Постанова від 10 вересня 2026 р. у справі №295/16617/25 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №295/16617/25 Головуючий у 1-й інст. Чорній Р. О.

Номер провадження №33/4805/1277/26

Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач Бєлоусов А. Є.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 року м.Житомир

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду Бєлоусов А.Є., з секретарем судових засідань Воробей Д.О.,

за участі: захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – адвоката Лізуна В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі (із застосуванням засобів відеоконференції) апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – адвоката Радзієвської Олени Євгенівни (із доповненнями, поданими захисником – адвокатом Лізуном Валентином Вікторовичем) на постанову судді Богунського районного суду міста Житомира від 28.07.2026 у справі № 295/16617/25 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП):

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , відомості про попередні випадки притягнення особи до адміністративної відповідальності у справі відсутні, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст оскаржуваного судового рішення

Постановою судді Богунського районного суду міста Житомира від 28.07.2026 у справі № 295/16617/25 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому вираженні становить 17000,00 грн., з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.

Згідно з постановою судді місцевого суду, 31.10.2025 близько 03 години 30 хвилини в м. Житомирі по вул. Короленка, 3-А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «BMW», реєстраційний номер НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп`яніння.

2. Короткий зміст апеляційної скарги

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – адвокат Радзієвська О.Є не погодилась з постановою судді місцевого суду, подала апеляційну скаргу, просить зазначену постанову судді Богунського районного суду міста Житомира скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку із відсутністю в діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Апелянт вказує на те, що докази, наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, не підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом або зупинки працівниками поліції транспортного засобу, за кермом якого перебував саме ОСОБА_1 .

Адвокат також зазначає, що висновки суду першої інстанції, здійснені на підставі переглянутого відеозапису з бодікамер працівників поліції, щодо керування ОСОБА_1 транспортним засобом, по суті є припущеннями.

Захисник звертає увагу суду на те, що протокол про адміністративне правопорушення та рапорт поліцейського не можуть бути беззаперечними доказами вини ОСОБА_1 , оскільки факт керування транспортним засобом повинен підтверджуватись сукупністю належних доказів, а покладення судом в основу мотивування постанови лише протоколу, складеного поліцейським, свідчить про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд за відсутності достатніх та допустимих доказів на підтвердження вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Крім того, від адвоката Лізуна В.В., який представляє інтереси ОСОБА_1 , на адресу Житомирського апеляційного суду 07.09.2026 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС надійшли доповнення до апеляційної скарги з вимогами, аналогічними вимогам поданої апеляційної скарги.

У доповненнях до апеляційної скарги, адвокат Лізун В.В. вказує про те, що факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 та його перебування в стані алкогольного сп`яніння під час такого керування не підтверджуються матеріалами справи.

На думку захисника, саме лише перебування ОСОБА_1 в публічному місці під час комендантської години не тягне за собою відповідальності як за ч. 1 ст. 130 КУпАП, так і за будь-якою іншою статтею КУпАП, проте зі змісту оскаржуваної постанов судді місцевого суду вбачається, що суддя протиправно та необґрунтовано використав цю обставину задля обґрунтування підстав притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Апелянт зазначає, що кожен із доводів, наведених у постанові судді на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, спростовується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а тому така постанова в жодній мірі не відповідає закріпленим в законодавстві та правозастосовній діяльності усталеним стандартам обґрунтованості обвинувачення «поза розумним сумнівом» та обґрунтованості судового рішення в цілому.

Також адвокат звертає увагу суду на те, що суд першої інстанції не врахував численні порушення, допущені працівниками поліції, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 та оформлення інших документів.

Зокрема, за твердженнями адвоката: протокол про адміністративне правопорушення було складено 17.11.2025, хоча задокументовані події відбувались 31.10.2025; протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не відповідає вимогам КУпАП та містить недостовірні дані про обставини події правопорушення; працівники поліції під час виявлення ОСОБА_1 , спілкування з ним та проведення його огляду на стан алкогольного сп`яніння жодного разу не роз`яснили йому його права та обов`язки, що підтверджується відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції; під час проведення медичного огляду на стан сп`яніння працівниками КПН «Обласний медичний спеціалізований центр» (КНП «ОМСЦ») Житомирської обласної ради у ОСОБА_1 , в порушення вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, було відібрано тільки зразки крові без відібрання інших зразків біологічного середовища; огляд ОСОБА_1 проводився в КНП «ОМСЦ» Житомирської обласної ради, хоча цей заклад, на переконання адвоката, не має підтвердженого права на проведення оглядів на стан сп`яніння відповідно до вимог Інструкції, що дає підстави вважати такий огляд ОСОБА_1 недійсним.

