Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №127/31268/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/31268/26

Провадження № 3/127/6031/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2026м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Бернада Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності, передбаченої статтями 124 та 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

15.08.2026 о 06.53 год по вул. І. Гаспринського, 10 в м. Вінниці ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки Audi, д.н.з. НОМЕР_2 , не дотрималась безпечного бокового інтервалу, здійснила наїзд на припаркований автомобіль марки Hyundai, д.н.з. НОМЕР_3 . Від цього автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Після цього, ОСОБА_1 , будучи причетною до дорожньо-транспортної пригоди (далі – ДТП), яка мала місце 15.08.2026 о 06.53 год по вул. І. Гаспринського, 10 в м. Вінниці, самовільно залишила місце події.

ОСОБА_1 у судовому засіданні винуватість у вчиненні правопорушення визнала та суду пояснила, що обставини, викладені у протоколі, дійсно мали місце. Зауважила, що вона не зрозуміла, що здійснила наїзд на автомобіль, подумала, що здійснила наїзд на камінь, видимих ушкоджень транспортних засобів вона не виявила, тому продовжила рух.

ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що зранку до неї зателефонувала сусідка та повідомила, що автомобіль Audi зачепив її автомобіль. Вона вийшла на вулицю і виявила пошкодження автомобіля. У подальшому вона у сусідки оглянула записи з камер спостереження, встановила автомобіль, який вчинив ДТП і здійснила звернення у поліцію.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, суд дійшов до такого висновку.

З диспозиції статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КпАП) випливає, що відповідальність за зазначеною нормою настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху (далі – ПДР), що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Слід звернути увагу, що зазначена норма є бланкетною.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 порушила вимоги пункту 13.1 ПДР.

Зі змісту зазначеного пункту ПДР випливає, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

До протоколу про адміністративні правопорушення суду надана схема місця ДТП, відповідно до якої зафіксоване розташування автомобіля марки Hyundai, д.н.з. НОМЕР_3 , виявлені у нього пошкодження (далі – Схема), письмові пояснення ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 (далі – Пояснення), рапорт працівника поліції (далі – Рапорт) та диск із записом з камер зовнішнього спостереження (далі – Запис).

Суд враховує, що ОСОБА_1 у судовому засіданні не заперечувала обставини, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, її пояснення повністю узгоджуються з наданими суду доказами. З огляду на викладене, суд вважає, що в судовому засіданні підтверджений факт недотримання ОСОБА_1 вимог пункту 13.1 ПДР, зміст якого суд виклав вище, а тому, на переконання суду, її дії охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КпАП, за ознаками порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Окрім цього, суд встановив, що ОСОБА_1 після ДТП залишила місце події. Разом з тим, підпунктом «а» пункту 2.10 ПДР визначено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний, зокрема, негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Відповідно до підпункту «в» пункту 2.10 ПДР у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний, зокрема, не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди.

Зі змісту визначення, наданого у пункті 1.10 ПДР, випливає, що дорожньо-транспортна пригода - подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.

Тому суд вважає, що діяння ОСОБА_1 також охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-4 КпАП, за ознаками залишення водіями транспортних засобів на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Вирішуючи питання щодо виду та міри адміністративного стягнення, необхідного і достатнього для виправлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та попередження вчинення ним нових правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, суд враховує, що згідно з наданими суду матеріалами ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності притягнута не була, а тому суд вважає за доцільне застосувати до останнього адміністративне стягнення у виді штрафу. При цьому згідно з приписами частини другої статті 36 КпАП, до останньої необхідно застосувати адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Згідно зі статтею 40-1 КпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено стягнення, справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись статтями 122-4, 124, 283, 284 КпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124 та статтею 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідно до приписів частини другої статі 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у виді штрафу в розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: