Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №331/2889/26 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 331/2889/26

Провадження № 2/750/2903/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

головуючого - судді - Григор`єва Р.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Коваленко В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

03.04.2026 ТОВ «Кошельок» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 3450714847-427287 від 10.08.2021 у розмірі 20 311, 20 грн, а також 2 662,40 грн судового збору та 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 10.08.2021 між ТОВ «Кошельок» та ОСОБА_1 було укладено договір № 3450714847-427287 про надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту, в електронній формі шляхом використання інформаційно-телекомунікаційної системи, за умовами якого Відповідач отримала кредитні кошти у розмірі 6 200,00 грн шляхом їх перерахування на банківську картку, зазначену відповідачем при укладенні договору.

Відповідач належним чином зобов`язання за договором не виконала, у зв`язку із чим утворилася заборгованість у загальному розмірі 20 311, 20 грн, яка складається з: 6 200,00 грн - прострочена заборгованість за тілом кредиту; 14 111 грн 20 коп. - прострочена заборгованість за процентами.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 14.05.2026 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у поданій позовній заяві просив здійснювати судовий розгляд за його відсутністю, і у випадку неявки в судове засідання Відповідача ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подала, у судові засідання не прибула, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялась шляхом направлення судових повісток за місцем реєстрації, які в силу положень частини восьмої статті 128 ЦПК України вважаються врученими.

Неявка сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце проведення судового засідання, не перешкоджає розгляду справи.

За таких обставин, враховуючи згоду позивача на заочний розгляд справи та ухвалення заочного рішення, у судовому засіданні 16.09.2026 постановлено протокольну ухвалу про заочний розгляд справи відповідно до статей 280, 281 ЦПК України.

Фіксування судового процесу звукозаписувальними технічними засобами не здійснювалося відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що 10.08.2021 року між ТОВ «Кошельок» та ОСОБА_1 було укладено договір № 3450714847-427287 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, шляхом використання інформаційно-телекомунікаційної системи Позивача через веб-сайт (https://koshelok.ua/).

Відповідно до умов вищевказаного договору, позивач зобов`язався надати відповідачу кредит у сумі 6 200 грн. на умовах строковості, зворотності та платності (п. 1.1).

Відповідно до п. 2.1 укладеного договору, кредит надається строком на 16 днів (далі - ''Лояльний період''), початком якого є дата підписання договору, а закінченням - є дата зарахування коштів на поточний рахунок кредитодавця. Сторони погодили, що встановлений у п. 2.1 договору строк лояльного періоду може бути продовжено позичальником шляхом оплати ним протягом лояльного періоду всіх процентів, фактично нарахованих за користування кредитом (п. 2.2 договору).

Протягом Лояльного періоду діяла знижена процентна ставка у розмірі 1,85% на добу (п.1.3.2), а у разі продовження користування кредитом застосовувалась базова процентна ставка у розмірі 2,2% на добу (п. 1.3.3).

Кредит надається шляхом безготівкового перерахування коштів на банківський рахунок позичальника, шляхом використання вказаних Позичальником реквізитів електронного платіжного засобу (п. 4.6).

Отримання грошових коштів ОСОБА_1 підтверджується повідомленням ТОВ «ТАС ЛІНК'», а саме, 10.08.2021 через платіжну систему ТОВ ''ТАС ЛІНК'' проведено успішне зарахування коштів в сумі 6 200 грн на карту № НОМЕР_1 , опис замовлення: Видача кредитних коштів, Договір займу № 3450714847-427287.

Згідно із інформацією, наданою АТ КБ ''ПРИВАТБАНК'' від 22.06.2026 № 20.1.0.0.0/7-260622/73527-БТ, на ім`я ОСОБА_1 було емітовано банківську картку № НОМЕР_1 , на яку 10.08.2021 було зараховано 6 200 грн.

Доказів повного й належного виконання Відповідачем умов кредитного договору суду не надано.

На підтвердження розміру заборгованості Позивачем надано розрахунок заборгованості за договором № 3450714847-427287, згідно з яким основний борг Відповідача становить 6 200,00 грн; за користування кредитом нараховано відсотки у розмірі 14 111 грн 20 коп. (1 835,20 грн в межах Лояльного періоду; 12 276 грн за продовжений строк користування позикою). Загальний борг становить 20 311, 20 грн.

На підставі дослідження та оцінки наявних у матеріали справи доказів, аналізу норм законодавства, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частин першої, третьої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За приписами частин першої, другої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Суд приймає до уваги, що повідомлення ТОВ «ТАС ЛІНК», а також відомості, які надані АТ КБ ''ПРИВАТБАНК'', є належними доказами фактичного отримання відповідачем кредитних коштів в сумі 6 200 грн.

З візуальної форми послідовності дій клієнта щодо укладення електронного Договору про надання кредиту № 3450714847-427287 від 10.08.2021 в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства на сайті https://koshelok.ua/ убачається, що відповідач ідентифікувалася в інформаційно-телекомунікаційній системі позивача, надала необхідні персональні дані та реквізити банківської картки, після чого позивач сформував і розмістив в особистому кабінеті індивідуальну оферту з істотними умовами договору. На номер телефону ОСОБА_1 було надіслано одноразовий ідентифікатор «8147», за допомогою якого вона прийняла умови оферти та підписала договір. Після цього підписаний договір і додатки до нього стали доступними в її особистому кабінеті.

Приймаючи до уваги наведене вище, у справі доведено, що кредитний договір між позивачем та відповідачем укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому, відповідач подала заявку на отримання кредиту за умовами, які вважала зручними для себе, та підтвердила умови отримання кредиту, після чого кредитор надіслав відповідачу за допомогою засобів зв`язку одноразовий ідентифікатор, який відповідач використала для підтвердження підписання кредитного договору. Без здійснення вказаних дій відповідачем кредитний договір не був би укладений сторонами. Отже, даний правочин, відповідно до Закону України ''Про електронну комерцію'', вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, при цьому, укладення даного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду: від 28.04.2021 року у справі № 234/7160/20, провадження №61-2903св21, від 01.11.2021 року у справі № 234/8084/20, провадження №61-2303св21.

За цим договором, Позивач свої зобов`язання щодо надання кредиту виконав, а Відповідач отримала кредитні кошти в сумі 6200,00 грн. Належних та допустимих доказів повернення Відповідачем тіла кредиту матеріали справи не містять, тому позовні вимоги в частині стягнення 6200 грн заборгованості за тілом кредиту підлягають задоволенню.

Із розрахунку заборгованості ТОВ «Кошельок» вбачається, що за користування кредитними коштами з 10.08.2021 по 25.08.2021 нараховувалася відсоткова ставка у розмірі 1, 85 % в день, з 26.08.2021 по 23.11.2021 нараховувалася відсоткова ставка у розмірі 2 % в день.

Визначаючи необхідну до стягнення заборгованість за відсотками у розмірі 20 311,20 грн, позивач обґрунтовував цей розрахунок, пославшись на погоджені сторонами п. 3.6, 3.7, 3.8 кредитного договору, за якими строк кредитування, тобто строк, на який надається кредит позичальнику, переноситься на наступний день після закінчення лояльного періоду, але не більше ніж на 90 календарних днів. З наступного дня після закінчення лояльного періоду позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 730% річних, що становить 2 % в день від суми кредиту за кожний день користування ним.

Суд не може погодитися з позивачем про правомірність нарахування відсотків за користування позичальником кредитом після встановленого строку користування ним, з огляду на таке.

За умовами п. 2.1 договору відповідач отримала кредит у сумі 6200,00 грн строком на 16 днів (лояльний період), початком якого є дата підписання договору, а закінченням є дата зарахування на поточний рахунок кредитодавця. Плата за користування кредитом становить 676% річних від суми кредиту за кожен день строку користування ним, що становить 1 835 грн 20 коп. (п. 5 графіку розрахунків).

У п. 2.2 договору сторони погодили, що встановлений в п. 2.1 договору строк лояльного періоду може бути продовжено позичальником шляхом оплати ним протягом лояльного періоду всіх фактично нарахованих процентів за користування кредитом.

Тобто ініціативу щодо продовження строку дії договору мав виявити саме позичальник, сплативши протягом лояльного періоду всі фактично нараховані відсотки за користування коштами.

Графік розрахунків за кредитним договором № 3450714847-427287 від 10.08.2021 свідчить про те, що грошові кошти надано позичальнику на період з 10 серпня 2021 року по 25 серня 2021 року, сума кредиту - 6200,00 грн, проценти за користування кредитом - 1,835 грн 20 коп., загальна вартість кредиту – 8 035,20 грн.

Водночас у п. 3.6 договору сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення лояльного періоду є відкладальною обставиною в розумінні ст. 212 ЦК України, що має наслідком продовження строку користування кредитом.

У даній справі судом установлено, що докази, які свідчать про вчинення ОСОБА_1 дій, передбачених п. 2.2 договору (оплати протягом лояльного періоду (14 днів) всіх відсотків, фактично нарахованих за користування кредитом, у матеріалах справи відсутні, тобто відповідачем не вчинялися дії, які б свідчили про її намір продовжити строк кредитних правовідносин з кредитодавцем. Також відсутні відомості про укладення між сторонами додаткових угод, за якими б продовжувався установлений п. 2.1 договору строк користування кредитом позичальником.

За наданим позивачем розрахунком заборгованості сума відсотків, нарахованих в межах 16 днів лояльного періоду, становить 1 835, 20 грн, а за продовжений строк користування кредитом – 12 276,00 грн, що значно перевищує суму відсотків, нарахованих за погоджений у п. 2.1 договору строк користування позикою.

Ураховуючи наведене, суд виходить з того, що починаючи з 26 серпня 2021 року у ТОВ «Кошельок», як кредитодавця, відсутнє право нараховувати за кредитним договором № 3450714847-427287 від 10.08.2021 відсотки за користування кредитом.

Щодо стягнення з Відповідача на користь Позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000, 00 грн., то слід зазначити наступне.

На підтвердження понесених Позивачем витрат до матеріалів справи долучено договір про надання правничої допомоги від 12.02.2025, укладений між ТОВ «Кошельок» та АБ «Герман Гурський та партнери», акт № 1 наданих послуг та інші документи, що підтверджують надання адвокатом відповідних послуг.

Відповідно до частин першої, другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи такі витрати підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із частиною третьою статті 141 ЦПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані такі витрати з розглядом справи; чи є їх розмір обґрунтованим та пропорційним до предмета спору; значення справи для сторін; складність справи; поведінку сторін під час судового розгляду; інші обставини, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що Позивачем понесені витрати в розмірі 12 662, 40 грн. ( 2662, 40 грн. судового збору + 10000, 00 грн. витрати на правничу допомогу). Позов судом задоволено частково, а саме на 35,85%. Тому пропорційно до задоволених позовних вимог з Відповідача на користь Позивача необхідно стягнути 4539, 47 грн. (12662,40 грн. х 35, 85%) на відшкодування судових витрат.

Керуючись статтями 12, 13, 76–81, 89, 137, 141, 259, 263–265, 273, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» (ЄДРПОУ 40842831, адреса: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Антонова, 8а, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «Таскомбанк», МФО 339500) заборгованість за кредитним договором № 3450714847-427287 від 10.08.2021 у розмірі 8 035 (вісім тисяч тридцять п`ять) грн 20 коп., яка складається з: 6 200 грн. заборгованість за тілом кредиту; 1 835 грн 20 коп. заборгованість по процентах.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» (ЄДРПОУ 40842831, адреса: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Антонова, 8а, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «Таскомбанк», МФО 339500) суму сплачених судових витрат в розмірі 4539 грн. 47 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення, учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Р.Г. Григор`єв