Вирок від 16 вересня 2026 р. у справі №522/18181/23 — Приморський районний суд м. Одеси

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ1

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретарів судового засідання – ОСОБА_2 , ОСОБА_3

прокурорів – ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

захисників – ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

потерпілого – ОСОБА_11

представників потерпілого – адвокатів ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,

обвинуваченого – ОСОБА_14

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12023163520000397 від 23.07.2023 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рені Одеської області, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, маючого на утриманні дитину 2011 року народження, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, -

встановив:

22.07.2023 року приблизно о 23:00 год., більш точного часу не встановлено, ОСОБА_11 разом із своєю цивільною дружиною ОСОБА_15 направлялись додому, де біля вікон їх квартири АДРЕСА_3 стояла компанія людей, в тому числі ОСОБА_16 , які незважаючи на пізній час голосно розмовляли.

Враховуючи те, що вказані особи голосно розмовляли та заважали мешканцям вказаного будинку відпочивати, ОСОБА_11 зробив їм зауваження, щоб вони не заважали жильцям дома відпочивати, попросив відійти від вікон його квартири та направився додому, в квартиру АДРЕСА_4 вказаного будинку. В подальшому, через те, що вказана компанія осіб не відреагувала на зауваження та продовжила голосно розмовляти біля вікон квартири ОСОБА_11 , розташованої на першому поверсі будинку, останній відкривши вікно квартири, зробив повторно їм зауваження, після чого між ним та ОСОБА_16 відбулась словесна перепалка.

В подальшому, ОСОБА_16 прийнявши слова ОСОБА_11 за образу, поскаржилась своєму співмешканцю ОСОБА_14 , який 23.07.2023 року приблизно о 01:00 год., більш точного часу не встановлено, підійшовши до будинку АДРЕСА_5 , з метою з`ясування відносин із ОСОБА_11 постукав у вікно квартири АДРЕСА_4 розташованої першому поверсі будинку та покликав останнього на вулицю з метою з`ясування стосунків.

Після того, як ОСОБА_11 23.07.2023 року приблизно о 01:00 год., більш точного часу не встановлено, вийшов на вулицю, де в цей час біля будинку АДРЕСА_5 його очікував раніше не знайомий йому ОСОБА_14 , де між ними на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин розпочався конфлікт.

В ході вказаного конфлікту, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, причиною якого на думку ОСОБА_14 стали образи ОСОБА_11 його співмешканки ОСОБА_16 , у якого при собі був невстановлений предмет, схожий на ніж, виник злочинний умисел, направлений на спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_11 шляхом нанесення ножових поранень.

В подальшому, ОСОБА_14 з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_11 діючи умисно, протиправно, передбачаючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання їх протиправних наслідків, бажаючи умисно заподіяти ОСОБА_11 тяжкі тілесні ушкодження, принесеним із собою та утримуючи в правій руці невстановлений предмет, зовні схожий на ніж, наніс лезом вказаного предмету, ОСОБА_11 , який знаходився поруч не менше чотирьох ударів в область живота, правого передпліччя та правого стегна, тим самим спричинив потерпілому ОСОБА_11 тілесні ушкодження у вигляді: колото-різаної рани на бічній поверхні черевної стінки справа, яка проникає в черевну порожнину з пошкодженням парієтальної очеревини, мезоколона (брижі ободової кишки) та ускладнились внутрішньочеревною кровотечою (500 мл.), колото-різаної рани правого передпліччя з ушкодженням м`язів – згиначів, колото-різаної рани правого стегна.

Колото-різана рана на бічній поверхні черевної стінки справа, яка проникає в черевну порожнину з пошкодженням парієтальної очеревини, мезоколона (брижі ободової кишки) та ускладнилась внутрішньочеревною кровотечою (500 мл.) згідно п.2.1.3 «к» «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості і тілесних ушкоджень» відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя; колото-різана рана правого передпліччя з ушкодженням м`язів – згиначів, згідно п. 2.2.2 та 4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості і тілесних ушкоджень» відноситься до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості; колото-різана рана правого стегна, згідно п.2.3.3 та 4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості і тілесних ушкоджень» відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, з якими ОСОБА_11 був доставлений до КНП «Міська клінічна лікарня №1» ОМР де йому була надана невідкладна медична допомога, а ОСОБА_14 , з метою уникнення кримінальної відповідальності, втік з місця скоєння кримінального правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_14 у судовому засіданні свою вину у пред`явленому обвинуваченні визнав частково та дав показання про те, що події відбулися в ніч з 22 на 23 липня 2023 року. На той момент він перебував удома, спав, а його співмешканка ОСОБА_16 разом із дітьми перебувала в хостелі в гостях. Він прокинувся від криків, після чого до нього прибігла ОСОБА_16 у сльозах та повідомила, що її образив сусід. Він був одягнений у шорти та футболку, взяв цигарки із запальничкою та вийшов на вулицю, щоб з`ясувати, що сталося. Коли він вийшов з арки біля будинку №11 по пров. Вільгельма Габсбурга в м. Одесі, ОСОБА_11 вже перебував біля вікна своєї квартири. ОСОБА_14 запитав його, чому той так себе поводить, на що ОСОБА_11 сказав, що вийде. ОСОБА_16 також вийшла разом із дитиною та перебувала позаду нього. ОСОБА_11 вийшов з арки та одразу почав наносити йому удари. Перший удар, за словами обвинуваченого, ОСОБА_11 наніс у район лівого ока та лівої брови, після чого вдарив його в груди, від чого ОСОБА_14 присів. Після початку конфлікту він побачив, що ззаду вийшов ОСОБА_17 , який, за його словами, приєднався до нападу. ОСОБА_11 та ОСОБА_17 почали наносити йому удари, перебуваючи зверху, намагалися притиснути його до асфальту та бити по голові. Петросян, як пояснив обвинувачений, також наносив йому удари ногами. При цьому обидва, за його словами, кричали, що його вб`ють. ОСОБА_14 відчував реальну небезпеку для свого життя та здоров`я та намагався захиститися. Під час сутички він побачив блискучий предмет, який, як йому здалося, летів у напрямку його голови. Він зрозумів, що це ніж, після чого схопив ОСОБА_18 за руку та правою рукою забрав у нього ніж. Пояснив, що ніж був складним, а коли він схопив його, ніж склався та порізав йому палець до кістки. Жодного ножа чи іншої зброї до початку конфлікту при собі не мав. Ніж, за його словами, належав ОСОБА_19 , а він заволодів ним безпосередньо під час сутички, намагаючись припинити напад на себе. Після того як забрав ніж, ОСОБА_14 почав ним відмахуватися, намагаючись припинити побиття та захиститися від ОСОБА_11 і ОСОБА_20 . При цьому він перебував у зігнутому або сидячому положенні, приблизно за пів метра від асфальту, та не бачив чітко, кому саме і куди наносить удари, оскільки нападники постійно переміщувалися. Удари наносив навідмах правою рукою. Точної кількості рухів ножем не пам`ятає, однак зазначив, що їх було приблизно два-три, не більше. Метою його дій було не заподіяння тілесних ушкоджень, а припинення нападу та захист від побиття. При цьому він не бачив моменту заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_11 , а лише згодом зрозумів, що влучив у нього. Обвинувачений пояснив, що в момент нанесення ударів знав, що позаду нього перебував ОСОБА_11 , однак через положення тіла, темряву, швидкість розвитку подій та постійне переміщення учасників конфлікту не розумів, куди саме потрапляють його рухи ножем. Після того як почув крики та нападники перестали його бити, він повернувся і побачив, що ОСОБА_11 тримається за бік, а Петросян перебуває поруч. Він вирішив втекти, взяв свою співмешканку ОСОБА_16 та дитину, після чого вони побігли додому. Вдома вони надавали один одному допомогу та перемотували отримані ушкодження. До лікарні він не телефонував, оскільки вважав, що вони самостійно надали один одному необхідну допомогу, а також побоювався, що після звільнення з роботи йому ніхто не повірить у його версію подій. Наступного ранку до нього додому прийшли працівники поліції та його було затримано. Ніж він залишив на місці події, оскільки в стані паніки він випав із його руки. Де саме він залишився, йому невідомо.

Щодо своїх відносин із ОСОБА_11 обвинувачений пояснив, що до подій вони фактично не були знайомі, жодних неприязних відносин між собою не мали та будь-яких причин для конфлікту він не вбачав. Знав лише, що ОСОБА_21 є його сусідом. Раніше між ними був лише один незначний випадок, коли ОСОБА_11 зробив йому зауваження через те, що він голосно розмовляв телефоном, оскільки в квартирі спала дитина. На це ОСОБА_14 відреагував спокійно та відійшов. Зі слів обвинуваченого, після цього жодних конфліктів між ними не виникало. Також він пояснив, що ОСОБА_18 знав лише візуально, оскільки часто бачив його на вулиці під час прогулянок із собаками, однак близьких чи неприязних відносин із ним не мав.

ОСОБА_14 заперечив, що виходив на вулицю з метою вчинення будь-якого насильства щодо ОСОБА_11 , зазначивши, що спочатку мав намір лише з`ясувати причини конфлікту між ОСОБА_16 та сусідом. За його словами, він не очікував фізичного конфлікту, а фізичне протистояння розпочав саме ОСОБА_11 , який першим завдав йому удару.

Також обвинувачений пояснив, що під час конфлікту отримав тілесні ушкодження, зокрема забій та гематому в ділянці голови, ушкодження лівої брови та поріз пальця до кістки. Після подій його доставляли до лікарні №11, де зазначені ушкодження були оглянуті та зафіксовані.

На запитання щодо того, як він може стверджувати про участь ОСОБА_18 в конфлікті, якщо потерпілий зазначав, що бійка відбувалася лише між ним та ОСОБА_22 , обвинувачений відповів, що саме ОСОБА_18 , за його твердженням, наносив йому удари та від нього він забрав ніж. При цьому зазначив, що не знає причин нападу ОСОБА_18 на нього та не мав із ним жодних неприязних відносин.

ОСОБА_14 також пояснив, що після того, як він забрав ніж у ОСОБА_18 , останній почав нападати на його співмешканку ОСОБА_16 , однак після того, як він заволодів ножем, ОСОБА_18 відступив. Після цього ОСОБА_11 отримав ушкодження, а обвинувачений залишив місце події разом із ОСОБА_16 та дитиною.

Щодо тверджень про те, що після отримання ОСОБА_11 ушкоджень ОСОБА_18 намагався затримати ОСОБА_14 , обвинувачений зазначив, що після того, як почув крики та перестав відчувати удари, він кинув ніж і разом із співмешканкою та дитиною втік додому. Де саме залишився ніж, він не знає.

Обвинувачений наполягав, що під час події діяв виключно з метою захисту від нападу, оскільки вважав, що ОСОБА_11 та ОСОБА_18 становили для нього небезпеку, били його, намагалися притиснути до асфальту та, за його словами, погрожували вбивством. Він не мав умислу на заподіяння ОСОБА_11 тяжких тілесних ушкоджень та не прагнув настання таких наслідків. Усі рухи ножем здійснював у процесі відбивання нападу, не маючи чіткого огляду, кому саме та куди вони спрямовані.

Незважаючи на не визнання обвинуваченим ОСОБА_14 своєї вини в пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, його вина у вищевказаному протиправному діянні повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, які дослідженні судом.

Потерпілий ОСОБА_11 у судовому засіданні дав показання про те, що з ОСОБА_14 до подій не був знайомий, жодних відносин із ним не мав та підстав для його обмови не має. Події відбулися у 20-х числах липня 2023 року біля будинку АДРЕСА_5 , де він проживає на першому поверсі разом із цивільною дружиною та дитиною, а на нульовому поверсі розташований хостел. У вечірній час біля хостелу перебувала компанія осіб, які голосно розмовляли, у зв`язку з чим він разом із цивільною дружиною зробив їм зауваження, оскільки вкладали дитину спати. Через деякий час до вікна їхньої квартири постукали, після чого відбулася розмова з особами, які запитували, чому вони повинні поводитися тихіше. Під час цієї розмови конфлікт було вичерпано мирним шляхом, сторони потиснули руки та розійшлися. При цьому ОСОБА_23 в цей момент він не бачив. Приблизно через 15 хвилин після цього він почув стукіт у вікно, підійшов до нього та побачив ОСОБА_14 , який його покликав вийти для розмови. Він через вікно повідомив, що вийде, після чого вийшов із квартири сам. Петросяна, який є його сусідом, поруч із собою він не бачив та не знає, чи перебував той у цей час поблизу. Він разом з ОСОБА_14 пішов у напрямку будинку №11, де між ними розпочалася потасовка. Освітлення було недостатнім, було темно, при цьому вони спочатку спілкувалися один навпроти одного, руки були опущені, і він не очікував, що в ОСОБА_14 є ніж чи інший гострий предмет. Він не бачив, що саме знаходилося в руках ОСОБА_14 , та на його руки не дивився. Коли вони перебували біля будинку №11, ОСОБА_14 почав наближатися до нього, у зв`язку з чим він намагався його відштовхнути, однак одразу після цього ОСОБА_14 почав наносити йому удари гострим предметом. Перший удар наніс саме ОСОБА_14 . Удари були нанесені збоку, у праву частину тіла, зокрема в область правого боку тулуба біля печінки, правого передпліччя та правого стегна. Загалом він відчув приблизно п`ять-шість ударів, з яких три-чотири були небезпечними. При цьому він вважав, що удари ОСОБА_14 наносив лівою рукою, оскільки тілесні ушкодження були заподіяні з правого боку його тіла. Чим саме були нанесені удари, він не бачив, але зрозумів, що предмет був гострим. Після отримання поранень він перебував у стані паніки та шоку, тому не бачив, що відбувалося навколо. У момент нападу він упав на коліно, відчув на тілі значну кількість крові та почав кричати і просити про допомогу. Після цього ОСОБА_14 залишив місце події та зник. У ту ніч був «прильот», у зв`язку з чим викликати швидку медичну допомогу не могли, тому сусід ОСОБА_24 допоміг йому дістатися до автомобіля, після чого його доставили до лікарні. Праву руку йому попередньо перемотали футболкою. Потерпілий також пояснив, що намагався нанести ОСОБА_14 удари, однак зробити цього не встиг. Безпосередньо під час заподіяння йому тілесних ушкоджень інших осіб поруч він не бачив. Щодо ОСОБА_23 , який є його сусідом, зазначив, що після виписки з лікарні спілкувався з ним та може розповісти лише зі слів останнього, що вже після подій ОСОБА_18 намагався зупинити ОСОБА_14 , однак той його зачепив та втік. Сам потерпілий цього не бачив, оскільки після отримання ударів перебував у шоковому стані та був зосереджений на власному стані. Він допускає, що між ОСОБА_18 та ОСОБА_14 могла відбутися потасовка, однак особисто цього не спостерігав та не може підтвердити такі обставини. Потерпілий зазначив, що його цивільна дружина безпосередньо конфлікту не бачила, оскільки вибігла на вулицю вже після того, як йому були заподіяні тілесні ушкодження, та почала шукати допомогу. Також пояснив, що його відносини з ОСОБА_23 є сусідськими, підстав для нападу останнього на нього він не вбачає, як і не знає про мотиви ОСОБА_25 заподіювати тілесні ушкодження ОСОБА_14 . Водночас вважає, що ОСОБА_17 не міг сам собі заподіяти тілесні ушкодження. Потерпілий підтвердив, що до подій конфлікту з ОСОБА_14 у нього не було, а попередня словесна перепалка з компанією осіб щодо шуму біля хостелу закінчилася мирно. Зазначив, що свідчення, які суперечать викладеним ним обставинам, не відповідають дійсності. Після події ОСОБА_14 самостійно будь-якої шкоди йому не відшкодовував. Один раз він зустрічався з його родичами за участю адвоката, які повідомляли, що розглядають питання компенсації, однак надалі з ним не зв`язувалися. На момент допиту завдана йому шкода не відшкодована, а для відновлення працездатності правої руки йому необхідне оперативне лікування. Також потерпілий зазначив, що заподіяні йому ушкодження були небезпечними для життя в момент їх заподіяння.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні дала суду покази про те, що ОСОБА_14 вона бачила раніше до подій, він проживає у сусідньому провулку, проте жодних відносин з ним не мала. Так, події відбувались у ніч з 22.07.2023 року на 23.07.2023 року. Вона разом із ОСОБА_11 та дитиною приїхали додому. Під їх домом знаходиться хостел, де сиділи дівчата та було дуже голосно, у зв`язку із чим вони попросили їх бути тихіше оскільки вкладають дитину спати. Водночас, одна жінка почала сперечатись і виражатись нецензурною лайкою з ними, це була дружина ОСОБА_14 , в подальшому остання вибачилась, вони пожали руки через вікно та пішли спати. В той день був прильот на ОСОБА_26 у зв`язку із чим дитина прокинулась та вона побачила, що у вікно почала лізти людини та кричати, а тому ОСОБА_11 вийшов на вулицю. Так, свідок пояснила, що момент самої бійки між ОСОБА_11 та ОСОБА_14 вона не бачила так як була вдома та заспокоювала дитину. Вийшла на вулицю коли почула, що ОСОБА_11 кричав «викличить швидку» та побачила, свого чоловіка усього в крові, який тримав ОСОБА_14 за руки щоб останній його не порізав. Предмет нанесення ударів вона не бачила, оскільки було дуже темно. Ушкодження у ОСОБА_11 вона побачила одразу, оскільки він стікав кров`ю, зокрема на правій нозі 4 дірки, права рука пробита наскрізь, у животі 2-3 ножових поранень. Через прильот вони не могли додзвонитись у швидку, а тому ОСОБА_11 до лікарні повіз знайомий. Через декілька днів друзі ОСОБА_14 сказали ОСОБА_19 забрати заяву з поліції або її чоловік не вийде живим з лікарні. Ще через декілька днів вона разом із чоловіком гуляли з собаками, підійшли до хостелу, де через дорогу стояли друзі ОСОБА_14 і один з них тримав руку у сумці нібито там є пістолет, вони почали тікати, а за ними бігло три особи, водночас охоронець «Таврії» їх зупинив.

Свідок ОСОБА_27 у судовому засіданні дав показання про те, що 23.07.2023 року, приблизно в комендантську годину, коли розпочалися обстріли, він разом із дружиною та дитиною прямував до укриття. Події відбувалися біля будинку АДРЕСА_5 , де він проживає. Виходячи з будинку, він побачив ОСОБА_14 , ОСОБА_11 та ОСОБА_25 , між якими відбувався конфлікт. Він перебував від них на відстані приблизно 3-4 метрів. Свідок чув крики та бачив, що сварка була взаємною, при цьому конкретно хто і що говорив, не пам`ятає, однак була нецензурна лайка. ОСОБА_17 у цей момент лежав біля воріт, при цьому з яких причин він лежав, свідку невідомо. Також свідок зазначив, що ОСОБА_17 був у стані алкогольного сп`яніння. Безпосередньо моменту нанесення ножових поранень він не бачив. У зв`язку з тим, що розпочалися обстріли та він перебував разом із дружиною та дитиною, свідок посадив їх до автомобіля та поїхав до укриття. Під час від`їзду ОСОБА_11 стукнув по його автомобілю, намагаючись зупинити його, однак свідок продовжив рух, оскільки поспішав відвезти сім`ю до безпечного місця. Пізніше дружина ОСОБА_11 зателефонувала свідку та повідомила, що ОСОБА_11 порізали, у зв`язку з чим попросила допомогти доставити його до лікарні, оскільки через обстріли не могли додзвонитися до швидкої медичної допомоги. ОСОБА_11 до автомобіля забрав інший сусід, після чого його доставили до лікарні. Також свідок повідомив, що зі слів дружини ОСОБА_11 йому відомо про попередній конфлікт між ОСОБА_21 та дружиною ОСОБА_14 , який, за її словами, завершився примиренням, а згодом прийшов ОСОБА_14 , після чого відбулася бійка та поножовщина. Свідок пояснив, що ОСОБА_14 бачив лише тричі в житті: вперше безпосередньо під час зазначених подій, а двічі – у районному відділку поліції під час проведення впізнання. При цьому він підтвердив, що впізнає ОСОБА_14 як особу, яку бачив під час конфлікту.

Також вина ОСОБА_14 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується показаннями свідка ОСОБА_16 в частині підтвердження нею обставин злочину, зокрема про те, що події відбулися в ніч з 22 на 23 липня 2023 року, приблизно о 23:40–00:00 год. Спочатку у неї виник конфлікт з ОСОБА_11 , який, за її словами, почав кричати, щоб вона заспокоїла дитину, ображати її, дівчину, яка перебувала поруч, а також плюнув їй в обличчя. після конфлікту, вона повернулась до домоу і розповіла про нього ОСОБА_14 , після чого ОСОБА_14 вийшов на вулицю, щоб поговорити з ОСОБА_11 .. Коли ОСОБА_14 та ОСОБА_11 перебували на вулиці, між сталася сутичка, після якої у ОСОБА_11 отримав тілесні ушкодження.

Разом із тим, суд надає критичну оцінку іншій частині показань свідка ОСОБА_16 , яка є співмешканкою обвинуваченого ОСОБА_14 . З огляду на характер їхніх близьких особистих відносин її показання щодо детальних обставин конфлікту оцінюються судом у сукупності з іншими доказами з урахуванням можливості її особистої зацікавленості у результаті розгляду кримінального провадження. Суд враховує, що сама по собі близькість свідка до обвинуваченого не є підставою для автоматичного відхилення її показань, однак обумовлює необхідність їх особливо ретельної перевірки на предмет узгодженості з іншими встановленими обставинами. Такий підхід відповідає вимогам ст. 94 КПК України, відповідно до якої кожний доказ оцінюється з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку.

Свідок стверджувала, що бачила початок конфлікту, а саме нанесення ОСОБА_11 першого удару ОСОБА_14 , після чого до сутички приєднався ще один чоловік. Разом з тим безпосереднього моменту нанесення ножових ударів ОСОБА_11 вона каже, що не бачила. Навпаки, вона пояснила, що події розвивалися дуже швидко, було темно, а в певний момент вона побачила вже ОСОБА_11 , який лежав на землі та був у крові. Отже, її показання не містять безпосереднього сприйняття обставин, за яких саме ОСОБА_11 були заподіяні конкретні тілесні ушкодження.

Не підтверджує показання свідка і твердження про те, що саме ОСОБА_17 використовував ніж. ОСОБА_16 спочатку зазначила, що ніж, «якщо не помиляється», був у другого чоловіка, а в подальшому пояснила лише, що в його руці щось блиснуло, що вона сприйняла як холодну зброю. Таким чином, вона не встановила ані самого предмета з достатньою визначеністю, ані особи, якій він належав, ані обставин його подальшого використання. Її припущення щодо належності ножа іншому чоловікові не може саме по собі підтверджувати твердження ОСОБА_14 про те, що він вихопив ніж саме у ОСОБА_20 . Більше того, показання ОСОБА_16 щодо особи другого чоловіка є обмеженими. Вона не змогла описати його зовнішність, не бачила його обличчя через темряву та прямо повідомила, що не розгледіла його. Водночас саме на цю невстановлену особу обвинувачений посилається як на одного з двох нападників, який нібито разом із ОСОБА_11 наносив йому удари та у якого він вихопив ніж. Таким чином, ключова для версії захисту обставина – наявність другого нападника та належність йому ножа – фактично не має належного безпосереднього підтвердження. Показово також, що сама ОСОБА_16 пояснила, що не бачила, щоб ОСОБА_14 ліз у вікно квартири ОСОБА_11 , а лише бачила, що він підійшов до вікна та попросив ОСОБА_11 вийти поговорити. Отже, в цій частині її показання не підтверджують обставину, яка могла б свідчити про агресивне проникнення чи напад з боку обвинуваченого. Разом з тим вони так само не підтверджують і всього подальшого механізму події, оскільки момент заподіяння потерпілому ножових поранень залишився поза її безпосереднім сприйняттям.

Слід також врахувати, що ОСОБА_16 була безпосередньою учасницею передумов конфлікту та перебувала на місці події разом із обвинуваченим. Вона повідомила, що після завершення бійки саме вона разом з ОСОБА_14 повернулася додому, де вони надавали один одному допомогу та перемотували рани. Таким чином, її сприйняття події відбувалося не як стороннього очевидця, а особи, яка перебувала у близьких відносинах з обвинуваченим, була присутня під час конфлікту, а після нього залишила місце події разом з ним.

Особливого значення набуває й те, що після події свідок не надала показань органу досудового розслідування, посилаючись на бажання спочатку отримати правову допомогу. При цьому вона була доставлена до районного відділу поліції вже вранці після події, тобто мала можливість повідомити відомі їй обставини, однак відмовилася від надання показань без адвоката. Згодом, за її словами, через складні життєві обставини та пошук житла й адвоката вона вирішила надати показання вже в суді. Така обставина сама по собі не свідчить про недостовірність її показань, однак є обставиною, яку суд врахувує під час оцінки їх достовірності та послідовності.

Водночас показання потерпілого ОСОБА_11 у ключовій частині узгоджуються з тим, що він вийшов на вулицю для розмови з ОСОБА_14 , між ними виникла сутичка, після чого саме ОСОБА_14 почав наносити йому удари гострим предметом. Потерпілий при цьому не підтверджує участі ОСОБА_25 у нанесенні йому чи ОСОБА_14 ударів та зазначає, що ОСОБА_25 поруч із собою не бачив. Його пояснення щодо безпосередньої поведінки ОСОБА_14 узгоджуються з тим, що тілесні ушкодження були заподіяні йому внаслідок застосування гострого предмета.

Суд зауважує на тому, що навіть за умови врахування показань ОСОБА_16 про те, що ОСОБА_14 до початку конфлікту не мав ножа, ця обставина сама по собі не спростовує пред`явленого обвинувачення. Навпаки, вона навіть узгоджуватися з версією про те, що обвинувачений заволодів ножем уже під час конфлікту, після чого застосував його щодо потерпілого. В даному випадку встановленню підлягає не лише походження ножа, а насамперед обставини його використання та спрямованість дій особи після заволодіння ним.

Таким чином, показання ОСОБА_16 не можуть бути покладені в основу висновку про достовірність версії ОСОБА_14 щодо необхідної оборони лише з огляду на те, що вона підтверджує факт нанесення йому ударів. Вона не бачила безпосереднього моменту заподіяння ОСОБА_11 ножових поранень, не встановила особу другого чоловіка, не змогла описати його зовнішність, не підтвердила належність йому ножа та не спостерігала моменту заволодіння ножем ОСОБА_14 .

Отже, її показання підтверджують лише окремі обставини конфлікту, однак не підтверджують у повному обсязі механізм події, наведений обвинуваченим, і не спростовують сукупності інших доказів, які підлягають оцінці судом відповідно до вимог ст. 94 КПК України.

Також вина обвинуваченого ОСОБА_14 підтверджується дослідженими судом письмовими доказами.

Протоколом огляду місця події від 23.07.2023 року, відповідно до якого об`єктом огляду є ділянка біля двору, що розташована за адресою: м. Одеса, провулок Габсбурга, 11. Так, біля входу у двір наявні плями бурого кольору, схожі на кров, якщо стояти лицем до воріт чорного кольору, що закриваються на пароль, ліворуч приблизно на відстані двох метрів від входу до двору, площею 3 м. на 1 м. Здійснивши вхід до двору маємо також на асфальті плями бурого кольору площею 50 см. на 50 см. на відстані двох метрів від лівої стіни, 1 метр від правої стіни та 30 см. від самого забору для входу у двір. У середині двору маємо сліди бурого кольору відстанню приблизно 10 метрів, закінчуються вони біля ями для зливу води, яка оборудувана зверху залізною решіткою.

Якщо дивитись на забор чорного кольору через які здійснюється вхід до двору, ліворуч маємо вікно метало-пластикове білого кольору на якому москітна сітка стоїть поперек вікна та похилена у праву сторону.

Під час огляду було встановлено, що з місця скоєння злочину ведуть сліди плям бурого кольору до квартири АДРЕСА_6 . А саме сліди бурого кольору на асфальту біля входу у двір за адресою: АДРЕСА_7 , також біля дверей у вхід у квартиру на коврику, також біля дверей, на стіні біля ручки дверей та на ручці дверей входу у двір.

Під час огляду було виявлено плями бурого кольору та вилучено у конверт два змиви РБК.

Таблицею ілюстрацій до протоколу огляду місця події від 23.07.2023 року за фактом нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_5 .

Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 23.07.2023 року, згідно якого ОСОБА_11 просить прийняти міри до невстановленого чоловіка, який 22.07.2023 року приблизно об 23:30 год. перебуваючи за адресою: АДРЕСА_5 навмисно наніс йому ножові поранення (що найменш 2) та зник в невідомому напрямку.

Протоколом додаткового огляду місця події від 23.07.2023 року, згідно якого об`єктом огляді є земельна ділянка, яка вкрита асфальтом та кам`яною плиткою, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 , в ході якого було виявлено плями та забруднення бурого кольору.

Таблицею ілюстрацій до протоколу додаткового огляду місця події від 23.07.2023 року за фактом нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_5 .

Протоколом обшуку від 23.07.2023 року, проведеного за адресою: АДРЕСА_2 . В ході проведення обшуку виявлено та вилучено, два телефона, шорти чорного кольору джинсові, на яких наявні плями бурого кольору, схожі на кров, футболка темно синього кольору, на якій наявні плями бурого кольору, що схожі на кров, ножі, які були складені у кухонному ящику, у кількості семи одиниць, також ніж, який виявлений у кладовій кімнаті, плями бурого кольору, що схожі на кров.

Таблицею ілюстрацій до протоколу обшуку від 23.07.2023 року за фактом нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_2 .

Протоколом пред`явлення особи для впізнання від 23.07.2023 року, згідно якого свідок ОСОБА_23 заявив, що впізнає особу, яка 23.07.2023 року приблизно о 01:00 год. за адресою: АДРЕСА_5 , нанесла ножове поранення його знайомому ОСОБА_11 в живіт з правого боку, під №2, а саме ОСОБА_14 .

Фото таблицею до протоколу пред`явлення особи для впізнання від 23.07.2023 року, відповідно до якої, свідок ОСОБА_23 вказує на особу під №2, яка нанесла його знайомому ОСОБА_11 поранення ножом 23.07.2023 року, за адресою: АДРЕСА_5 (а.с. 66).

Протоколом пред`явлення особи для пізнання за фотознімками від 23.07.2023 року, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_11 заявив, що впізнає особу, яка 22.07.2023 року приблизно о 23:30 год. нанесла йому декілька ножових поранень (що найменш 2) за адресою: м. Одеса, Вільгельма Габсбурга, біла будинку №11, на фото № 1, на якому зображений ОСОБА_14 .

Протоколом затримання особи, ОСОБА_14 підозрюваної у вчиненні злочину від 23.07.2023 року.

Протоколом отримання зразків для експертизи від 23.07.2023 року, з якого вбачається, що після ознайомлення ОСОБА_14 із постановою про відібрання біологічних зразків для експертизи та вручення йому копії останній погодився надати біологічні зразки для експертизи – а саме надав можливість здійснити зрізи нігтьових пластин та їх піднігтьового вмісту.

Протоколом отримання зразків для експертизи від 26.07.2023 року, з якого вбачається, що після ознайомлення потерпілого ОСОБА_11 з постановою прокурора, в палаті №7 медичними працівниками із вени правої руки, використовуючи одноразовий полімерний шприц було здійснено відбір крові потерпілого. Відбір відбувся в присутності понятих, за добровільної згоди потерпілого ОСОБА_11 .

Протоком отримання зразків для експертизи від 24.07.2023 року, відповідно до якого, ОСОБА_14 відмовився від відібрання зразків крові.

Протоколом отримання зразків для експертизи від 03.08.2023 року, з якого вбачається, що медичні сестри відібрали полімерним шприцом з вени кісті правої руки кров ОСОБА_14 , яку в подальшому було спущено в полімерний вакуматор, який поміщено в полімерний пакет, який запечатаний паперовою біркою.

Висновком експерта №1053 від 24.07.2023 року, відповідно до якого на підставі даних судово-медичної експертизи ОСОБА_14 , у останнього виявлені наступні тілесні ушкодження: синці обличчя (1), грудної клітки (1), лівого плеча (1), різані рани 2-го пальця правої кисті, синець правого стегна, садно лівої гомілки.

Різані рани утворилися від дії ріжучого предмета, синці та садно від дії тупих твердих предметів. Індивідуальні особливості предметів у властивостях ушкоджень не відобразилися.

Судячи за морфологічними властивостями синців обличчя, грудної клітки, лівого плеча, різані рани 2-го пальця правої кисті, садна лівої гомілки (синьці – синьо-фіолетового кольору, рани та садно – покриті червоними на рівні шкіри кірками), вони могли утворитись за 1-3 доби о моменту оглядом експертом, тобто могли бути заподіяні 23.07.2023 року.

Судячи за морфологічними властивостями синця правого стегна (синець зеленувато-жовтого кольору) він міг утворитись за 5-8 діб до моменту огляду експертом, тобто, не відноситься до подій від 23.07.2023 року.

Зазначені ушкодження не були небезпечними для життя і самі по собі, як в сукупності, так і кожне окремо, мають незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6-ти днів, і за цим критерієм, відповідно до п.п. 2.3.5 і 4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (1995 року) відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Висновком експерта №1328 від 26.07.2023 року, відповідно до якого кров потерпілого ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВО.

Висновком експерта №1110 від 03.08.2023 року, згідно якого на підставі даних судово-медичної експертизи ОСОБА_11 та даних медичної документації на нього ж, в останнього виявлені наступні тілесні ушкодження (6): колото-різана рана (1) на бічній поверхні черевної стінки справа, яка проникає в черевну порожнину з пошкодженням парієтальної очеревини, мезоколона (брижі ободової кишки), та ускладнилась внутрішньочеревною кровотечею (500мл), колото-різана рана (1) правого передпліччя з ушкодженням м`язів-згиначів, колото-різані рани (4) правого стегна.

Зазначені ушкодження утворилися від дії предмета (предметів), який має колюче-ріжучі властивості, індивідуальні особливості якого (яких) в ушкодженнях не відобразились, яким міг бути клинок ножа.

Враховуючі дані медичної документації, слід вважати, що ушкодження могли бути спричиненні у строк 23.07.2023 року.

Колото-різана рана на бічній поверхні черевної стінки справа, яка проникає в черевну порожнину, згідно з п.2.1.3 «к» «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 року, відносяться до категорії ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.

Колото-різана рана правого передпліччя з ушкодженням м`язів-згиначів не була небезпечною для життя, спричиняє тривалий розлад здоров`я строком понад 21 день і за цим критерієм, згідно п.п. 2.2.2 та 4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 року, відноситься до категорії тілесних ушкоджень СЕРЕДНЬОЇ тяжкості.

Колото-різані рани правого стегна, як у сукупності, так і окремо, не були небезпечними для життя, а викликають розлад здоров`я строком понад 6 днів, але не більше трьох тижнів (21 день), і за цим критерієм, згідно п.п. 2.3.3 і 4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 року, відносяться до категорії ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 08.08.2023 року.

Висновком експерта №1371 від 03.08.2023 року, згідно якого кров підозрюваного ОСОБА_14 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВО.

Висновком експерта №1398 від 04.08.2023 року, згідно якого кров потерпілого ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВО.

Кров підозрюваного ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВО.

На двох марлевих тампонах зі змивами з поверхні тротуару, вилученого 23.07.2023 року при огляді місця події за адресою: м. Одеса, пров. В. Габсбурга, 11, знайдена кров людини групи А з ізогемаглютиніном анти-В системи АВО.

Таким чином, не виключається походження виявленої крові від особи з даною групою, у тому числі – від потерпілого ОСОБА_11 та виключається – від підозрюваного ОСОБА_14 (носія антигена В системи АВО).

Висновком експерта №1399 від 04.08.2023 року, згідно якого кров потерпілого ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВО.

Кров підозрюваного ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВО.

На марлевому тампоні зі змивом, влученим в ході огляду місця події, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , знайдена кров людини. При визначенні групової приналежності крові виявлені антиген А (ізогемаглютинін не виявлені), властивий групі крові А з ізогемаглютиніном анти-В системи АВО, що не виключають її походження від потерпілого ОСОБА_11 . Даних про присутність на марлевому тампоні крові підозрюваного ОСОБА_14 (носія антигена В системи АВО) не отримано.

Висновком експерта №1435 від 04.08.2023 року, в частині виявлення на джинсових чоловічих шортах (об`єкти №1-6 – маркування відділення) підозрюваного ОСОБА_14 кров людини. При дослідженні га групову належність в об`єктах № 4, 6 виявлений антиген А, властивий групі крові А з ізогемглютиніном анти-В системи, що не виключає походження крові в зазначених об`єктах від потерпілого ОСОБА_11 і виключає від підозрюваного ОСОБА_14 .

Висновоком експерта №383 від 04.08.2023 року, згідно якого у піднігтьовому вмісті зрізів нігтьових пластинок обох рук підозрюваного ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , об`єкти № 1, 2 (нумерація відділення судово-медичної цитології) кров не знайдена, знайдені ядровмісні епітеліальні клітини у помірній кількості, які морфологічно подібні клітинам багатошарового плоского незроговілого епітелію, висловитися щодо їх видової приналежності не є можливим у зв`язку з відсутністю у відділені необхідної кількості реагентів, що преципітують, та через невиявлення в ядрах епітеліоцитів У-хроматину, який властивий тільки людині чоловічої генетичної статі, що пов`язано з відсутністю в препаратах об`єктів №1, 2 ядер клітин, придатних для статевоспецифічної диференціації. У зв`язку із чим подальші дослідження не проводилися;.

Висновоком експерта №1384 від 04.08.2023 року, згідно якого на марлевому тампоні зі змивом, вилученим в ході огляду місця події, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , знайдена кров людини. При визначенні групової приналежності сліду крові виявлений антиген В (ізогемаглютиніни не виявлені), властивий групі крові В з ізогемаглютиніном анти-А системи АВО, що не виключає її походження від підозрюваного ОСОБА_14 . Даних, про присутність на марлевому тампоні крові потерпілого ОСОБА_11 (носія антигена А системи АВО) не отримано.

Висновоком експерта №1434 від 04.08.2023 року, згідно якого на футболці, вилученій в ході обшуку за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_14 за адресою: АДРЕСА_2 , виявлена кров людини, в об`єктах №2,5 – групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВО, в об`єктах №1,4 – виявлений антиген В, властивий тієї ж групі крові за системою АВО, що не виключає її походження від підозрюваного ОСОБА_14 (носія антигену В), та виключає від потерпілого ОСОБА_11 (носія антигену А).

Висновоком експерта №1436 від 04.08.2023 року, згідно якого на марлевому тампоні (за постановою відрізки марлі) зі змивом, вилученим при огляді місця події за адресою: м. Одеса, провулок В. Габсбурга, 4, з коврика біля вхідних дверей до кв. 21 знайдена кров людини, в якої виявлений антиген В, властивий групі крові В з ізогемаглютиніном анти-А за системою АВО, що не виключає походження крові від підозрюваного ОСОБА_14 та виключає від потерпілого ОСОБА_11 (носія антигену А системи АВО).

Крім того, вина ОСОБА_14 підтверджується наступними документами, які містять інформацію, яка підтверджує дані про наявність обставин, що мають значення для цього кримінального провадження, і, які доведені обвинуваченням. При цьому враховує, що дослідженні і наведені рапорти співробітників поліції та витяги з ЄРДР, надані прокурором в підтвердження вини обвинуваченого, є документами та не є процесуальним джерелом доказів в розумінні вимог КПК України, зокрема, ст. 84 КПК України, однак ці документи судом враховуються в сукупності з іншими дослідженими доказами.

Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні за №12023163520000397, згідно якого 23.07.2023 року, приблизно о 01:00 год., за адресою: м. Одеса, провулок Вільгельма Габсбурга, 11, невстановлений чоловік, предметом схожий на ніж завдав удар ОСОБА_11 в живіт з правого боку, в результаті чого останнього доставлено до МКЛ №1 з діагнозом: колота-різана рана бокової стінки живота з права, що проникає до черевної порожнини; внутрішня черевна кровотеча. ЕО 7566 від 23.07.2023 року.

Рапортом о/у СКП ВП №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_28 , згідно якого останнім здійснюється оперативне супроводження по кримінальному провадженню №12023163520000397 від 23.07.2023 року за фактом завдання тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_11 . В ході проведення першочергових оперативно розшукових заходів, встановлено, що ОСОБА_11 отримав тілесні ушкодження від удару ножом невстановленою особою, що мало місце за адресою: м. Одеса, провулок Габсбурга , 11. Крім того, в ході проведення ОРЗ встановлено, що сліди злочину від місця події ведуть через дорогу до сусіднього будинку АДРЕСА_7 , а саме від місця події маються плями крові, які ведуть до квартири АДРЕСА_8 вказаного будинку. У зв`язку з вищевикладеним вважав за доцільне провести невідкладний обшук згідно ч. 3 ст. 233 КПК України за адресою: АДРЕСА_2 з метою затримання особи, яка вчинила тяжкий злочин та вилучення речових доказів, які будуть предметом доказування по вказаному кримінальному провадженню.

Рапортом про те, що 23.07.2023 року о 01:18 год. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 23.07.2023 року о 01:16 год. за адресою: Приморський район м. Одеса, провулок Вільгельма Габсбурга буд. 11, чоловіку заявниці наніс тілесні ушкодження інший чоловік з причин конфлікту – проткнув ножом, сусід його відвозить до лікарні – 1 МКЛ. ЄО №7566 від 23.07.2023 року.

Рапортом про те, що 23.07.2023 року о 18:26 год. надійшов рапорт старшого оперуповноваженого СКП ВП №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_29 про те, що 23.07.2023 року о 18:22 год. за адресою: м. Одеса, вул. Габсбурга буд. 4, в ході огляду гр. ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було виявлено садину голови та поріз вказівного пальця руки, зі слів останнього тілесні ушкодження, а саме поріз пальця отримав дома з власної необережності, а садину голови отримав при затриманні. ЄО №7615 від 23.07.2023 року.

Рапортом старшого оперуповноваженого СКП ВП №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_29 про те, що в ході огляду на тілесні ушкодження гр. ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було виявлено ссадину голови, поріз вказівного пальця лівої руки. Зі слів ОСОБА_14 , поріз пальцяотримав вдома з власної необачності, ссадно голови отримав при затриманні.

Рапортом про те, що 23.07.2023 року о 18:21 год. надійшов рапорт оперуповноваженого СКП ВП №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області про те, що 23.07.2023 року о 01:18 год. за адресою: м. Одеса, вул. Габсбурга буд. 4, вході відпрацювання повідомлення ЄО №7566 від 23.07.2023 року за фактом нанесення тяжких тілесних ушкоджень по гарячим слідам було встановлено особу за скоєння даного кримінального правопорушення гр. ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході затримання до останнього було застосовано міри фізичного впливу та спецзасоби (кайданки).

Рапортом о/у СКП ВП №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_30 про те, що в ході реагування на повідомлення ЄО №7566 від 23.07.2023 року за фактом нанесення тяжких тілесних ушкоджень гр. ОСОБА_11 за адресою: м. Одеса, провулок Габсбурга, 4, яке мало місце 23.07.2023 року о 01:18 год. по горячим слідам було виявлено особу, яка може бути причетна до скоєння даного кримінального правопорушення, а саме гр. ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , який при затриманні на законні вимоги працівників поліції здійснював непокору у зв`язку із чим до даної особи було застосовано міри фізичного впливу та спеціальні засоби – кайданки, згідно із ст.ст. 44, 45 Закону України «Про національну поліцію». Після чого, гр. ОСОБА_14 було доставлено до ВП №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області для подальших слідчих дій.

Також вину обвинуваченого підтверджують процесуальні документи складені слідчим під час проведення досудового розслідування, зокрема: протокол огляду предметів від 06.09.2023 року, згідно якого об`єктом огляду був: картонна коробка сірого кольору прямокутної форми на якій мається надпис «відділення поліції №1 ОРУП №1. Обшук за адресою: м. Одеса, пров. В. Габсбурга, 4, кв. 21. Вилучено: вісім кухонних ножів. Поняті 1. /підпис/ 2. /підпис/. Слідчий СВ ОСОБА_31 підпис/ спеціаліст Перебийнос /підпис/ ЄРДР 12023163520000397 від 23.072023. Опечатано 23.07.2023. Мається мокра печатка відділення поліції №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області. Крім цього по краям вказана коробка опечатана паперовою біркою ООБСМЕ. Також до вказаної коробки прикріплено паперовий конверт із змивами на якому мається надпис №382 «Змиви з восьми кухонних ножів об`єкти №№ 1-17. Цит. Відд. ООБСМЕ» Цілісність коробки не порушена; Паперовий пакет/конверт сірого кольору із надписом «відділення поліції №1 ОРУП №1. Обшукза адресою: м. Одеса, пров. В. Габсбурга, 4, кв.21. Вилучено: чоловічі джинсові шорти чорного кольору. Поняті 1. /підпис/ 2. /підпис/. Слідчий СВ ОСОБА_32 /підпис/ спеціаліст Перебийнос /підпис/ ЄРДР 12023163520000397 від 23.072023. Опечатано 23.07.2023. Крім цього, на пакеі мається надпис № 1435 2023 та опечатаний паперовою біркою з печаткою ООБСМЕ та мається надпис № 1635/2023 відд. Імун. ООБСМЕ. Цілісність пакету не порушена; Поперовий пакет/конверт коричневого кольору із надписом «відділення поліції №1 ОРУП №1. Обшук за адресою: м. Одеса, пров. В. Габсбурга, 4, кв. 21. Вилучено: футболка темно-синього кольору із слідами РБК. Поняті 1. /підпис/ 2. /підпис/. Слідчий СВ ОСОБА_31 підпис/ спеціаліст Перебийнос /підпис/ ЄРДР 12023163520000397 від 23.072023. Опечатано 23.07.2023. Крім цього, на пакеті мається надпис № 1434 2023 та опечатаний паперовою біркою з печаткою ООБСМЕ та мається надпис №1434. Цілісність пакету не порушена; паперовий конверт/пакет коричневого кольору із надписом «відділення поліції №1 ОРУП №1. Відібрання біологічних зразків -зрізи нігтьових пластин пальців правої руки. Вилучено: футболка темно-синього кольору із слідами РБК. Поняті 1. /підпис/ 2. /підпис/. Слідчий СВ ОСОБА_32 /підпис/ спеціаліст Перебийнос /підпис/ ЄРДР 12023163520000397 від 23.072023. Опечатано 23.07.2023. В верхньому правому куті вказаного конверта мається надпис об`єкт №1 цит. 383 /04.08.2023 та скріплений паперовою біркою ООБСМЕ 2023. Цілісність пакету не порушено; Паперовий конверт/пакет коричневого кольору із надписом «відділення поліції №1 ОРУП №1. Відібрання біологічних зразків – зрізи нігтьових пластин пальців лівої руки. Вилучено: футболка темно-синього кольору із слідами РБК. Поняті 1. /підпис/ 2. /підпис/. Слідчий СВ ОСОБА_32 /підпис/ спеціаліст Перебийнос /підпис/ ЄРДР 12023163520000397 від 23.072023. Опечатано 23.07.2023. В верхньому правому куті мається об`єкт №1 цит. 383/04.08.2023 та скріплений паперовою біркою ООБСМЕ 2023. Цілісність пакету не порушено. До вказаного конверта/пакета прикріплено 2 паперових конверта піднігтьовогим вмістом обох рук під. ОСОБА_14 ; паперовий конверт/пакет коричневого кольору із надписом «відділенняполіції №1 ОРУП №1. ОМП за адресою: м. Одеса, вул. Габсбурга, буд. 11. Вилучено: 2 змиви на марлі із слідами РБК. Поняті 1. /підпис/ 2. /підпис/. Слідчий СВ ОСОБА_32 /підпис/ спеціаліст Перебийнос /підпис/ ЄРДР 12023163520000397 від 23.072023. Опечатано 23.07.2023. Вказаний пакет скріплений та опечатаний паперовою біркою ООБСМЕ та мається надпис №1398/2023. Цілісність пакету не порушено; Паперовий конверт/пакет коричневого кольору із надписом «відділення поліції №1 ОРУП №1. Обшук за адресою: м. Одеса, вул. Габсбурга, буд. 4, кв. 21. Вилучено: змив на марлі із слідами РБК. Поняті 1. /підпис/ 2. /підпис/. Слідчий СВ ОСОБА_31 підпис/ спеціаліст Перебийнос /підпис/ ЄРДР 12023163520000397 від 23.072023. Опечатано 23.07.2023. Вказаний пакет скріплений та опечатаний паперовою біркою з печаткою ООБСМЕ та мається надпис №1399/2023. Цілісність пакету не порушено; Паперовий конверт/пакет коричневого кольору із надписом «відділення поліції №1 ОРУП №1. ОМП за адресою: м. Одеса, вул. Габсбурга, буд. 4, біля коврика у входа в кв. 21. Вилучено: змив на марлі із слідами РБК. Поняті 1. /підпис/ 2. /підпис/. Слідчий СВ ОСОБА_31 підпис/ спеціаліст Перебийнос /підпис/ ЄРДР 12023163520000397 від 23.072023. Опечатано 23.07.2023. Вказаний пакет скріплений та опечатаний паперовою біркою з печаткою ООБСМЕ та мається надпис №1436/2023. До вказаного пакету скріплено полімерний пакет із «zip-lock» замком в якому знаходиться два паперових згортка (1-зразок крові ОСОБА_11 ; 2- зразок крові ОСОБА_14 ) скріплений та опечатаний паперовою біркою з печаткою ООБСМЕ та мається надпис №1436/2023. Цілісність пакетів не порушено. В подальшому, вказані вище паперові конвети/пакети та кортонна коробка поміщена в полімерний сейф-пакет №IPN4002333.

Разом із цим, суд не приймає до уваги наданий стороною обвинувачення висновок експерта №382 від 04.08.2023 року, згідно якого на восьми кухонних ножах, вилучених за адресою: АДРЕСА_2 , кров не знайдена та визнає його неналежним доказом, оскільки аналізуючи формулювання обвинувачення ОСОБА_14 , суд визнає, що прокурор не довів, які саме обставини, що підлягають доказуванню під час розгляду кримінального провадження, підтверджує вказаний висновок.

Суд констатує, що досліджені докази спростовують позицію обвинуваченого, що в нього був відсутній умисел на заподіяння потерпілому ОСОБА_11 тяжких тілесних ушкоджень.

Твердження обвинуваченого про те, що він діяв виключно в межах необхідної оборони, спростовується сукупністю доказів, зокрема показаннями потерпілого, свідків та характером заподіяних тілесних ушкоджень.

Версія ОСОБА_14 про те, що ОСОБА_11 та ОСОБА_17 одночасно напали на нього та наносили йому удари, не знайшла належного підтвердження. Сам потерпілий послідовно зазначав, що вийшов на вулицю один, ОСОБА_25 поруч із собою не бачив та безпосередньо участі останнього у конфлікті не спостерігав. При цьому він прямо заперечив факт участі ОСОБА_25 у бійці з Айтовським.

Показання самого ОСОБА_14 щодо ролі ОСОБА_25 також є непослідовними. Спочатку він стверджував, що чітко бачив ОСОБА_25 , який разом із ОСОБА_11 його бив, а згодом пояснював, що, перебуваючи зігнутим та отримуючи удари, фактично не бачив, хто саме знаходився позаду нього. Таким чином, твердження про конкретні дії ОСОБА_25 ґрунтуються переважно на припущеннях обвинуваченого. Водночас свідок ОСОБА_27 , який перебував поблизу місця події, підтвердив наявність конфлікту між ОСОБА_33 , ОСОБА_34 та ОСОБА_35 , однак безпосереднього моменту ножового поранення не бачив. Тому його показання самі по собі не підтверджують, що ОСОБА_17 нападав на ОСОБА_14 чи що саме в нього обвинувачений вихопив ніж. Твердження ОСОБА_14 про те, що ніж належав ОСОБА_19 і був ним вихоплений у процесі нападу, також не отримало об`єктивного підтвердження, оскільки про наявність ножа саме у ОСОБА_18 пояснюють тільки ОСОБА_22 та його цивільна дружина.

Суд звертає увагу, що відповідно до ст. 36 КК України, необхідна оборона передбачає захист від суспільно небезпечного посягання. При цьому особа повинна діяти з метою відвернення чи припинення такого посягання.

У даному випадку сам характер подальших дій ОСОБА_14 та спосіб заподіяння тілесних ушкоджень не узгоджуються з його твердженням про виключно захисний характер поведінки. Згідно з обвинуваченням, потерпілому було заподіяно не менше чотирьох ударів гострим предметом у різні частини тіла — живіт, передпліччя та стегно. Найбільш тяжке ушкодження було заподіяне в ділянку живота, з проникненням у черевну порожнину, пошкодженням внутрішніх анатомічних структур та внутрішньочеревною кровотечею. При цьому сам ОСОБА_36 визнав, що наніс ним декілька ударів саме ножем, а також що на момент їх нанесення знав про перебування ОСОБА_37 позаду нього. Тобто його твердження про повну відсутність усвідомлення спрямованості своїх дій не узгоджується з його ж поясненнями.

Суд враховує, що після того, як ОСОБА_38 отримав поранення та перестав чинити опір, ОСОБА_36 не залишився на місці події для надання допомоги, а разом із ОСОБА_16 залишив місце події та переховувався до наступного ранку. Така поведінка у сукупності з іншими доказами враховується судом при оцінці версії обвинуваченого про характер та спрямованість його дій.

Таким чином, версія ОСОБА_14 про необхідну оборону не підтверджується належною та достатньою сукупністю доказів. Його показання в частині нападу на нього двох осіб, належності ножа ОСОБА_19 та обставин його заволодіння містять внутрішні суперечності, не узгоджуються з показаннями потерпілого та не знаходять достатнього об`єктивного підтвердження. При цьому наявність у ОСОБА_14 певних тілесних ушкоджень сама по собі не свідчить про те, що він перебував у стані необхідної оборони та що застосування ним ножа відповідало вимогам ст. 36 КК України. Вирішальним є встановлення характеру посягання, його інтенсивності, моменту припинення посягання та характеру дій особи, яка застосувала небезпечний предмет. У даному випадку заподіяння потерпілому множинних ножових поранень, зокрема проникаючого поранення живота, не узгоджується з наведеною обвинуваченим версією про виключно захисний характер його дій.

Суд не погоджується з доводами захисника ОСОБА_10 про те, що відсутність під час досудового розслідування такої слідчої дії, як слідчий експеримент, ставить під сумнів достовірність показань потерпілого ОСОБА_11 та висновку судово-медичної експертизи №1110 від 03.08.2023 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 КПК України доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких встановлюються обставини, що мають значення для кримінального провадження. При цьому згідно зі ст. 94 КПК України суд оцінює кожний доказ з точки зору його належності, допустимості та достовірності, а сукупність доказів — з точки зору достатності та взаємозв`язку. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Слідчий експеримент відповідно до ст. 240 КПК України є процесуальною дією, яка проводиться з метою перевірки та уточнення відомостей, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, шляхом відтворення дій, обстановки, обставин події, проведення необхідних дослідів чи випробувань. Зміст зазначеної норми не встановлює обов`язку слідчого або прокурора у кожному кримінальному провадженні проводити слідчий експеримент.

Саме по собі непроведення слідчого експерименту не свідчить ані про недопустимість інших доказів, отриманих у передбаченому законом порядку, ані про недостовірність висновку експерта. Такий підхід відповідає і практиці Касаційного кримінального суду, відповідно до якої відсутність перевірки показань шляхом проведення слідчого експерименту не може сама по собі свідчити про недостовірність висновку експерта, якщо останній не суперечить сукупності інших доказів кримінального провадження.

У цьому кримінальному провадженні висновок експерта №1110 від 03.08.2023 року є самостійним процесуальним джерелом доказів та оцінююється судом поряд з іншими доказами. Експертом встановлено конкретний характер, локалізацію та ступінь тяжкості тілесних ушкоджень ОСОБА_11 , зокрема наявність проникаючої колото-різаної рани черевної стінки з пошкодженням парієтальної очеревини, мезоколона та внутрішньочеревною кровотечею, а також інших колото-різаних ран.

При цьому захист, не маючи спеціальних процесуальних повноважень експерта, фактично здійснює власну оцінку механізму утворення тілесних ушкоджень, зіставляючи показання потерпілого із власноруч створеними зображеннями. Такі зображення є лише способом ілюстрації позиції сторони захисту та самі по собі не є доказом того, що потерпілий надавав неправдиві показання або що встановлений експертом механізм заподіяння тілесних ушкоджень є неможливим.

Сторона захисту фактично підміняє спеціальні знання експерта власними міркуваннями щодо траєкторії руху предмета, положення тіл учасників конфлікту та механізму утворення ушкоджень. Проте встановлення таких обставин потребує спеціальних знань та не може ґрунтуватися виключно на суб`єктивному візуальному моделюванні, здійсненому стороною захисту. Твердження захисту про неможливість заподіяння потерпілому встановлених тілесних ушкоджень із певного положення тіла не ґрунтується на висновку експерта чи іншому спеціальному дослідженні. За своєю суттю це є версією сторони захисту, яку суд оцінює критично, оскільки вона не має доказового значення.

Суд також враховує, що сам потерпілий не стверджував про те, що детально спостерігав кожен рух обвинуваченого під час нанесення ударів. Навпаки, він пояснював, що напад був раптовим, після отримання поранень він перебував у стані паніки та шоку. Тому певні неточності щодо конкретної траєкторії рухів чи положення учасників конфлікту не спростовують самого факту заподіяння йому тілесних ушкоджень, який підтверджується об`єктивними медичними даними.

Щодо доводу захисту про те, що ніж як знаряддя кримінального правопорушення не долучений до матеріалів кримінального провадження як речовий доказ, суд зазначає, що вказана обставина сама по собі не спростовує факту використання ОСОБА_14 гострого предмета та не свідчить про відсутність складу кримінального правопорушення. Предметом доказування у даному кримінальному провадженні є, зокрема, факт заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень, спосіб їх заподіяння, особа, яка їх заподіяла, форма вини та інші обставини, що мають значення для кримінального провадження. Для встановлення цих обставин закон не встановлює безумовної вимоги про необхідність вилучення саме конкретного знаряддя кримінального правопорушення.

У цьому випадку факт заподіяння потерпілому колото-різаних поранень підтверджується висновком судово-медичної експертизи, а обставини їх заподіяння оцінюються судом у сукупності з показаннями потерпілого, обвинуваченого та свідків.

Більше того, сам ОСОБА_14 не заперечував, що під час конфлікту здійснив саме ножем декілька ударів, зазначаючи, що після цього залишив ніж на місці події. Отже, відсутність у матеріалах кримінального провадження самого ножа як речового доказу не спростовує власних пояснень обвинуваченого щодо факту його використання.

Щодо доводів сторони захисту про належність крові, виявленої у провулку, на килимку біля входу до місця проживання ОСОБА_14 , а також на його футболці, саме ОСОБА_14 , суд зазначає, що наявність крові ОСОБА_14 на місці події та на його одязі може свідчити про те, що він сам отримав тілесні ушкодження під час конфлікту. Однак ця обставина не виключає можливості одночасного заподіяння ним тілесних ушкоджень іншій особі. Навпаки, сам факт наявності у ОСОБА_14 тілесних ушкоджень узгоджується з тим, що між учасниками події відбувалося фізичне протистояння. Однак наявність у нього тілесних ушкоджень сама по собі не встановлює правову природу його дій та не доводить перебування останнього саме у стані необхідної оборони.

Таким чином, доводи захисту щодо відсутності ножа як речового доказу та належності виявленої крові ОСОБА_14 фактично стосуються окремих доказів та не спростовують сукупності доказів, на підставі яких суд встановлює обставини кримінального правопорушення.

Щодо тверджень представників потерпілого про наявність в діях обвинуваченого ОСОБА_14 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п.7 ч.2 ст. 115 КК України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Частиною 2 ст. 337 КПК України передбачено, що під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення, розпочати провадження щодо юридичної особи.

При цьому, положеннями ч. 3 ст. 337 КПК України передбачено, що з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Положення ч.1 ст.36 КПК встановлюють, що прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Прокурор уповноважений, у тому числі, підтримувати державне обвинувачення в суді, відмовлятися від підтримання державного обвинувачення, змінювати його або висувати додаткове обвинувачення у порядку, встановленому цим Кодексом (п.15 ч.2 ст.36 КПК).

Отже, зазначені норми є гарантією самостійності і незалежності прокурора при здійсненні ним повноважень у кримінальному провадженні. Самостійність і незалежність прокурора закріплена також у п.3 ч.1, ч.2 ст.16 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII.

Так, з урахуванням того, що обвинуваченому ОСОБА_14 висунуто прокурором обвинувачення за ч.1 ст.121 КК України, суд, з огляду на положення ст.ст.36, 337 КПК України, розглядає дане кримінальне провадження лише в межах висунутого обвинувачення і, враховуючи що злочин, передбачений ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України є більш тяжким, ніж те, що інкримінуються обвинуваченому ОСОБА_14 суд не надає оцінки цим твердженням, оскільки це буде погіршенням становища обвинуваченого.

Таким чином, аналіз вищезазначених доказів дає підстави суду дійти висновку, що кожний доказ є належним, допустимим та достовірним. У сукупності усі вищезазначені докази є взаємопов`язаними та достатніми для висновку про те, що ОСОБА_14 заподіяв умисні тяжкі тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_11 , тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_14 , суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_14 вчинив умисний злочин, направлений проти життя та здоров`я людини, який у відповідності до положень ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

ОСОБА_14 є громадянином України, з урахуванням положень ст.89 КК України раніше не судимий, офіційно не працевлаштований, має постійне місце проживання, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_14 , відповідно до ст.ст. 66, 67 КК України судом не встановлено.

Також суд враховує, що потерпілий у цьому кримінальному провадженні не заявляв до обвинуваченого претензій ні матеріального, ні морального характеру, а злочин не потягнув за собою більш тяжких наслідків.

Конституційний Суд України у рішенні від 02.11.2004 року зазначив, що окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права – є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

З урахуванням вказаних обставин, суд у відповідності до вимог закону України про кримінальну відповідальність та передбачених цим законом санкцій вважає, що ОСОБА_14 необхідно для його виправлення та запобігання нових злочинів призначити покарання у виді позбавлення волі в межах мінімального строку покарання, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 121 КК України.

В даному випадку, за переконанням суду, покарання у виді позбавлення волі саме у мінімальних межах санкції частини статті перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, повністю досягне мети його призначення та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки, у зв`язку з чим суд не вбачає необхідності призначати більш суворе покарання винному.

Водночас, вирішуючи питання про необхідність реального відбування обвинуваченим покарання у виді позбавлення волі за вчинений злочин, судом враховується практика Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, у справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

При цьому суд також враховує правову позицію Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, висловлену Постанові від 28.05.2020 року (справа № 753/13972/17; провадження № 51-986км20), згідно якої Верховний суд зазначив, що законодавцем саме суду надано дискреційні повноваження щодо визначення виду та міри покарання за вчинення того чи іншого злочину.

Суд враховує, що ОСОБА_14 хоча і вчинив тяжкий злочин, однак його поведінка в суді свідчила про те, що він фактично визнавав протиправність своїх дій, заперечення вини стосувались лише незгоди з кваліфікацією його дій та в останньому слові заявив, що він жалкує про те, що його дії потягли саме такі наслідки для здоров`я потерпілого, що може означати позитивні висновки, відверте засудження своєї поведінки обвинуваченим, яка стала наслідком кримінального провадження відносно нього. Суд також враховує час, який пройшов з дня вчинення злочину, протягом якого дещо знизилась суспільна небезпека. Крім того, протягом усього судового розгляду обвинувачений перебував під вартою, тому на переконання суду, у обвинуваченого було достатньо часу для переосмислення своєї поведінки і усвідомлення протиправності його дій.

Оцінюючи характер вчиненого кримінального правопорушення та обставини його вчинення, суд також враховує поведінку потерпілого безпосередньо перед подією та під час її розвитку.

Суд зазначає, що досліджуючи механізм конкретного кримінального правопорушення, необхідно ретельно вивчати не лише особу злочинця, а й особу жертви. Важливо, що переважно кримінальні правопорушення відбуваються через значний внесок жертви в те, що з нею сталося, тому кримінальне правопорушення можна вважати результатом дій обох – злочинця і жертви.

Віктимологія вивчає жертву в контексті морально-психологічних і соціально-правових характеристик, які впливають на її вразливість, ситуації, що передують злочину, а також ситуації безпосереднього кримінального правопорушення для того, щоб відповісти на запитання: яким чином у межах взаємодії з поведінкою злочинця виявляється поведінка (дія або бездіяльність) жертви.

