Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №446/2857/25 — Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Справа № 446/2857/25

Провадження № 3/446/1351/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2026 року м. Кам`янка-Бузька

Суддя Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області Ляшко О. П.,

за участю:

секретаря судового засідання – Новосад І.В., Струс Л.Б.

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1

захисника – Лущанець М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали, які надійшли з ВнП №1 Львівського районного управління полції №1 ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , маючого на утриманні малолітню дитину,

за ч.1 ст. 130 КУпАП, якому роз`яснені положення ст. 268 КУпАП

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу серії ЕПР1 № 521015 від 23.11.2025, ОСОБА_1 22.11.2025 о 21.40 год в с. Забужжя, вул. І.Гонти, 2, керував транспортним засобом марки ВАЗ 2104 з д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме нестійкість в позі Ромберга, пальце-носова спроба з промахом. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі КНП Кам`янка-Бузької ЦРЛ відмовився, що підтверджується висновком лікаря №62 від 22.11.2025 та відоефіксацією з нагрудних бодікамер 1109 та 1110. Від керування транспортного засобу відсторонений, ознаки наркотичного сп`яніння, порушена координація рухів, поведінка не відповідає обстановці, порушення мовлення, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху- відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання з`явився, надав суду пояснення по справі. Пояснив, що 22.11.2025 о 21.40 він повертався з дитиною додому, дорогою його зупинили працівники поліції і вказали, що чують від нього різкий запах алкоголю. Даний факт заперечив та вказав, що готовий пройти тест, тоді пересів в поліцейську машину і поїхали на огляд в лікарню. Після перевірки в лікарні тест не показав жодних проміле алкоголю, здати сечу фізично не зміг, однак при огляді лікарем ним також не було виявлено ознак наркотичного сп`яніння, що підтверджується висновком. Заперечує відносно даного протоколу просить закрити кримінальне провадження відносно нього.

Захисник ОСОБА_1 - Лущанець М.В. в судовому засіданні пояснив, що протокол є незаконним, оскільки після огляду ОСОБА_1 в лікарні не було виявлено в нього алкогольного чи наркотичного сп`яніння, однак незважаючи на такий висновок лікаря працівники поліції таки склали адміністративний протокол відносно ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що огляд ОСОБА_1 проводився в присутності працівників поліції. Вказала, що після алкопроби, яка була негативна (0 проміле). та відповідного акту обстеження ОСОБА_1 у нього був високий тиск, після чого йому надали допомогу, ознаки, виявлені нею та зазаначені у висновку -нестійкість в позі Ромберга, пальце-носова спроба з промахом, це неврологічна симптоматика, також зазначила, що тест на наркотики, не проводився. Пояснила, що ОСОБА_1 не зміг фізіологічно здати біологічний матеріал (сечу) для провірки на визначення наркотиків, однак при проведеному огляді ознак алкогольного та наркотичного сп`яніння в ОСОБА_1 не було виявлено про що складено висновок, який вона надала працівникам поліції. Зазначила, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду, на його пропозицію перевірити іншим чином було відмовлено, у звязку з відсутністю належних засобів.

Заслухавши позицію ОСОБА_1 та його захисника Лущанця М.В. в судовому засіданні, проаналізувавши повно та всебічно матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши докази кожен окремо та їх в сукупності, суддя приходить до наступного висновку.

Згідно п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Положеннями ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції .

Згідно ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Для з`ясування всіх обставин справи, повноти розгляду справи судом було детально досліджено протокол про адміністративне правопорушення, пояснення ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_3 , відеозаписи, долучені до матеріалів, а також інші матеріали справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Відповідно до ч. 5 ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Встановлено, що після зупинки ОСОБА_1 поліцейськими у водія було виявлено запах алкоголю з порожнини рота, водій не заперечував проти перевірки, погодився проїхати до закладу охорони здоров`я та пройшов огляд із використанням газоаналізатора Алкофор 505. Результат дослідження був негативним, а лікарем складено висновок про те, що водій не перебуває у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується доданим до матеріалів справи актом медичного огляду № 62 від 22.11.2025.

