Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №133/1569/25 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 133/1569/25

Провадження № 22-ц/801/2356/2026

Категорія: 94

Головуючий у суді 1-ї інстанції Гуменюк О. О.

Доповідач:Голота Л. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 рокуСправа № 133/1569/25м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Голоти Л. О. (суддя - доповідач),

суддів Оніщука В.В., Сала Т.Б.,

за участю секретаря судового засідання Куленко О.В.,

за участі прокурора Бібляк В.В.,

педагога ОСОБА_1 ,

розглянув у закритому судовому засіданні справу № 133/1569/25 за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: орган опіки та піклування Хмільницької районної військової адміністрації Вінницької області, орган опіки та піклування Глуховецької селищної ради, ОСОБА_3 , про усиновлення дитини,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , на рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 15.07.2026, ухвалене у складі судді Гуменюка О.О. в приміщенні суду в м. Козятин, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 , заінтересовані особи: орган опіки та піклування Хмільницької районної військової адміністрації Вінницької області, орган опіки та піклування Глуховецької селищної ради, ОСОБА_3 , звернувся до суду із заявою про усиновлення дитини, в якій просив :

- оголосити його , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , усиновлювачем ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Кашперівка Козятинського району Вінницької області, актовий запис про народження № 04 від 11.12.2013, складений виконкомом Кашперівської сільської ради Козятинського району Вінницької області;

- змінити прізвище та по батькові усиновленої ним дитини - вказавши ОСОБА_5 як ОСОБА_6 , записавши батьком дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Білопілля Козятинського району Вінницької області, громадянина України, який проживає в АДРЕСА_1 , всі інші відомості про народження залишити без змін;

- внести відповідні зміни до актового запису № 04 від 11.12.2013 про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного виконкомом Кашперівської сільської ради Козятинського району Вінницької області.

Заява обґрунтована тим, що під час перебування ОСОБА_3 (зараз дружина заявника) у шлюбі з ОСОБА_8 у них народився син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Козятинського міськрайонного суду від 26.07.2016 у справі № 133/1294/16-ц шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_8 був розірваний. Рішенням Козятинського міськрайонного суду від 24.11.2016 у справі № 133/2031/16-ц ОСОБА_8 був позбавлений батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_5 ..

З 14.08.2020 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебувають у зареєстрованому шлюбі. До реєстрації шлюбу вони проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбних відносин протягом 5 років. Під час спільного проживання у них народилося двоє дітей: донька ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та донька ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Син дружини заявника ОСОБА_5 проживає разом з ними, знаходиться на їхньому утриманні та вихованні.

Мотивом усиновлення є надання можливості дитині виховуватись у сім`ї та мати батька, бажання та можливість дати дитині батьківське тепло, забезпечити стабільні та гармонійні умови життя та розвиток дитини, бажання та можливість дати дитині, яка вважає його своїм батьком, сім`ю, любов, матеріальне та моральне благополуччя, достойне виховання та освіту, тобто виховати як свого рідного сина. З дитиною у нього склались гарні стосунки, вона вважає його батьком, хоче носити його прізвище. Він відчуває спорідненість з дитиною та займається його вихованням, відчуває до дитини батьківські почуття, дитина називає його батьком, вони люблять один одного як батько та син. Для забезпечення належного розвитку та виховання дитини є всі необхідні умови, він має стабільний прибуток, проходить військову службу, має належні житлові умови для утримання та виховання дитини, згідно з медичним висновком про здоров`я не має ніяких протипоказань для усиновлення дитини, до кримінальної відповідальності не притягувався. Як батько дитини він може забезпечити стабільні та гармонійні умови для життя, дбає про його духовний та фізичний розвиток, приймає активну участь у його вихованні.

Вважає, що усиновлення дитини відповідає інтересам самої дитини і буде сприяти зміцненню їхніх сімейних стосунків. Мати дитини (дружина заявника) ОСОБА_3 не заперечує проти усиновлення, про що свідчить нотаріально посвідчена заява.

Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 15.07.2026 у складі головуючого судді Гуменюка О.О., присяжних Павлова Ф.П. та Гвелесіані О.В. в задоволенні заяви відмовлено. У справі винесена окрема думка присяжного Гвелесіані О.В.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, представником ОСОБА_4., яка діє в інтересах ОСОБА_2 , подано апеляційну скаргу (вх № 10647/26-вх від 13.08.2026), в якій, посилаючись на неповноту з`ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про задоволення заяви.

