Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №939/343/26 — Чемеровецький районний суд Хмельницької області

№ справи939/343/26

№2/687/773/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року селище Чемерівці Чемеровецький районний суд Хмельницької області у складі головуючого - судді Борсука В.О., розглянув цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

У лютому 2026 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості. В обґрунтування позовних вимог вказує, що 07.10.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» (далі - ТОВ «МІЛОАН») та відповідачем було укладено договір про споживчий кредит № 104077436. На виконання умов укладеного договору позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника.

28.02.2024 року між ТОВ «МІЛОАН» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») було укладено договір відступлення прав вимоги № 105-МЛ/Т, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлися боржниками ТОВ «МІЛОАН», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 104077436 від 07.10.2023 року.

Оскільки в порушення умов договору відповідач у встановлені строки кредит та інші, передбачені договором, платежі не сплатила, позивач вимушений звернутися з цим позовом до суду та просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у сумі 11159,85 грн, а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн.

10.08.2026 року відкрито провадження у даній справі та розгляд справи призначено у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в справі матеріалами.

Відповідачем відзиву на позовну заяву подано не було, також до суду не надходило клопотань про слухання справи у порядку загального позовного провадження.

Суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі анкети-заяви на кредит № 104077436 від 07.10.2023 року, між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 104077436 від 07.10.2023 року.

Так, кредитодавець зобов`язується на умовах, визначених договором, на строк 105 днів, який складається з пільгового (15 днів, що завершується 22.10.2023 року) та поточного (90 днів, що завершується 20.01.2024 року) періодів, надати позичальнику грошові кошти у сумі 3000,00 грн, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом, та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Дата повернення кредиту – 20.01.2024 року (п.п. 1.1, 1.2, 1.3, 1.3.1, 1.3.2, 1.4 договору).

Комісія за надання кредиту – 399,00 грн, яка нараховується за ставкою 13,30% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду – 787,50 грн, які нараховуються за ставкою 1,75% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду. Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду – 9450,00 грн, які нараховуються за ставкою 3,50% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом поточного періоду. Тип процентної ставки – фіксована (п.п. 1.5.1, 1.5.2, 1.5.3, 1.6 договору).

Згідно з п. 2.1 договору кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти № НОМЕР_1 .

Відповідно до п. 2.2.1 договору позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом.

У пункті 2.3 договору визначено порядок пролонгації строку кредитування.

Відповідно до п. 2.3.1 договору позичальник має право неодноразово продовжувати та/або поновлювати пільговий період та збільшувати строк кредитування на таких саме умовах, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил. Для продовження/поновлення пільгового періоду та збільшення строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії, передбачені цим п. 2.3 договору та розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту (якщо передбачено).

Вказаний договір про споживчий кредит підписано відповідачем шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором: 253720, а також погоджено графік платежів за даним договором.

Позивач свої зобов`язання виконав, надавши відповідачу кредит шляхом перерахування на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 грошових коштів у розмірі 3000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 73978293 від 07.10.2023 року, а також повідомленням АТ «Універсал Банк» від 28.08.2026 року, відповідно до якого на картковий рахунок платіжної картки № НОМЕР_2 , власником якої є ОСОБА_1 , був зарахований платіж у сумі 3000,00 грн.

28.02.2024 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги № 105-МЛ/Т, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «МІЛОАН», включно і до відповідача за кредитним договором № 104077436 від 07.10.2023 року.

Так, відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 11159,85 грн, з яких: 2700,00 грн – залишок по тілу кредиту; 8060,85 грн – залишок по відсотках; 399,00 грн – залишок по комісії.

Відповідно до розрахунку заборгованості заборгованість відповідача перед позивачем складає 11159,85 грн, з яких: 2700,00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 8060,85 грн - прострочена заборгованість за сумою відсотків; 399,00 грн - прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту.

Доказів на спростування факту укладення вказаного договору та отримання кредитних коштів відповідачем не надано.

У ч.ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом ст. 634 ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 зазначеного Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 вказаного Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч. 6 ст. 11 вказаного Закону).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 вказаного Закону).

