Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №760/9713/25 — Солом'янський районний суд міста Києва

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52

e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

код ЄДРПОУ: 02896762

__________________________________________________________________________________________

Провадження 2/760/1175/26

В справі 760/9713/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

І. Вступна частина

17 вересня 2026 року в місті Києві Солом`янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Коробенка С.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Департаменту патрульної поліції про відшкодування моральної шкоди.

ІІ. Описова частина

10.04.2025 ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Довгаля Сергія Володимировича звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва з позовом до Держави Україна в особі Департаменту патрульної поліції (далі - Відповідач) про відшкодування моральної шкоди.

10.04.2025 автоматизованим розподілом судових справ між суддями головуючим у справі визначено суддю Коробенка С.В., 11.04.2025 матеріали позову фактично отримані головуючим суддею.

Ухвалою суду від 14.04.2025 відкрито спрощене позовне провадження в цивільній справі, розгляд справи визначено здійснювати без повідомлення (виклику) учасників справи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 05.05.2024 в м. Києві на просп. Голосіївському, 42 сталася дорожньо-транспортна пригода, в якій постраждав Позивач і який одразу був госпіталізований з діагнозом: закритий багатоуламковий перелом медіальної кісточки правого гомілково-ступневого суглоба зі зміщенням уламків, закритий багатоуламковий перелом латеральної кісточки правого гомілково-ступневого суглоба зі зміщенням уламків, закритий уламковий перелом дистального епіметафізу правої великогомілкової кістки зі зміщенням уламків, підвивих правої стопи, множинні садна верхніх та нижніх кінцівок. Як зазначає Позивач, у подальшому в ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України» йому було проведено складні операції.

Позивач вказує, що, незважаючи на його перебування в лікарні та стаціонарному лікуванні після першої операції, 10.06.2024 без його повідомлення та участі стосовно нього протиправно складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 812874 за ст. 124 КУпАП. На думку Позивача, під час складання протоколу були істотно порушені його права, порушені строки складання протоколу, а докази його винуватості були відсутні, тоді як очевидним було, що причиною дорожньо-транспортної пригоди стали недоліки дорожнього покриття, на які вказували свідки і які зафіксовані в схемі ДТП. Ці обставини, як стверджує Позивач, були протиправно проігноровані інспектором Департаменту патрульної поліції, однак враховані судом.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 27.01.2025 в справі №752/13121/24 провадження в справі про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Як зазначає Позивач, ухваленню цієї постанови передували вісім судових засідань, які він особисто змушений був відвідати і які відкладалися з причини постійної неявки інспектора, при цьому з моменту дорожньо-транспортної пригоди і до цього часу він пересувається на милицях, що спричиняє йому істотний біль та дискомфорт.

В обґрунтування заподіяння моральної шкоди Позивач зазначає, що травма після дорожньо-транспортної пригоди кардинально змінила його життя: фізичні страждання супроводжувалися глибокими душевними травмами, щоденний біль, втрата можливості вільно пересуватися, залежність від сторонньої допомоги стали джерелом глибоких психологічних страждань, він втратив здатність повноцінно працювати, спілкуватися та підтримувати сімейне життя, відчув сильну тривогу, страх, приниження та безпорадність. Страх за власне життя, постійні переживання, психологічні розлади, безсоння, тривожність, як вказує Позивач, є прямими наслідками дорожньо-транспортної пригоди та подальших безпідставних звинувачень у тому, що саме він є винним у ній. Позивач стверджує, що необґрунтовані звинувачення завдали йому ще більшого душевного болю, постійні думки про несправедливість складеного протоколу та тривалий судовий процес додавали зневіри в справедливість і законність, він вважав, що інспектор з нього знущається, штучно затягуючи процес, і був змушений шукати докази своєї невинуватості, залучати свідків та захисника.

На підставі викладеного Позивач просить стягнути з Державного бюджету України на його користь 100.000,00 грн відшкодування моральної шкоди.

До суду надійшов відзив Відповідача від 21.05.2025, в якому викладені заперечення проти позову. Зокрема Відповідач зазначає, що до Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції надійшли матеріали від Голосіївського управління поліції ГУНП у м. Києві, зареєстровані в інформаційній підсистемі «Єдиний облік» за №18434, 18424 від 05.05.2024, стосовно дорожньо-транспортної пригоди за участю Позивача. Ознайомившись з матеріалами, старший інспектор відділу розшуку та опрацювання матеріалів ДТП Бобрівник В.В. направив Позивачу лист-запрошення з метою складання протоколу та ознайомлення з ним, після чого 10.06.2024 складено протокол серії ААД № 812874 за ст. 124 КУпАП за порушення п. 12.1 Правил дорожнього руху, який разом з додатками передано до Голосіївського районного суду м. Києва.

Відповідач вказує, що для покладення відповідальності на державу необхідна одночасна наявність протиправності дій посадових осіб, шкоди та причинного зв`язку між ними, тягар доведення яких покладається на позивача; закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення за відсутністю складу правопорушення не є фактом, який сам по собі підтверджує протиправність дій патрульних поліцейських щодо складання протоколу, а наявність певних недоліків у процесуальній діяльності посадових осіб сама по собі не може свідчити про незаконність їх діяльності. На думку Відповідача, Позивач не надав доказів того, в чому саме полягали його моральні страждання, їх обсягу та того, якими саме діями Відповідача вони заподіяні.

Відповідач зазначає, що Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» не поширюється на правовідносини, суб`єктом яких є інспектор патрульної поліції, оскільки управління патрульної поліції не є органом, що здійснює оперативно-розшукову діяльність чи досудове розслідування.

18.06.2025 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник Позивача підтримує позовні вимоги.

Представник Позивача зазначає, що відповідачем у справі є Держава Україна, а Департамент патрульної поліції є лише органом, через який вона бере участь у справі, посилаючись на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 27.11.2019 в справі № 242/4741/16-ц.

На думку представника Позивача, протокол та долучені до нього документи складені з численними порушеннями КУпАП, а саме: інспектором не надано доказів того, що Позивач об`єктивно був спроможний виявити каналізаційний люк, на який він наїхав, або перевищив швидкість руху, хоча причиною дорожньо-транспортної пригоди, згідно з рапортом поліцейського Головіча В.Г. від 06.05.2024 та схемою ДТП, був наїзд на каналізаційний люк; суть правопорушення викладена неналежно; протокол складено більш ніж через місяць, хоча ст. 254 КУпАП передбачає складання протоколу не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи; протокол складено за відсутності Позивача, без його належного повідомлення, оскільки запрошення надсилалися на адресу, за якою він ніколи не проживав та зареєстрований не був, а докази їх направлення відсутні; Позивачу не роз`яснено його права, він був позбавлений можливості подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу; у протоколі не зазначено свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які не були допитані інспектором; порушено вимоги Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 № 1376; докази, на які посилався інспектор, отримані в межах кримінального процесуального законодавства; замість складання протоколу за відсутності особи із застосуванням аналогії закону інспектор мав вжити заходів, передбачених ст. 259 КУпАП. Представник Позивача вважає, що постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 27.01.2025 фактично визнано незаконність дій інспектора щодо складання протоколу, а сам факт закриття провадження в справі свідчить про незаконність цих дій.

Представник Позивача також зазначає, що в подальшому Позивачу проведено ще одну операцію 03.06.2025, та посилається на положення п.п. 69-76, 83, 84 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2025 в справі № 335/6977/22, вважаючи, що Відповідач трактує її висновки вибірково. На думку представника Позивача, постанова Верховного Суду в справі № 686/24223/17 не є релевантною, а Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» не обмежує коло суб`єктів, на які він поширюється.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило. Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

ІІІ. Мотивувальна частина

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши наявні в справі докази, суд вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.

05.05.2024 близько 21:50 Позивач, керуючи мотоциклом «Victory Cross Country», номерний знак НОМЕР_1 , на просп. Голосіївському, 42 у м. Києві не впорався з керуванням та впав, внаслідок чого отримав тілесні ушкодження. На місці події слідчим СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві складено протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 05.05.2024 зі схемою.