3.Узагальнена позиція особи, яка подала апеляційну скаргу, під час апеляційного розгляду

Під час апеляційного розгляду в судовому засіданні 11.09.2026 захисник ОСОБА_1 – адвокат Лізун В.В. повністю підтримав подану апеляційну скаргу та доповнення до неї, задля обґрунтування своєї позиції посилався на аргументи, аналогічні викладеним у скарзі з доповненнями, просив постанову судді місцевого суду скасувати, ухвалити нову постанову, якою провадження у справі закрити у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

4. Межі апеляційного перегляду

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

5. Обставини, встановлені під час розгляду справи суддею місцевого суду

Як убачається зі змісту постанови судді Богунського районного суду міста Житомира від 28.07.2026 у справі № 295/16617/25, суддя під час розгляду справи встановив, що органом, уповноваженим на складання протоколу, задля підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, до протоколу, крім рапорту поліцейського, також були додані письмові та електронні докази, зокрема, відеозаписи з нагрудних камер співробітників поліції.

Дослідивши відеозапис з нагрудної камери працівника поліції, суддя встановив, що водій ОСОБА_1 31.10.2025 повідомив поліцейському, що «не планує нікуди далеко їхати». Крім цього, в подальшому після огляду ОСОБА_1 неодноразово просив поліцейських підвезти його до авто, оскільки мав намір продовжити рух, а саме поїхати додому. Також ОСОБА_1 походив огляд саме як водій, на відеозаписах з нагрудної камери працівника поліції, не зафіксовано жодних повідомлень про ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом.

Судом також було встановлено, що у працівників поліції були законні підстави вимагати пред`явити документи у ОСОБА_1 , оскільки останній у комендантську годину керував автомобілем, перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння на час керування транспортним засобом підтверджено медичним висновком КНП «ОМСЦ ЖОР» від 31.10.2025.

За таких обставин, враховуючи докази, які містять в матеріалах справи, суддя дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

6. Обставини, встановлені апеляційним судом

Учасники справи під час апеляційного розгляду не заявляли клопотань щодо повторного дослідження обставин, встановлених суддею місцевого суду, а також щодо дослідження доказів, котрі не досліджувалися суддею місцевого суду.

У постанові Верховного Суду від 19.03.2019 у справі № 382/1058/15-к (провадження № 51-2599км18) висловлені правові позиції, згідно з якими відсутність клопотання про дослідження доказів не зумовлює обов`язку апеляційного суду повторно досліджувати обставини, встановлені під час кримінального провадження, та передумов для здійснення судом свого права дослідити нові докази. Як убачається зі змісту ч. 7 ст. 294 КУпАП, така позиція може бути застосована й під час апеляційного провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Тож, здійснюючи апеляційний розгляд справи № 295/16617/25 суддя апеляційного суду в основу свого рішення покладає фактичні обставини, встановлені суддею місцевого суду. Основними доказами у справі, на підставі яких суддя місцевого суду ухвалив рішення щодо винуватості ОСОБА_1 , є: протокол про адміністративне правопорушення від 17.11.2025 серії ЕПР1 № 515349; рапорт співробітника поліції; акт огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (де зазначено, що від такого огляду на місці зупинки транспортного засобу водій відмовився); висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 31.10.2025; повідомлення про запрошення до підрозділу патрульної поліції для складення протоколу; відеозаписи з нагрудної камери працівників поліції та відеореєстратора зі службового автомобіля поліції, наявні на відповідному носії інформації. На вказаних відеозаписах зафіксований факт керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом, його пояснення поліцейським про те, що «він не збирається нікуди далеко їхати», процедура проходження ОСОБА_1 в медичному закладі огляд для з`ясування стану алкогольного сп`яніння.

7. Позиція судді апеляційного суду

Заслухавши пояснення адвоката Лізуна В.В., який підтримав апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, суддя апеляційного суду дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі є будь-які фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та винність особи у його вчиненні.

Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.

На переконання судді апеляційного суду, суддя місцевого суду, здійснюючи розгляд матеріалів у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , дотримався вказаних вище вимог закону.

