Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №758/7568/26 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/7568/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва в складі головуючого судді – Якимець О.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (участі) учасників справи (в письмовому провадженні) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факториг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитними договорами, що у загальному розмірі становить 34576,85 грн та вирішити питання судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 15.05.2021 між ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» (далі – первісний кредитор) та ОСОБА_1 (далі – позичальник, відповідач) було укладено договорі №555147470881. Згідно умов договору, позикодавець надає позичальнику на умовах строковості, зворотності, платності грошові кошти. В подальшому між первісним кредитором та ТОВ «Факторинг Партнерс» (далі – позивач) було укладено договір факторингу №18/12-2023.

Також 28.05.2021 між ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» (далі- первісний кредитор) та відповідачем було укладено договір №2951301296-79321. Згідно умов договору за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплатити товариству плату згідно графіку розрахунків, які є невід`ємною частиною цього договору. В подальшому первісний кредитор передав права вимоги ТОВ «Вердикт Капітал». Також ТОВ «Вердикт Капітал» відступило права вимоги на користь ТОВ «Коллект центр». 10.03.2026 було укладено договір №10-03/26 відповідно до якого ТОВ «Коллект Центр» відступило на користь позивача права вимоги за кредитним договором №2951301296-79321.

Відповідачем умови договорів не виконувались, внаслідок чого утворилась заборгованість у спірному розмірі, яку позивач просить стягнути з відповідача. Відтак, у відповідності до ст. ст. 549, 1048, 1050, 1054 ЦК України та умов договору, просить позов задовольнити повністю. Разом із тим, просить вирішити питання про розподіл судових витрат, згідно з ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідачем не подано відзив на позов, який містив би заперечення на нього.

07 травня 2026 року ухвалою судді відповідну позовну заяву прийнято до розгляду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (у письмовому провадженні).

Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України).

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов наступного.

Суд установив, що 15.05.2021 між ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №555147470881.

Відповідно до п.1.1. договору на підставі заявки на позиву від 15.05.2021, підписаної позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «6623», позикодавець надає позичальнику на умовах строковості, зворотності, платності, грошові кошти на суму у загальному розмірі 6000,00 грн, які у випадку проведення пролонгації/реструктуризації заборгованості направляються на погашення заборгованості за договором позики №555147470881 від 15.05.2021, укладеного між сторонами (далі – позика), на строк 1 календарних місяців під проценти вказані в п.1.1.1., а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві позику та сплатити зазначені проценти.

Сторони погодити тип процентної ставки – фіксована. Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від фактичного виконання позичальником умов договору та становить:

- знижена процентна ставка, фіксована становить 450,00 річних від суми позики у межах строку надання позики, зазначеного в п.1.1. цього договору, застосовується за умови, що кожний з чергових платежів здійснений не пізніше строку вказаного в графіку платежів за цим договором. Сторони погодили, що у разі прострочення повернення будь-якого з платежів за цим договором умови про нарахування процентів за зниженою процентною ставкою починаючи з першого дня простроченого платежу. У разі якщо позичальник погасить прострочену заборгованість за договором, умови у вигляді нарахування процентів за зниженою процентною ставкою застосуються знову, починаючи з наступного дня за днем повного погашення простроченої заборгованості;

- стандартна процентна ставка фіксована становить 650,00 річних від суми позики (п.п. 1.1.1., 1.1.1.1., 1.1.1.2. договору.)

У відповідності до п. 1.2. невід`ємною частиною цього договору позик є «Загальні умови надання грошових кошів у позику Товариством з обмеженою відповідальністю «Київська торгово-інвестиційна компанія» затвердженні наказом директора ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» від 04 березня 2021 року №20210304-1, які розміщені на сайті https://loany.com.ua/pages/uk/rules. Шляхом підписання цього договору позичальник прийняв загальні умови у якості умов цього договору позики.

Згідно п.2.1. договору, позика надається позичальнику шляхом перерахування позикодавцем позики на банківський картковий рахунок позичальника за реквізитами його банківської платіжної картки, зазначеними у реєстраційній анкеті клієнта – позичальника у системі «Loany» на сайті системи: www.loany.com.ua.

Відповідно до квитанції від 15.05.2021 кошти у сумі 6000,00 грн передано на картку № НОМЕР_1 , ID платежу 1647833118.

18 грудня 2023 року між первісним кредитором і позивачем було укладено договір факторингу №18/12-2023 (далі – договір).

Згідно п. 2.1. за цим договором клієнт – первісний кредитор зобов`язується відступити за плату право грошової вимоги, а фактор зобов`язується здійснивши фінансування в порядку передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту, і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг укладеними між клієнтом і боржниками.

Відповідно до реєстру божників від 22 грудня 2023 року до договору факторингу №18/12-2023 від 18 грудня 2023 року позивач набув права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 у загальній сумі 12517,85 грн з яких: 6000,00 грн – заборгованість за сумою позики, 6517,85 грн – заборгованість за процентами за користування позикою.

Також 28 травня 2021 року між ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» та відповідачем було укладено договір позики №2951301296-79321.

Відповідно до п.2.1. за цим договором товариство приймає на себе зобов`язання надати, а позичальник має право отримати та зобов`язаний повернути кредит та сплатити плату за користування кредитом, у вигляді нарахованих на суму кредиту процентів, за фактичний строк користування кредиту, у порядку встановленому цим договором.

Кредит надається в загальному розмірі 3500,00 грн, строк користування кредитними коштами складає 20 діб та починається з 28.05.2021 та закінчується 17.06.2021 (включно) (п.п. 2.2.,2.3. договору).

Відповідно до додатку № до договору позики розмір плати за користування кредитом у вигляді процентної ставки за кожен день користування кредитом: акційний - 1,95%, базовий – 3,90% - розраховується з урахуванням фактичної дати повернення.

В договорі позичальником вказано банківський рахунок № НОМЕР_2 для перерахування коштів.

Договір укладено в електронному вигляді та підписано за допомого одноразового ідентифікатора «K6PVVNH8».

Згідно листа №2873_250804112133 від 04-08-2025 кошти у сумі 3500,00 було перераховано на картку № НОМЕР_3 , номер транзакції в системі iPay.ua – 91361155.

В подальшому, а саме 06.10.2021 між первісним кредитором та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір №06-10/21 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги (далі - договір).

Відповідно до умов договору в порядку та на умовах. Визначених цим договором, кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги кредитора до боржників, зазначених у додатку №1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язанні виконати обов`язки боржників, за договором позики, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них. Новий кредитор сплачує кредитору за права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим договором (п. 2.1. договору).

Згідно реєстру боржників до договору відступлення права вимоги №06-10/21 від 06.10.2021 ТОВ «Вердикт Капітал» отримало права грошової вимоги до відповідача на суму 4860,00 грн з яких: 3500,00 грн – залишок по тілу кредиту, 1360,00 грн – залишок по відсотках.

Пізніше 10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги (далі – договір).

За цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у додатках №1 та №3 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників, за договороми позики (кредитним договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим договором.

Відповідно до реєстру боржників до договору №10-01/2023 про відступлення прав вимоги від 10.01.2023 року, ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги у загальній сумі 22059,00 грн, з яких: 3500,00 грн – сума заборгованості за основним зобов`язанням, 18559,00 грн – сума заборгованості за нарахованими комісіями.

10 березня 2026 року між ТОВ «Коллект Центр» та позивачем укладено договір №10-03/26 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги (далі – договір).

Відповідно до п.2.1. договору За цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у додатках №1 та №3 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників, за договороми позики (кредитним договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим договором.

Згідно реєстру боржників до договору №10-03/26 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимог від 10.03.2026 року позивач набув права грошової вимоги до боржника у загальному розмірі 22059,00 грн, з яких: 3500,00 грн – сума заборгованості за основним зобов`язанням, 18559,00 грн – сума заборгованості за нарахованими процентами.

Згідно з положеннями ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Договір є обов`язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст.634,638 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

За правилом ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень ч.ч.1, 3 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (ст. 205,207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Згідно з ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частиною 1 ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015, який набрав чинності 30.09.2015, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина шоста статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, між сторонами склались кредитні правовідносини, які регулюються параграфом 2 (кредит) глави 71 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, кредитодавець взяті на себе зобов`язання за спірним кредитним договором виконав та надав грошові кошти відповідачу. Тобто виконав зі своєї сторони умови договору, у відповідності до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України.

Щодо виконання зобов`язань за кредитними договорами із сторони відповідача, то останній ухиляється від їх виконання.

Так, відповідно до розрахунків, які надані позивачем, заборгованість відповідача за кредитним договором № 555147470881 від 15.05.2021 становить 12517,85 грн, з яких: 6000,00 грн – заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 6517,85 грн – заборгованість за нарахованими процентами та за кредитним договором № 2951301296-79321 від 28.05.2021 становить у розмірі 22059,00 грн, з яких: 3500,00 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 18559,00 грн – заборгованість за нарахованими процентами, а всього загальна сума заборгованості за кредитними договорами становить 34576,85 грн.

Будь-яких доказів на спростування розрахунку заборгованостей відповідачем не надано, а тому приймається судом до уваги.

Враховуючи наведене вище, суд прийшов висновку, що відповідач взятих на себе кредитних зобов`язань в строки передбачені договором кредиту належним чином не виконав, а тому суд приходить до переконання, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договорами кредиту є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню та становлять у розмірі 34576,85 грн, а відтак позов необхідно задовольнити повністю.

У відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при поданні позову до суд сплачено судовий збір у сумі 2662,40 грн, що підтверджено платіжним дорученням, яке міститься у матеріалах справи. Таким чином, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у сумі 2662,40 грн.

Щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд прийшов до наступного.

Із матеріалів справи убачається, що 02.07.2024 року між позивачем та адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» укладено договір № 02-07/2024 про надання правової допомоги.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаннях з розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 2 ст. 137 цього Кодексу за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому, за приписами частини 3 наведеної статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, витрати на правову допомогу відшкодовуються лише у тому випадку, якщо правова допомога реально надавалася у справі тими особами, які одержали за це плату.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 цього Кодексу розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд зазначає, що відповідно до договору клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Відповідно до Заявки на надання юридичної допомоги №30 від 02.03.2026 року, позивач отримав наступні послуги: надання усної консультації з вивчення документів – 2 год. 4 000,00 грн; складання позовної заяви – 3 год. 9 000,00 грн. Всього на загальну суму 13 000,00 грн.

Згідно витягу з акту №31 про надання юридичної допомоги від 31.03.2026 адвокатським об`єднання виконано послуги, перелік яких аналогічний змісті викладеного у заявці на надання юридичної допомоги №30 від 02.03.2026 року, на загальну суму 13 000,00 грн.

З урахуванням наведеного, оцінюючи об`єктивно складність цієї справи, предмет спору з урахуванням ціни позову за майновою вимогою, задоволення судом позовних вимог, враховуючи, складання заяв по суті у цій справі; з огляду на приписи п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, суд вбачає наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача про стягнення з відповідача у даній справі витрат на правничу допомогу, а саме у розмірі 2000,00 грн, що відповідає критерію реальності та розумності, та є співмірним, виходячи зі складності, категорії справи, виконаних адвокатом робіт та наданих адвокатських послуг, а відтак заяву представника позивача задовольнити частково.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 17, 76-80, 259, 265, 273, 280-284, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факториг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факториг Партнерс» заборгованість за кредитними договорами у загальному розмірі 34576 (тридцять чотири тисячі п`ятсот сімдесят шість) гривень 85 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факториг Партнерс» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факториг Партнерс» судовий збір у сумі 2662,40 грн.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Строк апеляційного оскарження може бути поновлено у відповідності до ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду

Учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», місцезнаходження - місто Київ, вулиця Гедройця Єжи, будинок № 6, офіс 521; код ЄДРПОУ 42640371;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання – АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя О.І. Якимець