Вирок від 16 вересня 2026 р. у справі №752/8587/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/8587/26

Провадження №: 1-кп/752/1925/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2026 м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисниці ОСОБА_7 ,

провівши в приміщенні суду у місті Києві відкрите судове засідання у кримінальному провадженні № 12026105010000106, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.02.2026 за обвинуваченням

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 смт Печенга Мурманської області, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , освіта середня спеціальна медична, неодружений, офіційно непрацевлаштований, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 308 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_6 , страждаючи на наркоманію, з 18.09.2024 розпочав лікування, а саме проходження замісної підтримуючої терапії у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Аксіома Медікал" (м. Київ, вул. Васильківська, 28), в ході якого за призначенням лікаря почав отримувати для прийому препарат "Tab.Methadoni", що містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено, - метадон (фенадон), відповідно до Порядку проведення замісної підтримувальної терапії осіб з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 27.03.2012 № 200.

ОСОБА_6 отримував зазначений препарат у різних дозах протягом усього періоду лікування згідно з листками призначень препаратів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів хворим, які отримують лікування в стаціонарних або амбулаторних умовах, і виконання цих призначень - з 18.09.2024 по 17.02.2026.

Дізнавшись про відсутність єдиної бази даних пацієнтів, які перебувають на замісній підтримуючій терапії, у ОСОБА_6 в невстановлений в ході досудового розслідування день, час та місці виник злочинний умисел на незаконне заволодіння наркотичним засобом метадоном (фенадоном) шляхом шахрайства, з метою його подальшого неконтрольованого використання, зокрема, для особистого вживання у більших дозах, ніж йому призначили.

З цією метою ОСОБА_6 20.11.2024, продовжуючи перебувати на замісній підтримуючій терапії та отримувати у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Аксіома Медікал" препарат "Tab.Methadoni", що містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено, - метадон (фенадон), діючи всупереч вимог Закону України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори" від 15.02.1995 № 61/95-ВР, Закону України "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними" від 15.02.1995 № 63/95-ВР, прибув до іншого суб`єкта господарської діяльності, який надає ліцензовані медичні послуги, - Товариства з обмеженою відповідальністю "Український центр швидкої наркологічної допомоги" за адресою: м. Київ, вул. Прирічна, 13, де йому було встановлено діагноз "Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів. Синдром залежності, в даний час під клінічним спостереженням на підтримуючій або замісній терапії (F.11.22)", у зв`язку з чим він був прийнятий на програму замісної підтримувальної терапії, приховавши від працівників цього медичного закладу інформацію про одержання ним замісної підтримувальної терапії в іншому закладі охорони здоров`я, а саме у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Аксіома Медікал", засвідчивши, підписавши заяву про початок програми замісної підтримувальної терапії, що не перебуває в інших програмах замісної підтримуючої терапії в закладах будь-якої форми власності, в тому числі в інших областях України, не вживає та не отримує за рецептом інших наркотичних і психотропних засобів, а також підписавши інформаційний лист для хворого про правила поводження з препаратами наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та недопущення їх використання не за медичним призначенням.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на отримання наркотичного засобу шляхом шахрайства, перебуваючи в приміщенні Товариства з обмеженою відповідальністю "Український центр швидкої наркологічної допомоги", шляхом обману лікаря, який не володів повною та достовірною інформацією про пацієнта, а також довіряв ОСОБА_6 , який при зверненні за медичними послугами повідомив у своїй заяві, під особистий підпис, шляхом підписання відповідних документів, що не перебуває на лікуванні в інших медичних закладах, де йому вже призначені наркотичні та психотропні лікарські засоби, зобов`язавшись під час лікування в цьому закладі не звертатися до інших медичних закладів з метою призначення йому наркотичних та психотропних лікарських засобів, ввівши таким чином в оману лікаря-нарколога, ОСОБА_6 у період з 20.11.2024 по 17.02.2026 незаконно, шахрайським шляхом заволодів лікарським засобом "Tab.Methadoni" у різних дозах.

17.02.2026 приблизно о 16 год. 43 хв. ОСОБА_6 , перебуваючи на території Голосіївського району м. Києва за адресою: просп. Голосіївський, 102, корп. 1, був затриманий працівником поліції, під час особистого обшуку якого у нього виявлено та вилучено наркотичний засіб, обіг якого обмежено, - метадон (фенадон), масою 3,489 г у кількості 157 таблеток, яким він заволодів шахрайським шляхом.

Метадон (фенадон) згідно зі Списком № 1 "Наркотичні засоби, обіг яких обмежено" таблиці ІІ Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770, віднесено до наркотичних засобів, обіг яких обмежено.

Відповідно до Таблиці № 1 "Невеликі, великі та особливо великі розміри наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу", затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України № 188 від 01.08.2000, загальна маса метадону (фенадону) 3,489 г становить собою великий розмір наркотичної речовини.

Таким чином, своїми умисними, протиправними діями обвинувачений вчинив тяжкий злочин, передбачений ч. 2 ст. 308 КК України, - заволодіння наркотичним засобом шляхом шахрайства, у великих розмірах.

Вказаних висновків суд дійшов також і з огляду на те, що обвинувачений не оспорював фактичні обставини, які викладені в обвинувальному акті та повністю визнав свою вину, отримавши згоду сторін, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням документів, що характеризують його особу і стосуються вирішення питання про долю речових доказів, процесуальних витрат, а також інших, які дозволяють встановити наявність фактів та обставин, що мають значення для цього кримінального провадження.