Таким чином, водій виконав вимогу поліцейських щодо проходження огляду на алкогольне сп`яніння, а первісна підозра не підтвердилася. Після отримання негативного результату поліцейський запропонував водієві пройти огляд уже на стан наркотичного сп`яніння. Водночас із матеріалів справи не вбачається, які саме ознаки наркотичного сп`яніння стали підставою для такої вимоги. Пункт 4 розділу 1 Інструкції МВС та МОЗ №1452/735 містить визначений перелік ознак наркотичного чи іншого сп`яніння: звужені або надмірно розширені зіниці, що не реагують на світло; сповільненість або надмірна жвавість рухів чи мови; порушення координації; тремтіння пальців; неприродна блідість або почервоніння обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці, тощо. При цьому запах алкоголю з порожнини рота прямо виключений із числа ознак, які самі по собі можуть свідчити про наркотичне сп`яніння. Тому негативний результат алкогольного огляду не перетворює автоматично запах алкоголю на ознаку наркотичного сп`яніння. У протоколі мають бути зазначені не лише ознаки сп`яніння, а й конкретні дії водія, які свідчать про ухилення від огляду. Якщо таких ознак і дій належно не зафіксовано у протоколі, направленні або на відеозаписі, вимога про огляд на наркотичне сп`яніння не може вважатися достатньо обґрунтованою. Разом із тим навіть після висловлення такої вимоги водій від огляду не відмовився. Він залишався у закладі охорони здоров`я, виконував вимоги лікаря, намагався надати сечу, а після виникнення фізіологічної неможливості зробити це запропонував відібрати інші зразки. Такі дії за своїм змістом свідчать не про ухилення, а про намір завершити огляд доступним способом. Відповідно до розділу 3 Інструкції №1452/735 предметом дослідження можуть бути слина, сеча, змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Якщо такі зразки відібрати неможливо, для дослідження може використовуватися кров. Отже, сеча не є єдиним допустимим біологічним матеріалом. Медичний працівник, установивши, що водій не може надати сечу, повинен був оцінити можливість відібрання іншого передбаченого Інструкцією біологічного середовища. Відмова лікаря відібрати запропоновану водієм кров не може покладатися у провину водієві та перетворюватися на доказ його відмови від огляду. Відмова від огляду передбачає усвідомлене та категоричне небажання пройти його. Фізіологічна неможливість надати конкретний вид біологічного матеріалу не тотожна відмові, якщо не доведено, що особа навмисно створила таку ситуацію або фактично ухилялася від дослідження. Сукупність установлених обставин: добровільне прибуття до медичного закладу, проходження алкогольного огляду, спроби надати сечу та пропозиція здати кров, виключає висновок про свідому відмову водія.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням є винна дія або бездіяльність. У цій справі не доведено ані об`єктивної сторони правопорушення у вигляді відмови, ані вини особи. Невиконання медичним працівником передбаченої процедури відбору альтернативного біологічного матеріалу не може компенсувати відсутність доказів вини водія. Усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь особи, яка притягається до відповідальності. Сам протокол є лише одним із доказів і не має наперед установленої сили.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява № 36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Згідно п. 4 ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.

Ч. 3 ст. 62 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення не доведена поза розумним сумнівом допустимими та достовірними доказами.

Отже, враховуючи встановлені обставини справи суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір стягується у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення.

Враховуючи, що справа підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, а тому відповідно судовий збір стягненню з ОСОБА_1 не підлягає.

Керуючись ст.ст. 1,7,9-11, 130, 247, 251, 252, 266, 279, 280, 283, 284,294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

Повний текст постанови проголошено 16.09.2026 в залі судових засідань Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області.

Суддя О.П. Ляшко