Згідно з правовими позиціями, викладеними у п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», суди при розгляді зазначених категорій справ повинні враховувати, що диспозиції сформульованих норм, які використовуються під час розгляду таких справ, є бланкетними, у зв`язку з цим суди повинні ретельно з`ясовувати і зазначати, в чому саме полягали названі у статтях закону порушення; норми яких правил, інструкцій, інших нормативних актів не додержано; чи є причинний зв`язок між цими порушеннями та передбаченими законом суспільно небезпечними наслідкам.

Отже, питання наявності чи відсутності складу адміністративного правопорушення, за ознаками якого складений протокол про адміністративне правопорушення, у діях конкретної особи суддя (суд) вирішує в межах протоколу, складеного щодо цієї особи, перевіряючи відповідність обставин, викладених у протоколі, фактичним обставинам провадження.

Порядок дорожнього руху на території України встановлюють Правила дорожнього руху, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 за № 1306 (зі змінами).

Як визначено у п. 2.9. Правил, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно зі ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди водія, такий огляд здійснюється в закладах охорони здоров`я.

Відповідно до положень п. 6 розд. 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затв. наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735, зареєстр. У Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858, зі змінами (далі – Інструкція), огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я.

Зі змісту ст. 130 КУпАП вбачається, що об`єктивною стороною вчинення цього правопорушення є керування особою транспортними засобами в стані алкогольного чи іншого сп`яніння, або відмова особи від проходження у передбаченому законом порядку освідування на стан такого сп`яніння.

Ухвалюючи постанову про притягнення ОСОБА_1 , до відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суддя місцевого суду всебічно та повно встановив обставини справи, безпосередньо у судовому засіданні дослідив докази, надані співробітниками поліції, та матеріали справи (протокол про адміністративне правопорушення від 17.11.2025 серії ЕПР1 № 515349, рапорт поліцейського взводу № 1 роти № 2 батальйону управління патрульної поліції в Житомирській області старшого сержанта поліції В. Гопанчука від 17.11.2025, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 31.10.2025, повідомлення про запрошення до підрозділу патрульної поліції від 31.10.2025).

Указаним доказам суддя надав належну правову оцінку у їх сукупності та за встановлених обставин дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, суддя місцевого суду дослідив у судовому засіданні відеозапис з нагрудних камер працівника поліції і дійшов обґрунтованого висновку щодо підтвердженого факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом.

На відеозаписах (початок записів 31.10.2025 о 03 год 31, кінець записів 31.10.2025 о 04 год 25 хв) відображено, як поліцейський патруль темної пори доби зупинив на вулиці у м. Житомирі автомобіль марки «BMW» чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 . За кермом вказаного автомобіля перебував чоловік середнього віку, котрий надав поліцейським для огляду документи на ім`я ОСОБА_1 , у транспортному засобі був увімкнений двигун, світилась панель приладів біля місця водія, були увімкнені фари, габаритні вогні, аварійна світлова сигналізація, автомобіль стояв на проїзній частині вулиці, а не на стоянці. Поблизу не було жодних інших транспортних засобів, у салоні автомобіля марки «BMW» на водійському місці перебував лише ОСОБА_1 , інших людей в автомобілі не було. Під час спілкування з поліцейськими на запитання працівника поліції про напрямок руху, ОСОБА_1 повідомив, що «нікуди далеко їхати не збирається», не заперечував того, що він є водієм вказаного транспортного засобу.

У подальшому, під час спілкування з ОСОБА_1 , поліцейські помітили наявність у водія ознак алкогольного сп`яніння, запропонували пройти огляд для з`ясування стану сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, повідомили про наявність алкотестера, ОСОБА_1 відмовився від продування алкотестера, поліцейський запитав: «Ви хочете з нами в медичний заклад проїхати?», на це ОСОБА_1 погодився без будь-якого примусу. Після доставлення до медичного закладу ОСОБА_1 останній спілкувався з лікарем, називав свої анкетні дані, здав кров для аналізу, згодом вийшов на вулицю, поліцейський написав та вручив ОСОБА_1 запрошення до УПП в Житомирській області для складення протоколу у справі про адміністративне правопорушення (на випадок, якщо аналіз крові підтвердить факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння). У медичному закладі під час спілкування з лікарем ОСОБА_1 не заперечував того, що він є водієм автомобіля, проходив огляд для з`ясування можливого стану алкогольного сп`яніння саме як водій транспортного засобу.