Основними доводами апеляційної скарги є те, що заявник повністю відповідає вимогам статей 211, 212, 224 СК України, що підтверджено і висновком органу опіки; відповідно до висновку Хмільницької районної військової адміністрації Вінницької області про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини від 16.04.2025 № 01-01-19/861 Хмільницька районна військова адміністрація/орган опіки та піклування прийшла до висновку, що громадянин України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , може бути усиновлювачем малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Усиновлення є доцільним та таким, що відповідає інтересам дитини.

У строк встановлений судом відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Щодо розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 368 ЦПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

У судовому засіданні ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_4 підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.

Заінтересована особа ОСОБА_3 підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити.

Прокурор Бібляк В.В. заперечила проти апеляційної скарги, просила залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, повідомлялись належним чином про дату, час і місце розгляду справи.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (частина друга статті 372 ЦПК України).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, прокурора, заслухавши думку дитини Данила, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, Вінницький апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 367 ЦПК України).

Згідно з статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України.

У справі встановлено наступні обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_5 . Його батьками записано ОСОБА_8 та ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 11.12.2013 /а.с. 13/.

Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 26.07.2016 по справі № 133/1294/16-ц шлюб, зареєстрований 3.09.2013 у виконкомі Кашперівської сільської ради Козятинського району Вінницької області за актовим записом № 6 між ОСОБА_3 та ОСОБА_8 розірвано /а. с. 11/.

Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 24.11.2016 по справі № 133/2031/16-ц ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , позбавлено батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 /а. с. 16-17/.

ІНФОРМАЦІЯ_6 народилась ОСОБА_10 . Її батьками записано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 26.01.2017 /а. с. 21/.

14.08.2020 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб, про що Козятинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) складено відповідний актовий запис № 108 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3 від 14.08.2020. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_3 змінила прізвище з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_3 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб /а. с. 6/.

ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась ОСОБА_11 . Її батьками записано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 7.07.2021 /а. с. 22/.

Відповідно до копії довідки Глуховецької селищної ради Хмільницького району Вінницької області № 38 від 4.04.2025 ОСОБА_2 дійсно постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Власником житла та головою домогосподарства є ОСОБА_14 , загальна площа будинку 67,30 кв.м, житлова площа 44,80 кв.м. На цій площі зареєстровані та проживають: тесть ОСОБА_14 , 1955 року народження, дружина ОСОБА_3 , 1990 року народження, заявник ОСОБА_2 , 1989 року народження, дочка ОСОБА_10 , 2017 року народження, дочка ОСОБА_11 , 2021 року народження, ОСОБА_5 , 2013 року народження /а. с. 8/.

Згідно з копією акту обстеження житлово-побутових умов проживання ОСОБА_2 від 15.04.2025 та акту обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_2 від 22.06.2026, в будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з трьох спальних кімнат, коридору, кухні, веранди, загальною площею 67,30 кв.м, житловою площею 44,80 кв.м. Будинок має газопостачання, електрифікований, систему водопостачання та водовідведення; кімнати облаштовані необхідними меблями. В будинку створені належні санітарно-гігієнічні умови. Сім`я обробляє земельну ділянку біля будинку, а земельну ділянку, площею 7 га, - засіває; має два автомобіля, трактор, мотоблок; утримує підсобне господарство. Для Данила облаштовано особисте місце для відпочинку та виконання домашніх завдань. Хлопець забезпечений одягом та взуттям відповідно віку, сезону, статі; шкільним приладдям, постільною білизною, повноцінним харчуванням, лікуванням (за потреби); наявний сучасний телефон. В сім`ї панує взаєморозуміння, стосунки дружні, разом відпочивають. Сукупний дохід родини дає змогу забезпечити дітей необхідними речами, продуктами харчування, ліками, засобами гігієни. ОСОБА_15 виявив бажання бути усиновленим ОСОБА_2 /а.с. 20, 55/.

Відповідно до копії висновку про стан здоров`я, фізичний і розумовий розвиток дитини від 25.03.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є здоровим /а. с. 12/.

Згідно копії висновку про стан здоров`я від 28.03.2025 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , соматично здоровий, за станом здоров`я може бути усиновлювачем /а. с. 15/.

Із нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_3 від 28.03.2025 вбачається, що вона надає згоду на усиновлення її малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 /а. с. 18/.

Станом на 4.04.2025 ОСОБА_2 на території України до кримінальної відповідальності не притягувався, не знятої чи не погашеної судимості не має, у розшуку не перебуває /а. с. 14/.

