Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №444/2373/26 — Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/2373/26

Провадження № 3/444/1236/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2026 року суддя Жовківського районного суду Львівської області Олещук М. М., з участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Козакевича Р. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Жовква Львівської області справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Відділу поліції № 2 Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Жовківським РВ УМВС України у Львівській області 17 липня 1998 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ,-

за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення

В С Т А Н О В И В :

Згідно з протоколом серії ЕПР1 № 673109 від 23 травня 2026 року ОСОБА_1 22 травня 2026 року о 23 год. 29 хв. на трасі Тернопіль-Львів-Рава-Руська М09, 149 км+300 м керував автомобілем «Skoda Fabia», державний номерний знак НОМЕР_3 в темну пору доби, не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним та скоїв наїзд на перешкоду, острівець безпеки. При ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження із матеріальними збитками, чим порушив п. 12.2 ПДР- водій транспортного засобу не врахував безпечну швидкість руху в умовах недостатньої видимості, п. 12.3 ПДР- невжиття заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди, за що відповідальність передбачена ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

ОСОБА_1 в судовому засіданні 10.07.2026 року підтримав свої письмові пояснення та зазначив, що 22 травня 2026 року близько 23 год. 30 хв. Він був пасажиром транспортного засобу марки «Шкода», модель «Фабіа», номерний знак НОМЕР_3 , сидів поряд із водієм спереду на місці пасажира, керував транспортним засобом, водієм даного транспортного засобу був ОСОБА_2 . Звернув увагу суду, що транспортний засіб не було зупинено працівниками поліції, екіпаж поліції прибув на місце події, після того як в автомобілі було пробите колесо та такий було зупинено на узбіччі дороги приблизно через 15-20 хв. Коли приїхали працівники поліції, він пояснював, що автомобілем не керував та відразу зазначав, що прийде водій. Він залишився біля автомобіля, оскільки такий належить його дружині, крім того він не мав до кого звернутися в селі Сопошин за допомогою, водночас ОСОБА_2 має знайомого у селі Сопошин, до якого і пішов за колесом. З невідомих для нього причин працівники поліції прийшли до висновку, що саме він був водієм автомобіля, хоча він відразу та постійно заперечував факт керування автомобілем, пояснював, що не був водієм транспортного засобу. Вважає, що працівниками поліції без реального з`ясування всіх обставин відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Вказав, що на його заперечення про те, що він не керував транспортним засобом, працівники поліції не реагували. Вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення не визнав та не визнає, оскільки він не керував транспортним засобом. Не будучи водієм транспортного засобу він не міг вчинити адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Просив справу закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Допитаний в судовому засіданні 02.09.2026 року свідок ОСОБА_2 , будучи попередженим про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих показів та приведеним до присяги, в судовому засіданні надав показання про те, що 22 травня 2026 року близько 23 год. 30 хв. він керував автомобілем «Skoda Fabia», пасажиром якого був ОСОБА_1 . Зазначив, що ОСОБА_1 попросив відвести його додому у село Глинськ, оскільки вживав спиртне. Він приїхав за ОСОБА_1 на таксі. Рухаючись на автомобілі «Skoda Fabia» із міста Дубляни в сторону міста Жовква по трасі, при в`їзді в село Сопошин при роз`їзді із зустрічним транспортним засобом, який засліпив його фарами, фактично лише в останній момент він помітив острівок безпеки, однак йому не вдалося такий повністю об`їхати та він лівим переднім колесом наїхав на такий, внаслідок чого було пробито колесо у керованому ним автомобілі. Після цього транспортний засіб ним було зупинено на узбіччі. Він запитав ОСОБА_1 , чи є у автомобілі запасне колесо, на що почув, що нема. Після цього він вирішив, що звернеться до свого знайомого у селі Сопошин за допомогою, а саме позичить у нього запасне колесо. ОСОБА_1 залишився біля автомобіля, а він пішов до знайомого за запасним колесом по тій причині, що ОСОБА_1 не знав до кого можна звернутися за допомогою у селі Сопошин. Після того як йому вдалося достукатися та розбудити знайомого, взяти у нього запасне колесо, він подзвонив до свого друга, який підвіз його разом із колесом на місце ДТП, де він побачив, що поряд із ОСОБА_1 вже були працівники поліції. Він почув, що відносно ОСОБА_1 вже складено адміністративні матеріали. Зазначив, що він пояснював, що саме він був водієм транспортного засобу, а не ОСОБА_1 .

