Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №554/16954/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/16954/25 Номер провадження 22-ц/814/2135/26Головуючий у 1-й інстанції Блажко І. О. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Пікуля В.П.,

суддів Одринської Т.В., Панченка О.О.,

за участю секретаря судового засідання Філоненко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Полтави від 05 лютого 2026 року (про відмову у прийнятті зустрічного позову) (повний текст ухвали складено 05 лютого 2026 року) у справі за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги,

В С Т А Н О В И В:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст первісних позовних вимог

У листопаді 2025 року Полтавське обласне комунально виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» (далі – ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач надавав відповідачу послуги з централізованого постачання теплової енергії та гарячої води, відповідно до типового індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії від 01 грудня 2021 року, за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до встановлених тарифів.

Покладені законодавством зобов`язання щодо оплати послуг відповідач належним чином не виконує, у зв`язку з чим, за період з 01 грудня 2021 року по 01 серпня 2025 року включно, виникла заборгованість за послуги з постачання теплової енергії та гарячої води у розмірі 27 780,48 грн. На вказану суму заборгованості позивачем було нараховано індекс інфляції в розмірі 3 553,97 грн, 3 % річних – 942,34 грн.

У зв`язку з вище вказаним, позивач прохав суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» заборгованість за послуги з постачання теплової енергії та послугу гарячої води з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних в сумі 32 276,79 грн, а також судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.

Короткий зміст зустрічних позовних вимог

У січні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» про визнання права власності на квартиру, про стягнення коштів за користування системою теплопостачання для транзиту теплоносія.

Обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги посилався на те, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 , яка належить йому на праві приватної власності згідно із свідоцтвом на право власності від 08 жовтня 1998 року № 2603.

З 2015 року опалення квартири здійснюється ОСОБА_1 самостійно виключно за допомогою кондиціонера та електричних тенів, які підключені до власної системи опалення – радіаторів опалення (батарей).

Від системи теплопостачання, по якій здійснюється постачання теплової енергії, радіатори опалення, що входять до власної системи опалення, відімкнені за допомогою перекриття вентилів, що не впливає на постачання теплової енергії ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» до інших споживачів.

Від`єднавши у квартирі радіатори від системи теплопостачання, перекриття загальної системи теплопостачання, що проходить повз квартиру ОСОБА_1 не проводив, оскільки ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» здійснює постачання теплової енергії до інших споживачів, які в свою чергу підключені до загальнобудинкової системи теплоспоживання. ОСОБА_1 тільки зробив теплоізоляцію на ділянках стояків, що проходять повз його квартиру, щоб уникнути зайвих витрат теплової енергії, яку ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» постачає до інших мешканців будинку.

Постачаючи теплову енергію до інших споживачів будинку АДРЕСА_3 , ПОКВПТ «Полтаватеплоенерго» фактично використовує належну ОСОБА_1 на праві приватної власності систему теплопостачання - стояки, при цьому жодних коштів користування - теплопостачання не сплачує.

Незважаючи на ту обставину, що опалення квартири здійснюється власними засобами, а радіатори опалення відімкнені від загально будинкової системи теплопостачання, ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» систематично нараховує плату за начебто опалення квартири, та стягує вказані кошти в судовому порядку.

Враховуючи викладене, просив суд визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Також просив стягнути з ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» на його користь кошти у розмірі 38 938,45 грн за користування системою теплопостачання для транзиту теплоносія та судові витрати.

Короткий зміст судового рішення місцевого суду

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 05 лютого 2026 року відмовлено у прийняті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» про визнання права власності на квартиру, про стягнення з ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» на користь ОСОБА_1 коштів у розмірі 38 938,45 грн за користування системою теплопостачання для транзиту теплоносія.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, дані позови не взаємопов`язані і їх спільний розгляд не є доцільним, оскільки вони виникають з різних правовідносин.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

З ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 05 лютого 2026 року не погодився ОСОБА_1 та оскаржив її в апеляційному порядку, подавши до суду апеляційну скаргу, в якій прохав суд оскаржуване судове рішення скасувати та ухвалити нове, яким примусити суд першої інстанції розглядати первісний позов з урахуванням зустрічних позовних вимог.

Позиції учасників справи

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

На думку особи, яка подала апеляційну скаргу, оскаржувана ухвала місцевого суду постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Так, ОСОБА_1 посилався на те, що первісний та зустрічний позов є ідентичними за вимогами, наявними доказами і розрахунками.

Щодо відзиву на апеляційну скаргу

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Згідно частини третьої статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Щодо явки та позиції учасників справи в суді апеляційної інстанції

ОСОБА_1 під час судового засідання підтримав вимоги поданої апеляційної скарги та прохав її задовольнити із вказаних у ній підстав.

Представник ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», будучи належим чином повідомленою про час, дату та місце проведення судового засідання, на розгляд справи до суду апеляційної інстанції не з`явилася, повідомивши про можливість розгляду справи без її участі.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку.

Встановлені обставини справи

З матеріалів справи вбачається, що у листопаді 2025 року ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії та послугу гарячої води з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних в сумі 32 276,79 грн.

13 січня 2026 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» про визнання права власності на квартиру, про стягнення з ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» на користь ОСОБА_1 коштів у розмірі 38 938,45 грн. за користування системою теплопостачання для транзиту теплоносія.

Позиція суду апеляційної інстанції

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Отже, прийняття зустрічного позову можливе за дотримання умов, передбачених частиною другою статті 193 ЦПК України, і залежить від того, наскільки суд вважає за доцільне розглядати цей позов у одному провадженні з первісним.