У ході допиту свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 308 КК України, ОСОБА_6 визнав повністю, надав показання, за змістом яких, проживаючи у м. Чернівці та будучи залежним від вживання метадону (фенадону), він був вимушений їздити у м. Київ для офіційного отримання наркотичних засобів в порядку замісної підтримуючої терапії, адже у м. Чернівці відповідні заклади відсутні. Повномасштабне вторгнення зустрів у м. Ірпіні, де працював кухарем, пізніше повернувся у м. Чернівці. За останні роки суттєво здорожчала вартість проїзду до м. Києва, а тому, щоб рідше їздити у м. Київ для офіційного отримання метадону (фенадону), став у два медичні заклади по програмі замісної терапії з метою отримувати більше пігулок та не їздити кожного тижня до м. Києва. Знав, що у двох закладах та двох програмах одночасно перебувати не можна. Проте потребував грошей, адже має забезпечувати дочку та, власне, себе.

Під час розгляду справи та в ході допиту обвинувачений свідомо і добровільно підтвердив, що всі обставини, відображені в обвинувальному акті, відповідають дійсності, до свого вчинку ставиться негативно, засуджує власну поведінку, розуміє, що вчинив неправильно і його дії є злочинними.

Покази обвинуваченого в судовому засіданні чіткі, послідовні, не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин, добровільності та істинності його позиції в частині обвинувачення, що викладене в обвинувальному акті.

Отже, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, у межах ч. 3 ст. 349 КПК України, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд доходить висновку про повну доведеність вини обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, що передбачене ч. 2 ст. 308 КК України.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а також особу винного, який неодружений, офіційно не працевлаштований, проте має підробітки, має на утриманні неповнолітню дитину 2010 року народження, має підтверджене місце реєстрації та місце постійного мешкання, тривалий час страждає на наркотичну залежність, у зв`язку з чим перебуває на лікуванні у порядку замісної підтримуючої терапії ліцензованому медичному закладі - Товаристві з обмеженою відповідальністю "Український центр швидкої наркологічної допомоги", на обліку лікаря-психіатра не перебуває, у державних закладах охорони здоров`я на обліку лікаря-нарколога не перебуває, раніше не судимий. Перебування на замісній терапії вказує на недоцільність призначення обвинуваченому примусового лікування від наркоманії, адже таке лікування він проходить давно.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, є його щире каяття, що полягає, зокрема, у визнанні обставин, регламентованих п. 1 ч. 2 ст. 91 КПК України щодо події кримінального правопорушення, у тому числі їх часу, місця, способу учинення, а також активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які обтяжують покарання за ст. 67 КК України в обвинувальному акті не зазначено, судом не встановлено.

Підстав для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, суд не вбачає.

З огляду на викладене, відповідно до вимог ст. 65 КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у межах санкції частини статті кримінального закону, за якою ОСОБА_6 визнається винуватим.

При цьому суд знаходить можливість звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням у порядку ст. 75 КК України та з покладенням на нього обов`язків за п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

На думку суду виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції його від суспільства з огляду на щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, наведені вище дані про його особу, відсутність судимостей у минулому, а також наявність особистих стимулів до законослухняної поведінки у зв`язку з необхідністю утримання та виховання неповнолітньої дитини, яка перебуває на його утриманні. На переконання суду, призначення покарання, яке слід відбувати реально в місцях позбавлення волі, не видається доцільним у громадянському суспільстві сучасної України, яка перебуває у стані війни, адже становитиме надмірний тягар для конкретної суспільної одиниці - родини ОСОБА_6 та його неповнолітньої дитини.

Призначаючи покарання, суд не вбачає підстав для застосування до обвинуваченого положень ст. 69 КК України та враховує при цьому, що метою покарання має стати перевиховання та виправлення, попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Майнова шкода кримінальним правопорушенням не заподіяна.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Питання запобіжного заходу після надходження обвинувального акта до суду не вирішувалися та підстав для застосування запобіжних заходів до набрання вироком законної сили не вбачається.

Відповідно до ч. 6 ст. 100 КПК України речові докази підлягають знищенню та окремому зберіганню.

У порядку ст. 124 КПК України на обвинуваченого покладаються документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта, що складаються з вартості проведеного дослідження.

Керуючись ст. 349, 368-371, 373-374, 394, 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 308 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права обіймати посади або займатися діяльністю на підприємствах, установах, організаціях будь-якої форми власності, що пов`язані з обліком чи доступом до наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів на строк 3 (три) роки без конфіскації майна.

2.Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк, тривалістю 2 (два) роки.

3.Згідно з приписами ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_6 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

4.Речові докази, а саме:

-листок призначень препаратів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів хворим (спецпакет RIC2120182) - залишити на зберіганні за правилами зберігання речових доказів у матеріалах кримінального провадження органу досудового розслідування;

-метадон (фенадон), масою 3,489 г, що зберігається в камері зберігання Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві (квитанція № 004747), - знищити.

5.Стягнути з ОСОБА_6 процесуальні витрати на залучення експерта, що складаються з вартості проведеного експертного дослідження за висновком від 24.02.2026 № СЕ-19/111-26/8144-НЗПРАП в сумі 5 348 (п`ять тисяч триста сорок вісім) грн 40 коп.

Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Голосіївський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення за винятком підстав, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України (щодо обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним).

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1