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Разом з цим, перевіряючи правомірність нарахування відсотків за користування кредитними коштами за даним кредитним договором суд дійшов висновку про таке.

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначені Законом України «Про споживче кредитування».

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 року, що набрав чинності 24.12.2023 року доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» частиною 5, якою встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія п. 5 розділу І цього Закону (яким, зокрема, доповнено п. 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Даний кредитний договір № 104077436 укладено 07.10.2023 року, тобто до внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», однак його дію продовжено після набрання чинності цим Законом, а тому строк дії п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» поширюється на вказаний кредитний договір.

Отже, як слідує з вищевказаних змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, починаючи з 24.12.2023 року денна ставка має бути не більше 2,5%, з 22.04.2024 - не більше 1,5%, з 20.08.2024 - не більше 1%.

Так, згідно із наданим розрахунком заборгованості в період строку кредитування, нарахування відсотків за користування кредитом здійснювалося: з 07.10.2023 року по 23.12.2023 року включно за процентними ставками 1,75%, 3,50%, що відповідає вимогам Закону України «Про споживче кредитування», з 24.12.2023 року по 06.01.2024 року включно за процентною ставкою 3,50% в день, що не відповідає вимогам Закону України «Про споживче кредитування», а також з 07.01.2024 року по 04.02.2024 року включно за процентною ставкою 2,30%, що відповідає вимогам Закону України «Про споживче кредитування».

Отже, наданий суду розрахунок заборгованості в частині нарахування відсотків за користування кредитом у розмірі 1323,00 грн (2700,00 грн х 3,5% х 14 днів) у період з 24.12.2023 року по 06.01.2024 року не відповідає закону.

Окрім того, із розрахунку заборгованості вбачається, що позивач нарахував відповідачу комісію за надання кредиту у розмірі 399,00 грн та комісію управління та обслуговування кредиту (пролонгацію) у розмірі 300,00 грн.

Щодо нарахування комісій суд дійшов до наступних висновків.

Основні засади цивільного законодавства визначені у ст. 3 ЦК України.

До цих засад віднесено свободу договору (п. 3), справедливість, добросовісність та розумність (п. 6).

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Свобода договору не є абсолютною (необмеженою): вона існує в рамках норм чинного законодавства, а дії сторін договору мають ґрунтуватися на засадах розумності, добросовісності та справедливості, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору.

Норми чинного законодавства також закріплюють презумпцію правомірності правочину, яка означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована.

Умовами кредитного договору можуть визначатися додаткові (акцесорні) зобов`язання сторін. При цьому правові та організаційні засади споживчого кредитування встановлюють право споживача на справедливі умови кредитного договору.

Закон України «Про споживче кредитування» визначає право кредитодавця отримувати винагороду за супутні з наданням кредиту послуги, зокрема комісію за надання, обслуговування кредиту, у разі якщо такі послуги дійсно були надані банком позичальнику. Водночас, банкам забороняється встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь, або за дії, які споживач здійснює на користь банку. Також на позивача не може бути покладений обов`язок сплачувати платежі, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався.

Загальною підставою визнання правочину недійсним є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог закону щодо його дійсності, які встановлені ст. 203 ЦК України. Нікчемним є правочин, недійсність якого прямо встановлена законом.

Умови договору про надання споживчого кредиту, що передбачають здійснення платежів за дії, які не є послугою, або здійснення платежів, які заборонені законом, є нікчемними.

Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 09.12.2019 року у справі № 524/5152/15-ц.

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06.11.2023 року у справі № 204/224/21 зазначив, що якщо в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), та не узгоджено їх зі споживачем, то такі умови є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Із матеріалів справи слідує, що умовами договору надання грошових коштів у кредит, а саме п.п. 1.5.1, 2.2.1, 2.3.1 договору, передбачено стягнення комісії за надання кредиту, яка нараховується за ставкою 13,30% від суми наданого кредиту, що складає 399,00 грн, а також комісію за управління та обслуговування кредиту, яка нарахована позивачем та сплачена відповідачем, у розмірі 300,00 грн.

Однак, у кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, що пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, за які встановлені комісії. Відтак умови кредитного договору про сплату відповідачем на користь кредитодавця комісій є нікчемними, внаслідок чого сума нарахованої комісії за надання кредиту у розмірі 399,00 грн та сума нарахованої комісії за управління та обслуговування кредиту у розмірі 300,00 грн не можуть бути стягнуті з відповідача на користь позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал». У зв`язку із цим позовні вимоги в частині стягнення 399,00 грн комісії за надання кредиту задоволенню не підлягають, а 300,00 грн комісії за управління та обслуговування кредиту, що сплачено відповідачем, суд вважає за необхідне віднести в рахунок погашення заборгованості за відсотками.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2024 року у справі № 582/202/22.

Таким чином, наданий судом розрахунок заборгованості в частині нарахування відсотків за користування кредитом в період з 24.12.2023 року по 06.01.2024 року за процентною ставкою 3,50%, а також в частині нарахування комісій не відповідає закону.

А тому, враховуючи вищевикладене, заборгованість відповідача становить 10082,85 грн та складається із: тіла кредиту – 2700,00 грн, відсотків – 7382,85 грн (8060,85 грн – 300,00 грн (сплаченої комісії за пролонгацію) - 378,00 грн (1323,00 грн (2700,00 грн х 3,5% х 14 днів - відсотки нараховані у період з 24.12.2023 року по 06.01.2024 року за процентною ставкою 3,5%) – 945,00 грн (2700,00 грн х 2,5% х 14 днів - відсотки нараховані у період з 24.12.2023 року по 06.01.2024 року за процентною ставкою 2,5%).

Відповідач власних розрахунків не надала.

Отже, судом встановлено, що боржник належним чином зобов`язання по поверненню кредитних коштів не виконала, в результаті чого виникла заборгованість за договором про споживчий кредит № 104077436 від 07.10.2023 року, право вимоги за яким, на підставі договору відступлення прав вимоги № 105-МЛ/Т від 28.02.2024 року, перейшло до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».

Загальна сума заборгованості відповідача перед ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за вказаним кредитним договором становить 10082,85 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту - 2700,00 грн, простроченої заборгованості за відсотками – 7382,85 грн, що підлягає стягненню з відповідача на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».

Сукупність наведених доказів, наданих позивачем та їх належна оцінка дають суду підстави для задоволення заявлених позивачем вимог частково.

При розподілі судових витрат, суд враховує пропорційність задоволених позовних вимог. Позов заявлено з ціною 11159,85 грн, а задоволено на суму 10082,85 грн, тобто на 90,35% (10082,85х100:11159,85). Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 2405,48 грн (2662,40х90,35:100).

При вирішенні питання про відшкодування позивачеві понесених витрат на правничу допомогу в загальній сумі 8000,00 грн суд виходить з такого.

Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України передбачено здійснення розподілу судових витрат на підставі поданих сторонами доказів.

На підтвердження понесених ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» витрат на правничу допомогу до матеріалів справи долучено: копію договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 року, акт наданих послуг № Д/14745 від 05.01.2026 року, детальний опис наданих послуг від 05.01.2026, згідно з якими загальна вартість наданих послуг становить 8000,00 грн.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК України).

Отже, з огляду на те, що позов задоволено частково (90,35%) суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати на правничу допомогу пропорційно до розміру задоволених вимог в розмірі 7228,00 грн (8000,00х90,35:100).

Керуючись ст. ст. 526, 1049-1054, 1077-1082 ЦК України, ст.ст. 6-16, 141, 263-265 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (за реквізитами: код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_3 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО – 300614, адреса: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28 м. Львів, 79018) заборгованість за кредитним договором № 104077436 від 07.10.2023 року в розмірі 10082,85 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судові витрати у виді судового збору у розмірі 2405,48 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7228,00 грн.

В решті частині позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28 м. Львів, 79029, код ЄДРПОУ 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована АДРЕСА_1 .

Суддя Борсук В.О.