Роль жертви в кримінологічному механізмі конкретного кримінального правопорушення може бути як зовсім нейтральною, так і максимально провокаційною, такою, що спонукає до вчинення злочину. У віктимологічному контексті жертва залишається такою навіть тоді, коли її дії є протиправними, а вона стала жертвою в результаті відображення посягання.

З установлених судом обставин цієї справи убачається, що потерпілий мав реальну можливість уникнути подальшого розвитку конфліктної ситуації, зокрема, якщо вважав поведінку обвинуваченого протиправною, міг утриматись від зустрічі з ним на вулиці, не вступати у словесні перепалки, а з дому викликати правоохоронні органи для вжиття відповідних превентивних дій до агресії обвинуваченого, який кликав потерпілого вийти на вулицю розібратись. Однак потерпілий не скористався такою можливістю, а вирішив вступити у сутичку з обвинуваченим і приймав у ній активну участь, хоча мав передбачати негативні наслідки, у тому числі для себе. Все зазначене хоча і не звільняє обвинуваченого від відповідальності за вчинене та не зменшує встановленого судом ступеню його вини, враховується судом при індивідуалізації покарання як одна з обставин, що характеризує механізм, конкретні обставини події і поведінку всіх її учасників.

Також суд враховує, що обвинувачений має сім`ю, на утриманні неповнолітню дитину та матір-інваліда 3 групи, які безумовно в нинішніх реаліях безумовно потребують підтримки від батька та сина, як матеріальної так і моральної. Обвинувачений має ряд тяжких хронічних захворювань, що підтверджено документально, перебуває в достатнього молодому віці. Серед цього суд враховує, що обставини, які обтяжують покарання винного у цього провадженні відсутні.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_14 можливе без реального відбування покарання, а тому, у порядку ст. 75 КК України приймає рішення про його звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням та покладає на нього обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, але при цьому, вважає за необхідне встановити максимальний іспитовий строк, передбачений ч.4 ст.75 КК України, що на переконання суду сприятиме контролю за поведінкою ОСОБА_14 та запобігатиме вчиненню ним кримінальних правопорушень у майбутньому. Також переслідуючи мету виправлення обвинуваченого, зміни його прокримінального мислення, формування у ОСОБА_14 життєвих навичок суд покладає на нього додаткові обов`язки, передбачені п.п.1-4 ч.3 ст.76 КК України.

Саме таке покарання суд вважає пропорційним, необхідним, достатнім і справедливим для виправлення винного та запобігання вчиненню ним нових злочинів і, в даному випадку мета застосування кримінального покарання буде досягнута при призначенні ОСОБА_14 саме такого виду покарання.

У зв`язку із звільненням ОСОБА_14 від призначеного покарання з випробуванням та відсутністю ризиків, передбачених ст.ст.177, 178 КПК України, але існування ризику, в разі апеляційного оскарження вироку, неявки обвинуваченого до суду за першою вимогою, або зміни місця проживання без повідомлення суду, що може негативно вплинути на розумність строків апеляційного перегляду справи, суд вважає за можливе до набрання вироком законної сили запобіжний захід щодо обвинувачуваного ОСОБА_14 змінити з тримання під вартою на особисте зобов`язання.

Арешт, накладений у даному кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 03.08.2023 року (справа №522/14594/23, провадження №1-кс/522/4665/23), - слід скасувати.

Питання про долю речових доказів, визнаних такими поставами слідчого, суд вирішує у відповідності до положень ст. 100 КПК України, зокрема речові докази, а саме: сенсорний мобільний телефон «Samsung DOUS» в корпусі золотистого кольору та сенсорний мобільний телефон «Redmi» в корпусі чорного кольору, які поміщено в полімерний сейф-пакет №PSP 12492; вісім кухонних ножів з нержавіючими лезами різної довжини з різноманітними рукоятками із невстановленими плямами, які поміщено в картонну прямокутну коробку сірого кольору, до якої прикріплено паперовий конверт із змивами на якому мається надпис №382 «Змиви з восьми кухонних ножів об`єкти №№1-17. Цит. Відд. ООБСМЕ»; чоловіча футболка темно-синього кольору фірми «Adidas», яка поміщена в паперовий конверт коричневого кольору, на якому мається надпис №1434 2023 та опечатаний паперовою біркою з печаткою ООБСМЕ та мається надпис №1434; чоловічі джинсові шорти, які поміщено в паперовий конверт коричневого кольору, на якому мається надпис № 1435 2023 та опечатаний паперовою біркою з печаткою ООБСМЕ та мається надпис №1435/2023 відд. Імун. ОБСМЕ, - слід повернути власникам майна; відрізки марлі із слідами крові, які вилучені під час обшуку квартири ОСОБА_14 , що поміщені в паперовий конверт коричневого кольору із надписом 1399/2023, скріплений та опечатаний паперовою біркою з печаткою ООБСМЕ та мається надпис №1439/2023 відд. Імун. ООБСМЕ; 2 відрізка марлях білого кольору із слідами крові, що вилучені в ході ОМП біля будинку №11 по пров. В. Габсбурга, що поміщено в паперовий пакет – конверт сірого кольору, на якому мається надпис 1398/2023 скріплений та опечатаний паперовою біркою з печаткою ООБСМЕ та мається надпис №1398/2023; відрізок марлі білого кольору із слідами крові, що вилучені в ході ОМП біля квартири АДРЕСА_6 , що поміщений в паперовий пакет сірого кольору, на якому мається надпис 1436/2023 скріплений та опечатаний паперовою біркою з печаткою ООБСМЕ та мається надпис №1436/2023; полімерний пакет із «zip-lock» замком в якому знаходяться два паперових згортка (1- зразок крові ОСОБА_11 ; 2 – зразок крові ОСОБА_14 ) скріплений та опечатаний паперовою біркою з печаткою ООБСМЕ та мається надпис №1436/2023; зрізи нігтьових пластин лівої та правої рук ОСОБА_14 , які поміщено в два паперових конверта (кожний окремо), скріплені та опечатані паперовими бірками з печаткою ООБСМЕ та мається надпис «Висн. №383 цитол. Зрізи нігтьових пластин лівої руки підозрюваного ОСОБА_14 (об. №2)ООБСМЕ 2023 та зрізи нігтьових пластин правої руки підозрюваного ОСОБА_14 (об.№1) ООБСМЕ 2023 відповідно, які поміщено в один полімерний сейф-пакет №IPN4002333; відрізок марлі білого кольору із слідами крові, що вилучені в ході ОМП біля квартири АДРЕСА_6 , що поміщений в паперовий пакет сірого кольору, на якому мається надпис 1384/2023 скріплений та опечатаний паперовою біркою з печаткою ООБСМЕ та мається надпис№1384/2023, який поміщено в полімерний сейф-пакет №PSP1163822, - слід залишити в матеріалах провадження до якого вони долучені.

Керуючись ст. ст. 369 – 371, 373 – 375 КПК, суд –

ухвалив:

ОСОБА_14 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України та призначити йому покарання за ч.1 ст.121 КК України, у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

В силу ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати в строк відбування призначеного ОСОБА_14 покарання, строк його попереднього ув`язнення в період часу з 23.07.2023 року по 17.09.2026, з розрахунку день попереднього ув`язнення за день позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_14 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.

На підставі ч.ч.1, 3 ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_14 наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

3) попросити публічно або в іншій обраній ним формі пробачення у потерпілого;

4) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

5) працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу);

6) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_14 у виді тримання під вартою, змінити на запобіжний захід у виді особистого зобов`язання до набрання вироком законної сили.

У відповідності до ч.5 ст.194 КПК України до набрання вироком законної сили покласти на обвинуваченого ОСОБА_14 обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до суду;

2) не відлучатися з місця проживання без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи, засоби зв`язку.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_14 наслідки невиконання покладених на нього обов`язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до суду, без поважних причин, не повідомить про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, запобіжний захід відносно нього може бути змінено на більш суворий.

Обвинуваченого ОСОБА_14 звільнити з-під варти в залі суду негайно.

З набранням вироком законної сили арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 03.08.2023 року (справа №522/14594/23, провадження №1-кс/522/4665/23), –скасувати.

Речові докази, які визнані такими та долучені до матеріалів кримінального провадження постановами ст. слідчого СВ ВП №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_39 від 01.08.2023 року та 06.09.2023 року, а саме:

повернути власникам:

- сенсорний мобільний телефон «Samsung DOUS» в корпусі золотистого кольору та сенсорний мобільний телефон «Redmi» в корпусі чорного кольору, вісім кухонних ножів з нержавіючими лезами різної довжини з різноманітними рукоятками із невстановленими плямами;

- чоловічу футболку темно-синього кольору фірми «Adidas», чоловічі джинсові шорти;

залишити в матеріалах провадження до якого вони долучені:

- відрізки марлі із слідами крові, 2 відрізка марлях білого кольору із слідами крові, відрізок марлі білого кольору із слідами крові, полімерний пакет із «zip-lock» замком, зрізи нігтьових пластин лівої та правої рук ОСОБА_14 , зрізи нігтьових пластин лівої руки підозрюваного ОСОБА_14 , відрізок марлі білого кольору із слідами крові, -

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Не пізніше наступного дня після ухвалення вироку надсилати його копію учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя

Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1

Єдиний унікальний номер справи: №522/18181/23

Номер провадження № 1-кп/522/1436/26

Головуючий суддя – ОСОБА_1