Коли поліцейські відвозили з медичного закладу ОСОБА_1 , останній неодноразово наполягав на тому, що співробітник поліції мають його доставити до місця, де залишився автомобіль «BMW», на пропозицію поліцейського доїхати до місця проживання ОСОБА_1 сказав: «Ні, до автомобіля підвезіть». Коли поліцейський повідомив, що ОСОБА_1 не можна сідати за кермо транспортного засобу в такому стані, ОСОБА_1 заперечував наявність у нього ознак алкогольного сп`яніння, вказував, що він «нормально себе почуває, аналізи здав», питав, чому він не може їхати на автомобілі. Таким чином, ОСОБА_1 жодного разу не заперечував того, що він був за кермом автомобіля «BMW», здійснював рух на ньому як водій, висловлював намір і далі їхати додому на автомобілі.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (п. 161 рішення від 18.01.1978 у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom); п.65 рішення від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» (Korobov v. Ukraine), заява № 39598/03). Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Згідно з правовими позиціями Європейського суду з прав людини «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».

Стандарт доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні.

На переконання судді апеляційного суду, суддя місцевого суду дійшов обґрунтованого висновку щодо підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, версія подій, відображена у протоколі співробітником поліції, доведена «поза розумним сумнівом».

Єдиною і достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в діянні такої особи складу відповідного адміністративного правопорушення.

Вимогами ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків судді місцевого суду та не дають підстав вважати, що суддею під час розгляду цієї адміністративної справи були порушені вимоги закону, які б призвели до неправильного вирішення справи.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується наявними в матеріалах справи про адміністративне правопорушення доказами, яким була надана належна оцінка.

Що стосується доводів адвоката про порушення, допущені працівниками поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 у зв`язку із розбіжностями між датою вчинення адміністративного правопорушення та датою складення протоколу про адміністративне правопорушення, то така відмінність зумовлена проведенням лабораторних досліджень зразків крові ОСОБА_1 на предмет встановлення стану алкогольного сп`яніння закладом охорони здоров`я. Про цю обставину поліцейські повідомили ОСОБА_1 , оголосили про запрошення водія до підрозділу патрульної поліції на 09 год 00 хв 17.11.2025 для складення протоколу (в разі, якщо аналіз крові водія вкаже на стан сп`яніння). Повідомлення про запрошення водія для складення протоколу ОСОБА_1 підписувати відмовився, що зафіксовано на відеозаписі з нагрудної камери поліцейського.

Неточність у часі скоєння правопорушення, котре ставиться в вину ОСОБА_1 (31.10.2025 о 04 год 30 хв, хоча поліцейські зафіксували факт керування водієм транспортним засобом 31.10.2025 ще близько 03 год 30 хв), відображена у протоколі, не є порушенням такого ступеню серйозності, яке би дозволяло суду сумніватись у винуватості особи та вплинуло на загальну справедливість судового розгляду.

В іншому, працівниками поліції в повній мірі були дотримані вимоги щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , а зазначені у цьому документі відомості підтверджуються наявними в справі про адміністративне правопорушення письмовими та електронними доказами.

Крім того, твердження адвоката про те, що КНП «ОМСЦ» Житомирської обласної ради не має підтвердженого станом на 31.10.2025 права для проведення оглядів на стан сп`яніння відповідно до вимог Інструкції, спростовуються наказом Управління охорони здоров`я Житомирської обласної адміністрації від 19.11.2018 № 1625 «Про затвердження переліку закладів охорони здоров`я, яким надається право на проведення огляду на стан сп`яніння водіїв» (діяв у період з 19.11.2018 по 05.05.2026, є в загальному доступі на офіційному вебсайті Департаменту охорони здоров`я Житомирської обласної державної адміністрації, посилання:

https://doz.phczt.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=6789:normativno-pravova-baza-uoz-za-2018-rk&catid=5)

Згідно з цим наказом КНП «ОМСЦ» Житомирської обласної ради входило до переліку закладів, яким надається право на проведення огляду на стан сп`яніння водіїв.

Варто також зазначити, що посилання адвоката про порушення працівниками закладу охорони здоров`я процедури огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, суддя апеляційного суду вважає також безпідставними, зважаючи на таке.

Відповідно до п. 8, 9 розд. 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів, тестів (скринінгових лабораторних досліджень) на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини. У разі позитивного результату тесту обов`язковим є проведення підтверджуючого дослідження — газорідинної хроматографії з полум`яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю у крові та сечі та газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрїї на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи. Зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються двома наборами. Один набір використовується для первинного дослідження. Другий набір використовується для підтверджуючого дослідження. Для визначення концентрації алкоголю у другий набір відбирається не менше ніж 20 мл сечі та крові.

Із наявного відеозапису з нагрудної камери працівника поліції встановлено, що під час перебування в закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою газорідинної хроматографії, про що повідомив лікаря та вказав, що зараз хворіє, проте буде здавати кров (фрагмент відеозапису 03:58:14).

На вказаному відеозаписі також зафіксовано, що лікарем, який проводив відібрання зразків крові у ОСОБА_1 , було здійснено два набори крові, що відповідає вимогам п. 9 Інструкції (фрагмент відеозапису 04:01:16).

Положення пунктів 11, 12 Інструкції визначають, що предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у п. 12 цього розділу.

Таким чином, положення Інструкції не містять обов`язкової вимоги щодо першочергового відібрання у особи слини, сечі або змивів з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук, як про це в доповненнях до апеляційної скарги вказує адвокат Лізун В.В. Тож суддя апеляційного суду вважає, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння було проведено без порушень вимог Інструкції, які б давали підстави вважати такий огляд недійсним.

Заслуговують на увагу доводи апелянта з приводу порушень співробітниками поліції під час складення протоколу у справі про адміністративне правопорушення приписів ст. 254 КУпАП (щодо вручення примірника протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності), ст. 256 КУпАП (щодо викладення у протоколі пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, щодо підписання протоколу особою, яка притягається до адміністративної відповідальності), ст. 268 КУпАП (щодо не роз`яснення прав особі, яка притягається до адміністративної відповідальності).

Водночас згідно з правовими позиціями, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 756/10060/17 (провадження № 13-3кс22), невідповідність тим чи іншим вимогам закону нівелює доказове значення відомостей, одержаних у результаті відповідних процесуальних дій, не в будь-якому випадку, а лише в разі, якщо вона призвела до порушення прав людини і основоположних свобод або ж ставить під сумнів походження доказів, їх надійність і достовірність; адже для прийняття законного й обґрунтованого рішення суд має отримувати максимально повну інформацію щодо обставин, які належать до предмета доказування, надаючи сторонам у змагальній процедурі достатні можливості перевірити й заперечити цю інформацію.

У справі, що переглядається в апеляційному порядку, інтереси ОСОБА_1 і в місцевому суді, і в апеляційному суді представляли належним чином уповноважені адвокати. Адвокати мали достатньо часу й реальних можливостей для того, щоб ознайомитись із матеріалами судової справи (у т. ч. – з протоколом від 17.11.2025 серії ЕПР1 № 515349), викласти в письмовій формі пояснення щодо протоколу в інтересах особи, яка притягається до відповідальності, ОСОБА_1 особисто брав участь у судовому розгляді справи в місцевому суді, мав можливість висловлювати свої заперечення проти притягнення його до адміністративної відповідальності, такі заперечення отримали належну оцінку судді, на стадії розгляду справи в суді першої інстанції та в апеляційному суді ОСОБА_1 користувався професійною правничою допомогою адвокатів.

Отже, порушення співробітниками поліції окремих норм процесуального права в розглядуваному випадку не призвели до порушення прав та основоположних свобод особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , не вплинули на загальну справедливість судового розгляду. Тому констатація таких порушень не може бути покладена в основу висновку апеляційного суду щодо обов`язковості скасування постанови судді місцевого суду.

8. Висновок за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно з ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову судді місцевого суду – без змін.

Ураховуючи вказане, суддя апеляційного суду вважає за необхідне апеляційну скаргу адвоката Радзієвської О.Є., подану в інтересах ОСОБА_1 , з доповненнями адвоката Лізуна В.В., залишити без задоволення, а постанову судді Богунського районного суду міста Житомира від 28.07.2026 у справі № 295/16617/25 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишити без змін.

Керуючись ст. 7, 9, 130, 245, 246, 280, 284, 294 КУпАП, суддя апеляційного суду

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – адвоката Радзієвської Олени Євгенівни (із доповненнями, поданими захисником – адвокатом Лізуном Валентином Вікторовичем) залишити без задоволення.

Постанову судді Богунського районного суду міста Житомира від 28.07.2026 у справі № 295/16617/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.

Ця постанова судді апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення (постановлення), є остаточною, оскарженню не підлягає.

Повний текст цієї постанови складено, проголошено, надано для ознайомлення учасникам справи 16.09.2026 о 17 год 00 хв.

Суддя А.Є. Бєлоусов