Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №761/8509/26 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/8509/26

Провадження № 2-о/761/267/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі судді:

головуючої судді Романишеної І.П., присяжних Буран О.О., Гаврилової О.В.,

за участю серетаря ОСОБА_1 ,

представника заявника Бордунової Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м.Києві Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , Орган опіки та піклування Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації про оголошення фізичної особи померлою,

ВСТАНОВИВ:

07.03.2026 через систему «Електронний суд» до суду надійшла заява представника заявника ОСОБА_2 - адвоката Бордунової Н.О., у якій представник заявника просив суд оголосити померлим ОСОБА_3 .

Короткий зміст та узагальнені доводи заяви.

В обґрунтування своїх доводів заявник вказує, що 18.07.2024 ОСОБА_3 призваний по мобілізації для служби до Збройних Сил України ІНФОРМАЦІЯ_2 . Однак, 09.10.2024 ОСОБА_3 зник безвісти під час виконання бойового завдання в районі н.п.Черкаська Конопелька Курської області. За фактом зникнення безвісти ОСОБА_3 проведено службове розслідування та складено акт службового розслідування, згідно якого встановлено, що ОСОБА_3 згідно бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 08.08.2024 та бойового наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 939 від 03.08.2024 виконував бойове завдання та зник безвісти близько 15.45 разом з іншими військовослужбовцями ОСОБА_4 та ОСОБА_5

12.10.2024 заявником отримано сповіщення сім`ї № 572, в якому зазначено про зникнення безвісті солдата ОСОБА_3 , який зник безвісти 09.10.2024 під час виконання бойового завдання в зоні бойових дій н.п. Черкаская Конопелька Курської області (рф). 31.10.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою заявника ОСОБА_2 внесено інформацію про те, що 09.10.20204 зник зв`язок із батьком військовослужбовцем ОСОБА_3 , який перебував на території рф, Курська область (точне місце розташування - невідоме), де в ході виконання бойових дій зник безвісти, що стало підставою для внесення відомостей до ЄРДР, провадження №12024100100004373 за ч. 1 ст. 115 КК України.

Як вказує заявник, метою встановлення факту, що має юридичне значення є державна реєстрація факту смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який породжує правові наслідки для заявника, а саме: отримання виплат, передбачених законодавством після загибелі військовослужбовця при несенні військової служби внаслідок збройної агресії російської федерації проти України відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", оформлення спадщини, тобто від встановлення цього факту залежить виникнення та реалізація особистих та майнових прав заявника, як члена сім`ї загиблого військовослужбовця; вирішення ряду інших питань пов`язаних з фіксацією факту смерті та увіковічення пам`яті свого батька.

Відтак, враховуючи, письмові докази, які вказують про те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , загинув при виконанні бойового завдання в населеному пункті, де проходили активні бойові дії, проте, у зв`язку з відсутністю тіла та відповідної довідки про смерть заявник позбавлений можливості зареєструвати факт смерті у відділі реєстрації актів цивільного стану, заявник звертається з заявою про оголошення свого батька померлим.

Провадження у суді та позиція сторін щодо заяви.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.03.2026р. матеріали справи передані для розгляду судді Романишеній І.П.

Ухвалою суду від 16 березня 2026 року заяву залишено без руху.

Протоколом автоматичного визначення присяжних від 01 травня 2026 року визначено присяжних Буран О.О. та Гаврилову О.В. для розгляду даної справи.

Ухвалою суду від 07 квітня 2026 року відкрито провадження у справі. Залучено до участі у справі як заінтересовано особу Орган опіки та піклування Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації. Зобов`язано заявника протягом п`яти днів з дня отримання даної ухвали надати до суду інформацію про ОСОБА_3 , а саме: інформацію про місцезнаходження майна, над яким необхідно встановити опіку. Зобов`язано Орган опіки та піклування Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації вжити заходів щодо встановлення опіки над майном ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , якщо опіку над майном ще не встановлено. Запропоновано заінтересованим особам подати письмові пояснення щодо заяви про оголошення фізичної особи померлою - у строк протягом п`яти днів з дня отримання копії даної ухвали.

30.04.2026 року через систему «Електронний суд» від представника Міністерства оборони України надійшли додаткові пояснення, згідно змісту яких, серед іншого, представник вказував, що на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який безперервно триває дотепер. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією спочатку був затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 із змінами і доповненнями, а натепер - наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376. Однак, у зазначеному вище наказі відсутні відомості про період активних бойових дій в районі населеного пункту Черкаская Конопелька, Курської області, російської федерації. Також зазначив, що згідно з абз. 9 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у разі коли особа, яку не впізнано та відомості про яку бракувало під час державної реєстрації смерті, у подальшому встановлено, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є дата внесення змін до актового запису про смерть стосовно встановлення особи. Коло осіб, які мають право на одноразову грошову допомогу, визначено в ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», серед них зокрема: діти, вдова (вдівець), батьки, внуки, жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі та інші утриманці загиблої (померлої) особи, які мають право на пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», тому суд повинен з`ясувати і встановити, чи існують інші заінтересовані особи з числа близьких осіб зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_3 , а у разі наявності, залучити їх до участі в даній справі.

Ухвалою суду від 12.05.2026 року задоволено клопотання представника заявника про витребування доказів.

В судовому засіданні представник заявника вимоги заяви підтримала та просила задовольнити з викладених у ній підстав.

Представник заінтересованої особи 3 подав заяву про розгляд справи без участі представника.

Представники інших заінтересованих осіб в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, заяв про відкладення розгляду справи не направляли.

Суд, вислухавши представника заявника, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Заявник ОСОБА_2 є сином ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , що підтверджується відомостями, які містяться в свідоцтві про народження від 02.08.2007 року, копія якого долучена до матеріалів справи.

Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 28.08.2024 №254, солдат ОСОБА_3 , призначений згідно розпорядження Генерального штабу збройних сил України від 18.08.2024 року №14237дск, у розпорядження командира з військової частини НОМЕР_1 , який прибув з військової частини НОМЕР_3 , а з 28.04.2024 року зарахувано до списків військової частини.

Відповідно до витягу із наказу військової частини НОМЕР_1 від 25.10.2024 №2687, за результатом проведеного службового розслідування було встановлено наступне: стрілець - помічник гранатометника 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 3 механізованої роти військової частини. НОМЕР_2 солдат ОСОБА_7 , навідник 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу 2 механізованої роти військової частини НОМЕР_2 солдат ОСОБА_21 та стрілець - санітар 2 механізованого відділення З механізованого взводу 1 механізованої роти військової частини НОМЕР_2 молодший сержант ОСОБА_8 зникли безвісти 09.10.2024 в районі АДРЕСА_1 під час виконання бойового завдання з метою стримування ворожої агресії російської федерації, забезпечення територіальної цілісності, національної безпеки та оборони України. Відтак, вважати службове розслідування завершеним, вважати стрільця - помічника гранатометника 1 механізованого відділення І механізованого взводу 3 механізованої роти військової частини НОМЕР_2 » солдата ОСОБА_9 , навідника 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу 2 механізованої роти військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_10 та стрільця - санітара 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 1 механізованої роти військової частини НОМЕР_2 молодшого сержанта ОСОБА_11 такими, що зникли безвісти 09.10.2024 за результатом бойових дій в районі н.п. Черкаская Конопелька Курської області під час виконання бойового завдання з метою стримування ворожої агресії російської федерації, забезпечення територіальної цілісності, національної безпеки та оборони України.

Згідно змісту сповіщення сім`ї № 572 від 12.10.2024 року, повідомлено, що солдат ОСОБА_3 зник безвісті 09.10.2024 року під час виконання бойового завдання в зоні бойових дій н.п. Черкаська Конопельська Курської області (рф). За даним фактом призначене службове розслідування.

31.10.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою заявника ОСОБА_2 внесено інформацію про те, що 09.10.20204 зник зв`язок із батьком військовослужбовцем ОСОБА_3 , який перебував на території рф, Курська область (точне місце розташування - невідоме), де в ході виконання бойових дій зник безвісти, що стало підставою для внесення відомостей до ЄРДР, кримінальне провадження №12024100100004373 за ч. 1 ст. 115 КК України.

З витягу з інформаційної системи з питань поводження з військовополоненими, вбачається, що відомості про ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в інформаційній системі відсутні.

01.04.2025 заявником отримано витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин Міністерства внутрішніх справ України №20250401-156, згідно якого вбачається, що відомості стосовно ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , внесено до вказаного реєстру, він зник безвісти на території бойових дій та за даним фактом порушено кримінальне провадження № 12024100100004373 від 31.10.2024.

21.04.2025 військовою частиною НОМЕР_1 видано довідку № 1406 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, в якій вказується, що загиблий (померлий) ОСОБА_3 дійсно брав безпосередню участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України і ця довідка є підставою для надання особі статусу член сім`ї загиблого (померлого) Захисника.

04.11.2025 від Державного підприємства "Український національний центр розбудови миру" отримано виписку з реєстру оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора, в якій значиться, що станом на 31.10.2025 відомості про ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , внесені до реєстру НІБ, однак відомості про перебування запитуваної особи в полоні відсутні.

Згідно відповіді Об`єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України при Службі безпеки України №34.7-зв-9317, відповідно до якої зазначено про те, що в Об`єднаному центрі наявна інформація про факт зникнення військовослужбовця ОСОБА_3 , проте фактичні дані про місцезнаходження ОСОБА_3 , перебування його у полоні держави-агресора не отримувались.

З матеріалів службового розслідування щодо зникнення безвісті солдата ОСОБА_12 вбачається наступне:

Відповідно до рапорта командира військової частини НОМЕР_1 , 11.10.2024 року надійшла доповідь про зникнення безвісти 3 військовослужбовців під час виконання бойового завдання по захисту Батьківщини. Обставини події: приблизно о 15:45 09.10.2024 в районі виконання бойового завдання військової частини НОМЕР_2 східніше АДРЕСА_1 (рф), позиція «Космос», квадрат 88В, в наслідок ударно-штурмових дій противника зникли безвісти, зокрема: солдат ОСОБА_13 , стрілець-помічник гранатометника 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 3 механізованої роти військової частини НОМЕР_2 військової частини НОМЕР_1 . На даний час інформація стосовно долі військовослужбовців відсутня. Зброя, боєприпаси та засоби захисту, які закріплені за військовослужбовцями відсутні. За даним фактом призначено службове розслідування.

З висновку акта службового розслідування, вбачається, що стрілець - помічник гранатометника 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 3 механізованої роти військової частини НОМЕР_2 солдат ОСОБА_7 , навідник 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу 2 механізованої роти військової частини НОМЕР_2 солдат ОСОБА_10 та стрілець - санітар 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 1 механізованої роти військової частини НОМЕР_2 молодший сержант ОСОБА_8 зникли безвісти 09.10.2024 в районі АДРЕСА_1 під час виконання бойового завдання з метою стримування ворожої агресії російської федерації, забезпечення територіальної цілісності, національної безпеки та оборони України; факт зникнення безвісти стрільця - помічника гранатометника 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 3 механізованої роти військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_15 , навідника 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу 2 механізованої роти військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_10 та стрільця - санітара 2 механізованого відділення З механізованого взводу 1 механізованої роти військової частини НОМЕР_2 молодшого сержанта ОСОБА_16 підтверджується відповідними матеріалами службового розслідування; в діях посадових осіб та військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 ознак кримінальних чи адміністративних правопорушень не встановлено, підстави щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності відсутні.

З витягу з журналу бойових дій військової частини НОМЕР_2 №2дск від 09.10.2024 року, вбачається, що 09.10.2024 близько 15:45 в районі виконання бойового завдання військової частини НОМЕР_2 східніще АДРЕСА_1 (рф), позиція «Космос», квадрат 88В, в наслідок ударно-штурмових дій противника зникли безвісти, зокрема: солдат ОСОБА_13 , стрілець-помічник гранатометника 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 3 механізованої роти військової частини НОМЕР_2 військової частини НОМЕР_1 . На даний час інформація стосовно долі військовослужбовців відсутня. Зброя, боєприпаси та засоби захисту, які закріплені за військовослужбовцями відсутні. Решта обставин події з`ясовується.

Аналогічні фактичні данні щодо зникнення безвісти солдата ОСОБА_3 містяться у доповіді командира війькової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_17 .

Згідно пояснень заступника командира батальйону з психологічної підтримки персоналу військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_18 , 11.10.2024 року від начальника штабу - заступника командира військової частини НОМЕР_2 капітана ОСОБА_19 надійшла доповідь про зникнення безвісті 09.10.2024 близько 15:45 стрільця - помічника гранатометника 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 3 механізованої роти військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_15 , навідника 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу 2 механізованої роти військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_10 та стрільця - санітара 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 1 механізованої роти військової частини НОМЕР_2 молодшого сержанта ОСОБА_16 під час виконання ними бойового завдання (в районі н.п. Черкаская Конопелька Курської області). На даний час інформація стосовно долі військовослужбовців йому невідома.

Аналогічні фактичні данні містяться у поясненнях начальника групи психолоічного супроводу та відновлення військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_20 .

Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_4 військової частини НОМЕР_1 по стройовій частині від 11 жовтня 2024 року №285, солдата ОСОБА_3 , стрільця-помічника гранатометника 1 механізованого відділення 1 механізованої роти військової частини НОМЕР_2 знято з усіх видів забезпечення у зв`язку з тим, що зник безвісти, знято з котлового забезпечення зі сніданку 12.10.2024р.

Також, в матеріалах службового розслідування міститься службова характеристика солдата ОСОБА_3 , карта соціально-демографічного вивчення військовослужбовця, копія військового квитка.

З листа угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » вбачається, що станом на 12.03.2025 року по теперішній час активні бойові дії в районі населеного пункту Черкаская Конопельска, Суджанського району, Курської області російської федерації відсутні.

Згідно листа Департаменту військової контрозвідки, за результатами службового розслідування, проведеного у військовій частині НОМЕР_2 , солдат ОСОБА_3 вважається безвісті зниклим під час виконання бойового завдання. Даних, які б свідчили про можливий перехід солдата ОСОБА_3 на бік ворога не отримано.

Відповідно до листа Шевченківського управління поліції Національної поліції України у місті Києві, жодної інформації про зміну статусу зниклого безвісти на будь-який інший статус до Щевченківського УП ГУНП у м. Києві з інших організацій уповноважених на розшук не надходило.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Заявник для захисту своїх прав звернувся до суду про оголошення особи померлою.

Обраний заявником спосіб захисту відповідає правовій позиції Верховного Суду у постанові від 28.02.2024 у справі № 506/358/22, від 13.03.2024 у справі №204/7924/23, де Верховний Суд дійшов висновку про те, що за наявності припущень про факт смерті фізичної особи, у тому числі у зв`язку з воєнними діями, без достовірних доказів, які свідчать про цей факт, правильним буде звернення до суду із заявою про оголошення судом особи померлою (частина друга статті 46 ЦК України), а не із заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 3 та п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Пунктом 8 частини статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті. Заявник зобов`язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин.

При цьому, слід мати на увазі, що встановлення зазначених підстав факту смерті відрізняється від встановлення факту реєстрації смерті та від оголошення особи померлою.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 10 червня 2021 року у справі № 591/1461/19.

Встановлення факту смерті фізичної особи на підставі пункту 8 частини першої статті 315 ЦПК України можливе лише тоді, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, за яких настала смерть, і факт неможливості реєстрації органом державної факту смерті.

Частиною першою статті 46 ЦК України встановлено, що фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Відповідно до частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років після закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Згідно з частиною третьою статті 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Смерть - це припинення життєдіяльності організму. Зі смертю припиняється цивільна правоздатність фізичної особи.

Оголошення громадянина померлим має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 грудня 2024 року в справі №755/11021/22 вирішила виключну правову проблему щодо початку відліку строку, передбаченого частиною другої статті 46 ЦК України, для оголошення судом фізичної особи померлою.

Велика Палата Верховного Суду наголосила, що в частині другій статті 46 ЦК України йдеться про воєнні дії, збройний конфлікт, а не про воєнний стан. Не можна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на всій території України.

З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія хоча і є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних дій.

Правова мета встановлення спеціальних строків полягає в тому, що визначені частиною другою статті 46 ЦК України два роки від дня закінчення воєнних дій, збройного конфлікту або шість місяців потрібні для розшуку особи та вжиття заходів для її повернення із зони воєнних дій, збройного конфлікту або з інших держав і територій. Дворічний або шестимісячний строки обумовлені тим, що в багатьох випадках під час воєнних дій, збройних конфліктів загибель або зникнення осіб відбувається в умовах невизначеності, на територіях, де тривають активні бойові дії, або в тимчасово окупованих регіонах, що ускладнює вирішення питання розшуку фізичної особи. І навіть за наявності цих строків очевидність щодо зникнення безвісти або загибелі особи може залишатися невідомою. Однак саме для розв`язання таких проблем і застосовуються юридичні фікції.

Речення друге частини другої статті 46 ЦК України не конкретизує обставини, за яких суд може застосувати скорочений шестимісячний строк замість дворічного, зазначеного у реченні першому цієї частини. Водночас суд може послатися на шестимісячний строк у разі наявності істотних підстав для припущення, що фізична особа загинула внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту, і без обґрунтованих підстав очікувати, що з часом обставини зміняться або з`являться нові дані щодо місцезнаходження цієї особи.

Отже, визначені статтею 46 ЦК України строки спрямовані виключно на те, щоб запобігти ситуації, в якій передчасно буде визнано померлою особу, яка зникла в умовах невизначеності на територіях, де тривають активні бойові дії.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду роз`яснила, що законодавець доповнив чинний ЦК України реченням другим частини другої статті 46 ЦК України задля врегулювання ситуацій, коли у суду є достатні істотні підстави вважати, що на основі доказів у конкретній справі фізична особа - з надзвичайно великою вірогідністю - є дійсно померлою (загиблою), і що впродовж двох років, зазначених у частині першій цієї статті, про особу не буде додаткових відомостей як про живу.

У постановах від 26 квітня 2023 року у справі №337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі №753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути, зокрема: письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату (теріторіального центру комплектування та соціальної підтримки) або від командира військової частини (у разі загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі за обставин, що загрожували їй смертю.

Вочевидь вказаний перелік доказів не є вичерпним і може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин (постанова Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року у справі №607/1612/23 (провадження №61-6323св23)).

Результат аналізу наведеного дає підстави для висновку, що застосування судом, зокрема, шестимісячного строку, який обчислюється з моменту зникнення фізичної особи безвісти, можливе тільки за умови наявності істотних підстав для припущення її загибелі внаслідок воєнних дій або збройного конфлікту, тобто за умови доведеності предмета доказування у справі про оголошення особи померлою.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 24 грудня 2025 року у справі №205/16123/24 (провадження №61-6220св25)).

Разом із тим, суд повинен мати достатні належні та допустимі докази для встановлення обставин, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про смерть громадянина. Відсутність безумовних доказів або суперечність у доказах на підтвердження обставин, що надаються заявником та/або заінтересованими особами, унеможливлює оголошення особи померлою (постанови Верховного Суду від 08 лютого 2024 року у справі №148/1207/22, від 04 червня 2025 року у справі №591/11696/23, від 18 грудня 2025 року у справі №357/16463/24).

Судом встановлено, що станом на 12.03.2025 року активні бойові дії в районі населеного пункту Черкаская Конопельська, Суджанського району, Курської області російської федерації відсутні.

Отже, з часу завершення активних бойових дій в районі зникнення безвісти військовослужбовця ОСОБА_3 (починаючи з березня 2025 року) минуло більш як 6 місяців.

З витягу з журналу бойових дій військової частини НОМЕР_2 №2дск від 09.10.2024 року, вбачається, що 09.10.2024 близько 15:45 в районі виконання бойового завдання військової частини НОМЕР_2 східніще АДРЕСА_1 (рф), позиція «Космос», квадрат 88В, в наслідок ударно-штурмових дій противника зникли безвісти, зокрема: солдат ОСОБА_13 , стрілець-помічник гранатометника 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 3 механізованої роти військової частини НОМЕР_2 військової частини НОМЕР_1 . На даний час інформація стосовно долі військовослужбовців відсутня. Зброя, боєприпаси та засоби захисту, які закріплені за військовослужбовцями відсутні. Решта обставин події з`ясовується.

З висновку акта службового розслідування, вбачається, що стрілець - помічник гранатометника 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 3 механізованої роти військової частини НОМЕР_2 солдат ОСОБА_7 , навідник 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу 2 механізованої роти військової частини НОМЕР_2 солдат ОСОБА_10 та стрілець - санітар 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 1 механізованої роти військової частини НОМЕР_2 молодший сержант ОСОБА_8 зникли безвісти 09.10.2024 в районі АДРЕСА_1 під час виконання бойового завдання з метою стримування ворожої агресії російської федерації, забезпечення територіальної цілісності, національної безпеки та оборони України; факт зникнення безвісти стрільця - помічника гранатометника 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 3 механізованої роти військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_15 , навідника 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу 2 механізованої роти військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_10 та стрільця - санітара 2 механізованого відділення З механізованого взводу 1 механізованої роти військової частини НОМЕР_2 молодшого сержанта ОСОБА_16 підтверджується відповідними матеріалами службового розслідування; в діях посадових осіб та військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 ознак кримінальних чи адміністративних правопорушень не встановлено, підстави щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності відсутні.

Відомості щодо перебування в полоні відсутні, а також даних, які б свідчили про можливий перехід солдата на бік ворога не отримано.

Надані заявником на підтвердження обставин ймовірної загибелі ОСОБА_3 докази не дають підстав з надзвичайно великою вірогідністю припускати смерть останнього в певний час і за певних обставин, а лише вказують на втрату зв`язку з особовим складом військової частини.

Відсутні і відомості щодо можливого застосування в бою мінно-вибухових пристроїв, які б вказували на можливе знищення тіла військовослужбовця чи часткове його пошкодження.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2026 року у справі № 940/517/25 (провадження № 61-15472св25) наголосив: «Регулярні обміни військовополоненими підтверджують, що особи, які вважалися безвісти зниклими або загиблими, можуть бути звільненими з полону через значний проміжок часу. Зокрема, широкий суспільний резонанс отримала ситуація, коли військовослужбовець, якого у 2022 році визнано загиблим, а у 2023 році після проведення ДНК-експертизи - поховано, під час обміну військовополоненими 05 лютого 2026 році повернувся в Україну живим.

Суд також враховує висновки Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), викладені у рішенні «Україна та Нідерланди проти росії» (об`єднані заяви № 8019/16, 43800/14, 28525/20, 11055/22) від 09 липня 2025 року, в якому Суд констатував системні порушення прав людини, пов`язані, зокрема, з незаконним утриманням або відсутністю інформації про їх долю у контексті збройного конфлікту на території України. У зазначеному рішенні ЄСПЛ звернув увагу на численні випадки позбавлення волі та утримання осіб без зв`язку із зовнішнім світом, що об`єктивно ускладнює встановлення їх місцезнаходження.

Вказані обставини наочно свідчать про існування реального ризику помилкового встановлення факту смерті особи та оголошення особи померлої у ситуації, коли такі особи фактично можуть перебувати у полоні або в інших умовах, що унеможливлюють встановлення їх місцезнаходження, а тому застосування скорочених строків, передбачених статтею 46 ЦК України, може призвести до передчасного констатування смерті людини, яка фактично є живою».

Такі висновки про застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду від 20 травня 2026 року у справі № 148/1176/25 (провадження № 61-12126св25) та інших подібних.

Встановивши, що надані заявником на підтвердження обставин імовірної загибелі ОСОБА_3 докази не дають підстав з надзвичайно великою вірогідністю припускати його смерть у певний час і за певних обставин, і на момент звернення до суду із цією заявою та ухвалення судом рішення, не пройшло двох років з моменту закінчення активних бойових дій, суд приходить до висновку, що немає підстав для оголошення ОСОБА_3 померлим.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного суд відмовляє в задоволені заяви ОСОБА_2 про оголошення фізичної особи загиблою.

Керуючись ст. ст. 259, 265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_2 , заінтересовані особи Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м.Києві Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , Орган опіки та піклування Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації про оголошення фізичної особи померлою - відмовити.

Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 17.09.2026 року.

СУДДЯ І.П. РОМАНИШЕНА

ПРИСЯЖНІ О.О. БУРАН

О.В. ГАВРИЛОВА