Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №127/7146/26 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 127/7146/26

Провадження № 22-ц/801/2344/2026

Категорія: 69

Головуючий у суді 1-ї інстанції Антонюк В. В.

Доповідач:Голота Л. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 рокуСправа № 127/7146/26м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Голоти Л. О. (суддя – доповідач),

суддів Оніщука В.В., Сала Т.Б.,

за участю секретаря судового засідання Куленко О.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 127/7146/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 13.07.2026, ухвалене у складі судді Антонюка В.В. в приміщенні суду в м. Вінниця, повний текст рішення складено 13.07.2026, -

в с т а н о в и в :

4.03.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якому просив шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , зареєстрований Вінницьким міським відділом ЗАГС 26.09.1992 за актовим записом № 2199 розірвати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 26.09.1992 сторони зареєстрували шлюб у міському відділі ЗАГС м. Вінниці, актовий запис № 2199. Позивач зазначає, що підставою для розірвання шлюбу є те, що на протязі останнього року стосунки між сторонами поступово погіршувалися, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення шлюбних відносин. Кожен зі сторін має діаметрально протилежні погляди на шлюб, сім`ю. На даний час їх сім`я розпалася. Відповідач нехтує інтересами сім`ї, сімейними цінностями, з її ініціативи між сторонами постійно виникали сварки, що тяжким чином впливали на психічний стан позивача та кожен раз спричиняли йому душевні страждання. Відповідач не розуміє та не хоче розуміти сутності проблем, які виникали у їх родини, вона не здатна підтримувати нормальну моральну атмосферу в сім`ї, піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Спільно сторони не проживають близько року. Відновити сімейні стосунки, на думку позивача, неможливо і недоцільно. Примирення та збереження шлюбу між сторонами неможливе. Крім того, перебування у шлюбі суперечить інтересам позивача розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та у соціальному відношенні здоровим і нормальним шляхом в умовах свободи та гідності.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 13.07.2026 позов задоволено. Розірвано шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 26.09.1992 року у ЗАГС м. Вінниці, актовий запис № 2199. Понесені судові витрати залишено за позивачем ОСОБА_1 ..

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу (вх № 10582/26-вх від 12.08.2026), в якій, посилаючись на неповноту з`ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

Основними доводами апеляційної скарги є те, що суд першої інстанції не встановив фактичні підстави позову про розірвання шлюбу, чим підтверджуються позовні вимоги, факт виникнення конфліктів з ініціативи відповідача, негативний вплив конфліктів на емоційний стан позивача, у чому полягає остаточний та незворотній характер припинення сімейних відносин; без достатніх правових підстав відмовив у наданні додаткового строку на примирення, не врахувавши обставин справи, тривалість перебування сторін у шлюбу більше тридцяти років; висновок суду першої інстанції про те, що збереження шлюбу суперечить інтересам позивача зроблено без достатнього встановлення фактичних обставин справи.

У строк встановлений судом відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Щодо розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 368 ЦПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

У судовому засіданні ОСОБА_2 підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити.

Позивач ОСОБА_1 заперечив проти апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін. Суду пояснив, що примирення та збереження сім`ї неможливе. Категорично заперечив щодо надання часу для примирення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, Вінницький апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 367 ЦПК України).

Згідно з статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 263 ЦПК України.

У справі встановлено наступні обставини.

26.09.1992 ОСОБА_1 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб у міському відділі ЗАГС м. Вінниці, актовий запис № 2199. Після укладення шлюбу дружина присвоєно прізвище ОСОБА_5 /а. с. 5/.

3.01.1994 у сторін народився син ОСОБА_6 /а. с. 6/.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилась донька ОСОБА_7 /а. с. 7/.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому наявні правові підстави для їх задоволення.

Висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог зроблено за повного з`ясування обставин справи, правильного застосування норм матеріального та процесуального права з огляду на наступне.

Відповідно до статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

У частинах третій та четвертій статті 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно з частиною другою статті 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Відповідно до частини першої статті 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства (стаття 111 СК України).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові ВС від 26.11.2018 у справі № 761/33261/16-ц зроблено висновок по застосуванню статті 111 СК України та вказано, що «примирення подружжя здійснюється судом лише за умови, що це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов`язків особистого характеру тощо. Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя. Надання додаткового строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов`язком».

Відповідно до статті 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно з частиною другою статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову, оскільки причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, що має істотне значення.

Колегія суддів вважає, що подальше збереження шлюбу неможливе та суперечило б інтересам позивача, оскільки його позиція щодо бажання розірвати шлюб є категоричною.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що відповідач заперечує проти розірвання шлюбу, так як вважає, що сімейні відносини ще можна зберегти, суд апеляційної інстанції не вважає достатньою правовою підставою для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки позивач зазначає, що між сторонами припинились шлюбні відносини, вони приживають окремо.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не встановив фактичні підстави позову про розірвання шлюбу колегія суддів вважає необґрунтованими враховуючи те, що відповідно до частини четвертої статті 56 СК України примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права одного з подружжя на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Твердження в апеляційній скарзі про те, що суд першої інстанції без достатніх правових підстав відмовив у наданні додаткового строку на примирення, не врахувавши обставин справи, тривалість перебування сторін у шлюбу більше тридцяти років, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 11.05.2026 сторонам було надано строк на примирення та зупинено провадження у справі до 11.06.2026. Ухвалою суду від 11.06.2026 поновлено провадження по справі.

Суд апеляційної інстанції наголошує, що з часу подання позову (4.03.2026) по день ухвалення судового рішення апеляційним судом (16.09.2026) сторони не примирились. В суді апеляційної інстанції позивач підтримав свої позовні вимоги, не бажав примиритись з відповідачем.

З огляду на встановлені у справі обставини безпідставними колегія суддів вважає також посилання в апеляційній скарзі на те, що висновок суду першої інстанції про те, що збереження шлюбу суперечить інтересам позивача зроблено без достатнього встановлення фактичних обставин справи.

Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність рішення суду не впливають.

Згідно з статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що зазначені в апеляційній скарзі аргументи суттєвими не являються та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, відтак судові витрати понесені відповідачем при поданні апеляційної скарги слід залишити за особою, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись частиною четвертою статті 258, частиною першою статті 259, статтями 367, 369, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 13.07.2026 у даній справі залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 17.09.2026.

Головуючий суддя Л. О. Голота

Судді: В. В. Оніщук

Т. Б. Сало