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвокат Козакевич Ростислав Васильович подав на адресу суду письмове клопотання про закриття провадження у справі № 444/2373/26, провадження № 3/444/1236/2026 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, а саме у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, яке підтримав в судовому засіданні. Клопотання мотивоване тим, що у справі відсутні будь-які належні та допустимі докази, які б підтверджували факт вчинення його підзахисним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а пояснення ОСОБА_1 є логічними та послідовними, не спростовується наявними матеріалами справи. Крім того, просив врахувати, що такі підтверджуються показами свідка ОСОБА_2 .

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, допитавши свідка, проаналізувавши повно та всебічно матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши докази кожен окремо та їх в сукупності, суддя приходить до наступного висновку.

Згідно з п. 12.2 ПДР України, у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги.

Відповідно до п. 12.3 ПДР України, у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

Статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Згідно з ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Для з`ясування всіх обставин справи, повноти розгляду справи судом було детально досліджено протокол про адміністративне правопорушення, а також інші документи, які долучені до матеріалів справи, проаналізовано такі з врахуванням пояснень ОСОБА_1 , а також показів свідка.

Згідно з п. 1.10 Правил дорожнього руху водій — особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Чинне законодавство, в тому числі й ПДР України, не містить визначення терміну «керування транспортним засобом».

Таке визначення було наведено в п. 27 Пленуму ВСУ від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Врішенні №404/4467/16-а від 20.02.19 ВС КАС зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.

Таким чином, керування транспортним засобом – це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху – для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.

Будь-яких доказів, з яких би вбачався рух транспортного засобу, особу водія транспортного засобу немає, тобто матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 22 травня 2026 року о 23 год. 29 хв. транспортним засобом марки «Skoda», модель «Fabia», номерний знак НОМЕР_3 .

Суд враховує, що ОСОБА_1 заперечив те, що він 22 травня 2026 року о 23 год. 29 хв. керував транспортним засобом, його позиція є послідовною, крім того допитаний в якості свідка ОСОБА_2 підтвердив пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в судовому засіданні надав покази, що саме він був водієм транспортного засобу.

Крім того суд враховує, що постановою Жовківського районного суду Львівської області від 02 липня 2026 року у справі № 444/2450/26, провадження № 3/444/1260/2026, яка набрала законної сили, копія якої долучена захисником до матеріалів справи, справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. У постанові вказано, що відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом марки «Skoda», модель «Fabia», номерний знак НОМЕР_3 22 травня 2026 року о 23 год. 29 хв.

Справа, яка розглядається відносно ОСОБА_1 про його притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, стосується керування транспортним засобом марки «Skoda», модель «Fabia», номерний знак НОМЕР_3 також 22 травня 2026 року о 23 год. 29 хв.

В даній справі відсутні будь-які докази, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом марки «Skoda», модель «Fabia», номерний знак НОМЕР_3 також 22 травня 2026 року о 23 год. 29 хв., а також докази того, що саме ОСОБА_1 як водій порушив пункти 12.2, 12.3 ПДР, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За встановлених обставин, враховуючи досліджені докази, зокрема покази свідка, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У справі відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 22 травня 2026 року адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема те, що саме ОСОБА_1 керував 22 травня 2026 року о 23 год. 29 хв. транспортним засобом та порушив пункти 12.2, 12.3 ПДР, скоїв наїзд на перешкоду, острівець безпеки, внаслідок чого було заподіяно механічні пошкодження.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, в справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.

У ст. 62 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення не доведена поза розумним сумнівом допустимими та достовірними доказами.

А тому суд приходить до висновку, що справа про притягнення громадянина ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір стягується у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення.

Враховуючи, що справа підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, а тому відповідно судовий збір стягненню з ОСОБА_1 не підлягає.

Керуючись ст. 124, п. 1 ч. 1 ст. 247, статтями 266, 283, ч. 2 ст. 284, ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

Справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області в порядку ст. 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суддя: Олещук М. М.