Згідно з довідкою начальника відділення № 3 (з розслідування злочинів у сфері транспорту) СВ Голосіївського УП ГУНП у м. Києві від 07.05.2024 під час розгляду матеріалів ЄО № 18434, 18424 від 05.05.2024 не встановлено даних, які б вказували на наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, оскільки тілесні ушкодження в результаті дорожньо-транспортної пригоди отримав лише сам Позивач, водночас у діях учасника дорожньо-транспортної пригоди вбачаються ознаки порушення Правил дорожнього руху, відповідальність за яке передбачена ст. 124 КУпАП, у зв`язку з чим матеріали вирішено направити до Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції для вирішення питання щодо встановлення та притягнення до адміністративної відповідальності винних осіб.

Управлінням патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції на адресу: АДРЕСА_1 на ім`я Позивача оформлено запрошення з`явитися до управління 07.06.2024 та 10.06.2024 з метою складання та ознайомлення з протоколом про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП. Доказів направлення цих запрошень та їх отримання Позивачем матеріали справи не містять.

10.06.2024 старшим інспектором ВРОМ ДТП УПП у м. Києві ДПП капітаном поліції Бобрівником В.В. складено довідку щодо застосування аналогії закону при складенні протоколу про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка без поважних причин не з`являється за викликом.

10.06.2024 старшим інспектором ВРОМ ДТП УПП у м. Києві ДПП капітаном поліції Бобрівником В.В. стосовно Позивача складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 812874 про те, що 05.05.2024 о 21:50 у м. Києві на просп. Голосіївському, 42 Позивач, керуючи мотоциклом «Victory Cross Country», номерний знак НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, внаслідок чого впав на проїзну частину, що призвело до механічних пошкоджень транспортного засобу та тілесних ушкоджень Позивача, чим порушив вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП. У протоколі місцем проживання Позивача зазначено: АДРЕСА_1 , а в графі пояснень особи зазначено, що вона відсутня під час складання протоколу. До протоколу додано матеріали ДТП.

Постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 27.01.2025 в справі № 752/13121/24 (провадження № 3/752/24/25), яка набрала законної сили 07.02.2025, провадження в справі про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. У зазначеній постанові місцем проживання Позивача також зазначено: АДРЕСА_1 .

Суд у справі № 752/13121/24 дійшов висновку, що в ході судового розгляду не встановлено належних та допустимих доказів, на підставі яких поза розумним сумнівом може бути зроблений висновок про наявність у діях Позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що Позивач не вибрав безпечної швидкості руху, натомість згідно з наданими стороною захисту фотокартками та відеозаписами ділянка проїзної частини містила вибоїни та ями, про які попереджувальних знаків встановлено не було; швидкість руху Позивача працівниками поліції встановлено не було; доказів того, що Позивач об`єктивно був спроможний виявити небезпеку для руху, суду не надано.

Згідно з випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 413 КНП «Київська міська клінічна лікарня № 17» Позивач перебував на стаціонарному лікуванні у відділенні політравми з 05.05.2024 по 07.05.2024 з діагнозом: поєднана травма, закриті багатоуламкові переломи медіальної та латеральної кісточок правого гомілково-ступневого суглоба зі зміщенням уламків, закритий уламковий перелом дистального епіметафізу правої великогомілкової кістки зі зміщенням уламків, підвивих правої стопи, множинні садна верхніх та нижніх кінцівок; 05.05.2024 проведено закриту репозицію та монтаж АЗФ.

Згідно з довідками-виписками з історії хвороби стаціонарного хворого № 604622 ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України» Позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 07.05.2024 по 21.05.2024 (16.05.2024 проведено відкриту репозицію та металоостеосинтез кісточок правої гомілки), з 23.12.2024 по 25.12.2024 (24.12.2024 проведено артроскопію правого гомілковостопного суглоба) та з 02.06.2025 по 09.06.2025 (03.06.2025 проведено оперативне втручання на правому гомілковостопному суглобі) з діагнозом, зокрема: асептичний некроз таранної кістки справа.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з такого.

