Рішення від 06 квітня 2026 р. у справі №761/34888/25 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/34888/25

Провадження № 2/761/3683/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2026 року

Шевченківський районний суд м. Києва

в складі:

головуючого судді: Кондратенко О.О.

за участі:

секретаря: Голуба О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину та продовження сплати аліментів до закінчення навчання

В С Т А Н О В И В :

В серпні 2025 року ОСОБА_3 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом, в якому просила суд:

-стягнути з ОСОБА_2 на її ( ОСОБА_4 ) користь додаткові витрати на навчання доньки - ОСОБА_5 , у розмірі 50% від фактичної вартості навчання на кожен навчальний рік 9з урахуванням можливих змін);

-продовжити стягнення аліментів з ОСОБА_2 після досягнення донькою повноліття, до закінчення нею навчання, але не більше 23 років.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач по справі є батьком - неповнолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 19 листопада 2024 року, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання ОСОБА_5 в розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходів), щомісячно, починаючи з 30 квітня 2024 року і до досягнення ОСОБА_5 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . З 01 вересня 2025 року ОСОБА_5 зарахована на денну форму навчання до Національного університету Фізичного виховання і спорту України. Вартість навчання на 2025/2026 рік становить 60 000, 00 грн. На даний час, вона ОСОБА_3 перебуває у відпустці по догляду за дитину та отримує лише державну допомогу, що унеможливлює покривати вартість навчання. Відповідач ухиляється від участі у витратах на навчання доньки. Не надає матеріальної допомоги для оплати навчання. У зв`язку з чим виникла необхідність звернення до суду з вищезазначеним позовом.

Відповідач своїм правом щодо направлення письмового відзиву на позов не скористався.

Позивачка в судове засідання не з`явилися; про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Відповідач в судове засідання не з?явився; про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку; причини неявки суду не сповістив; письмовий відзив на позов не надіслав, як і не направив свого представника для прийняття участі у розгляді справи.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Перевіряючи обставини по справі, судом встановлено, що 04 серпня 2007 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції м. Києва зареєстровано шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за №1003.

Від шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_8 мають доньку: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить копію свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції м. Києва (а.с.9).

18 листопада 2010 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_8 розірвано, про що свідчить копія свідоцтва про розірвання шлюбу, виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції м. Києва.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 19 листопада 2024 року позов ОСОБА_9 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, задоволено, ухвалено:

-стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_9 аліменти на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходів), щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 30 квітня 2024 року і до досягнення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

-стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 1 211, 20 грн.;

-рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набрало законної сили.

Звертаючись до суду з вищезазначеним позовом, позивачка наголошувала, що стягнення аліментів по рішенню Шевченківського районного суду м. Києва від 19 листопада 2024 року мало місце на утримання неповнолітньої доньки сторін - ОСОБА_5 .

Як вбачається із інформації, наявної в Автоматизованій системі виконавчих проваджень, з 04 грудня 2024 року на виконанні у Святошинському ВДВС у місті Києві КМУМЮУ перебуває виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання ОСОБА_5 . Станом на час розгляду справи судом, виконавче провадження не завершене.

На даний час неповнолітня донька навчається на 1 курсі (денне відділення) Національного університету фізичного виховання і спорту України за контрактом. 18 серпня 2025 року позивачкою було здійснено оплату навчання за 2025 - 2026 роки у розмірі 60 000, 00 грн. Неповнолітня донька знаходиться на її утриманні, а батько дитини - відповідач по справі матеріальної допомоги на навчання доньки не надає.

Як вбачається із матеріалів справи, що 13 серпня 2025 року між ОСОБА_10 та Національним університетом фізичного виховання і спорту України, підписано договір №166-БД про навчання у Національному університеті фізичного виховання і спорту України - ОСОБА_5 , строком до 2030 року.

В цей же день, між ОСОБА_10 та Національним університетом фізичного виховання і спорту України було підписано заяву-договір №166-БД про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівців (ступінь ?Бакалавр?).

Відповідно до п.3.1 вищезазначеного договору, загальна вартість платної освітньої послуги за весь строк навчання становить: 240 000, 00 грн.

18 серпня 2025 року ОСОБА_10 здійснено оплату за навчання ОСОБА_5 згідно договору №166-БД у розмірі 60 000, 00 грн.

За змістом ст. 141 СК України, батьки мають рівні права та обов?язки щодо дитини, в тому числі і щодо її утримання.

Таким чином, обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька.

Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Під час розгляду справи судом встановлено, що станом на час розгляду справи судом, наявне судове рішення (19 листопада 2024 року, справа №761/15785/24), відповідно до якого в Святошинському ВДВС у місті Києві КМУМЮУ перебуває на виконанні виконавче провадження.

Вказане свідчить, що відповідач виконує свої обов?язки по утриманню неповнолітньої доньки. За рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 19 листопада 2024 року. Аліменти стягнуті до 23 липня 2026 року включно.

Отже, навіть після того, як дитина стає повнолітньою, батьки не звільняються від фінансового забезпечення її утримання, якщо вона навчається. Судові рішення щодо стягнення аліментів на користь дитини до досягнення нею повноліття не дають права на автоматичне продовження стягнення після 18 років. У такому випадку, необхідно звертатися до суду з новою позовною заявою щодо стягнення аліментів на утримання повнолітніх дітей, які продовжують навчання.

Це правило закріплено в постановах Пленуму Верховного Суду та інших судових рішеннях. Таким чином, аліменти на утримання повнолітніх дітей можуть бути виплачені у добровільному або судовому порядку. Стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини за рішенням суду може мати місце лише після досягнення дитиною повноліття.

Батьки зобов?язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати (стаття 198 СК України).

Відповідно до ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв?язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов?язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

В пункті 20 постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 15 травня 2006 року ?Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів? зазначено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, синок віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Відповідно до ч.3 ст.199 СК України, право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів мають самі дочка, син, які продовжують навчатися, а також той із батьків, з яким вони проживають.

Отже, позивачка не позбавлена можливості, після досягнення донькою ОСОБА_5 вісімнадцяти річного віку, звернутися до суду з позовом, про стягнення аліментів на утримання доньки на період навчання, до досягнення нею двадцяти трьох років.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_4 в частині стягнення з відповідача додаткових витрат на утримання неповнолітньої доньки, як оплата за навчання неповнолітньої доньки сторін - ОСОБА_5 , у розмірі 50% від фактичної вартості навчання, за кожен навчальний рік, то вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов?язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Визначення таких особливих обставин відноситься до компетенції суду, і вони є індивідуальними у кожному конкретному випадку.

Відповідно до частини другої статті 185 СК України, розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Аналіз указаних норм закону вказує на те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

Дане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв?язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу, тощо. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких обставин підлягає доведенню особою, яка пред?явила такий позов.

Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, потрібно враховувати особливі обставини, якими обумовлені ці додаткові витрати, а також стан здоров?я та матеріальне становище дитини, стан здоров?я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав.

Аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 183/1679/17 (провадження № 61-21662св18), від 12 грудня 2019 року у справі № 756/4947/17-ц (провадження № 61-47858св18), від 01 квітня 2020 року у справі № 521/16268/18 (провадження № 61-20458св19).

Звертаючись до суду з позовними вимогами про стягнення додаткових витрат, позивачка посилалася на те, що у зв?зку із навчанням дитини у вищому навчальному закладі нею сплачено кошти за навчання.

Суд зауважує, що навчання особи з метою здобуття освіти не відноситься до тих особливих обставин, які передбачають можливість стягнення додаткових витрат з батьків на утримання дитини. Отже, такі витрати не є додатковими витратами, які викликані особливими обставинами, у розумінні статті 185 СК України.

Подібні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 09.09.2019 року у справі № 344/5315/18, від 01.04.2020 року у справі № 521/16268/18, від 26.08.2020 року у справі № 336/1488/19.

Крім того, стосовно витрат на вищу освіту, суд зазначає, що на відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). При визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами. Таким чином, у випадках, коли дитина потребує матеріальної допомоги у зв`язку із навчанням до досягнення нею двадцяти трьох років, правила статті 185 СК України (додаткові витрати на дитину) не застосовуються, зазначені правовідносини регулюються статтею 199 цього Кодексу (утримання дитини, яка продовжує навчання).

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 24.07.2019 року у справі № 521/2016/16-ц.

У постановах Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 183/1679/17 (провадження № 61-21662св18), від 12 грудня 2019 року у справі № 756/4947/17-ц (провадження № 61-47858св18), від 01 квітня 2020 року у справі № 521/16268/18 (провадження № 61-20458св19), від 08 грудня 2021 року у справі № 607/12170/20 (провадження № 61-17663св21) викладено правові висновки про те, що положення статті 185 СК України стосуються особливих обставин, приблизний перелік яких надається у зазначеній статті. Особливі обставини можуть бути зумовлені як негативними фактами (хворобами), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструмента, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті).

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_4 .

Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 17-19, 76-82, 141, 258, 259, 263-266, 268, 352, 354, 355 ЦПК України; ст. 51 Конституції України; ст. ст. 181, 182, 199, 200 СК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину та продовження сплати аліментів до закінчення навчання - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: