Рішення від 01 вересня 2026 р. у справі №758/9867/26 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/9867/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2026 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва

у складі головуючої судді Левицької Я.К.,

за участю секретаря судового засідання Новіцької О.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ :

12.06.2026 року до Подільського районного суду міста Києва суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій вона просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на утримання дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 12.06.2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 проживала разом із відповідачем без реєстрації шлюбу. Від спільного проживання у них народилась дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 20.09.2017 року. Крім того зазначено, що у Свідоцтві про народження дитини батьком зазначений - ОСОБА_4 . Після народження дитини відповідач зареєстрував шлюб та змінив прізвище на ОСОБА_5 . Ідентифікаційний номер платника податків (РНОКПП НОМЕР_2 ) відповідача при цьому залишився незмінним, що підтверджує особу відповідача. На даний час дитина проживає разом з матір`ю - ОСОБА_1 та перебуває на її утриманні. Відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини добровільно не надає, у зв`язку з чим виникла необхідність у судовому захисті прав та інтересів дитини.

Ухвалою суду від 25.06.2026 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 07.07.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов, а позивачу - відповіді на відзив.

12.08.2026 року до суду надійшов відзив від представника відповідача - адвоката Вожакіної Т.В., у якому зазначено, що відповідач заперечує проти розміру позовних вимог, просить суд їх зменшити з наступних підстав. За фактичних обставин справи 20.07.2021 року відповідач створив нову родину, уклав шлюб з ОСОБА_6 , що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 . ІНФОРМАЦІЯ_3 у відповідача народилась друга донька - ОСОБА_7 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 . З 16.04.2022 року ОСОБА_2 мобілізований до військ Збройних Сил України, що підтверджується відомостями з військового квитка. Під час здійснення захисту Батьківщини, ОСОБА_2 одержав травми, захворювання, внаслідок яких отримав інвалідність ІІІ групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_5 . Згідно Свідоцтва про хворобу від 19.05.2026 №2026-0519-1524-1461-0 (додаток 11 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (пункт2.9 глави 2 розділу ІІ)) ОСОБА_2 має захворювання пов`язані із захистом Батьківщини: М54.80;167.8, захворювання пов`язані з проходженням військової служби:Т70.0. 11.06.2026 року на підставі наказу військової частини звільнений (демобілізований) в запас за пп. «б» п.2 ч.4 ст.26 ЗУ «Про військовий облік та військову службу». Відповідно до Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 01.07.2026 року, ОСОБА_2 має діагноз F43.1, супутні діагнози: S06.20-Дифузна травма головного мозку та мозочка. Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу Форма ОК-5 дружина відповідача - ОСОБА_6 не має доходу за останні 6 місяців, перебуває в декретній відпустці. Таким чином, у відповідача погіршився стан здоров`я та матеріальне становище, відповідач потребує постійного лікування, витрат на лікування, працевлаштуватись не має можливості за станом здоров`я та за обставин перебування в запасі Збройних Сил України, інших джерел доходу відповідач та його родина не має. Просить суд, стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.

В судове засідання позивач не з`явилась. Подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився. Подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, вимоги відзиву повністю підтримує та просить задовольнити.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась ОСОБА_3 , батьками якої є: батько - ОСОБА_4 , мати - ОСОБА_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 20.09.2017 року Шевченківським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

Позивач з відповідачем в зареєстрованому шлюбі не перебували.

Крім того, судом встановлено, що відповідно до Довідки від 23 лютого 2026 року № 3007-7002392527 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 фактично проживає/перебуває за адресою: АДРЕСА_1 .

Також, відповідно до Довідки від 23 лютого 2026 року № 3007-7002392545 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_3 фактично проживає/перебуває за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, на даний час спільна дитина позивача та відповідача проживає разом з матір`ю - ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до Свідоцтва про шлюб серії № НОМЕР_6 від 20.07.2021, 20.07.2021 року укладено шлюб між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який зареєстрований Шевченківським відділом державної актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про що складено відповідний актовий запис № 1036, після реєстрації шлюбу присвоєні прізвища: чоловіку - ОСОБА_5 , дружині - ОСОБА_5 .

У вищезазначеному шлюбі у відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_7 народилась донька - ОСОБА_7 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_7 від 12.10.2021.

Згідно відомостей з військового квитка з 16.04.2020 року ОСОБА_2 мобілізований до військ Збройних Сил України.

Під час здійснення захисту Батьківщини, ОСОБА_2 одержав травми, захворювання, внаслідок яких отримав інвалідність ІІІ групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_5 .