Щодо підстав відповідальності держави за дії працівників патрульної поліції

Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 22.01.2025 в справі № 335/6977/22 (провадження № 14-87цс24) Велика Палата Верховного Суду виснувала, що поліцейський, який складає протокол про адміністративне правопорушення, не є суб`єктом, який здійснює оперативно-розшукову діяльність чи проводить досудове розслідування, тому до таких правовідносин не застосовуються приписи ст. 1176 ЦК України та Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», а в разі закриття справи про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 124 КУпАП, через відсутність події і складу адміністративного правопорушення відшкодування шкоди особі, відносно якої складено протокол, здійснюється на загальних підставах, передбачених ст. 1174 ЦК України (п.п. 102, 103, 134). З огляду на це доводи представника Позивача про застосування до спірних правовідносин зазначеного Закону суд відхиляє.

У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що для покладення відповідальності на державу за дії (бездіяльність) посадових осіб органів державної влади у виді відшкодування шкоди обов`язковою є наявність трьох елементів (умов): неправомірний характер дії (бездіяльності) цього органу (посадових або службових осіб), наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями (бездіяльністю) і заподіяною шкодою. Тягар доведення наявності зазначених трьох умов покладається на позивача (п. 133). Встановлення протиправності в діях працівника патрульної поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення є обов`язковою умовою для покладення відповідальності на державу (п. 133).

Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що на патрульного поліцейського під час складення протоколу покладено відмінну функцію, ніж та, яку виконує суд під час розгляду справи про адміністративне правопорушення: до його повноважень не належать встановлення та остаточна оцінка всіх обставин, фактично на нього покладено обмежену функцію збирання та фіксації доказів; оцінку доказів він здійснює такою мірою, як це потрібно для визначення ймовірної особи, дії якої містять ознаки складу правопорушення, його висновки є вірогідними, а остаточні висновки має зробити суд (п.п. 54, 55).

За висновком Великої Палати Верховного Суду у разі відповідності протоколу про адміністративне правопорушення вимогам закону та вчинення працівниками патрульної поліції під час складання протоколу всіх дій згідно із законом та в межах їхніх повноважень факт закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення за відсутністю складу правопорушення не є фактом, який підтверджує протиправність дій патрульних поліцейських щодо складання такого протоколу. При невстановленні під час розгляду справи про адміністративне правопорушення невідповідності дій (бездіяльності) працівників патрульної поліції щодо складання протоколу дії патрульного поліцейського щодо складення протоколу у разі подальшого закриття справи у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення можуть бути підставою для відшкодування шкоди державою лише у тому випадку, якщо закриття справи відбулося через очевидну невідповідність протоколу вимогам закону або внаслідок інших протиправних дій працівників патрульної поліції під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, або які мають ознаки свавільності (п. 133). Водночас відсутність у постанові в справі про адміністративне правопорушення відповідних висновків не перешкоджає позивачу доводити в цивільній справі наявність очевидних ознак протиправності чи свавільності дій поліцейських (п.п. 69-74).

Щодо протиправності дій працівників патрульної поліції в цій справі

Обставини цієї справи є подібними до обставин справи № 335/6977/22: у обох справах протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП складено працівником патрульної поліції за результатами оформлення матеріалів дорожньо-транспортної пригоди, а провадження закрито судом за відсутністю складу правопорушення.

З постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 27.01.2025 вбачається, що провадження в справі закрито у зв`язку з недоведеністю порушення Позивачем п. 12.1 Правил дорожнього руху з урахуванням наданих стороною захисту фотокарток і відеозаписів ділянки дороги, показань свідка ОСОБА_3 , допитаного в судовому засіданні, та пояснень самого Позивача, тобто за результатами оцінки судом доказів, значна частина яких була подана стороною захисту безпосередньо під час судового розгляду. Постанова не містить висновків про те, що протокол складено неуповноваженою особою чи з порушенням вимог ст. 256 КУпАП, або що закриття провадження зумовлене процесуальними порушеннями, допущеними працівниками поліції під час оформлення матеріалів.

При цьому під час складання протоколу працівник патрульної поліції виходив із матеріалів, отриманих від слідчого відділу, які свідчили про те, що Позивач, керуючи мотоциклом, не впорався з керуванням та впав на проїзну частину. За таких обставин висновок інспектора про ймовірну наявність у діях Позивача ознак порушення п. 12.1 Правил дорожнього руху, який у подальшому не знайшов підтвердження в суді з урахуванням доказів щодо стану дорожнього покриття, не може вважатися очевидно протиправним чи свавільним, а відповідає наведеній Великою Палатою Верховного Суду характеристиці функції поліцейського щодо фіксації обставин події, остаточну оцінку яких здійснює суд.