ОСОБА_2 за місцем проживання зарекомендував себе з позитивної сторони, що підтверджується копією характеристики Глуховецької селищної ради Хмільницького району Вінницької області № 4/61 від 07.05.2025 /а. с. 24/.

Згідно копії посвідчення серії НОМЕР_5 від 22.08.2023 ОСОБА_2 є учасником бойових дій /а. с. 19/.

Заявник разом із дружиною ОСОБА_3 утримують спільне підсобне господарство: 3 корови, 2 телят, птиця, що підтверджується копією довідки № 46 від 7.05.2025 та паспортами ВРХ /а. с. 24/.

ОСОБА_2 має посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_6 від 20.07.2023 та є власником причіпа, марки АМС, моделі 500 Старконь, номер шасі НОМЕР_7 /а. с. 25/.

Відповідно до копії державного акта на право приватної власності на землю серії ВН б/н ОСОБА_14 (тесть заявника) передано у приватну власність земельну ділянку площею 3,32 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Кашперівської сільської ради /а. с. 27-30/.

Згідно з копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №162802159 від 9.04.2019 за ОСОБА_14 зареєстровано право власності на житловий будинок, загальною площею 67,3 кв.м, житловою площею 44,8 кв.м, адреса: АДРЕСА_2 , номер запису про право власності: 31088710 від 1.04.2019 /а. с. 31/.

Відповідно до висновку про доцільність усиновлення малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та відповідність його інтересам дитини № 861 від 16.04.2025, наданим Хмільницькою районною військовою адміністрацією/орган опіки та піклування, ОСОБА_2 може бути усиновлювачем малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , усиновлення є доцільним та таким, що відповідає інтересам дитини /а. с. 5/.

Згідно довідки №2591 від 8.07.2026 ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призваний під час мобілізації на військову службу в Збройні Сили України та з 25.06.2026 перебуває на військовій службі в ІНФОРМАЦІЯ_7 по теперішній час /а. с. 56/.

Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції , враховуючи, що питання про усиновлення дитини заявник почав ініціювати лише з 2025 року, вважав, що дійсна мета усиновлення не в інтересах дитини, а спрямована на створення підстави для звільнення заявника від проходження військової служби, а тому дійшов висновку про її необґрунтованість та відсутність правових підстав для її задоволення.

Висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви про усиновлення зроблений за неповного з`ясування обставин справи, неправильного застосування норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, з огляду на наступне.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, і норми застосованого права.

У частині третій статті 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до частини сьомою статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно положень статті 3 СК України сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Статтею 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно статті 6 Конвенції про права дитини, держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини.

Відповідно до статті 18 вказаної Конвенції, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. 3 метою гарантування і сприяння здійсненню прав, викладених у цій Конвенції, Держави-учасниці надають батькам і законним опікунам належну допомогу у виконанні ними своїх обов`язків по вихованню дітей та забезпечують розвиток мережі дитячих установ.

Частиною першою статті 21 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці, які визнають і/чи дозволяють існування системи усиновлення, забезпечують, щоб найкращі інтереси дитини враховувалися в першочерговому порядку.

На рівні внутрішнього законодавства України принцип урахування найкращих інтересів дитини викладено у пункті 8 статті 7 СК України та у статті 11 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з положеннями яких регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини; предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів дитини.

Відповідно до статті 207 СК України усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім`ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого статтею 282 цього Кодексу. Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.

Згідно з статтею 211 СК України усиновлювачем може бути дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини. Усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на п`ятнадцять років. Різниця у віці між усиновлювачем та дитиною не може бути більшою ніж сорок п`ять років (частина перша, друга статті 211 СК України).

Згідно з статтею 217 СК України усиновлення дитини здійснюється за вільною згодою її батьків. Згода батьків на усиновлення дитини має бути безумовною. Угода про надання усиновлювачем плати за згоду на усиновлення дитини батькам, опікунам чи іншим особам, з якими вона проживає, є нікчемною. Згода батьків на усиновлення може бути дана ними лише після досягнення дитиною двомісячного віку. Якщо мати чи батько дитини є неповнолітніми, крім їхньої згоди на усиновлення потрібна згода їхніх батьків. Письмова згода матері на усиновлення засвідчується нотаріусом. Мати, батько дитини мають право відкликати свою згоду на усиновлення до набрання чинності рішенням суду про усиновлення.

Статтею 218 СК України передбачено, що для усиновлення дитини потрібна її згода, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити. Згода дитини на її усиновлення дається у формі, яка відповідає її вікові та стану здоров`я. Дитина має бути проінформована про правові наслідки усиновлення. Усиновлення провадиться без згоди дитини, якщо вона у зв`язку з віком або станом здоров`я не усвідомлює факту усиновлення. Згода дитини на усиновлення не потрібна, якщо вона проживає в сім`ї усиновлювачів і вважає їх своїми батьками.

Згідно зі статтею 8 Європейської конвенції про усиновлення дітей, ратифікованої Верховною Радою України 15.02.2011,і яка, відповідно до статті 9 Конституції України, є складовою частиною національного законодавства України, компетентний орган приймає рішення про усиновлення лише тоді, коли впевниться, що воно здійснюється в інтересах дитини. Кожного разу компетентний орган звертає особливу увагу на те, щоб це усиновлення забезпечило дитині стабільні та гармонійні домашні умови.

Частиною п`ятою статті 24 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що усиновлення допускається виключно в інтересах дитини України відповідно до закону.

Відповідно до статті 232 СК України з моменту здійснення усиновлення припиняються особисті та майнові права і обов`язки між батьками та особою, яка усиновлена, а також між нею та іншими її родичами за походженням. З моменту усиновлення виникають взаємні особисті немайнові та майнові права і обов`язки між особою, яка усиновлена (а в майбутньому - між її дітьми, внуками), та усиновлювачем і його родичами за походженням. Усиновлення надає усиновлювачеві права і накладає на нього обов`язки щодо дитини, яку він усиновив, у такому ж обсязі, який мають батьки щодо дитини. Усиновлення надає особі, яку усиновлено, права і накладає на неї обов`язки щодо усиновлювача у такому ж обсязі, який має дитина щодо своїх батьків.

Частиною 1 статті 229 СК України передбачено, що особа, яка подала заяву про усиновлення, може виявити бажання бути записаною у Книзі реєстрації народжень матір`ю, батьком дитини або повнолітньої особи. Якщо усиновлюється дитина, яка досягла семи років, то для запису усиновлювача матір`ю, батьком потрібна згода дитини, крім випадку, передбаченого частиною четвертою статті 218 цього Кодексу. Суд задовольняє таку заяву усиновлювача у рішенні про усиновлення, якщо це відповідає інтересам дитини.

Згідно частини другої - четвертої статті 231 СК України якщо усиновлювач записується батьком дитини, відповідно змінюється по батькові дитини. Якщо усиновлюється повнолітня особа, її прізвище, ім`я та по батькові можуть бути змінені у зв`язку з усиновленням за заявою усиновлювача та усиновленої особи. Про зміни, передбачені у цій статті, суд зазначає у рішенні про усиновлення.

Відповідно до статті 234 CK України на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження. Свідоцтво про народження, що було видане раніше, анулюється.

У постанові ВС від 1.10.2020 по справі № 2-1297/2004 зазначено, що вирішуючи заяву по суті, суд зобов`язаний перевірити наявність передбачених законом підстав для усиновлення, зокрема: чи дали батьки дитини згоду на це (якщо вона необхідна); чи може заявник бути усиновлювачем; чи є дитина відповідно до законодавства суб`єктом усиновлення і чи виконано вимоги ч. 1 - 3 ст. 218 СК щодо наявності згоди дитини; чи відповідають висновок органу опіки та піклування і дозвіл на усиновлення уповноваженого органу виконавчої влади необхідним вимогам.

В контексті положень про усиновлення та батьківство, усиновитель робить свідомий та виважений вибір набути прав батька стосовно дитини, яка не є його кровною, та приймає на себе кореспондуючий цьому обов`язок стати рідною людиною цій дитині, вживати всіх можливих заходів та дій в інтересах дитини, займатися питаннями її виховання та розвитку таким чином і обсягом, яке в мінімальному значенні закріплено у законодавстві та диктується загальними уявленнями про батьківство. При цьому зовнішньо також має прослідковуватися те, що дитина відчуває, що вона перебуває в такому оточенні, яке забезпечить їй у необхідному випадку допомогу, зокрема і на її прохання, у звичайних побутових обставинах.

Основне призначення інституту усиновлення полягає у вихованні дитини у сім`ї, формуванні стабільних та гармонійних умов життя усиновленої дитини.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні заяви про усиновлення, виходив з того, що фактично бажання усиновлення малолітньої дитини під час воєнного стану заявником, який є військовослужбовцем та який вже має двох малолітніх дітей, може бути пов`язане із його бажанням отримати право на звільнення з військової служби, подальшу відстрочку від мобілізації на підставі пункту 3 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», тому в даному конкретному випадку інтереси заявника мають перевагу над інтересами малолітньої дитини, а інтереси дитини є другорядними; заявником не наведено суду переконливих мотивів, що спонукає заявника на усиновлення дитини, лише узагальнено вказано про наявність між ним та дитиною теплих взаємин, бажання проживати разом як родина на законодавчому рівні; згода дитини на усиновлення є важливою, проте вона не може бути вирішальною. Суд не погодився з висновком органу опіки та піклування про доцільність усиновлення малолітньої дитини заявником через недостатню об`єктивність та обґрунтованість висновку. Особистість заявника як кандидата в усиновителі була досліджена поверхнево, не перевірено дійсні обставини усиновлення, справжню мету та мотиви, на підставі яких заявник бажає усиновити дитину, що є головним у забезпеченні найкращих інтересів дитини.

Колегія суддів вважає, що зазначені висновки суду зроблені без встановлення всіх обставин справи, від яких залежить її правильне вирішення.

Так, у справі встановлено і ніким не оспорюється те, що дитина щодо якої ініційовано заявником питання щодо усиновлення, є його пасинком. Біологічний батько хлопчика позбавлений батьківських прав за рішенням суду у 2016 році. З 2017 року заявник ОСОБА_2 проживає разом з ОСОБА_17 та її малолітнім сином ОСОБА_5 . Пізніше зареєстрували шлюб та народили двох доньок.

У судовому засіданні заявник пояснив, що намір усиновити хлопчика у нього виник після народження у них з дружиною другої доньки. Вони з дружиною хотіли щоб усі діти були на одному прізвищі та по батькові, щоб не лише у колі сім`ї, але і серед людей та по документах вони були однією сім`єю. Тривалий час займались оформленням та збиранням документів для усиновлення, звернулись до адвоката, однак через неякісно надані юридичні послуги справа до суду направлена не була. Лише після зміни адвоката з`явилась можливість звернутись до суду з цим питанням. Також на тривалість строків звернення до суду з заявою вплинула і ситуація в країні та проходження заявником військової служби.

На час звернення до суду із заявою про усиновлення дитині виповнилось 12 років, а заявнику ОСОБА_2 виповнилось 35 років.

У суді апеляційної інстанції, у присутності законного представника (матері) ОСОБА_3 та педагога ОСОБА_19 , була вислухана думка дитини ОСОБА_5 , який повідомив, що вважає ОСОБА_2 своїм батьком; називає його «папа», а він його «син», « ОСОБА_5 ». З батьком (заявником) у них гарні відносини, він навчив його рибалити. Хлопчик висловив згоду на своє усиновлення ОСОБА_2 та хоче змінити прізвище і по батькові. Усі друзі вже знають, що він має змінити прізвище і по батькові, і він вже сам цього дуже чекає.

Мати ОСОБА_5 - ОСОБА_3 також висловила згоду про усиновлення її сина заявником (її чоловіком) ОСОБА_2 .. Суду пояснила, що біологічний батько у житті дитини участі не приймає, хлопчик знає, що ОСОБА_2 не є його кровним батьком, але вважає і називає його татом. Вважає, що усиновлення здійснюється виключно в інтересах дитини.

Висновок суду першої інстанції про те, що в даному конкретному випадку інтереси заявника мають перевагу над інтересами малолітньої дитини, а інтереси дитини є другорядними, колегія суддів вважає такими, що зроблені на припущеннях, що заборонено частиною шостою статті 81 ЦПК України, без встановлення всіх обставин справи, врахування того, що заявник та мати дитини перебувають в зареєстрованому шлюбу, мають спільних дітей, батько ОСОБА_5 рішенням суду, яке набрало законної сили, позбавлений батьківських прав, малолітня дитина ОСОБА_5 бажає щоб його усиновив ОСОБА_2 , називає його татом. Зв`язок заявника та ОСОБА_5 є тривалим, вони проживають разом з 2017 року, між ними склались теплі відносини, ОСОБА_5 називає ОСОБА_2 своїм татом.

Органом опіки та піклування, взято до уваги умови проживання дитини та заявника, склад сім`ї, дані про стан здоров`я ОСОБА_2 , характеризуючі дані, висловлену згоду самої дитини та її матері (дружини заявника) на усиновлення дитини, враховано майновий стан та зроблено обґрунтований висновок про те, що усиновлення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 буде в інтересах дитини, який називає ОСОБА_2 своїм татом, а ОСОБА_2 сприймає ОСОБА_5 як свого сина, дитині створені необхідні стабільні та гармонійні умови для проживання, надання їй батьківської любові, домашнього затишку.

Статтею 224 СК України визначено обставини, що мають істотне значення, які враховує суд, постановляючи рішення про усиновлення дитини, зокрема: стан здоров`я та матеріальне становище особи, яка бажає усиновити дитину, її сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини; мотиви, на підставі яких особа бажає усиновити дитину; мотиви того, чому другий із подружжя не бажає бути усиновлювачем, якщо лише один із подружжя подав заяву про усиновлення; взаємовідповідність особи, яка бажає усиновити дитину, та дитини, а також те, як довго ця особа опікується вже дитиною; особу дитини та стан її здоров`я; ставлення дитини до особи, яка бажає її усиновити. При дотриманні всіх умов, встановлених цим Кодексом, здатності особи, яка бажає усиновити дитину, забезпечити стабільні та гармонійні умови для життя дитини суд постановляє рішення, яким оголошує цю особу усиновлювачем дитини. Суд не може відмовити особі в усиновленні на тій підставі, що вона вже має або може народити дитину.

ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції повідомив, що метою звернення до суду із заявою про усиновлення є юридичне закріплення створення повноцінної сім`ї, коли дитина отримує правовий статус рідної, а усиновлювач - усі права та обов`язки батька. Бажає, щоб не лише кровні його діти, але і хлопчик, якого він любить, утримує і вважає своїм сином мав можливість користуватись пільгами, оскільки заявник є учасником бойових дій; щоб міг скористатись даною пільгою і при виборі подальшого навчання та при оплаті витрат на проїзд, тощо.

У свою чергу, не приймаючи до уваги висновок органу опіки та піклування про доцільність усиновлення суд першої інстанції не зазначив, яке саме положення Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженого постановою КМУ від 8.10.2008 № 905, не було дотримано органом опіки та піклування при наданні висновку.

Передбачених законом підстав, які виключають можливість усиновлення дитини заявником, немає. На час розгляду справи, матір`ю дитини та його відчитом (заявником у справі) хлопчику створені необхідні стабільні та гармонійні умови для проживання, надана батьківська любов, створений домашній затишок.

Суд першої інстанції помилково послався в рішенні на пункт 3 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки ця норма регулює право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язаних, тоді як ОСОБА_2 є військовослужбовцем.

Апеляційний суд зазначає, що та обставина, що ОСОБА_2 є військовослужбовцем та у разі усиновлення ним малолітньої дитини у нього може виникнути право на звільнення з військової служби відповідно до абзацу 4 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» не є перешкодою для усиновлення дитини, оскільки законодавство України не забороняє військовослужбовцю усиновлення дитини, за наявності для цього правових підстав.

Колегія суддів вважає, що за конкретних обставин справи, усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов життя дитини (стаття 207 СК України).

В якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку в безпечному, спокійному та стійкому середовищі.

Враховуючи ухвалення оскаржуваного рішення внаслідок неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, таке рішення відповідно до пункту 2 частини першої статті 374, статті 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення заяви про усиновлення дитини.

Згідно із частиною четвертою статті 314 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи про усиновлення, відносяться на рахунок заявника.

Керуючись частиною четвертою статті 258, частиною першою статті 259, статтями 367, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , задовольнити.

Рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 15.07.2026 скасувати та ухвалити нове.

Заяву ОСОБА_2 , заінтересовані особи: орган опіки та піклування Хмільницької районної військової адміністрації Вінницької області, орган опіки та піклування Глуховецької селищної ради, ОСОБА_3 , про усиновлення дитини - задовольнити.

Оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , усиновлювачем ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_9 в с. Кашперівка Козятинського району Вінницької області, актовий запис про народження № 04 від 11 грудня 2013 року, складений виконкомом Кашперівської сільської ради Козятинського району Вінницької області.

Змінити прізвище та по батькові усиновленої ним дитини - вказавши ОСОБА_5 як ОСОБА_6 , записавши батьком дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , уродженця с. Білопілля Козятинського району Вінницької області, громадянина України, який проживає в АДРЕСА_1 . Всі інші відомості про народження залишити без змін.

Внести відповідні зміни до актового запису № 04 від 11 грудня 2013 року про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , складеного виконкомом Кашперівської сільської ради Козятинського району Вінницької області.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 17.09.2026.

Головуючий суддя Л. О. Голота

Судді: В. В. Оніщук

Т. Б. Сало