Верховний Суд у постанові від 15 квітня 2026 року у справі № 361/12236/24 вказав, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин, або коли вимоги за позовами можуть зараховуватися, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

За своєю сутністю зустрічний позов є матеріально-правовою вимогою відповідача до позивача, яка заявляється для сумісного розгляду з первісним позовом, оскільки задоволення його вимог виключає задоволення вимог позивача.

Умовами пред`явлення зустрічного позову є: взаємопов`язаність зустрічного позову з первісним, що виявляється у тому, що вони виникають з одних правовідносин; доцільність сумісного розгляду основного і зустрічного позовів, оскільки це дозволяє більш повно і об`єктивно дослідити обставини справи, встановити фактичні взаємовідносини сторін, виключити ухвалення взаємосуперечливих чи взаємовиключних судових рішень.

Отже, зустрічний позов є матеріально-правовою вимогою відповідача до позивача, яка заявляється для сумісного розгляду з первісним позовом, оскільки задоволення його вимог унеможливлює задоволення вимог позивача. Зустрічний позов має бути пред`явлений лише до первісного позивача (або одного зі співпозивачів). Умовою пред`явлення зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним; взаємопов`язаність позовів виявляється у тому, що вони виникають з одних правовідносин.

Подібні за змістом правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 200/22329/14-ц (провадження № 14-483цс19).

Ураховуючи викладене, взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у наступному: обидва позови взаємно пов`язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному та правильному вирішенню спору, взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; вимоги за зустрічним та первісним позовами можуть зараховуватись; задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову.

Подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом. У таких випадках задоволення зустрічного позову тягне за собою відмову у первісному позові повністю або частково.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказані позови не взаємопов`язані і їх спільний розгляд не є доцільним, оскільки виникають з різних правовідносин.

Звертаючись до суду із позовом, ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» вказувало, що підприємство надавало ОСОБА_1 послуги з централізованого постачання теплової енергії та гарячої води, відповідно до типового індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії від 01 грудня 2021 року, за адресою: АДРЕСА_1 , згідно встановлених тарифів.

У зв`язку з порушенням виконання зобов`язання щодо оплати послуг у ОСОБА_1 утворилася заборгованість з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних в сумі 32 276,79 грн, яку ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» просило стягнути.

Звертаючись до суду із зустрічним позовом, відповідач вказував, що з 2015 року опалення квартири здійснюється ним самостійно виключно за допомогою кондиціонера та електричних тенів, які підключені до власної системи опалення – радіаторів опалення (батарей). Постачаючи теплову енергію до інших споживачів будинку АДРЕСА_3 , ПОКВПТ «Полтаватеплоенерго» фактично використовує належну ОСОБА_1 на праві приватної власності систему теплопостачання - стояки, при цьому жодних коштів користування - теплопостачання не сплачує. У зв`язку з чим, прохав стягнути кошти у розмірі 38 938,45 грн за користування системою теплопостачання для транзиту теплоносія, судові витрати та визнати право власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

При цьому суд першої інстанції не звернув уваги на зміст зустрічних позовних вимог, зокрема на вимогу про стягнення з ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» на користь ОСОБА_1 коштів у розмірі 38 938,45 грн за користування системою теплопостачання.

Первісний позов підприємства ґрунтується на вимозі про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з постачання теплової енергії, тоді як зустрічна вимога ОСОБА_1 спрямована на стягнення з цього ж підприємства коштів у зв`язку з використанням належної йому системи теплопостачання для транзиту теплоносія.

У цій справі вимога ОСОБА_1 про стягнення коштів за транзит теплоносія має грошовий характер та є однорідною з вимогою ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію.

Відтак зустрічна позовна вимога про стягнення коштів за користування системою теплопостачання для транзиту теплоносія є взаємопов`язаною з первісною позовною вимогою про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії, оскільки у разі її задоволення за наявності передбачених законом умов можливе зарахування зустрічних грошових вимог, що може частково або повністю виключити задоволення первісного позову.

Отже, зазначена зустрічна вимога відповідає критерію взаємопов`язаності позовів, передбаченому частиною другою статті 193 ЦПК України.

Тому, суд першої інстанції у порушення вимог частини другої статті 193 ЦПК України дійшов передчасного висновку щодо відмови у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 .

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Як вбачається з частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи предмет та підставу поданої ОСОБА_1 апеляційної скарги на ухвалу Шевченківського районного суду міста Полтави від 05 лютого 2026 року, а також мотиви відмови у прийнятті зустрічної позовної заяви місцевим судом, колегія суддів вважає, що відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 379 ЦПК України оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що вимоги у редакції, що зазначені у апеляційній скарзі, саме, примусити суд першої інстанції розглянути справу не можуть бути задоволені, оскільки, пунктом 6 частини першої статті 374 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Тобто, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню: ухвалу суду першої інстанції слід скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Щодо судових витрат

Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційний суд по даній справі не змінює судове рішення та не ухвалює нове, а направляє справу для продовження розгляду, розподіл судових витрат не здійснюється при розгляді цієї апеляційної скарги.

Керуючись статтями 367, 374, 379, 381, 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Ухвалу Шевченківського районного суду міста Полтави від 05 лютого 2026 року – скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 17 вересня 2026 року.

Головуючий В.П. Пікуль

Судді Т.В. Одринська

О.О. Панченко