Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №755/8062/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/8062/26

Провадження №: 2/755/7844/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2026 р. м. Київ

Дніпровський районний суд міста Києва у складі:

Головуючого судді - Коваленко І.В.,

за участі секретаря судових засідань - Назарової І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в :

До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Забродіна В. О., до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позовна заява обґрунтована тим, що з 13 жовтня 2020 року сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, від якого мають спільну дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне господарство не ведеться, подружні відносини відсутні, однією сім`єю не проживають. Між сторонами втрачено взаєморозуміння та взаємну повагу. Подальше збереження шлюбу суперечить інтересам позивача.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 22 червня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до частини восьмої статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями статей 12, 76-81, 174 ЦПК України закріплено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Відповідач, у порушення вимог статті 178 ЦПК України, не скористався своїм процесуальним правом та не надіслав суду відзив на позовну заяву із викладенням заперечень проти позову.

Представник позивача - адвокат Мозолевська В.В. до судового засідання не з`явилась, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги просила задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, про день, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження у справі на адресу її місця реєстрації. Конверт із вказаними документами повернувся до суду з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку - суду.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, суд встановив такі обставини та дійшов таких висновків.

Ураховуючи, що всі умови для заочного розгляду справи дотримано, суд ухвалив про проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

Судом встановлено, що з 13 жовтня 2020 року сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому Дніпровським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 1932.

Від шлюбу сторони мають спільну дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Спільне господарство сторонами не ведеться, подружні відносини відсутні, однією сім`єю вони не проживають. Між сторонами втрачено взаєморозуміння та взаємну повагу. Подальше збереження шлюбу суперечить інтересам позивача.

Відповідно до статті 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження, під час шлюбу та під час його розірвання.

Згідно зі статтею 24 Сімейного кодексу України (далі - СК України) шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги (стаття 55 СК України).

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 56 СК України кожен із подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Статтею 104 СК України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Згідно зі статтею 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Відповідно до статті 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно з пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їхніх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя.

Статтею 112 СК України передбачено, що суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що подружніх відносин сторони не підтримують, спільне господарство не ведуть, проживають окремо. Позивач наполягає на розірванні шлюбу з відповідачкою, оскільки примирення подружжя є неможливим, а подальше перебування у шлюбі суперечить його інтересам. Клопотань про надання строку для примирення сторони не заявляли.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що рішення позивача про розірвання шлюбу є свідомим, причини, з яких він на цьому наполягає, - обґрунтованими, а збереження сім`ї стало неможливим. Суд не має права примушувати особу до підтримання або відновлення сімейних відносин, оскільки це порушуватиме її право на свободу та особисту недоторканість.

За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.

Згідно з частиною третьою статті 115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Відповідно до статті 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватись цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору слід залишити за позивачем, оскільки від останнього не надходило вимог про їх стягнення з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 24, 55, 56, 105, 110, 112, 113, 115 Сімейного кодексу України, статтями 2, 4, 12, 13, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянином України, та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянкою України, зареєстрований Дніпровським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 13 жовтня 2020 року (актовий запис № 1932) - розірвати.

Судові витрати у виді сплаченого судового збору залишити за позивачем.

Заочне рішення може бути переглянуте Дніпровським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя : І.В.Коваленко