідування, обвинувачений ОСОБА_12 робить різкий вимах руки (схожий на удар) в область голови ОСОБА_24 , останній відскакує. У цей час, о 20:02:48 до них підходить інший чоловік у світлій футболці високого зросту, який попередньо їхав на велосипеді з обвинуваченим ОСОБА_12 , як у подальшому з’ясувалося свідок ОСОБА_17 , та намагається їх розборонити. Потерпілий ОСОБА_13 агресії не проявляє. Обвинувачений ОСОБА_12 починає переслідувати потерпілого ОСОБА_13 , який задкуючи постійно від нього відходить. Свідок ОСОБА_17 намагається стати між ними та припинити конфлікт. Обвинувачений ОСОБА_12 о 20:06:10 звалює потерпілого ОСОБА_13 , наносячи йому удари.

Отже, такі дії обвинуваченого ОСОБА_12 були зумовлені наміром завдати шкоди здоров’ю потерпілого ОСОБА_13 і безпосередньо спрямовані на досягнення цього результату, а тому, містять об’єктивні та суб’єктивні ознаки кримінального правопорушення проти здоров’я особи і підлягають кваліфікації за наслідками, що настали, як умисне заподіяння легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я, за ч. 2 ст. 125 КК України.

Мотивом заподіяння легких тілесних ушкоджень потерпілому є виниклий конфлікт між обвинуваченим та потерпілим, а метою злочину - заподіяння тілесного ушкодження потерпілому.

При цьому, обвинувачений ОСОБА_12 усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, допускав можливість заподіяння потерпілому ОСОБА_24 тілесного ушкодження будь-якої тяжкості, у тому числі і легкого, та бажав його заподіяти, передбачав настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому. Між заподіяним обвинуваченим потерпілому легкого тілесного ушкодження, та суспільно небезпечним наслідком у вигляді короткочасного розладу здоров’я потерпілого є прямий причинний зв’язок.

Заперечення обвинуваченим ОСОБА_12 винуватості у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, суд розцінює як обраний обвинуваченим спосіб захисту, намір уникнути відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, оскільки винуватість ОСОБА_12 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, за викладених вище обставин повністю підтверджується зібраними на досудовому слідстві та безпосередньо дослідженими в судовому засіданні доказами, яким судом надано ретельну оцінку з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Наявність у обвинуваченого ОСОБА_12 тілесних ушкоджень, які зазначені у Висновку спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи ОСОБА_23 № 133 від 27.06.2022 року, хоч і може свідчити про те, що потерпілий ОСОБА_13 також наносив удари, однак не виключає протиправності дій обвинуваченого. Оскільки, саме обвинувачений був ініціатором бійки та не зважаючи на намагання свідка припинити її, продовжував наносити удари потерпілому.

Такі дії обвинуваченого ОСОБА_12 , суд кваліфікує за ч. 2 ст. 125 КК України, а саме умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я.

IV. Підсумок.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

У той же час згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема у справі "Скоппола проти Італії" від 17 вересня 2009 року (заява № 10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Згідно з п. 1 Постанови Пленуму ВСУ "Про практику призначення судами кримінального покарання" № 7 від 24.10.2015 року, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов’язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно п. 3, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із особливостей конкретного злочину і його обставин.

При призначенні покарання, суд враховує правовий висновок Верховного Суду, висловлений у постанові від 08.02.2018 року у справі № 522/20964/16-к, відповідно до якого визначені у ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного і доцільного заходу примусу, який би ґрунтувався на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяв досягненню справедливого балансу між правами і свободами особи та захистом інтересів прав держави і суспільства. Відповідно до вказаних засад особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з принципу співмірності, цей захід примусу за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їхній небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, які його пом’якшують і обтяжують.

Обставин пом’якшуючих вину обвинуваченого ОСОБА_12 , що передбачені ст. 66 КК України суд не вбачає.

Обтяжуючих вину обставин обвинуваченого ОСОБА_12 , передбачених ст. 67 КК України судом не встановлено.

Дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на те, що головною метою покарання є виховання та соціальна реабілітація винного, та обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_12 , суд враховує характер та тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, фактичні обставини справи, його поведінку, відсутність пом’якшуючих та обтяжуючих обставин, і вважав би за необхідне призначити йому покарання в межах санкції ч. 2 ст. 125 КК України у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 850,00 грн (саме такий вид покарання був би необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень).

Разом з тим, суд зазначає, що ст. 49 КК України передбачає, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Кримінальним проступком, відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України, є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі.

За вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, передбачено покарання у виді штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до одного року, або пробаційним наглядом на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк.

Тобто, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України відноситься до кримінального проступку.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов’язком суду у разі настання обставин, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України та за наявності згоди обвинуваченого на звільнення з підстав спливу строків давності (постанови Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 10.06.2021 у справі № 640/11750/17, від 25.02.2021 у справі № 192/3301/16-к).

Підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз’яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку (ст. 285 КПК України) і особа на підставі ч. 5 ст. 74 КК України може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу (Постанова Об’єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 06 грудня 2021 року по справі № 521/8873/18 (провадження № 51-413 кмо 21).

Суд, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, ч. 1, ч. 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК України, має обов’язок роз’яснити особі, яка притягується до кримінальної відповідальності, те, що на момент судового розгляду закінчилися строки давності притягнення цієї особи до кримінальної відповідальності, що є правовою підставою, передбаченою ст. 49 КК України, для звільнення особи від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому КПК України, і таке звільнення є підставою для закриття кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, а також право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави та наслідки такого заперечення.

Аналізуючи норми кримінального та кримінального процесуального законодавства, судову практику, суд доходить висновку, що звільнення особи від призначеного покарання на підставі закінчення строків давності є обов`язковим. Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов`язаний звільнити особу від призначеного покарання за цією підставою.

В ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_12 не надав згоди на звільнення його від кримінальної відповідальності у зв’язку з закінченням строків давності.

Згідно ч. 5 ст. 74 КК України, особу також може бути за вироком суду звільнено від покарання на підставах, передбачених ст. 49 цього Кодексу.

Враховуючи, що кримінальний проступок, який інкримінується обвинуваченому ОСОБА_12 за ч. 2 ст. 125 КК України, було вчинено обвинуваченим 12.06.2022, і перебіг, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, трирічного строку давності не переривався і не зупинявся, та те, що на час постановлення вироку, минуло більше чотирьох років з дня його вчинення, суд на підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України, приходить до висновку про необхідність звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_12 не обирався.

Процесуальні витрати відсутні.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Отже, на підставі вищевказаного, суд ухвалюючи вирок у даному кримінальному провадженні, визнає обвинуваченого ОСОБА_12 винуватим у вчиненому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 125 КК України, призначає міру покарання у виді штрафу, та, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України, звільняє останнього від призначеного покарання, що узгоджується з висновком Об’єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеним у постанові від 18 травня 2026 року в справі № 214/43/19, провадження № 51-1650кмо21.

Керуючись ст. ст. 2, 100, 371 - 376, 392 - 395 КПК України,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_12 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі 850,00 грн (вісімсот п`ятдесят гривень 00 копійок).

Звільнити ОСОБА_12 від призначеного покарання за вчинення кримінального проступку за ч. 2 ст. 125 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України, у зв’язку із закінченням строків давності.

Речовий доказ: диск із відеозаписами із камер відеоспостереження магазину "Крамниця", за адресою: Черкаська область, м. Городище, вул. Індустріальна, 2, після набрання вироком законної сили залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду через Городищенський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1