Посилання представника Позивача на те, що протокол складено за відсутності Позивача, не зазначено свідків, не роз`яснено права, порушено строк складання протоколу, а докази отримано в межах кримінального процесуального законодавства, не свідчать про наявність підстав для відшкодування шкоди, оскільки, як зазначено вище, за висновком Великої Палати Верховного Суду закриття провадження має відбутися саме через очевидну невідповідність протоколу вимогам закону або внаслідок інших протиправних дій працівників поліції. Натомість провадження в справі № 752/13121/24 закрито з інших підстав, а наведені представником Позивача обставини не були предметом оцінки суду в тій справі та не вплинули на її результат. Позивач брав участь у розгляді справи, надав пояснення, користувався допомогою захисника, заявляв клопотання та подавав докази, тобто реалізував своє право на захист у повному обсязі.

Суд також враховує, що до складання протоколу працівники поліції вчиняли дії, спрямовані на забезпечення участі Позивача, оформивши запрошення з`явитися до управління, а адреса, на яку їх оформлено, зазначена як місце проживання Позивача і в постанові Голосіївського районного суду м. Києва від 27.01.2025. Доводи Позивача про те, що в день складання протоколу він перебував на стаціонарному лікуванні, спростовуються наданими ним же медичними документами, згідно з якими стаціонарне лікування після першої операції тривало до 21.05.2024, а наступна госпіталізація відбулася 23.12.2024.

Твердження Позивача про те, що розгляд справи № 752/13121/24 відкладався вісім разів через неявку інспектора, не підтверджені жодними доказами, а постанова Голосіївського районного суду м. Києва від 27.01.2025 відомостей про це не містить.

За таких обставин суд доходить висновку, що Позивач не довів протиправності дій працівників патрульної поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 812874 у розумінні ст. 1174 ЦК України з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду в справі № 335/6977/22.

Щодо наявності моральної шкоди та причинного зв`язку

Крім того, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 22.01.2025 в справі № 335/6977/22 зазначила, що причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку шкоду, а тільки за ту, яка завдана його діями, а позивач повинен довести, що саме внаслідок протиправних дій працівників патрульної поліції під час складання протоколу йому заподіяно моральну шкоду (п.п. 87, 89, 91).

Суд враховує, що значна частина описаних Позивачем страждань - фізичний біль, тривалий період лікування, неодноразові оперативні втручання, необхідність пересуватися на милицях, обмеження можливості працювати та піклуватися про себе, страх перед дорогою та транспортом - є наслідком травм, отриманих ним у дорожньо-транспортній пригоді 05.05.2024, і не перебуває в причинному зв`язку з діями працівників патрульної поліції щодо складання протоколу. Інших доказів, які б підтверджували характер, глибину та тривалість моральних страждань, заподіяних Позивачу саме складанням протоколу та розглядом справи про адміністративне правопорушення, до матеріалів справи не надано.

Відсутність хоча б однієї з обов`язкових умов відповідальності, визначених ст. 1174 ЦК України, виключає покладення на державу обов`язку відшкодувати шкоду. Враховуючи викладене, суд вважає необхідним у задоволенні позову відмовити.

Щодо судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якої судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, його посадовою або службовою особою.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено, судові витрати Позивача, у тому числі витрати на професійну правничу допомогу, відшкодуванню за рахунок Відповідача не підлягають. Відповідач про стягнення понесених ним судових витрат не заявляв.

IV. Резолютивна частина

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 178, 179, 259, 263-265, 268, 273, 279 ЦПК України, суд вирішив:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Департаменту патрульної поліції про відшкодування моральної шкоди відмовити.

2. Судові витрати покласти на Позивача.

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

4. Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ;

Відповідач: Держава Україна в особі Департаменту патрульної поліції, адреса: м. Київ, вул. Федора Ернста, 3; код юридичної особи: 40108646.

Суддя: