Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №758/12521/26 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/12521/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Левицької Я.К., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

До Подільського районного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить розірвати шлюб між позивачем та відповідачем, зареєстрований 27 серпня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ірпінського міського управління юстиції у Київській області, актовий запис № 487.

В обґрунтування позову зазначено, що 27 серпня 2015 року сторони уклали шлюб, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 . На даний час відповідач перебуває у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» у зв`язку із застосуванням до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Подружні відносини між позивачем та відповідачем фактично припинені. Протягом тривалого часу сторони не проживають однією сім`єю, не ведуть спільного господарства, не підтримують сімейних стосунків. Між подружжям відсутнє взаєморозуміння, взаємна повага, довіра та почуття любові. Спільні погляди на сімейне життя є несумісними, що призвело до повного розпаду сім`ї. Збереження шлюбу суперечить інтересам позивача та не відповідає його призначенню як сімейного союзу.

Спільних дітей подружжя не має.

Ухвалою суду від 24.07.2026 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Після відкриття провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін позивач з будь-якими клопотаннями до суду не звертався.

Від відповідача відзив на позовну заяву не надходив.

В порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України судом направлялись запити щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача.

Згідно Відповіді № 3044134 від 17.07.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, позивачем зазначено, що адреса фактичного перебування ОСОБА_2 є: Державна установа «Київський слідчий ізолятор», м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 13.

Відповідно до частини 6 статті 128 ЦПК України судова повістка надсилається разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Суд направляв на зазначену фактичну адресу перебування відповідача лист з копією ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви з додатками.

Відповідно до трекінгу з сайту «Укрпошта» № R0 6724 4467 749 зазначено «вручено за довіреністю».

Крім того, суд направляв на зареєстровану адресу відповідача лист з копією ухвали про відкриття провадження. Однак, такий лист повернувся до суду 26.08.2026 з відміткою «закінчення встановленого терміну зберігання».

Таким чином, суд виконав покладений на нього обов`язок інформувати учасника справи про її розгляд.

Оцінюючи можливість розгляду справи за таких обставин, суд виходить з того, що відповідно до статті 55 Конституції України, статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (надалі - Конвенція) держава має позитивні зобов`язання перед людиною забезпечувати розгляд справи у розумний строк. Особа, яка звертається до суду, має законні очікування, що справу буде розглянуто. Поведінка відповідача не може стати на заваді обов`язку суду розглянути справу.

Однак, з гарантій статті 6 Конвенції випливає як право позивача на розгляд справи у розумний строк, так і право відповідача знати про судове провадження.

Суд звертає увагу на те, що одержання учасником справи належно надісланої судової кореспонденції перебуває поза сферою контролю суду. В свою чергу особа, яка зареєструвала свої місце проживання за певною адресою, діючи розумно та добросовісно, повинна дбати про те, щоб мати змогу отримувати надіслану їй кореспонденцію своєчасно. У разі виникнення перешкод, адресат міг, зокрема, подати заяву про пересилання або доставку адресованих йому поштових відправлень на іншу адресу.

Вказане передбачено пунктами 118, 123 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270.

Отже, для добросовісного адресата є механізм забезпечення права на отримання офіційної кореспонденції незалежно від того живе він чи ні за певною адресою. Натомість у суду немає жодного механізму забезпечити вручення судової кореспонденції учаснику справи, який не бажає її отримувати або не проживає за зареєстрованою адресою. З огляду на це, неотримання судової кореспонденції відповідачем не може бути перешкодою для розгляду справи.

Зважаючи на те, що відповідача належним чином повідомлено про розгляд справи (за місцем фактичного перебування/реєстрації), незалежно від того чи отримав відповідач адресовану йому кореспонденцію, суд вважає, що гарантії статті 6 Конвенції щодо відповідача дотримано і справу може бути розглянуто по суті.

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 27 серпня 2015 року укладено шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ірпінського міського управління юстиції у Київській області, про що складено відповідний актовий запис № 487, після реєстрації шлюбу присвоєні прізвища: чоловіку - ОСОБА_3 , дружині - ОСОБА_4 .

Позивач посилається на те, що на даний час відповідач перебуває у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» у зв`язку із застосуванням до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Подружні відносини між позивачем та відповідачем фактично припинені. Протягом тривалого часу сторони не проживають однією сім`єю, не ведуть спільного господарства, не підтримують сімейних стосунків. Між подружжям відсутнє взаєморозуміння, взаємна повага, довіра та почуття любові. Спільні погляди на сімейне життя є несумісними, що призвело до повного розпаду сім`ї. Збереження шлюбу суперечить інтересам позивача та не відповідає його призначенню як сімейного союзу.

Спільних дітей подружжя не має.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки з чоловіком. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Згідно із ч. 1 ст. 21 Сімейного кодексу України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частиною 3 ст. 105 СК України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

В силу ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

На підставі ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Частиною 2 статті 114 СК України передбачено, що у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що сім`я фактично розпалась, спільне господарство не ведеться, примирення між сторонами не можливе, сторони на такому не наполягали, а подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 115 СК України, рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили підлягає направленню до Подільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, як органу ДРАЦС за місцем ухвалення рішення, для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та відмітки в актовому записі про шлюб.

Оскільки позивач не заявила вимогу про стягнення з відповідача на свою користь понесених судових витрат по справі, то суд відповідно не вирішує питання щодо їх розподілу.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 247, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб, укладений між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 27 серпня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ірпінського міського управління юстиції у Київській області, запис № 487 - розірвати.

Після набрання рішенням законної сили направити його копію до Подільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб від 27 серпня 2015 року № 487, складеному Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ірпінського міського управління юстиції у Київській області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін по справі:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ;

відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Я.К. Левицька