Згідно Свідоцтва про хворобу від 19.05.2026 № 2026-0519-1524-1461-0 (додаток 11 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (пункт 2.9 глави 2 розділу ІІ) ОСОБА_2 має захворювання пов`язані із захистом Батьківщини: М54.80;167.8, захворювання пов`язані з проходженням військової служби: Т70.0. 11 червня 2026 року на підставі наказу військової частини звільнений (демобілізований) в запас за пп. «б» п.2 ч.4 ст.26 ЗУ «Про військовий облік та військову службу».

Відповідно до Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 01.07.2026 року, ОСОБА_2 має діагноз F43.1, супутні діагнози: S06.20-Дифузна травма головного мозку та мозочка.

Таким чином, у відповідача погіршився стан здоров`я та матеріальне становище, відповідач потребує постійного лікування, витрат на лікування, працевлаштуватись не має можливості за станом здоров`я та за обставин перебування в запасі Збройних Сил України, інших джерел доходу відповідач та його родина не має. При цьому, на утриманні відповідач має ще одну малолітню дитину, дружина відповідача доходу не отримує, перебуває у декретній відпустці, що підтверджується Формою ОК-5, матеріальне становище відповідача є незадовільним, коштів не вистачає на покриття нагальних потреб родини відповідача та на лікування.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України, ст.180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Суд бере до уваги те, що в обґрунтування позову позивач стверджує, що дитина проживає разом з нею та перебуває на її утриманні. Відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини добровільно не надає.

При цьому, відповідач не заперечує проти обов`язку утримувати спільну із позивачем дитину, однак не погоджується із розміром позовних вимог, просить суд їх зменшити та стягнути з нього на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на наведене, проаналізувавши встановлені вище обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача аліментів на користь позивача на утримання їхньої спільної неповнолітньої дитини.

Вирішуючи питання розміру аліментів, суд враховує те, що відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

У відповідності до ч. 1 ст. 182 СК України суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 17 постанови від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Отже, право вибору способу стягнення аліментів (в частці від доходу або в твердій грошовій сумі) належить саме позивачу.

Позивач обрала спосіб стягнення аліментів - в частці від доходу.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімум для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімум для дитину відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Законом України «Про державний бюджет на 2026 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для дитини віком від 6 років до 18 років, до вікової категорії якої належать діти сторін у справі, становить: з 1 січня 2026 року - 3 512 грн.

Судом встановлено, що відповідач за своїм віком належить до працездатних осіб, мешкає окремо від дитини, документів щодо його офіційного працевлаштування суду та розміру заробітку (доходу) не надано. Крім того, відповідач має проблеми зі станом здоров`я, разом з тим суду не представлено доказів того, що відповідач несе значні матеріальні витрати на своє лікування. Відсутність таких доказів унеможливлює надання судом оцінки співвідношення розміру заробітку (доходу) відповідача та його витрат на лікування. Також відповідачем не представлено суду доказів понесення витрат на утримання дружини та другої дитини.

Водночас, суд враховує те, що згідно з ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, в тому числі і обов`язку її утримання. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Крім того, вирішуючи такий спір, суд враховує, що дотримуючись рівноваги між інтересами дітей та інтересами батьків, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (Рішення Європейського суду з прав людини від 07.12.2006 року по справі «Хант проти України»).

Також суд бере до уваги положення ч. 5 ст. 183 Сімейного кодексу України, якими передбачено, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Згідно з ст. 183 Сімейного кодексу України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Постановляючи рішення суд враховує, що в даному судовому провадженні позивачем не ставилось питання про стягнення додаткових витрат на дитину, визначаючи розмір аліментів, що підлягають стягненню саме на утримання дитини, а тому за позивачем залишається право на звернення до суду у встановленому законом порядку щодо участі відповідача у додаткових витратах згідно ст.185 СК України.

На підставі ч. 1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. А відтак, у кожній зі сторін є право на звернення до суду в разі настання таких обставин. Крім того, у позивача, в разі необхідності, залишається право на звернення до суду про зміну способу стягнення аліментів (зміна частки на тверду грошову суму).

Відповідно до ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Із урахуванням наведеного, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, а також зважаючи на встановлений ст. 180 Сімейного кодексу України спільний обов`язок обох батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 1/4 частки його заробітку (доходу) щомісячно. З урахуванням положень ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України суд вважає вірним встановити розмір аліментів, який відповідатиме положенням вказаної статті Сімейного кодексу, тобто не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, у зв`язку з чим вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 141, 247, 258, 259, 263-268, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на утримання дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 12 червня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення у межах суми платежу аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін по справі:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Суддя Я.К. Левицька