Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №741/472/26 — Носівський районний суд Чернігівської області

Суд: Носівський районний суд Чернігівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 15 вересня 2026 р.

Справа: №741/472/26

Суддя: Ляшко Р. С.

Єдиний унікальний номер 741/472/26

Провадження № 2/741/769/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

16 вересня 2026 року Носівський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді - Ляшка Р.С.,

за участю секретаря судового засідання - Гордіної Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Носівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року адвокат Усенко М.І. в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 362836 від 23.12.2019 у розмірі 23 310 грн., судового збору в сумі 2 662,40 грн. та витрат на правничу допомогу в розмірі 8 000 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 23.12.2019 між товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» (далі - ТОВ «Лінеура Україна») та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів у позику, в тому числі на умовах споживчого кредиту № 362836 (далі - Договір), відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 6 000 грн. (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов’язався повернути позику та сплатити проценти зкористування позикою

Товариство свої зобов’язання за Договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами Договору.

Відповідач не виконав належним чином умови Договору.

16.11.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») було укладено договір факторингу № ККЛУ-16112020, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «Лінеура Україна», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №362836 від 23.12.2019.

Станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором № 362836 від 23.12.2019 становить 23 310 грн., з яких: 6 000 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 13 680 грн. - заборгованість за відсотками; 3 630 грн. - заборгованість за штрафом.

Ухвалою судді Носівського районного суду Чернігівської області від 06 квітня 2026 року в цивільній справі відкрито провадження, постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 04 червня 2026 року. Клопотання представника позивача адвоката Усенка М.І. про витребування доказів задоволено.

Ухвалою Носівського районного суду Чернігівської області від 04 червня 2026 року відкладено розгляд справи до 15 вересня 2026 року для здійснення повторного виклику відповідача.

Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» адвокат Усенко М.І. у судове засідання не з`явився, через систему «Електронний суд» подав до суду клопотання у якому просив розглядати справу без участі представника позивача, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся відповідно до вимог чинного законодавства, відзиву на позов, жодних заяв/клопотань не подав.

З урахуванням положень ст.ст. 128, 223, 280 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи та докази у їх сукупності та взаємозв’язку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 23.12.2019 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір № 362836 про надання коштів у позику, в тому числі на умовах споживчого кредиту (а.с.7-9).

Відповідно до п. 1.1 Договору Товариство надає клієнту грошові кошти в розмірі 6 000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов’язується повернути позику та сплати проценти за користування позикою.

Відповідно до п. 1.2 Договору позика видається строком на 30 днів.

Відповідно до п. 1.3 пп. 1.3.1, 1.3.2 Договору акційна процентна ставка становить 1,90 % від суми позики за кожен день користування позикою (693,50 % річних) у межах строку надання позики. Стандартна процентна ставка складає 1,90 % від суми позики за кожен день користування позикою (693,50 % річних).

Відповідно до п. 4.4, 4.5 Договору у випадку прострочення повернення суми позики за користування позикою клієнт зобов’язується сплатити Товариству неустойку в вигляді штрафу у розмірі 1,1 % від суми позики, що становить 66 грн. за кожен день існування порушення. Сума штрафних санкцій за Договором не може перевищувати 50 % від суми загальної вартості пощики (кредиту), що складається із загального розміру виданої виданного кредиту та загальних витрат за цим Договором та становить 4 710 грн.

Згідно з довідки про ідентифікацію ТОВ «Лінеура Україна» клієнт ОСОБА_1 з яким укладено договір № 362836 від 23.12.2019, ідентифікований ТОВ «Лінеура Україна». Акцепт договору позичальником підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора - Н978, час відправки ідентифікатора - 16.08.2019, номер телефону НОМЕР_1 (а.с. 11 на зв.).

На виконання ухвали Носівського районного суду Чернігівської області від 06 квітня 2026 року АТ КБ «ПриватБанк» надано інформацію, що на ім’я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , емітовано карту № НОМЕР_3 та 23.12.2019 зараховано 6 000 грн. (а.с. 56).

З розрахунку заборгованості за договором № 362836 від 23.12.2019 наданого ТОВ «Лінеура Україна» заборгованість ОСОБА_1 за Договором станом на 17.11.2020 становить 23 310 грн., з яких: 6 000 грн. - тіло кредиту; 13 680 грн. - проценти за користування; 3 630 грн. - штрафні санції (а.с. 13-15).

16.11.2020 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № ККЛУ-16112020, відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» передає ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за плату належні йому права вимоги до боржників за кредитними договорами (а.с. 22 на зв.-26).

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № ККЛУ-16112020 від 16.11.2020 ТОВ «ФК Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 362836 від 23.12.2019 в сумі 23 310 грн., з яких: 6 000 грн. - залишок по тілу кредиту; 3 420 грн. - залишок по відсотках; 10 260 грн. - залишок по простроченим відсотках; 3 630 грн. - штрафи/пеня (а.с. 26 на зв.).

Позивач звертався до відповідача з досудовою вимогою про погашення заборгованості за Договором та повідомляв про відступлення права вимоги (а.с. 28).

Згідно зі ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін, електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно зі ст.ст. 1046, 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Положеннями ст.ст. 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Статтями 525, 526, 530, 610 ЦК України встановлено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином, у встановлений строк (термін), відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Встановивши дані обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 6 000 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за відсотками суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред’явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 (справа №910/4518/16).

Згідно з умовами Договору позика надається строком на 30 днів (п. 1.2 Договору, а.с. 7).

Відповідно до Паспорта споживчого кредиту строк кредитування 30 днів (а.с. 10, 11).

Згідно з Графіком платежів, який є Додатком № 1 до Договору про надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту № 362836 від 23.12.2029 дата повернення позики не пізніше 22.01.2020; сума позики - 6 000 грн.; сума нарахованих процентів - 3 420 грн. (а.с. 9 на зв.).

Отже, вимога позивача про стягнення відсотків у сумі 13 680 грн. не підлягає задоволенню, оскільки відсотки за умовами Договору можуть нараховуватися в межах строку дії останнього. Доказів продовження строку кредитування або погодження сторонами нарахування договірних процентів після 22.01.2020 позивачем не надано.

Таким чином, з відповідача необхідно стягнути заборгованість за відсотками у розмірі 3 420 грн.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи, що заявлена позивачем сума штрафу в розмірі 3 630 грн. була сформована до 24.02.2022, підстав для застосування до неї вимог п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України суд не вбачає.

За таких обставин вимогу про стягнення штрафу/пені в розмірі 3 630 грн. слід задовольнити.

Враховуючи вищевказані обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме стягненню з відповідача заборгованості за договором № 362839 про надання коштів у позику, в тому числі на умовах споживчого кредиту від 23.12.2019 у розмірі 13 050 грн., з яких: 6 000 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 3 420 грн. - заборгованість по відсотках; 3 630 грн. - штрафи/пеня.

Щодо судових витрат по справі суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Право на правничу допомогу в Україні гарантовано ст. 59 Конституції України та ст. 15 ЦПК України.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження надання правничої допомоги та визначеного розміру на її оплату, до матеріалів справи додано: договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 укладений між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та адвокатським об’єднанням «Апологет»; акт № 1059 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 13.02.2026, вартість наданих послуг складає 8 000 грн.; детальний опис наданих послуг від 13.02.2026; копія ордера на надання правничої допомоги серія ВС № 1381377 від 02.07.2025 (а.с. 30 на зв.-32).

У зв`язку з частковим задоволенням позову (55,98 %) з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» необхідно стягнути витрати на правничу допомогу в розмірі 4 478,40 грн.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» підлягають стягненню понесені судові витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1 490,41 грн.

Керуючись ст.ст. 205, 207, 512, 514, 525, 526, 530, 610, 611, 625, 626, 628, 629, 638, 639, 1046, 1048, 1049, 1054, 1077, 1078 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-79, 81, 133, 137, 141, 259, 263-265, 274-279, 280-282, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договір № 362836 про надання коштів у позику, в тому числі на умовах споживчого кредиту від 23 грудня 2019 року в розмірі 13 050 (тринадцять тисяч п’ятдесят) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 1 490 (одна тисяча чотириста дев’яносто) грн. 41 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати на правничу допомогу в розмірі 4 478 (чотири тисячі чотириста сімдесят вісім) грн. 40 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено без змін за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи:

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28, м. Львів, 79029;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 16 вересня 2026 року.

Суддя Р.С. Ляшко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua